Acts

Chapter 2

1 And when1722 3588 the day2250 of Pentecost4005 was fully4845 come,4845 they were all537 with one3674 accord3661 in one3588 848 place.

2 And suddenly869 there came1096 a sound2279 from heaven3772 as of a rushing5342 mighty972 wind,4157 and it filled4137 all3650 the house3624 where3757 they were sitting.2521

3 And there appeared3700 to them cloven1266 tongues1100 like5616 as of fire,4442 and it sat2523 on each1538 of them.

4 And they were all537 filled4130 with the Holy40 Ghost,4151 and began756 to speak2980 with other2087 tongues,1100 as the Spirit4151 gave1325 them utterance.669

5 And there were dwelling2730 at1722 Jerusalem2419 Jews,2453 devout2126 men,435 out of every3956 nation1484 under5259 heaven.3772

6 Now1161 when this5026 was noised1096 5408 abroad,1096 5456 the multitude4128 came4905 together,4905 and were confounded,4797 because3754 that every1538 man1520 heard191 them speak2980 in his own2398 language.1258

7 And they were all3956 amazed1839 and marveled,2296 saying3004 one240 to another,240 Behold,2400 are not all3956 these3778 which3588 speak2980 Galilaeans?1057

8 And how4459 hear191 we every1538 man1520 in our own2398 tongue,1258 wherein1722 3757 we were born?1080

9 Parthians,3934 and Medes,3370 and Elamites,1639 and the dwellers2730 in Mesopotamia,3318 and in Judaea,2449 and Cappadocia,2587 in Pontus,4195 and Asia,773

10 Phrygia,5435 and Pamphylia,3828 in Egypt,125 and in the parts3313 of Libya3033 about2596 Cyrene,2957 and strangers1927 of Rome,4516 Jews2453 and proselytes,4339

11 Cretes2912 and Arabians,690 we do hear191 them speak2980 in our tongues1100 the wonderful3167 works of God.2316

12 And they were all3956 amazed,1839 and were in doubt,1280 saying3004 one243 to another,243 What5101 means2309 1511 this?5124

13 Others2087 mocking5512 said,3004 These men are full3325 of new1098 wine.1098

14 But Peter,4074 standing2476 up with the eleven,1733 lifted1869 up his voice,5456 and said669 to them, You men435 of Judaea,2453 and all537 you that dwell2730 at Jerusalem,2419 be this5124 known1110 to you, and listen1801 to my words:4487

15 For these3778 are not drunken,3184 as you suppose,5274 seeing1063 it is but the third5154 hour5610 of the day.2250

16 But this5124 is that which was spoken2046 by the prophet4396 Joel;2493

17 And it shall come1511 to pass in the last2078 days,2250 said3004 God,2316 I will pour1632 out of my Spirit4151 on all3956 flesh:4561 and your5216 sons5207 and your5216 daughters2364 shall prophesy,4395 and your5216 young3495 men3495 shall see3708 visions,3706 and your5216 old4245 men shall dream1798 dreams:1797

18 And on1909 my servants1401 and on1909 my handmaidens1399 I will pour1632 out in those1565 days2250 of my Spirit;4151 and they shall prophesy:4395

19 And I will show1325 wonders5059 in heaven3772 above,507 and signs4592 in the earth1093 beneath;2736 blood,129 and fire,4442 and vapor822 of smoke:2586

20 The sun2246 shall be turned4762 into1519 darkness,4655 and the moon4582 into1519 blood,129 before4250 2228 the great3173 and notable2016 day2250 of the Lord2962 come:2064

21 And it shall come1511 to pass, that whoever3956 3739 shall call1941 on1941 the name3686 of the Lord2962 shall be saved.4982

22 You men435 of Israel,2475 hear191 these5128 words;3056 Jesus2424 of Nazareth,3478 a man435 approved584 of God2316 among1519 you by miracles1411 and wonders5059 and signs,4592 which3739 God2316 did4160 by him in the middle3319 of you, as you yourselves846 also2532 know:1492

23 Him, being delivered1560 by the determinate3724 counsel1012 and foreknowledge4268 of God,2316 you have taken,2983 and by wicked459 hands5495 have crucified4362 and slain:337

24 Whom3739 God2316 has raised450 up, having loosed3089 the pains5604 of death:2288 because2530 it was not possible1415 that he should be held2902 of it.

