Библия - Обещанное Восстановление

耶利米書

第23章

1 耶和華曰、民牧害我羣羊、驅之離散、禍必不遠。

2 以色列族之上帝耶和華告牧民者曰、爾曹驅逐我羊、不加眷顧、我必視爾所爲、而降譴責。

3 我所遺之羊、散於列國、我必使之復集、返於故土、使彼蕃息。

4 耶和華曰、必立牧者、以豢養之、則無驚惶、無缺乏。

5 耶和華曰、時日將至、必使仁義者興、長若枝柯、繼大闢爲王、秉公行義、亨通於天下、

6 斯時猶大家獲救、以色列族安居、王之名曰、耶和華大施仁義、以拯我躬。

7 耶和華曰、其期將屆、人發誓之時、不言耶和華救以色列族出於埃及、

8 乃言耶和華救以色列族出於北方、昔則逐於列邦、今則反之故土。〇

9 耶利米以衆先知行惡、中心憂傷、筋骸震動、又得耶和華聖言傳示、有若醉人、迷眩於酒。

10 四境之內、靡不行淫、厥口詛咒、其國有愁慘之象、斯人也、作不善、行非義、郊原牧塲、盡成槁壤。

11 耶和華曰、先知祭司、所行誕妄、在我殿宇、惡蹟已彰、

12 故其途幽暗、滑而難行、我驅逐之、使顛蹶趾、屆期降災。

13 撒馬利亞之先知、託巴力之名、振振有詞、欲使我民以色列族舛錯、維我洞見其愚。

14 耶路撒冷之先知、更堪痛疾、行淫詭譎、俾作惡者流、厥志孔強、不悛厥行、予鑒察之、視若所多馬蛾摩拉之人無異。

15 萬有之主耶和華曰、耶路撒冷先知、導民行惡、殆遍斯土、我使之茹茶飲酖、

16 萬有之主耶和華曰、惟彼先知、擅自而言、不傳我命、彼乃欺爾、爾勿聽從。

17 有人藐視予、彼託我命、言必獲平康、有人縱私欲、彼言必不遇害。

18 其中何人與我神契、諦聽我言、

19 惟我震怒、使風驟起、飄搖震撼、罰彼惡徒、

20 我志未成、則怒不息、時至自知、

21 惟彼先知、我未遣之而自趨、我未命之而自言。

22 如彼與我神相契合、則必播傳我命、使民改其惡行、革其邪心。

23 耶和華又曰、我爲上帝、無間遐邇。

24 人能退藏於密、使我不見乎、我豈不能充乎天地哉。

25 惟彼先知、佯託我名、自言得夢者再、我聞其語。

26 彼偽先知、從心所欲、普傳誕妄、伊於胡底。

27 彼也互述所夢、使民忘予、若厥祖忘我、崇奉巴力、

28 耶和華又曰、如先知有夢、則直曰出之夢、如我有命、則直曰我之命、維糠與麥、何能比儗。

29 如我出命、必若火炎炎、若鎚摧石。

30 耶和華又曰、凡先知竊我言者、我必攻之。

31 又曰、凡先知自述其言、偽託我名者、我必罰之。

32 又曰、凡先知未奉我命、託言有夢、傳之於人、以厥妄誕、使民舛謬、有損於衆者、我必降罰。

33 耶和華曰、如斯民、或先知、或祭司詰爾曰、耶和華有何默示、可譬重任、爾必曰、尚有何詞、比諸重任。惟耶和華棄爾如遺。

34 凡先知祭司庶民、以耶和華默示爲重任、而譏之者、我必降災於其家。

35 爾當問於兄弟鄰里、耶和華有何言答我。

36 爾勿以萬有之主、永生上帝耶和華之言、戲稱重任、若是則爾所言、亦爲重任。

37 爾問先知、當問耶和華、有何默示、誠以告我。

38 我旣命爾、不可以耶和華默示爲重任、如爾以此稱之、

39 則我必遐棄爾、與我所錫爾祖及爾之邑、不復眷顧。

40 使爾含羞抱愧、永世不息、

Єремiя

Розділ 23

1 Горе па́стирям тим, що розгублюють та розганяють ота́ру Мого пасови́ська, говорить Господь!

