CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Acts 13
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Acts

Chapter 13

1 Now1161 there were in the church1577 that was at1722 Antioch490 certain5100 prophets4396 and teachers;1320 as Barnabas,921 and Simeon4826 that was called2564 Niger,3526 and Lucius3066 of Cyrene,2957 and Manaen,3127 which had been brought4939 up with Herod2264 the tetrarch,5076 and Saul.4569

2 As they ministered3008 to the Lord,2962 and fasted,3522 the Holy40 Ghost4151 said,2036 Separate873 me Barnabas921 and Saul4569 for the work2041 whereunto3739 I have called4341 them.

3 And when they had fasted3522 and prayed,4336 and laid2007 their hands5495 on2007 them, they sent630 them away.630

4 So3767 they, being sent1599 forth1599 by the Holy40 Ghost,4151 departed2718 to Seleucia;4581 and from there1564 they sailed636 to Cyprus.2954

5 And when they were at1722 Salamis,4529 they preached2605 the word3056 of God2316 in the synagogues4864 of the Jews:2453 and they had2192 also2532 John2491 to their minister.5257

6 And when they had gone1330 through1330 the isle3520 to Paphos,3974 they found2147 a certain5100 sorcerer,3097 a false5578 prophet,5578 a Jew,2453 whose3739 name3686 was Barjesus:919

7 Which3739 was with the deputy446 of the country, Sergius4588 Paulus,3972 a prudent4908 man;435 who3778 called4341 for Barnabas921 and Saul,4569 and desired1934 to hear191 the word3056 of God.2316

8 But Elymas1681 the sorcerer3097 (for so3779 is his name3686 by interpretation)3177 withstood436 them, seeking2212 to turn1294 away1294 the deputy446 from the faith.4102

9 Then1161 Saul,4569 (who3739 also2532 is called4341 Paul,3972) filled4130 with the Holy40 Ghost,4151 set816 his eyes on1519 him.

10 And said,2036 O full4134 of all3956 subtlety1388 and all3956 mischief,4468 you child5207 of the devil,1228 you enemy2190 of all3956 righteousness,1343 will you not cease3973 to pervert1294 the right2117 ways3598 of the Lord?2962

11 And now,3568 behold,2400 the hand5495 of the Lord2962 is on you, and you shall be blind,5185 not seeing991 the sun2246 for a season.2540 And immediately3916 there fell1968 on1909 him a mist887 and a darkness;4655 and he went4013 about4013 seeking2212 some to lead5497 him by the hand.5497

12 Then5119 the deputy,446 when he saw1492 what3588 was done,1096 believed,4100 being astonished1605 at1909 the doctrine1322 of the Lord.2962

13 Now1161 when Paul3972 and his company3588 4012 loosed321 from Paphos,3974 they came2064 to Perga4011 in Pamphylia:3828 and John2491 departing672 from them returned5290 to Jerusalem.2414

14 But when they departed1330 from Perga,4011 they came3854 to Antioch490 in Pisidia,4099 and went1525 into1519 the synagogue4864 on the sabbath4521 day,2250 and sat2523 down.2523

15 And after3326 the reading320 of the law3551 and the prophets4396 the rulers752 of the synagogue752 sent649 to them, saying,3004 You men435 and brothers,80 if1487 you have2076 any5100 word3056 of exhortation3874 for the people,2992 say3004 on.

16 Then1161 Paul3972 stood450 up, and beckoning2678 with his hand5495 said,2036 Men435 of Israel,2475 and you that fear5399 God,2316 give audience.191

17 The God2316 of this5127 people2992 of Israel2474 chose1586 our fathers,3962 and exalted5312 the people2992 when1722 3588 they dwelled3940 as strangers1722 3940 in the land1093 of Egypt,125 and with an high5308 arm1023 brought1806 he them out of it.