25 For David1138 speaks3004 concerning1519 him, I foresaw4308 the Lord2962 always1223 3956 before1799 my face,1799 for he is on1537 my right1188 hand, that I should not be moved:4531

26 Therefore1223 5124 did my heart2588 rejoice,2165 and my tongue1100 was glad;21 moreover2089 also2532 my flesh4561 shall rest2681 in hope:1680

27 Because3754 you will not leave1459 my soul5590 in hell,86 neither3761 will you suffer1325 your4675 Holy3741 One to see1492 corruption.1312

28 You have made1107 known1107 to me the ways3598 of life;2222 you shall make4137 me full4137 of joy2167 with your countenance.4383

29 Men435 and brothers,80 let1832 me freely3326 3954 speak2036 to you of the patriarch3966 David,1138 that he is both2532 dead5053 and buried,2290 and his sepulcher3418 is with us to this5026 day.2250

30 Therefore3767 being5225 a prophet,4396 and knowing1492 that God2316 had sworn3660 with an oath3727 to him, that of the fruit2590 of his loins,3751 according2596 to the flesh,4561 he would raise450 up Christ5547 to sit2523 on1909 his throne;2362

31 He seeing4275 this before4275 spoke2980 of the resurrection386 of Christ,5547 that his soul5590 was not left2641 in hell,86 neither3761 his flesh4561 did see1492 corruption.1312

32 This5126 Jesus2424 has God2316 raised450 up, whereof3739 we all3956 are witnesses.3144

33 Therefore3767 being by the right1188 hand of God2316 exalted,5312 and having received2983 of the Father3962 the promise1860 of the Holy40 Ghost,4151 he has shed1632 forth1632 this,5124 which3739 you now3568 see991 and hear.191

34 For David1138 is not ascended305 into1519 the heavens:3772 but he said3004 himself,846 The Lord2962 said2036 to my Lord,2962 Sit2521 you on1537 my right1188 hand,

35 Until2193 I make5087 your foes2190 your footstool.5286

36 Therefore3767 let all3956 the house3624 of Israel2474 know1097 assuredly,806 that God2316 has made4160 the same5126 Jesus,2424 whom3739 you have crucified,4717 both2532 Lord2962 and Christ.5547

37 Now1161 when they heard191 this, they were pricked2660 in their heart,2588 and said2036 to Peter4074 and to the rest3062 of the apostles,652 Men435 and brothers,80 what5101 shall we do?4160

38 Then1161 Peter4074 said5346 to them, Repent,3340 and be baptized907 every1538 one of you in the name3686 of Jesus2424 Christ5547 for the remission859 of sins,266 and you shall receive2983 the gift1431 of the Holy40 Ghost.4151

39 For the promise1860 is to you, and to your5216 children,5043 and to all3956 that are afar3112 off, even as many3745 as the LORD2962 our God2316 shall call.4341

40 And with many4119 other2087 words3056 did he testify1263 and exhort,3870 saying,3004 Save4982 yourselves from this5026 untoward4646 generation.1074

41 Then3767 they that gladly780 received588 his word3056 were baptized:907 and the same1565 day2250 there were added4369 to them about5616 three5153 thousand5153 souls.5590

42 And they continued4342 steadfastly4342 in the apostles'652 doctrine1322 and fellowship,2842 and in breaking2800 of bread,740 and in prayers.4335

43 And fear5401 came1096 on every3956 soul:5590 and many4183 wonders5059 and signs4592 were done1096 by the apostles.652

44 And all3956 that believed4100 were together,1909 3588 846 and had2192 all537 things common;2839

45 And sold4097 their possessions2933 and goods,5223 and parted1266 them to all3956 men, as every5100 man had2192 need.5532

46 And they, continuing4342 daily2596 2250 with one3661 accord3661 in the temple,2411 and breaking2806 bread740 from house3624 to house,3624 did eat3335 their meat5160 with gladness20 and singleness858 of heart,2588

47 Praising134 God,2316 and having2192 favor5485 with all3650 the people.2992 And the Lord2962 added4369 to the church1577 daily2596 2250 such as should be saved.4982

Дiї

Розділ 2

1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.

2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.

3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.

4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.

5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.

6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!

7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?

8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?

9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,

10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,

11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“

12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“

13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“

14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!

15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,

16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:

17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.

18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!

19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.

20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.

22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.

24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.

25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.

27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!

29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.

30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,

31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.

32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,

35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“

36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“

37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“

38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!

39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.

40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“

41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.

43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.

44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.

45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.

46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,

47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.

