Acts

Chapter 15

1 And certain5100 men which came2718 down2718 from Judaea2449 taught1321 the brothers,80 and said, Except3362 you be circumcised4059 after the manner1485 of Moses,3475 you cannot3756 1410 be saved.4982

2 When therefore3767 Paul3972 and Barnabas921 had1096 no3756 small3641 dissension4714 and disputation4803 with them, they determined5021 that Paul3972 and Barnabas,921 and certain5100 other243 of them, should go305 up to Jerusalem2419 to the apostles652 and elders4245 about4012 this5127 question.2213

3 And being brought4311 on their way4311 by the church,1577 they passed1330 through1330 Phenice5403 and Samaria,4540 declaring1555 the conversion1995 of the Gentiles:1484 and they caused4160 great3173 joy5479 to all3956 the brothers.80

4 And when they were come3854 to Jerusalem,2419 they were received588 of the church,1577 and of the apostles652 and elders,4245 and they declared312 all3745 things that God2316 had done4160 with them.

5 But there rose1817 up certain5100 of the sect139 of the Pharisees5330 which believed,4100 saying,3004 That it was needful1163 to circumcise4059 them, and to command3853 them to keep5083 the law3551 of Moses.3475

6 And the apostles652 and elders4245 came4863 together4863 for to consider1492 of this5127 matter.3056

7 And when there had been1096 much4183 disputing,4803 Peter4074 rose450 up, and said2036 to them, Men435 and brothers,80 you know1987 how that a good while2250 ago575 God2316 made1586 choice1586 among1722 us, that the Gentiles1484 by my mouth4750 should hear191 the word3056 of the gospel,2098 and believe.4100

8 And God,2316 which knows2589 the hearts,2589 bore3140 them witness,3140 giving1325 them the Holy40 Ghost,4151 even2532 as he did to us;

9 And put1252 no3762 difference1252 between3342 us and them, purifying2511 their hearts2588 by faith.4102

10 Now3568 therefore3767 why5101 tempt3985 you God,2316 to put2007 a yoke2218 on the neck5137 of the disciples,3101 which3739 neither3777 our fathers3962 nor3777 we were able2480 to bear?941

11 But we believe4100 that through1223 the grace5485 of the LORD2962 Jesus2424 Christ5547 we shall be saved,4982 even2548 as they.

12 Then1161 all3956 the multitude4128 kept4601 silence,4601 and gave audience191 to Barnabas921 and Paul,3972 declaring1834 what3745 miracles4592 and wonders5059 God2316 had worked4160 among1722 the Gentiles1484 by them.

13 And after3326 they had held4601 their peace,4601 James2385 answered,611 saying,3004 Men435 and brothers,80 listen191 to me:

14 Simeon4826 has declared1834 how2531 God2316 at the first4412 did visit1980 the Gentiles,1484 to take2983 out of them a people2992 for his name.3686

15 And to this5129 agree4856 the words3056 of the prophets;4396 as it is written,1125

16 After3326 this5023 I will return,390 and will build456 again456 the tabernacle4633 of David,1138 which3588 is fallen4098 down; and I will build456 again456 the ruins2679 thereof,846 and I will set461 it up:

17 That the residue2645 of men444 might seek1567 after1567 the Lord,2962 and all3956 the Gentiles,1484 on whom3739 my name3686 is called,1941 said3004 the Lord,2962 who3588 does4160 all3956 these5023 things.

18 Known1110 to God2316 are all3956 his works2041 from the beginning of the world.165

19 Why1352 my sentence2919 is, that we trouble3926 not them, which3588 from among575 the Gentiles1484 are turned1994 to God:2316

20 But that we write1989 to them, that they abstain567 from pollutions234 of idols,1497 and from fornication,4202 and from things strangled,4156 and from blood.129

21 For Moses3475 of old744 time1074 has2192 in every2596 city4172 them that preach2784 him, being read314 in the synagogues4864 every3956 sabbath4521 day.