2 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про па́стирів тих, що пасуть Мій наро́д: Ви ота́ру Мою розпоро́шили й їх розігна́ли, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Госпо́дь!

3 А Я позбираю останок ота́ри Своєї зо всіх тих країв, куди́ Я їх повиганя́в був, і їх поверну́ на пасо́виська їхні, і вони порозпло́джуються та розмно́жаться.

4 І над ними поставлю Я па́стирів тих, які па́стимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загу́блені, каже Госпо́дь!

5 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і поставлю Давидові праведну Па́рость, і Цар зацарю́є, і буде Він мудрий, — і правосу́ддя та правду в Краю́ запрова́дить.

6 За днів Його Юда спасе́ться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Йме́ння, яким Його кликати будуть: „Господь — праведність наша“.

7 Тому наступають ось дні, — говорить Господь, — і не будуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського“,

8 а тільки: „Як живий Господь, що вивів і ви́провадив насіння дому Ізраїлевого з півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганя́в“! І ося́дуть вони на своїй землі.

9 Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпо́чуть всі ко́сті мої, я став, як п'яни́й, як той муж, що по ньому вино перейшло́, через Господа й ради святих Його слів,

10 Бо земля перелю́бниками стала по́вна, бо через прокля́ття потра́пила в жало́бу земля, повисиха́ли в степа́х пасови́ська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила — це кривда.

11 Бо й пророк та священик гріша́ть, — їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Госпо́дь.

12 Тому буде для них їхня доро́га, мов ско́взанка в те́мряві, вони бу́дуть попхне́ні й впаду́ть через неї, бо зло Я спрова́джу на них ро́ку наві́щення їх, говорить Господь.

13 А в тих самарійських пророків Я бачив безглу́здя, — вони пророкували Ваа́лом собі, і вчинили блудя́чим наро́д Мій, Ізраїля!

14 А в єрусалимських пророків Я бачив гидо́ту: перелю́бство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцни́ли вони, щоб ніхто з свого зла не верну́вся. Всі вони Мені стали, немов той Содо́м, а мешканці його, як Гомо́ра.

15 Тому так промовляє Господь Савао́т про пророків оцих: Ось Я їх полино́м нагоду́ю, і водою отру́йною їх напо́ю, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!

16 Так говорить Госпо́дь Савао́т: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророку́ють, — вони роблять безглу́здими вас, висло́влюють при́види серця свого́, а не слово з уст Господніх.

17 Вони справді говорять до тих, що Мене обража́ють: „Господь говорив: Мир вам бу́де!“ А кожному, хто ходить в упе́ртості серця свого, говорять вони: „Зло не при́йде на вас!“

18 А хто ж то стояв на таємній Господній нара́ді, і бачив та чув Його слово? Хто до сло́ва Його прислуха́вся й почув?

19 Ось буря Господня, як лютість, вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову несправедливих впаде́.

20 Гнів Господній не ве́рнеться, поки не зробить, і поки не ви́конає Він за́мірів серця Свого́; напри́кінці днів зрозумієте добре все це!

21 Цих пророків Я не посилав, — вони побігли самі, Я їм не говорив, — та вони пророкують.

22 А якби́ в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б наро́дові Моєму слова Мої, і їх відверта́ли б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учи́нків.

23 Чи Я Бог тільки збли́зька, — говорить Господь, — а не Бог і здале́ка?

24 Якщо заховається хто у криї́вках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не напо́внюю? каже Господь.

25 Я чув, що́ говорять пророки, що Йме́нням Моїм пророкують неправду й говорять: „Мені снилося, снилось мені!“

26 Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують ома́ну свого серця?

