詩篇第72篇 |
1 上帝兮、維彼王予、今繼厥位、爾訓以道、俾秉大公兮、 |
2 以正理鞫民、爲貧民聽訟兮、 |
3 王秉厥公、山岡興寶藏、億兆享平康兮、 |
4 貧乏者流、王拯救之、豪強之輩、王糜爛之、 |
5 億萬斯年、兆民寅畏爾兮、 |
6 維彼臨民、如降甘霖、草萊雖刈、仍沾潤澤兮。 |
7 在位之時、義人振興、如月之恒、百姓綏安兮。 |
8 自東海至西海、自大河至地極、悉歸統轄兮。 |
9 居荒服者、拜跪於前、爲仇敵者、望塵俯伏兮、 |
10 大失海島之王、將鐀禮物、示巴西巴之主、將納貢稅兮、 |
11 列工稽首、萬姓歸誠兮。 |
12 維彼窮獨、援手無人、呼籲於王、必加拯救兮、 |
13 哀矜貧苦、援其生命兮、 |
14 受欺遭虐者、王手援之兮、劇傷流血者、王矜恤之兮、 |
15 王享遐齡、人饋示巴之金、恒爲王祈、日頌讚之兮、 |
16 王宇內五穀豐登、山之巔、禾秀偏反、有若利巴嫩之林、邑人繁多有若草萊之茂兮、 |
17 王壽無疆、如日之長、萬邦之民、賴厥福祉、頌美靡已兮。 |
18 以色列之上帝耶和華、獨行異蹟、當榆楊之兮、 |
19 維願榮名宣播、永世靡曁、維願榮光丕顯徧於寰區、 |
20 是誠心所願兮、是誠心所願兮、耶西予大闢、畢其祈兮。 |
ПсалмиПсалом 72 |
1 |
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої, |
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, — |
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло, |
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів. |
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля, |
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся, |
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно: |
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є! |
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду |
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість, |
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“ |
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої, |
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний. |
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх. |
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх, |
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив: |
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх! |
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів! |
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні! |
詩篇第72篇 |
ПсалмиПсалом 72 |
1 上帝兮、維彼王予、今繼厥位、爾訓以道、俾秉大公兮、 |
1 |
2 以正理鞫民、爲貧民聽訟兮、 |
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої, |
3 王秉厥公、山岡興寶藏、億兆享平康兮、 |
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, — |
4 貧乏者流、王拯救之、豪強之輩、王糜爛之、 |
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло, |
5 億萬斯年、兆民寅畏爾兮、 |
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів. |
6 維彼臨民、如降甘霖、草萊雖刈、仍沾潤澤兮。 |
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля, |
7 在位之時、義人振興、如月之恒、百姓綏安兮。 |
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся, |
8 自東海至西海、自大河至地極、悉歸統轄兮。 |
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно: |
9 居荒服者、拜跪於前、爲仇敵者、望塵俯伏兮、 |
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є! |
10 大失海島之王、將鐀禮物、示巴西巴之主、將納貢稅兮、 |
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду |
11 列工稽首、萬姓歸誠兮。 |
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість, |
12 維彼窮獨、援手無人、呼籲於王、必加拯救兮、 |
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“ |
13 哀矜貧苦、援其生命兮、 |
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої, |
14 受欺遭虐者、王手援之兮、劇傷流血者、王矜恤之兮、 |
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний. |
15 王享遐齡、人饋示巴之金、恒爲王祈、日頌讚之兮、 |
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх. |
16 王宇內五穀豐登、山之巔、禾秀偏反、有若利巴嫩之林、邑人繁多有若草萊之茂兮、 |
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх, |
17 王壽無疆、如日之長、萬邦之民、賴厥福祉、頌美靡已兮。 |
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив: |
18 以色列之上帝耶和華、獨行異蹟、當榆楊之兮、 |
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх! |
19 維願榮名宣播、永世靡曁、維願榮光丕顯徧於寰區、 |
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів! |
20 是誠心所願兮、是誠心所願兮、耶西予大闢、畢其祈兮。 |
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні! |