Acts

Chapter 2

Дiї

Розділ 2

1 And when1722 3588 the day2250 of Pentecost4005 was fully4845 come,4845 they were all537 with one3674 accord3661 in one3588 848 place.

1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.

2 And suddenly869 there came1096 a sound2279 from heaven3772 as of a rushing5342 mighty972 wind,4157 and it filled4137 all3650 the house3624 where3757 they were sitting.2521

2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.

3 And there appeared3700 to them cloven1266 tongues1100 like5616 as of fire,4442 and it sat2523 on each1538 of them.

3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.

4 And they were all537 filled4130 with the Holy40 Ghost,4151 and began756 to speak2980 with other2087 tongues,1100 as the Spirit4151 gave1325 them utterance.669

4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.

5 And there were dwelling2730 at1722 Jerusalem2419 Jews,2453 devout2126 men,435 out of every3956 nation1484 under5259 heaven.3772

5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.

6 Now1161 when this5026 was noised1096 5408 abroad,1096 5456 the multitude4128 came4905 together,4905 and were confounded,4797 because3754 that every1538 man1520 heard191 them speak2980 in his own2398 language.1258

6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!

7 And they were all3956 amazed1839 and marveled,2296 saying3004 one240 to another,240 Behold,2400 are not all3956 these3778 which3588 speak2980 Galilaeans?1057

7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?

8 And how4459 hear191 we every1538 man1520 in our own2398 tongue,1258 wherein1722 3757 we were born?1080

8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?

9 Parthians,3934 and Medes,3370 and Elamites,1639 and the dwellers2730 in Mesopotamia,3318 and in Judaea,2449 and Cappadocia,2587 in Pontus,4195 and Asia,773

9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,

10 Phrygia,5435 and Pamphylia,3828 in Egypt,125 and in the parts3313 of Libya3033 about2596 Cyrene,2957 and strangers1927 of Rome,4516 Jews2453 and proselytes,4339

10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,

11 Cretes2912 and Arabians,690 we do hear191 them speak2980 in our tongues1100 the wonderful3167 works of God.2316

11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“

12 And they were all3956 amazed,1839 and were in doubt,1280 saying3004 one243 to another,243 What5101 means2309 1511 this?5124

12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“

13 Others2087 mocking5512 said,3004 These men are full3325 of new1098 wine.1098

13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“

14 But Peter,4074 standing2476 up with the eleven,1733 lifted1869 up his voice,5456 and said669 to them, You men435 of Judaea,2453 and all537 you that dwell2730 at Jerusalem,2419 be this5124 known1110 to you, and listen1801 to my words:4487

14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!

15 For these3778 are not drunken,3184 as you suppose,5274 seeing1063 it is but the third5154 hour5610 of the day.2250

15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,

16 But this5124 is that which was spoken2046 by the prophet4396 Joel;2493

16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:

17 And it shall come1511 to pass in the last2078 days,2250 said3004 God,2316 I will pour1632 out of my Spirit4151 on all3956 flesh:4561 and your5216 sons5207 and your5216 daughters2364 shall prophesy,4395 and your5216 young3495 men3495 shall see3708 visions,3706 and your5216 old4245 men shall dream1798 dreams:1797

17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.

18 And on1909 my servants1401 and on1909 my handmaidens1399 I will pour1632 out in those1565 days2250 of my Spirit;4151 and they shall prophesy:4395

18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!

19 And I will show1325 wonders5059 in heaven3772 above,507 and signs4592 in the earth1093 beneath;2736 blood,129 and fire,4442 and vapor822 of smoke:2586

19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.

20 The sun2246 shall be turned4762 into1519 darkness,4655 and the moon4582 into1519 blood,129 before4250 2228 the great3173 and notable2016 day2250 of the Lord2962 come:2064

20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

21 And it shall come1511 to pass, that whoever3956 3739 shall call1941 on1941 the name3686 of the Lord2962 shall be saved.4982

21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.

22 You men435 of Israel,2475 hear191 these5128 words;3056 Jesus2424 of Nazareth,3478 a man435 approved584 of God2316 among1519 you by miracles1411 and wonders5059 and signs,4592 which3739 God2316 did4160 by him in the middle3319 of you, as you yourselves846 also2532 know:1492

22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

23 Him, being delivered1560 by the determinate3724 counsel1012 and foreknowledge4268 of God,2316 you have taken,2983 and by wicked459 hands5495 have crucified4362 and slain:337

23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.