18 And about5613 the time5550 of forty5063 years5063 suffered5159 he their manners5159 in the wilderness.2048

19 And when he had destroyed2507 seven2033 nations1484 in the land1093 of Chanaan,5477 he divided2624 their land1093 to them by lot.2624

20 And after3326 that he gave1325 to them judges2923 about5613 the space of four5071 hundred5071 and fifty4004 years,2094 until2193 Samuel4545 the prophet.4396

21 And afterward2547 they desired154 a king:935 and God2316 gave1325 to them Saul4569 the son5207 of Cis,2797 a man435 of the tribe5443 of Benjamin,958 by the space of forty5062 years.2094

22 And when he had removed3179 him, he raised1453 up to them David1138 to be their king;935 to whom3739 also2532 he gave3140 their testimony,3140 and said,2036 I have found2147 David1138 the son5207 of Jesse,2421 a man435 after2596 my3450 own heart,2588 which3739 shall fulfill4160 all3956 my will.2307

23 Of this5127 man's seed4690 has God2316 according2596 to his promise1860 raised1453 to Israel2474 a Savior,4990 Jesus:2424

24 When John2491 had first preached4296 before4253 4383 his coming1529 the baptism908 of repentance3341 to all3956 the people2992 of Israel.2474

25 And as John2491 fulfilled4137 his course,1408 he said,3004 Whom5101 think5282 you that I am?1511 I am1510 not he. But, behold,2400 there comes2064 one after3326 me, whose3739 shoes5266 of his feet4228 I am1510 not worthy514 to loose.3089

26 Men435 and brothers,80 children5207 of the stock1085 of Abraham,11 and whoever3588 among1722 you fears5399 God,2316 to you is the word3056 of this5026 salvation4991 sent.649

27 For they that dwell2730 at1722 Jerusalem,2419 and their rulers,758 because they knew50 him not, nor2532 yet the voices5456 of the prophets4396 which3588 are read314 every3956 sabbath4521 day, they have fulfilled4137 them in condemning2919 him.

28 And though they found2147 no3367 cause156 of death2288 in him, yet desired154 they Pilate4091 that he should be slain.337

29 And when5613 they had fulfilled5055 all537 that was written1125 of him, they took2507 him down2507 from the tree,3586 and laid5087 him in a sepulcher.3419

30 But God2316 raised1453 him from the dead:3498

31 And he was seen3700 many4119 days2250 of them which came4872 up with him from Galilee1056 to Jerusalem,2419 who3748 are his witnesses3144 to the people.2992

32 And we declare2097 to you glad2097 tidings,2097 how that the promise1860 which was made1096 to the fathers,3962

33 God2316 has fulfilled1603 the same5026 to us their children,5043 in that he has raised450 up Jesus2424 again;450 as it is also2532 written1125 in the second1208 psalm,5568 You are1488 my Son,5207 this4594 day4594 have I begotten1080 you.

34 And as concerning3754 that he raised450 him up from the dead,3498 now no3371 more2001 to return5290 to corruption,1312 he said5346 on this3779 wise, I will give1325 you the sure4103 mercies3741 of David.1138

35 Why1352 he said3004 also2532 in another2087 psalm, You shall not suffer1325 your4675 Holy3741 One to see1492 corruption.1312

36 For David,1138 after he had served5256 his own2398 generation1074 by the will1012 of God,2316 fell on sleep,2837 and was laid4369 to his fathers,3962 and saw1492 corruption:1312

37 But he, whom3739 God2316 raised1453 again,1453 saw1492 no3756 corruption.1312

38 Be it known1110 to you therefore,3767 men435 and brothers,80 that through1223 this5127 man is preached2605 to you the forgiveness859 of sins:266

39 And by him all3956 that believe4100 are justified1344 from all3956 things, from which3739 you could1410 not be justified1344 by the law3551 of Moses.3475

40 Beware991 therefore,3767 lest3361 that come1904 on you, which is spoken2046 of in the prophets;4396

41 Behold,1492 you despisers,2707 and wonder,2296 and perish:853 for I work2040 a work2041 in your5216 days,2250 a work2041 which you shall in no3364 wise believe,4100 though1437 a man5100 declare1555 it to you.