27 Вони замишляють зробити, щоб наро́д Мій забув Моє Йме́ння, їхніми снами, які один о́дному розповідають, як через Ваа́ла забули були́ їхні батьки́ Моє Йме́ння.

28 Той пророк, що йому снився сон, нехай розповіда́є про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, — що соломі до збіжжя? говорить Господь.

29 Хіба слово Моє не таке, як огонь, — говорить Господь, — і як мо́лот, що скелю розлу́пує?

30 Тому́ то ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що слова́ Мої кра́дуть один від одно́го.

31 Ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що вживають свого язика́, але кажуть: Це мова Господня!

32 Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, — говорить Господь, — вони розповідають про них та впрова́джують в блуд Мій наро́д своєю неправдою й глу́мом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти́ — не помо́жуть наро́дові цьому́, говорить Господь.

33 А коли запитає тебе цей наро́д, чи пророк, чи священик, говорячи: „Яке то Господнє пророцтво?“ то скажеш до них: „Ви тяга́р, — і Я вас поскида́ю“, говорить Господь.

34 А пророка й священика та той наро́д, який скаже: „Господній тяга́р“, — то Я мужа того й його дім покара́ю!

35 Отак скажете ви один о́дному й кожен до брата свого: „Що Господь відповів“, й „що Господь говорив?“

36 А про „Господній тяга́р“ не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара́, і ви перекрути́ли б слова Бога Живого, Господа Савао́та, нашого Бога.

37 Так пророкові скажеш: „Що́ Господь тобі відповів“, і „Що́ Господь говорив?“

38 Якщо ж будете ви говорити: „Господній тяга́р“, тому так промовляє Госпо́дь: За те, що ви кажете слово оце: „Господній тяга́р“, хоч Я посилав до вас, ка́жучи: Не говоріте „Господній тяга́р“,

39 тому конче Я вас підійму́, немо́в тягара́, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батька́м, від Свого лиця.

40 І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!

