路加福音

第10章

1 厥後、主又立七十人、耦而遣之、先於其所欲往諸邑諸地、

2 曰、穡多工少、宜求穡主、遣工力穡也、

3 往哉、我遣爾、似羔入狼羣、

4 勿攜囊、勿袋、勿履、途中勿與人施禮、

5 入人家、則曰、斯家福兮、

6 倘居人宜福、則爾所禱之福臨之、不然、則歸爾矣、

7 居其家、所供者飲食之、蓋工得其値、宜也、勿由此室移彼室、

8 入邑而人接爾、則食其所陳者、

9 邑有病者、醫之、且告衆曰、上帝國近爾矣、

10 入邑而人不接爾、則出於衢、

11 曰爾邑之塵、沾於我者、對面拂之、雖然、上帝國近爾、亦爾所當知也、

12 吾語汝、當日所多馬之刑、較此邑尤易受也、

13 哥拉汛其有禍乎、伯賽大其有禍乎、蓋在爾中所施異能、若施於推羅西頓、則早衣麻蒙灰坐而悔改矣、

14 然審判日、推羅西頓之刑、較爾尤易受也、

15 迦百農乎、爾曾得升至天、又將推落暗府、

16 又曰、聽爾者、卽聽我、拒爾者、卽拒我、拒我者、卽拒遣我者也、〇

17 七十人喜而反曰、主、以爾名、鬼亦服我、

18 耶穌曰、我見撒但自天而隕、如電然、

19 我賜爾以能、可踐蛇蠍、制敵諸權、必無害爾者矣、

20 然勿以神服爾爲喜、乃以爾名錄於天爲喜也、〇

21 當時耶穌心喜曰、父乎、天地主也、我讚爾、以此道隱於智者才者、而顯之於赤子、誠哉父之善意、固如是也、

22 萬物由父賜我、父之外、無識子、子及子所樂示者之外、亦無識父也、〇

23 耶穌顧門徒、竊謂之曰、見爾所見者、其目福矣、

24 吾語汝、昔諸先知及后王、欲見爾所見、而不得見、欲聞而所聞、而不得聞、〇

25 有教法師、起而試之曰、先生、我當何爲、可得永生、

26 曰、律法所載如何、爾所讀如何、

27 對曰、當盡心、盡性、盡力、盡意、愛主爾之上帝、亦愛鄰如己、

28 曰爾之言然、行此則生、

29 彼欲自稱爲義、謂耶穌曰、誰爲我鄰、

30 耶穌曰、有人自耶路撒冷、下耶利哥遇盜、剝且傷、瀕死、委之而去、

31 適有祭司由是路至、見而竟過之、

32 利未人至彼處、前而觀之、亦竟過焉、

33 撒馬利亞人行至其地、視之而憫、

34 近前以油以酒斟傷處、裹之、以己所乘之畜乘之、引至旅邸而顧焉、

35 明日將行、取金二錢、與館人曰、且顧此人、費若加多、我反償爾、

36 三人中、爾意孰爲遇盜者鄰耶、

37 曰、矜恤之者是也、耶穌曰、爾往、效此而行、〇

38 衆行時、耶穌入一鄉、有婦名馬大、迎之於家、

39 其姊妹馬利亞、坐耶穌足下、聽道、

40 馬大供事多、心紛、就而言曰、我姊妹遺我一人供事、主不爲意乎、宜命彼助我、

41 耶穌曰、馬大乎、馬大乎、爾思慮憧擾、爲多事故、

42 然所需者、一而已、馬利亞旣擇善業、則不可奪之矣、

Вiд Луки

Розділ 10

1 Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

2 І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.

3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки́.

4 Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.

5 Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“

6 І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.

7 Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

8 А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.

9 Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“

10 А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

11 „Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“

12 Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“

13 „Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!

14 Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.

15 А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зійдеш!“

16 Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.

17 А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“

18 Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

19 Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.

20 Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“

21 Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

22 Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.

23 І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!

24 Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“

25 І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“

26 Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“

27 А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.

28 Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.

29 А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“

30 А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.

31 Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.

32 Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.

33 Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.

34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.

35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.

36 Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“

37 А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“

38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.

39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.

40 А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.

41 Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,

42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу ча́стку, яка не відбереться від неї“.