42 And when the Jews2453 were gone1826 out of the synagogue,4864 the Gentiles1484 sought3870 that these5023 words4487 might be preached2980 to them the next3342 sabbath.4521

43 Now1161 when the congregation4864 was broken3089 up, many4183 of the Jews2453 and religious4576 proselytes4339 followed190 Paul3972 and Barnabas:921 who,3748 speaking4354 to them, persuaded3982 them to continue1961 in the grace5485 of God.2316

44 And the next2064 sabbath4521 day came4863 almost4975 the whole3956 city4172 together4863 to hear191 the word3056 of God.2316

45 But when the Jews2453 saw1492 the multitudes,3793 they were filled4130 with envy,2205 and spoke483 against483 those3588 things which were spoken3004 by Paul,3972 contradicting483 and blaspheming.987

46 Then1161 Paul3972 and Barnabas921 waxed3955 bold,3955 and said,2036 It was necessary316 that the word3056 of God2316 should first4412 have been spoken2980 to you: but seeing1894 you put683 it from you, and judge2919 yourselves1438 unworthy3756 514 of everlasting166 life,2222 see,2400 we turn4762 to the Gentiles.1484

47 For so3779 has the Lord2962 commanded1781 us, saying, I have set5087 you to be a light5457 of the Gentiles,1484 that you should be for salvation4991 to the ends2078 of the earth.1093

48 And when the Gentiles1484 heard191 this, they were glad,5463 and glorified1392 the word3056 of the Lord:2962 and as many3745 as were ordained5021 to eternal166 life2222 believed.4100

49 And the word3056 of the Lord2962 was published1308 throughout1223 all3650 the region.5561

50 But the Jews2453 stirred3951 up the devout4576 and honorable2158 women,1135 and the chief4413 men of the city,4172 and raised1892 persecution1375 against1909 Paul3972 and Barnabas,921 and expelled1544 them out of their coasts.3725

51 But they shook1621 off1621 the dust2868 of their feet4228 against1909 them, and came2064 to Iconium.2430

52 And the disciples3101 were filled4137 with joy,5479 and with the Holy40 Ghost.4151

Дiї

Розділ 13

1 А в Антіохі́ї, у та́мошній Церкві були ці пророки та вчителі́: Варнава й Семен, званий Ні́ґер, і кіріне́янин Луцій, і Манаї́л, що був вигодуваний із тетра́рхом Іродом, та ще Савл.

2 Як служили ж вони Господе́ві та по́стили, прорік Святий Дух: „Відділіть Варнаву та Са́вла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!“

3 Тоді, попо́стивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.

4 Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкі́ю, а звідти до Кіпру відпли́нули.

5 Як були ж в Саламі́ні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до по́слуг же мали й Івана.

6 А коли перейшли аж до Па́фи ввесь о́стрів, то знайшли ворожби́та одно́го, лжепророка юде́янина, йому на ім'я́ Варісу́с.

7 Він був при проко́нсулі Сергії Па́влі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Са́вла, і прагнув послухати Божого Слова.

8 Але їм опирався Елі́ма ворожби́т той, — бо ім'я́ його перекладається так, — і намагавсь відвернути від віри проко́нсула.

9 Але Савл, що й Павло він, перепо́внився Духом Святим і на нього споглянув,

10 і промовив: „О сину дияволів, повний всякого пі́дступу та всілякої злости, ти во́рогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати про́стих Господніх доріг?

11 І тепер ось на тебе Господня рука, — ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до ча́су!“ І миттю обняв того мо́рок та те́мрява, і став він ходити навпо́мацки та шукати повода́тора.

12 Тоді той проко́нсул, як побачив, що́ сталося, увірував, і дивувався науці Господній!

13 І, як від Па́фа Павло й ті, хто з ним був, відпливли́, то вони прибули́ в Памфілійську Пергі́ю. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.

14 А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.

15 А по відчита́нні Зако́ну й Пророків, старші́ синагоги послали до них, переказуючи: „Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!“

16 Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: „Послухайте, мужі ізра́їльтяни, та ви, богобійні!

17 Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив наро́д, як він перебува́в у єгипетськім кра́ї, і рукою поту́жною вивів їх із нього,

18 і літ із сорок Він їх годував у пустині,

19 а вигубивши сім наро́дів в землі ханаа́нській, поділив жеребко́м їхню землю між ними,

20 ма́йже що по чотириста й п'ятидесяти ро́ках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів дава́в.

21 А потім забажали царя, і Бог дав їм Сау́ла, сина Кі́сового, мужа з Веніями́нового племени, на чотири десятки років.

