詩篇第17篇 |
1 |
2 願我的判語從你面前發出;願你的眼睛觀看公正。 |
3 |
4 論到人的行為,我藉著你嘴唇的言語自己謹守,不行滅命之人 |
5 求你使我的腳踏定 |
6 |
7 求你顯出你奇妙的慈愛來;你是那用右手拯救投靠你的,脫離起來攻擊他們之人的 |
8 |
9 使我脫離那欺壓我的惡人,就是圍困我要害我命的仇敵。 |
10 他們的心被脂油包裹;他們用口說驕傲的話。 |
11 他們圍困了我們的腳步;他們瞪著眼向地屈身 |
12 他像獅子急要抓食,又像少壯獅子蹲伏在暗處。 |
13 |
14 耶和華啊,求你用手救我脫離世人,脫離那只在今生有福分的世人。你把你所藏 |
15 |
ПсалмиПсалом 17 |
1 |
2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя, |
3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя! |
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів! |
5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене! |
6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. |
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́! |
8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву: |
9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього! |
10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́. |
11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся. |
12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари! |
13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його. |
14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й! |
15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив. |
詩篇第17篇 |
ПсалмиПсалом 17 |
1 |
1 |
2 願我的判語從你面前發出;願你的眼睛觀看公正。 |
2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя, |
3 |
3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя! |
4 論到人的行為,我藉著你嘴唇的言語自己謹守,不行滅命之人 |
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів! |
5 求你使我的腳踏定 |
5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене! |
6 |
6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. |
7 求你顯出你奇妙的慈愛來;你是那用右手拯救投靠你的,脫離起來攻擊他們之人的 |
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́! |
8 |
8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву: |
9 使我脫離那欺壓我的惡人,就是圍困我要害我命的仇敵。 |
9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього! |
10 他們的心被脂油包裹;他們用口說驕傲的話。 |
10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́. |
11 他們圍困了我們的腳步;他們瞪著眼向地屈身 |
11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся. |
12 他像獅子急要抓食,又像少壯獅子蹲伏在暗處。 |
12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари! |
13 |
13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його. |
14 耶和華啊,求你用手救我脫離世人,脫離那只在今生有福分的世人。你把你所藏 |
14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й! |
15 |
15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив. |