24 Whom3739 God2316 has raised450 up, having loosed3089 the pains5604 of death:2288 because2530 it was not possible1415 that he should be held2902 of it.

24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.

25 For David1138 speaks3004 concerning1519 him, I foresaw4308 the Lord2962 always1223 3956 before1799 my face,1799 for he is on1537 my right1188 hand, that I should not be moved:4531

25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

26 Therefore1223 5124 did my heart2588 rejoice,2165 and my tongue1100 was glad;21 moreover2089 also2532 my flesh4561 shall rest2681 in hope:1680

26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.

27 Because3754 you will not leave1459 my soul5590 in hell,86 neither3761 will you suffer1325 your4675 Holy3741 One to see1492 corruption.1312

27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

28 You have made1107 known1107 to me the ways3598 of life;2222 you shall make4137 me full4137 of joy2167 with your countenance.4383

28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!

29 Men435 and brothers,80 let1832 me freely3326 3954 speak2036 to you of the patriarch3966 David,1138 that he is both2532 dead5053 and buried,2290 and his sepulcher3418 is with us to this5026 day.2250

29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.

30 Therefore3767 being5225 a prophet,4396 and knowing1492 that God2316 had sworn3660 with an oath3727 to him, that of the fruit2590 of his loins,3751 according2596 to the flesh,4561 he would raise450 up Christ5547 to sit2523 on1909 his throne;2362

30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,

31 He seeing4275 this before4275 spoke2980 of the resurrection386 of Christ,5547 that his soul5590 was not left2641 in hell,86 neither3761 his flesh4561 did see1492 corruption.1312

31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.

32 This5126 Jesus2424 has God2316 raised450 up, whereof3739 we all3956 are witnesses.3144

32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

33 Therefore3767 being by the right1188 hand of God2316 exalted,5312 and having received2983 of the Father3962 the promise1860 of the Holy40 Ghost,4151 he has shed1632 forth1632 this,5124 which3739 you now3568 see991 and hear.191

33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

34 For David1138 is not ascended305 into1519 the heavens:3772 but he said3004 himself,846 The Lord2962 said2036 to my Lord,2962 Sit2521 you on1537 my right1188 hand,

34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,

35 Until2193 I make5087 your foes2190 your footstool.5286

35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“

36 Therefore3767 let all3956 the house3624 of Israel2474 know1097 assuredly,806 that God2316 has made4160 the same5126 Jesus,2424 whom3739 you have crucified,4717 both2532 Lord2962 and Christ.5547

36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“

37 Now1161 when they heard191 this, they were pricked2660 in their heart,2588 and said2036 to Peter4074 and to the rest3062 of the apostles,652 Men435 and brothers,80 what5101 shall we do?4160

37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“

38 Then1161 Peter4074 said5346 to them, Repent,3340 and be baptized907 every1538 one of you in the name3686 of Jesus2424 Christ5547 for the remission859 of sins,266 and you shall receive2983 the gift1431 of the Holy40 Ghost.4151

38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!

39 For the promise1860 is to you, and to your5216 children,5043 and to all3956 that are afar3112 off, even as many3745 as the LORD2962 our God2316 shall call.4341

39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.

40 And with many4119 other2087 words3056 did he testify1263 and exhort,3870 saying,3004 Save4982 yourselves from this5026 untoward4646 generation.1074

40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“

41 Then3767 they that gladly780 received588 his word3056 were baptized:907 and the same1565 day2250 there were added4369 to them about5616 three5153 thousand5153 souls.5590

41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

42 And they continued4342 steadfastly4342 in the apostles'652 doctrine1322 and fellowship,2842 and in breaking2800 of bread,740 and in prayers.4335

42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.

43 And fear5401 came1096 on every3956 soul:5590 and many4183 wonders5059 and signs4592 were done1096 by the apostles.652

43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.

44 And all3956 that believed4100 were together,1909 3588 846 and had2192 all537 things common;2839

44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.

45 And sold4097 their possessions2933 and goods,5223 and parted1266 them to all3956 men, as every5100 man had2192 need.5532

45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.

46 And they, continuing4342 daily2596 2250 with one3661 accord3661 in the temple,2411 and breaking2806 bread740 from house3624 to house,3624 did eat3335 their meat5160 with gladness20 and singleness858 of heart,2588

46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,

47 Praising134 God,2316 and having2192 favor5485 with all3650 the people.2992 And the Lord2962 added4369 to the church1577 daily2596 2250 such as should be saved.4982

47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.