22 А його віддаливши, поставив царем їм Дави́да, про якого й сказав, засвідчуючи: „Знайшов Я Давида, сина Єссе́євого, чоловіка за серцем Свої́м, що всю волю Мою він виконувати бу́де“.

23 За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасі́ння Ізраїлеві,

24 як Іван — перед самим прихо́дом Його — усьо́му наро́дові Ізраїлевому проповідував хрищення на покая́ння.

25 А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: „Я не Той, за Кого́ ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця́ від узуття́ Його я недостойний“.

26 Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоя́зний із вас! Для вас було по́слане слово спасі́ння цього́.

27 Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,

28 і хоч жа́дної провини смерте́льної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.

29 Коли ж усе ви́повнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.

30 Але Бог воскресив Його з мертвих!

31 Він з'являвся багато днів тим, що були поприхо́дили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед лю́дьми.

32 І ми благовістимо́ вам ту обі́тницю, що да́на була нашим отцям,

33 що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив!“

34 А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотлі́ння, те так заповів: „Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!“

35 Тому́ то й деінде говорить: „Не даси Ти Своєму Святому побачити тлі́ння!“

36 Бо Давид, що ча́су свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тлі́ння побачив.

37 Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тлі́ння не побачив.

38 Отже, мужі-браття, хай відо́мо вам буде, що про́щення гріхів через Нього звіщається вам.

39 І в усім, у чому ви не могли ви́правдатись Зако́ном Мойсеєвим, через Нього випра́вдується кожен віруючий.

40 Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:

41 „Дивіться, погордю́щі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я ді́ло роблю́ за днів ваших, те ді́ло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!“

42 А як стали вихо́дити вони, то їх про́шено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова́.

43 А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павло́м та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.

44 А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Сло́ва.

45 Як юдеї ж побачили на́товп, то напо́внились за́здрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.

46 Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось.

47 Бо так заповів нам Господь: „Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасі́нням Ти був аж до кра́ю землі!“

48 А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.

49 І ширилось Сло́во Господнє по ці́лій країні.

50 Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли́ переслі́дування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.

51 Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконі́ю.

52 А учні сповня́лися радощів і Духа Святого.

Acts

Chapter 13

Дiї

Розділ 13

1 Now1161 there were in the church1577 that was at1722 Antioch490 certain5100 prophets4396 and teachers;1320 as Barnabas,921 and Simeon4826 that was called2564 Niger,3526 and Lucius3066 of Cyrene,2957 and Manaen,3127 which had been brought4939 up with Herod2264 the tetrarch,5076 and Saul.4569

1 А в Антіохі́ї, у та́мошній Церкві були ці пророки та вчителі́: Варнава й Семен, званий Ні́ґер, і кіріне́янин Луцій, і Манаї́л, що був вигодуваний із тетра́рхом Іродом, та ще Савл.

2 As they ministered3008 to the Lord,2962 and fasted,3522 the Holy40 Ghost4151 said,2036 Separate873 me Barnabas921 and Saul4569 for the work2041 whereunto3739 I have called4341 them.

2 Як служили ж вони Господе́ві та по́стили, прорік Святий Дух: „Відділіть Варнаву та Са́вла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!“

3 And when they had fasted3522 and prayed,4336 and laid2007 their hands5495 on2007 them, they sent630 them away.630

3 Тоді, попо́стивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.

4 So3767 they, being sent1599 forth1599 by the Holy40 Ghost,4151 departed2718 to Seleucia;4581 and from there1564 they sailed636 to Cyprus.2954

4 Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкі́ю, а звідти до Кіпру відпли́нули.

5 And when they were at1722 Salamis,4529 they preached2605 the word3056 of God2316 in the synagogues4864 of the Jews:2453 and they had2192 also2532 John2491 to their minister.5257

5 Як були ж в Саламі́ні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до по́слуг же мали й Івана.

6 And when they had gone1330 through1330 the isle3520 to Paphos,3974 they found2147 a certain5100 sorcerer,3097 a false5578 prophet,5578 a Jew,2453 whose3739 name3686 was Barjesus:919

6 А коли перейшли аж до Па́фи ввесь о́стрів, то знайшли ворожби́та одно́го, лжепророка юде́янина, йому на ім'я́ Варісу́с.