耶利米書第23章	Єремiя Розділ 23
1 耶和華曰、民牧害我羣羊、驅之離散、禍必不遠。	1 Горе па́стирям тим, що розгублюють та розганяють ота́ру Мого пасови́ська, говорить Господь!
2 以色列族之上帝耶和華告牧民者曰、爾曹驅逐我羊、不加眷顧、我必視爾所爲、而降譴責。	2 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про па́стирів тих, що пасуть Мій наро́д: Ви ота́ру Мою розпоро́шили й їх розігна́ли, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Госпо́дь!
3 我所遺之羊、散於列國、我必使之復集、返於故土、使彼蕃息。	3 А Я позбираю останок ота́ри Своєї зо всіх тих країв, куди́ Я їх повиганя́в був, і їх поверну́ на пасо́виська їхні, і вони порозпло́джуються та розмно́жаться.
4 耶和華曰、必立牧者、以豢養之、則無驚惶、無缺乏。	4 І над ними поставлю Я па́стирів тих, які па́стимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загу́блені, каже Госпо́дь!
5 耶和華曰、時日將至、必使仁義者興、長若枝柯、繼大闢爲王、秉公行義、亨通於天下、	5 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і поставлю Давидові праведну Па́рость, і Цар зацарю́є, і буде Він мудрий, — і правосу́ддя та правду в Краю́ запрова́дить.
6 斯時猶大家獲救、以色列族安居、王之名曰、耶和華大施仁義、以拯我躬。	6 За днів Його Юда спасе́ться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Йме́ння, яким Його кликати будуть: „Господь — праведність наша“.
7 耶和華曰、其期將屆、人發誓之時、不言耶和華救以色列族出於埃及、	7 Тому наступають ось дні, — говорить Господь, — і не будуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського“,
8 乃言耶和華救以色列族出於北方、昔則逐於列邦、今則反之故土。〇	8 а тільки: „Як живий Господь, що вивів і ви́провадив насіння дому Ізраїлевого з півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганя́в“! І ося́дуть вони на своїй землі.
9 耶利米以衆先知行惡、中心憂傷、筋骸震動、又得耶和華聖言傳示、有若醉人、迷眩於酒。	9 Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпо́чуть всі ко́сті мої, я став, як п'яни́й, як той муж, що по ньому вино перейшло́, через Господа й ради святих Його слів,
10 四境之內、靡不行淫、厥口詛咒、其國有愁慘之象、斯人也、作不善、行非義、郊原牧塲、盡成槁壤。	10 Бо земля перелю́бниками стала по́вна, бо через прокля́ття потра́пила в жало́бу земля, повисиха́ли в степа́х пасови́ська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила — це кривда.
11 耶和華曰、先知祭司、所行誕妄、在我殿宇、惡蹟已彰、	11 Бо й пророк та священик гріша́ть, — їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Госпо́дь.
12 故其途幽暗、滑而難行、我驅逐之、使顛蹶趾、屆期降災。	12 Тому буде для них їхня доро́га, мов ско́взанка в те́мряві, вони бу́дуть попхне́ні й впаду́ть через неї, бо зло Я спрова́джу на них ро́ку наві́щення їх, говорить Господь.
13 撒馬利亞之先知、託巴力之名、振振有詞、欲使我民以色列族舛錯、維我洞見其愚。	13 А в тих самарійських пророків Я бачив безглу́здя, — вони пророкували Ваа́лом собі, і вчинили блудя́чим наро́д Мій, Ізраїля!
14 耶路撒冷之先知、更堪痛疾、行淫詭譎、俾作惡者流、厥志孔強、不悛厥行、予鑒察之、視若所多馬蛾摩拉之人無異。	14 А в єрусалимських пророків Я бачив гидо́ту: перелю́бство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцни́ли вони, щоб ніхто з свого зла не верну́вся. Всі вони Мені стали, немов той Содо́м, а мешканці його, як Гомо́ра.
15 萬有之主耶和華曰、耶路撒冷先知、導民行惡、殆遍斯土、我使之茹茶飲酖、	15 Тому так промовляє Господь Савао́т про пророків оцих: Ось Я їх полино́м нагоду́ю, і водою отру́йною їх напо́ю, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!
16 萬有之主耶和華曰、惟彼先知、擅自而言、不傳我命、彼乃欺爾、爾勿聽從。	16 Так говорить Госпо́дь Савао́т: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророку́ють, — вони роблять безглу́здими вас, висло́влюють при́види серця свого́, а не слово з уст Господніх.
17 有人藐視予、彼託我命、言必獲平康、有人縱私欲、彼言必不遇害。	17 Вони справді говорять до тих, що Мене обража́ють: „Господь говорив: Мир вам бу́де!“ А кожному, хто ходить в упе́ртості серця свого, говорять вони: „Зло не при́йде на вас!“
18 其中何人與我神契、諦聽我言、	18 А хто ж то стояв на таємній Господній нара́ді, і бачив та чув Його слово? Хто до сло́ва Його прислуха́вся й почув?