路加福音

第10章

Вiд Луки

Розділ 10

1 厥後、主又立七十人、耦而遣之、先於其所欲往諸邑諸地、

1 Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

2 曰、穡多工少、宜求穡主、遣工力穡也、

2 І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.

3 往哉、我遣爾、似羔入狼羣、

3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки́.

4 勿攜囊、勿袋、勿履、途中勿與人施禮、

4 Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.

5 入人家、則曰、斯家福兮、

5 Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“

6 倘居人宜福、則爾所禱之福臨之、不然、則歸爾矣、

6 І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.

7 居其家、所供者飲食之、蓋工得其値、宜也、勿由此室移彼室、

7 Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

8 入邑而人接爾、則食其所陳者、

8 А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.

9 邑有病者、醫之、且告衆曰、上帝國近爾矣、

9 Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“

10 入邑而人不接爾、則出於衢、

10 А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

11 曰爾邑之塵、沾於我者、對面拂之、雖然、上帝國近爾、亦爾所當知也、

11 „Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“

12 吾語汝、當日所多馬之刑、較此邑尤易受也、

12 Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“

13 哥拉汛其有禍乎、伯賽大其有禍乎、蓋在爾中所施異能、若施於推羅西頓、則早衣麻蒙灰坐而悔改矣、

13 „Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!

14 然審判日、推羅西頓之刑、較爾尤易受也、

14 Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.

15 迦百農乎、爾曾得升至天、又將推落暗府、

15 А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зійдеш!“

16 又曰、聽爾者、卽聽我、拒爾者、卽拒我、拒我者、卽拒遣我者也、〇

16 Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.

17 七十人喜而反曰、主、以爾名、鬼亦服我、

17 А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“

18 耶穌曰、我見撒但自天而隕、如電然、

18 Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

19 我賜爾以能、可踐蛇蠍、制敵諸權、必無害爾者矣、

19 Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.

20 然勿以神服爾爲喜、乃以爾名錄於天爲喜也、〇

20 Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“

21 當時耶穌心喜曰、父乎、天地主也、我讚爾、以此道隱於智者才者、而顯之於赤子、誠哉父之善意、固如是也、

21 Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

22 萬物由父賜我、父之外、無識子、子及子所樂示者之外、亦無識父也、〇

22 Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.

23 耶穌顧門徒、竊謂之曰、見爾所見者、其目福矣、

23 І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!

24 吾語汝、昔諸先知及后王、欲見爾所見、而不得見、欲聞而所聞、而不得聞、〇

24 Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“

25 有教法師、起而試之曰、先生、我當何爲、可得永生、

25 І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“

26 曰、律法所載如何、爾所讀如何、

26 Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“

27 對曰、當盡心、盡性、盡力、盡意、愛主爾之上帝、亦愛鄰如己、

27 А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.

28 曰爾之言然、行此則生、

28 Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.

29 彼欲自稱爲義、謂耶穌曰、誰爲我鄰、

29 А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“

30 耶穌曰、有人自耶路撒冷、下耶利哥遇盜、剝且傷、瀕死、委之而去、

30 А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.

31 適有祭司由是路至、見而竟過之、

31 Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.

32 利未人至彼處、前而觀之、亦竟過焉、

32 Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.

33 撒馬利亞人行至其地、視之而憫、

33 Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.

34 近前以油以酒斟傷處、裹之、以己所乘之畜乘之、引至旅邸而顧焉、

34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.

35 明日將行、取金二錢、與館人曰、且顧此人、費若加多、我反償爾、

35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.

36 三人中、爾意孰爲遇盜者鄰耶、

36 Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“

37 曰、矜恤之者是也、耶穌曰、爾往、效此而行、〇

37 А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“

38 衆行時、耶穌入一鄉、有婦名馬大、迎之於家、

38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.

39 其姊妹馬利亞、坐耶穌足下、聽道、

39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.

40 馬大供事多、心紛、就而言曰、我姊妹遺我一人供事、主不爲意乎、宜命彼助我、

40 А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.

41 耶穌曰、馬大乎、馬大乎、爾思慮憧擾、爲多事故、

41 Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,

42 然所需者、一而已、馬利亞旣擇善業、則不可奪之矣、

42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу ча́стку, яка не відбереться від неї“.