7 Which3739 was with the deputy446 of the country, Sergius4588 Paulus,3972 a prudent4908 man;435 who3778 called4341 for Barnabas921 and Saul,4569 and desired1934 to hear191 the word3056 of God.2316

7 Він був при проко́нсулі Сергії Па́влі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Са́вла, і прагнув послухати Божого Слова.

8 But Elymas1681 the sorcerer3097 (for so3779 is his name3686 by interpretation)3177 withstood436 them, seeking2212 to turn1294 away1294 the deputy446 from the faith.4102

8 Але їм опирався Елі́ма ворожби́т той, — бо ім'я́ його перекладається так, — і намагавсь відвернути від віри проко́нсула.

9 Then1161 Saul,4569 (who3739 also2532 is called4341 Paul,3972) filled4130 with the Holy40 Ghost,4151 set816 his eyes on1519 him.

9 Але Савл, що й Павло він, перепо́внився Духом Святим і на нього споглянув,

10 And said,2036 O full4134 of all3956 subtlety1388 and all3956 mischief,4468 you child5207 of the devil,1228 you enemy2190 of all3956 righteousness,1343 will you not cease3973 to pervert1294 the right2117 ways3598 of the Lord?2962

10 і промовив: „О сину дияволів, повний всякого пі́дступу та всілякої злости, ти во́рогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати про́стих Господніх доріг?

11 And now,3568 behold,2400 the hand5495 of the Lord2962 is on you, and you shall be blind,5185 not seeing991 the sun2246 for a season.2540 And immediately3916 there fell1968 on1909 him a mist887 and a darkness;4655 and he went4013 about4013 seeking2212 some to lead5497 him by the hand.5497

11 І тепер ось на тебе Господня рука, — ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до ча́су!“ І миттю обняв того мо́рок та те́мрява, і став він ходити навпо́мацки та шукати повода́тора.

12 Then5119 the deputy,446 when he saw1492 what3588 was done,1096 believed,4100 being astonished1605 at1909 the doctrine1322 of the Lord.2962

12 Тоді той проко́нсул, як побачив, що́ сталося, увірував, і дивувався науці Господній!

13 Now1161 when Paul3972 and his company3588 4012 loosed321 from Paphos,3974 they came2064 to Perga4011 in Pamphylia:3828 and John2491 departing672 from them returned5290 to Jerusalem.2414

13 І, як від Па́фа Павло й ті, хто з ним був, відпливли́, то вони прибули́ в Памфілійську Пергі́ю. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.

14 But when they departed1330 from Perga,4011 they came3854 to Antioch490 in Pisidia,4099 and went1525 into1519 the synagogue4864 on the sabbath4521 day,2250 and sat2523 down.2523

14 А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.

15 And after3326 the reading320 of the law3551 and the prophets4396 the rulers752 of the synagogue752 sent649 to them, saying,3004 You men435 and brothers,80 if1487 you have2076 any5100 word3056 of exhortation3874 for the people,2992 say3004 on.

15 А по відчита́нні Зако́ну й Пророків, старші́ синагоги послали до них, переказуючи: „Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!“

16 Then1161 Paul3972 stood450 up, and beckoning2678 with his hand5495 said,2036 Men435 of Israel,2475 and you that fear5399 God,2316 give audience.191

16 Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: „Послухайте, мужі ізра́їльтяни, та ви, богобійні!

17 The God2316 of this5127 people2992 of Israel2474 chose1586 our fathers,3962 and exalted5312 the people2992 when1722 3588 they dwelled3940 as strangers1722 3940 in the land1093 of Egypt,125 and with an high5308 arm1023 brought1806 he them out of it.

17 Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив наро́д, як він перебува́в у єгипетськім кра́ї, і рукою поту́жною вивів їх із нього,

18 And about5613 the time5550 of forty5063 years5063 suffered5159 he their manners5159 in the wilderness.2048

18 і літ із сорок Він їх годував у пустині,

19 And when he had destroyed2507 seven2033 nations1484 in the land1093 of Chanaan,5477 he divided2624 their land1093 to them by lot.2624

19 а вигубивши сім наро́дів в землі ханаа́нській, поділив жеребко́м їхню землю між ними,

20 And after3326 that he gave1325 to them judges2923 about5613 the space of four5071 hundred5071 and fifty4004 years,2094 until2193 Samuel4545 the prophet.4396

20 ма́йже що по чотириста й п'ятидесяти ро́ках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів дава́в.

