詩篇第107篇 |
1 耶和華無不善、恒懷惻隱、宜稱揚之兮、 |
2 凡蒙其恩、得其拯救、脫於仇敵者、宜頌美之兮、 |
3 主召斯民、來從異邦、自西自東、自南自北、咸相集兮、 |
4 維彼曠野、人蹤罕至、於時迷途、四無城郭、可以棲息兮、 |
5 載饑載渴、其魂喪失兮、 |
6 患難之時、呼籲耶和華、蒙其援手兮、 |
7 導之行於坦途、使得城垣可以託足兮、 |
8 耶和華無不善、著其經綸、普救人民、願人讚美之兮、 |
9 主使渴者飲、饑者食、飫以嘉物兮、 |
10 斯人也、違逆至高之上帝、厭棄其道、故居幽暗陰翳之地、 |
11 陷以患難、縶以鐵索兮、 |
12 無人援手、心甚窘迫、 |
13 呼籲耶和華、蒙厥拯救兮、 |
14 脫之於患難陰翳之地、斷其縶維兮、 |
15 耶和華無不善、著厥經綸、昔救民人、願人讚美之兮。 |
16 主毀銅門、斷鐵楗兮、 |
17 愚人犯罪、而罹禍患兮、 |
18 厭棄食物、將就死地兮、 |
19 患難之時、呼籲耶和華蒙厥拯救兮、 |
20 主頒厥詔、醫痊其疾、脫於危亡兮、 |
21 耶和華無不善、著厥經綸、昔救民人、願人讚美之兮、 |
22 獻祭以酬恩、揄揚而欣喜兮。 |
23 世人駕舟、航海爲業兮、 |
24 在彼深淵、得窺耶和華之經綸兮、 |
25 主降厥命、狂風驟起、波騰浪湧兮、 |
26 維彼舟子、焂而隨之起、有若升於穹蒼、焂而隨之下、有若墮於海底兮、因其危險、厥魂喪失兮、 |
27 搖撼不定、譬彼醉人、無所施其技兮、 |
28 患難之時、呼籲耶和華、蒙厥拯救兮、 |
29 主使風恬浪靜、 |
30 人得平息、欣喜不勝、蒙主護佑、得至泊所、如其所願兮、 |
31 耶和華無不善、著厥經綸、普救民人、願人讚美之兮、 |
32 凡民和會長老聚集之所、當揄揚上帝兮、 |
33 主因人民蹈於愆尤、使水區爲沙漠、 |
34 江河爲槁壤、膏腴之土、咸斥鹵之地兮、 |
35 主復使野有泉源、陸有木澤、 |
36 俾饑者居之、在彼人建城垣、 |
37 耕耘田畝、栽植葡萄、得其土產兮、 |
38 主錫純嘏、俾生齒蕃衍、六畜衆多兮。 |
39 復降眚災、加以禍患、俾民數衰少、民心悚懼兮、 |
40 民牧則黜其位、流亡於野、在人迹不至之所兮、 |
41 貧乏者流、罹於患難、主拯救之、俾其子孫昌熾、譬彼羣羊兮、 |
42 義人見此、欣然以喜、作惡者無以措詞兮。 |
43 凡百庶民、智慧是具、深窺斯理、必知耶和華之仁慈兮。 |
ПсалмиПсалом 107 |
1 |
2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю! |
3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́! |
4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами, |
5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар! |
6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею! |
7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас! |
8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю. |
9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє. |
10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“ |
11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́? |
12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже? |
13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та! |
14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших! |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 |
39 |
40 |
41 |
42 |
43 |
詩篇第107篇 |
ПсалмиПсалом 107 |
1 耶和華無不善、恒懷惻隱、宜稱揚之兮、 |
1 |
2 凡蒙其恩、得其拯救、脫於仇敵者、宜頌美之兮、 |
2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю! |
3 主召斯民、來從異邦、自西自東、自南自北、咸相集兮、 |
3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́! |
4 維彼曠野、人蹤罕至、於時迷途、四無城郭、可以棲息兮、 |
4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами, |
5 載饑載渴、其魂喪失兮、 |
5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар! |
6 患難之時、呼籲耶和華、蒙其援手兮、 |
6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею! |
7 導之行於坦途、使得城垣可以託足兮、 |
7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас! |
8 耶和華無不善、著其經綸、普救人民、願人讚美之兮、 |
8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю. |
9 主使渴者飲、饑者食、飫以嘉物兮、 |
9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє. |
10 斯人也、違逆至高之上帝、厭棄其道、故居幽暗陰翳之地、 |
10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“ |
11 陷以患難、縶以鐵索兮、 |
11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́? |
12 無人援手、心甚窘迫、 |
12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже? |
13 呼籲耶和華、蒙厥拯救兮、 |
13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та! |
14 脫之於患難陰翳之地、斷其縶維兮、 |
14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших! |
15 耶和華無不善、著厥經綸、昔救民人、願人讚美之兮。 |
15 |
16 主毀銅門、斷鐵楗兮、 |
16 |
17 愚人犯罪、而罹禍患兮、 |
17 |
18 厭棄食物、將就死地兮、 |
18 |
19 患難之時、呼籲耶和華蒙厥拯救兮、 |
19 |
20 主頒厥詔、醫痊其疾、脫於危亡兮、 |
20 |
21 耶和華無不善、著厥經綸、昔救民人、願人讚美之兮、 |
21 |
22 獻祭以酬恩、揄揚而欣喜兮。 |
22 |
23 世人駕舟、航海爲業兮、 |
23 |
24 在彼深淵、得窺耶和華之經綸兮、 |
24 |
25 主降厥命、狂風驟起、波騰浪湧兮、 |
25 |
26 維彼舟子、焂而隨之起、有若升於穹蒼、焂而隨之下、有若墮於海底兮、因其危險、厥魂喪失兮、 |
26 |
27 搖撼不定、譬彼醉人、無所施其技兮、 |
27 |
28 患難之時、呼籲耶和華、蒙厥拯救兮、 |
28 |
29 主使風恬浪靜、 |
29 |
30 人得平息、欣喜不勝、蒙主護佑、得至泊所、如其所願兮、 |
30 |
31 耶和華無不善、著厥經綸、普救民人、願人讚美之兮、 |
31 |
32 凡民和會長老聚集之所、當揄揚上帝兮、 |
32 |
33 主因人民蹈於愆尤、使水區爲沙漠、 |
33 |
34 江河爲槁壤、膏腴之土、咸斥鹵之地兮、 |
34 |
35 主復使野有泉源、陸有木澤、 |
35 |
36 俾饑者居之、在彼人建城垣、 |
36 |
37 耕耘田畝、栽植葡萄、得其土產兮、 |
37 |
38 主錫純嘏、俾生齒蕃衍、六畜衆多兮。 |
38 |
39 復降眚災、加以禍患、俾民數衰少、民心悚懼兮、 |
39 |
40 民牧則黜其位、流亡於野、在人迹不至之所兮、 |
40 |
41 貧乏者流、罹於患難、主拯救之、俾其子孫昌熾、譬彼羣羊兮、 |
41 |
42 義人見此、欣然以喜、作惡者無以措詞兮。 |
42 |
43 凡百庶民、智慧是具、深窺斯理、必知耶和華之仁慈兮。 |
43 |