22 Then5119 pleased1380 it the apostles652 and elders 4245with the whole3650 church,1577 to send3992 chosen1586 men435 of their own company to Antioch490 with Paul3972 and Barnabas;921 namely, Judas2455 surnamed1941 Barsabas 923and Silas,4609 chief2233 men435 among1722 the brothers:80

23 And they wrote1125 letters by them after this3592 manner;3592 The apostles652 and elders4245 and brothers80 send greeting5463 to the brothers80 which3588 are of the Gentiles1484 in Antioch490 and Syria4947 and Cilicia.2791

24 For as much1894 as we have heard,191 that certain5100 which went1831 out from us have troubled5015 you with words,3056 subverting384 your5216 souls,5590 saying,3004 You must be circumcised,4059 and keep5083 the law:3551 to whom3739 we gave1291 no3756 such commandment:1291

25 It seemed1380 good to us, being assembled1096 with one3661 accord,3661 to send3992 chosen1586 men435 to you with our beloved27 Barnabas921 and Paul,3972

26 Men444 that have hazarded3860 their lives5590 for the name3686 of our Lord2962 Jesus2424 Christ.5547

27 We have sent649 therefore3767 Judas2455 and Silas,4609 who846 shall also2532 tell518 you the same846 things by mouth.3056

28 For it seemed1380 good to the Holy40 Ghost,4151 and to us, to lay2007 on you no3367 greater4119 burden922 than4133 these5130 necessary1876 things;

29 That you abstain567 from meats offered1494 to idols,1494 and from blood,129 and from things strangled,4156 and from fornication:4202 from which3739 if you keep1301 yourselves,1438 you shall do4238 well.2095 Fare4517 you well.2095

30 So3767 when they were dismissed,630 they came2064 to Antioch:490 and when they had gathered4863 the multitude4128 together,4863 they delivered1929 the letter:1992

31 Which when they had read,314 they rejoiced5463 for the consolation.3874

32 And Judas2455 and Silas,4609 being5607 prophets4396 also2532 themselves,846 exhorted3870 the brothers80 with many4183 words,3056 and confirmed1991 them.

33 And after they had tarried4160 there a space,5550 they were let630 go630 in peace1515 from the brothers80 to the apostles.

34 Notwithstanding it pleased1380 Silas4609 to abide1961 there847 still.

35 Paul3972 also1161 and Barnabas921 continued1304 in Antioch,490 teaching1321 and preaching2097 the word3056 of the Lord,2962 with many4183 others2087 also.2532

36 And some5100 days2250 after3326 Paul3972 said2036 to Barnabas,921 Let us go1994 again1994 and visit1980 our brothers80 in every3956 city4172 where1722 3739 we have preached2605 the word3056 of the LORD,2962 and see how4459 they do.2192

37 And Barnabas921 determined1011 to take4838 with them John,2491 whose3588 surname2564 was Mark.3138

38 But Paul3972 thought not good515 to take4838 him with them, who3588 departed868 from them from Pamphylia,3828 and went4905 not with them to the work.2041

39 And the contention3948 was so5620 sharp between them, that they departed673 asunder673 one240 from the other:240 and so5037 Barnabas921 took3880 Mark,3138 and sailed1602 to Cyprus;2954

40 And Paul3972 chose1951 Silas,4609 and departed,1831 being recommended3860 by the brothers80 to the grace5485 of God.2316

41 And he went1330 through1352 Syria4947 and Cilicia,2791 confirming1991 the churches.1577

Дiї

Розділ 15

1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.

2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.

3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.

4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.

5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.

6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.

7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.

8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?

11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!

13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.

14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.

15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:

16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!

18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.

19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,

20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.

21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.

22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,

23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!

24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,

26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.

27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:

29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“

30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.

31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.

32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.

33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.

36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.

37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.

38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.

40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.

41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.