21 And afterward2547 they desired154 a king:935 and God2316 gave1325 to them Saul4569 the son5207 of Cis,2797 a man435 of the tribe5443 of Benjamin,958 by the space of forty5062 years.2094

21 А потім забажали царя, і Бог дав їм Сау́ла, сина Кі́сового, мужа з Веніями́нового племени, на чотири десятки років.

22 And when he had removed3179 him, he raised1453 up to them David1138 to be their king;935 to whom3739 also2532 he gave3140 their testimony,3140 and said,2036 I have found2147 David1138 the son5207 of Jesse,2421 a man435 after2596 my3450 own heart,2588 which3739 shall fulfill4160 all3956 my will.2307

22 А його віддаливши, поставив царем їм Дави́да, про якого й сказав, засвідчуючи: „Знайшов Я Давида, сина Єссе́євого, чоловіка за серцем Свої́м, що всю волю Мою він виконувати бу́де“.

23 Of this5127 man's seed4690 has God2316 according2596 to his promise1860 raised1453 to Israel2474 a Savior,4990 Jesus:2424

23 За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасі́ння Ізраїлеві,

24 When John2491 had first preached4296 before4253 4383 his coming1529 the baptism908 of repentance3341 to all3956 the people2992 of Israel.2474

24 як Іван — перед самим прихо́дом Його — усьо́му наро́дові Ізраїлевому проповідував хрищення на покая́ння.

25 And as John2491 fulfilled4137 his course,1408 he said,3004 Whom5101 think5282 you that I am?1511 I am1510 not he. But, behold,2400 there comes2064 one after3326 me, whose3739 shoes5266 of his feet4228 I am1510 not worthy514 to loose.3089

25 А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: „Я не Той, за Кого́ ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця́ від узуття́ Його я недостойний“.

26 Men435 and brothers,80 children5207 of the stock1085 of Abraham,11 and whoever3588 among1722 you fears5399 God,2316 to you is the word3056 of this5026 salvation4991 sent.649

26 Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоя́зний із вас! Для вас було по́слане слово спасі́ння цього́.

27 For they that dwell2730 at1722 Jerusalem,2419 and their rulers,758 because they knew50 him not, nor2532 yet the voices5456 of the prophets4396 which3588 are read314 every3956 sabbath4521 day, they have fulfilled4137 them in condemning2919 him.

27 Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,

28 And though they found2147 no3367 cause156 of death2288 in him, yet desired154 they Pilate4091 that he should be slain.337

28 і хоч жа́дної провини смерте́льної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.

29 And when5613 they had fulfilled5055 all537 that was written1125 of him, they took2507 him down2507 from the tree,3586 and laid5087 him in a sepulcher.3419

29 Коли ж усе ви́повнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.

30 But God2316 raised1453 him from the dead:3498

30 Але Бог воскресив Його з мертвих!

31 And he was seen3700 many4119 days2250 of them which came4872 up with him from Galilee1056 to Jerusalem,2419 who3748 are his witnesses3144 to the people.2992

31 Він з'являвся багато днів тим, що були поприхо́дили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед лю́дьми.

32 And we declare2097 to you glad2097 tidings,2097 how that the promise1860 which was made1096 to the fathers,3962

32 І ми благовістимо́ вам ту обі́тницю, що да́на була нашим отцям,

33 God2316 has fulfilled1603 the same5026 to us their children,5043 in that he has raised450 up Jesus2424 again;450 as it is also2532 written1125 in the second1208 psalm,5568 You are1488 my Son,5207 this4594 day4594 have I begotten1080 you.

33 що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив!“

34 And as concerning3754 that he raised450 him up from the dead,3498 now no3371 more2001 to return5290 to corruption,1312 he said5346 on this3779 wise, I will give1325 you the sure4103 mercies3741 of David.1138

34 А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотлі́ння, те так заповів: „Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!“

35 Why1352 he said3004 also2532 in another2087 psalm, You shall not suffer1325 your4675 Holy3741 One to see1492 corruption.1312

35 Тому́ то й деінде говорить: „Не даси Ти Своєму Святому побачити тлі́ння!“

36 For David,1138 after he had served5256 his own2398 generation1074 by the will1012 of God,2316 fell on sleep,2837 and was laid4369 to his fathers,3962 and saw1492 corruption:1312

36 Бо Давид, що ча́су свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тлі́ння побачив.

