Das Buch Hiob (Ijob)Kapitel 23 |
1 Hiob |
2 Meine Rede |
3 Ach, daß ich wüßte, wie |
4 und |
5 und erfahren |
6 Will er |
7 sondern lege |
8 Aber gehe |
9 Ist |
10 Er aber kennet meinen Weg |
11 Denn ich setze |
12 und |
13 Er ist |
14 Und wenn er mir gleich vergilt |
15 Darum erschrecke ich |
16 GOtt |
17 Denn die Finsternis |
ЙовРозділ 23 |
1 |
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої. |
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння! |
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, — |
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені. |
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене! |
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді. |
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу, |
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю. |
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду! |
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив. |
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його. |
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить: |
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це! |
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його. |
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в, |
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його! |
Das Buch Hiob (Ijob)Kapitel 23 |
ЙовРозділ 23 |
1 Hiob |
1 |
2 Meine Rede |
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої. |
3 Ach, daß ich wüßte, wie |
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння! |
4 und |
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, — |
5 und erfahren |
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені. |
6 Will er |
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене! |
7 sondern lege |
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді. |
8 Aber gehe |
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу, |
9 Ist |
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю. |
10 Er aber kennet meinen Weg |
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду! |
11 Denn ich setze |
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив. |
12 und |
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його. |
13 Er ist |
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить: |
14 Und wenn er mir gleich vergilt |
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це! |
15 Darum erschrecke ich |
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його. |
16 GOtt |
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в, |
17 Denn die Finsternis |
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його! |