Acts

Chapter 15

Дiї

Розділ 15

1 And certain5100 men which came2718 down2718 from Judaea2449 taught1321 the brothers,80 and said, Except3362 you be circumcised4059 after the manner1485 of Moses,3475 you cannot3756 1410 be saved.4982

1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.

2 When therefore3767 Paul3972 and Barnabas921 had1096 no3756 small3641 dissension4714 and disputation4803 with them, they determined5021 that Paul3972 and Barnabas,921 and certain5100 other243 of them, should go305 up to Jerusalem2419 to the apostles652 and elders4245 about4012 this5127 question.2213

2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.

3 And being brought4311 on their way4311 by the church,1577 they passed1330 through1330 Phenice5403 and Samaria,4540 declaring1555 the conversion1995 of the Gentiles:1484 and they caused4160 great3173 joy5479 to all3956 the brothers.80

3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.

4 And when they were come3854 to Jerusalem,2419 they were received588 of the church,1577 and of the apostles652 and elders,4245 and they declared312 all3745 things that God2316 had done4160 with them.

4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.

5 But there rose1817 up certain5100 of the sect139 of the Pharisees5330 which believed,4100 saying,3004 That it was needful1163 to circumcise4059 them, and to command3853 them to keep5083 the law3551 of Moses.3475

5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.

6 And the apostles652 and elders4245 came4863 together4863 for to consider1492 of this5127 matter.3056

6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.

7 And when there had been1096 much4183 disputing,4803 Peter4074 rose450 up, and said2036 to them, Men435 and brothers,80 you know1987 how that a good while2250 ago575 God2316 made1586 choice1586 among1722 us, that the Gentiles1484 by my mouth4750 should hear191 the word3056 of the gospel,2098 and believe.4100

7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.

8 And God,2316 which knows2589 the hearts,2589 bore3140 them witness,3140 giving1325 them the Holy40 Ghost,4151 even2532 as he did to us;

8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

9 And put1252 no3762 difference1252 between3342 us and them, purifying2511 their hearts2588 by faith.4102

9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

10 Now3568 therefore3767 why5101 tempt3985 you God,2316 to put2007 a yoke2218 on the neck5137 of the disciples,3101 which3739 neither3777 our fathers3962 nor3777 we were able2480 to bear?941

10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?

11 But we believe4100 that through1223 the grace5485 of the LORD2962 Jesus2424 Christ5547 we shall be saved,4982 even2548 as they.

11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.

12 Then1161 all3956 the multitude4128 kept4601 silence,4601 and gave audience191 to Barnabas921 and Paul,3972 declaring1834 what3745 miracles4592 and wonders5059 God2316 had worked4160 among1722 the Gentiles1484 by them.

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!

13 And after3326 they had held4601 their peace,4601 James2385 answered,611 saying,3004 Men435 and brothers,80 listen191 to me:

13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.

14 Simeon4826 has declared1834 how2531 God2316 at the first4412 did visit1980 the Gentiles,1484 to take2983 out of them a people2992 for his name.3686

14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.

15 And to this5129 agree4856 the words3056 of the prophets;4396 as it is written,1125

15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:

16 After3326 this5023 I will return,390 and will build456 again456 the tabernacle4633 of David,1138 which3588 is fallen4098 down; and I will build456 again456 the ruins2679 thereof,846 and I will set461 it up:

16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

17 That the residue2645 of men444 might seek1567 after1567 the Lord,2962 and all3956 the Gentiles,1484 on whom3739 my name3686 is called,1941 said3004 the Lord,2962 who3588 does4160 all3956 these5023 things.

17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!

18 Known1110 to God2316 are all3956 his works2041 from the beginning of the world.165

18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.

19 Why1352 my sentence2919 is, that we trouble3926 not them, which3588 from among575 the Gentiles1484 are turned1994 to God:2316

19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,

20 But that we write1989 to them, that they abstain567 from pollutions234 of idols,1497 and from fornication,4202 and from things strangled,4156 and from blood.129

20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.