19 惟我震怒、使風驟起、飄搖震撼、罰彼惡徒、	19 Ось буря Господня, як лютість, вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову несправедливих впаде́.
20 我志未成、則怒不息、時至自知、	20 Гнів Господній не ве́рнеться, поки не зробить, і поки не ви́конає Він за́мірів серця Свого́; напри́кінці днів зрозумієте добре все це!
21 惟彼先知、我未遣之而自趨、我未命之而自言。	21 Цих пророків Я не посилав, — вони побігли самі, Я їм не говорив, — та вони пророкують.
22 如彼與我神相契合、則必播傳我命、使民改其惡行、革其邪心。	22 А якби́ в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б наро́дові Моєму слова Мої, і їх відверта́ли б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учи́нків.
23 耶和華又曰、我爲上帝、無間遐邇。	23 Чи Я Бог тільки збли́зька, — говорить Господь, — а не Бог і здале́ка?
24 人能退藏於密、使我不見乎、我豈不能充乎天地哉。	24 Якщо заховається хто у криї́вках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не напо́внюю? каже Господь.
25 惟彼先知、佯託我名、自言得夢者再、我聞其語。	25 Я чув, що́ говорять пророки, що Йме́нням Моїм пророкують неправду й говорять: „Мені снилося, снилось мені!“
26 彼偽先知、從心所欲、普傳誕妄、伊於胡底。	26 Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують ома́ну свого серця?
27 彼也互述所夢、使民忘予、若厥祖忘我、崇奉巴力、	27 Вони замишляють зробити, щоб наро́д Мій забув Моє Йме́ння, їхніми снами, які один о́дному розповідають, як через Ваа́ла забули були́ їхні батьки́ Моє Йме́ння.
28 耶和華又曰、如先知有夢、則直曰出之夢、如我有命、則直曰我之命、維糠與麥、何能比儗。	28 Той пророк, що йому снився сон, нехай розповіда́є про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, — що соломі до збіжжя? говорить Господь.
29 如我出命、必若火炎炎、若鎚摧石。	29 Хіба слово Моє не таке, як огонь, — говорить Господь, — і як мо́лот, що скелю розлу́пує?
30 耶和華又曰、凡先知竊我言者、我必攻之。	30 Тому́ то ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що слова́ Мої кра́дуть один від одно́го.
31 又曰、凡先知自述其言、偽託我名者、我必罰之。	31 Ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що вживають свого язика́, але кажуть: Це мова Господня!
32 又曰、凡先知未奉我命、託言有夢、傳之於人、以厥妄誕、使民舛謬、有損於衆者、我必降罰。	32 Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, — говорить Господь, — вони розповідають про них та впрова́джують в блуд Мій наро́д своєю неправдою й глу́мом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти́ — не помо́жуть наро́дові цьому́, говорить Господь.
33 耶和華曰、如斯民、或先知、或祭司詰爾曰、耶和華有何默示、可譬重任、爾必曰、尚有何詞、比諸重任。惟耶和華棄爾如遺。	33 А коли запитає тебе цей наро́д, чи пророк, чи священик, говорячи: „Яке то Господнє пророцтво?“ то скажеш до них: „Ви тяга́р, — і Я вас поскида́ю“, говорить Господь.
34 凡先知祭司庶民、以耶和華默示爲重任、而譏之者、我必降災於其家。	34 А пророка й священика та той наро́д, який скаже: „Господній тяга́р“, — то Я мужа того й його дім покара́ю!
35 爾當問於兄弟鄰里、耶和華有何言答我。	35 Отак скажете ви один о́дному й кожен до брата свого: „Що Господь відповів“, й „що Господь говорив?“
36 爾勿以萬有之主、永生上帝耶和華之言、戲稱重任、若是則爾所言、亦爲重任。	36 А про „Господній тяга́р“ не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара́, і ви перекрути́ли б слова Бога Живого, Господа Савао́та, нашого Бога.
37 爾問先知、當問耶和華、有何默示、誠以告我。	37 Так пророкові скажеш: „Що́ Господь тобі відповів“, і „Що́ Господь говорив?“
38 我旣命爾、不可以耶和華默示爲重任、如爾以此稱之、	38 Якщо ж будете ви говорити: „Господній тяга́р“, тому так промовляє Госпо́дь: За те, що ви кажете слово оце: „Господній тяга́р“, хоч Я посилав до вас, ка́жучи: Не говоріте „Господній тяга́р“,
39 則我必遐棄爾、與我所錫爾祖及爾之邑、不復眷顧。	39 тому конче Я вас підійму́, немо́в тягара́, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батька́м, від Свого лиця.
40 使爾含羞抱愧、永世不息、	40 І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!

舊約

新約

耶利米書

第23章

Єремiя

Розділ 23

耶利米書

第23章

Єремiя

Розділ 23