37 But he, whom3739 God2316 raised1453 again,1453 saw1492 no3756 corruption.1312

37 Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тлі́ння не побачив.

38 Be it known1110 to you therefore,3767 men435 and brothers,80 that through1223 this5127 man is preached2605 to you the forgiveness859 of sins:266

38 Отже, мужі-браття, хай відо́мо вам буде, що про́щення гріхів через Нього звіщається вам.

39 And by him all3956 that believe4100 are justified1344 from all3956 things, from which3739 you could1410 not be justified1344 by the law3551 of Moses.3475

39 І в усім, у чому ви не могли ви́правдатись Зако́ном Мойсеєвим, через Нього випра́вдується кожен віруючий.

40 Beware991 therefore,3767 lest3361 that come1904 on you, which is spoken2046 of in the prophets;4396

40 Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:

41 Behold,1492 you despisers,2707 and wonder,2296 and perish:853 for I work2040 a work2041 in your5216 days,2250 a work2041 which you shall in no3364 wise believe,4100 though1437 a man5100 declare1555 it to you.

41 „Дивіться, погордю́щі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я ді́ло роблю́ за днів ваших, те ді́ло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!“

42 And when the Jews2453 were gone1826 out of the synagogue,4864 the Gentiles1484 sought3870 that these5023 words4487 might be preached2980 to them the next3342 sabbath.4521

42 А як стали вихо́дити вони, то їх про́шено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова́.

43 Now1161 when the congregation4864 was broken3089 up, many4183 of the Jews2453 and religious4576 proselytes4339 followed190 Paul3972 and Barnabas:921 who,3748 speaking4354 to them, persuaded3982 them to continue1961 in the grace5485 of God.2316

43 А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павло́м та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.

44 And the next2064 sabbath4521 day came4863 almost4975 the whole3956 city4172 together4863 to hear191 the word3056 of God.2316

44 А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Сло́ва.

45 But when the Jews2453 saw1492 the multitudes,3793 they were filled4130 with envy,2205 and spoke483 against483 those3588 things which were spoken3004 by Paul,3972 contradicting483 and blaspheming.987

45 Як юдеї ж побачили на́товп, то напо́внились за́здрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.

46 Then1161 Paul3972 and Barnabas921 waxed3955 bold,3955 and said,2036 It was necessary316 that the word3056 of God2316 should first4412 have been spoken2980 to you: but seeing1894 you put683 it from you, and judge2919 yourselves1438 unworthy3756 514 of everlasting166 life,2222 see,2400 we turn4762 to the Gentiles.1484

46 Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось.

47 For so3779 has the Lord2962 commanded1781 us, saying, I have set5087 you to be a light5457 of the Gentiles,1484 that you should be for salvation4991 to the ends2078 of the earth.1093

47 Бо так заповів нам Господь: „Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасі́нням Ти був аж до кра́ю землі!“

48 And when the Gentiles1484 heard191 this, they were glad,5463 and glorified1392 the word3056 of the Lord:2962 and as many3745 as were ordained5021 to eternal166 life2222 believed.4100

48 А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.

49 And the word3056 of the Lord2962 was published1308 throughout1223 all3650 the region.5561

49 І ширилось Сло́во Господнє по ці́лій країні.

50 But the Jews2453 stirred3951 up the devout4576 and honorable2158 women,1135 and the chief4413 men of the city,4172 and raised1892 persecution1375 against1909 Paul3972 and Barnabas,921 and expelled1544 them out of their coasts.3725

50 Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли́ переслі́дування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.

51 But they shook1621 off1621 the dust2868 of their feet4228 against1909 them, and came2064 to Iconium.2430

51 Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконі́ю.

52 And the disciples3101 were filled4137 with joy,5479 and with the Holy40 Ghost.4151

52 А учні сповня́лися радощів і Духа Святого.

1.0x