21 For Moses3475 of old744 time1074 has2192 in every2596 city4172 them that preach2784 him, being read314 in the synagogues4864 every3956 sabbath4521 day.

21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.

22 Then5119 pleased1380 it the apostles652 and elders 4245with the whole3650 church,1577 to send3992 chosen1586 men435 of their own company to Antioch490 with Paul3972 and Barnabas;921 namely, Judas2455 surnamed1941 Barsabas 923and Silas,4609 chief2233 men435 among1722 the brothers:80

22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,

23 And they wrote1125 letters by them after this3592 manner;3592 The apostles652 and elders4245 and brothers80 send greeting5463 to the brothers80 which3588 are of the Gentiles1484 in Antioch490 and Syria4947 and Cilicia.2791

23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!

24 For as much1894 as we have heard,191 that certain5100 which went1831 out from us have troubled5015 you with words,3056 subverting384 your5216 souls,5590 saying,3004 You must be circumcised,4059 and keep5083 the law:3551 to whom3739 we gave1291 no3756 such commandment:1291

24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

25 It seemed1380 good to us, being assembled1096 with one3661 accord,3661 to send3992 chosen1586 men435 to you with our beloved27 Barnabas921 and Paul,3972

25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,

26 Men444 that have hazarded3860 their lives5590 for the name3686 of our Lord2962 Jesus2424 Christ.5547

26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.

27 We have sent649 therefore3767 Judas2455 and Silas,4609 who846 shall also2532 tell518 you the same846 things by mouth.3056

27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

28 For it seemed1380 good to the Holy40 Ghost,4151 and to us, to lay2007 on you no3367 greater4119 burden922 than4133 these5130 necessary1876 things;

28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:

29 That you abstain567 from meats offered1494 to idols,1494 and from blood,129 and from things strangled,4156 and from fornication:4202 from which3739 if you keep1301 yourselves,1438 you shall do4238 well.2095 Fare4517 you well.2095

29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“

30 So3767 when they were dismissed,630 they came2064 to Antioch:490 and when they had gathered4863 the multitude4128 together,4863 they delivered1929 the letter:1992

30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.

31 Which when they had read,314 they rejoiced5463 for the consolation.3874

31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.

32 And Judas2455 and Silas,4609 being5607 prophets4396 also2532 themselves,846 exhorted3870 the brothers80 with many4183 words,3056 and confirmed1991 them.

32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.

33 And after they had tarried4160 there a space,5550 they were let630 go630 in peace1515 from the brothers80 to the apostles.

33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

34 Notwithstanding it pleased1380 Silas4609 to abide1961 there847 still.

34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

35 Paul3972 also1161 and Barnabas921 continued1304 in Antioch,490 teaching1321 and preaching2097 the word3056 of the Lord,2962 with many4183 others2087 also.2532

35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.

36 And some5100 days2250 after3326 Paul3972 said2036 to Barnabas,921 Let us go1994 again1994 and visit1980 our brothers80 in every3956 city4172 where1722 3739 we have preached2605 the word3056 of the LORD,2962 and see how4459 they do.2192

36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.

37 And Barnabas921 determined1011 to take4838 with them John,2491 whose3588 surname2564 was Mark.3138

37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.

38 But Paul3972 thought not good515 to take4838 him with them, who3588 departed868 from them from Pamphylia,3828 and went4905 not with them to the work.2041

38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

39 And the contention3948 was so5620 sharp between them, that they departed673 asunder673 one240 from the other:240 and so5037 Barnabas921 took3880 Mark,3138 and sailed1602 to Cyprus;2954

39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.

40 And Paul3972 chose1951 Silas,4609 and departed,1831 being recommended3860 by the brothers80 to the grace5485 of God.2316

40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.

41 And he went1330 through1352 Syria4947 and Cilicia,2791 confirming1991 the churches.1577

41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.