詩篇

第41篇

1 (大衛的詩,交與伶長。)眷顧貧窮的有福了。他遭難的日子,耶和華必搭救他。

2 耶和華必保全他,使他存活;他必在地上享福。你也不把[wilt not]他交給仇敵,達其所願[unto the will]

3 他病重在[bed],耶和華必堅固[strengthen]他;他在病中,你必給他鋪床。

4 我曾說:耶和華啊,求你憐恤我,醫治我。因為我得罪了你。

5 我的仇敵用惡言議論我說:他幾時死,他的名才滅亡呢?

6 他來看我就說假話;他心存奸惡,走到外邊才說出來。

7 一切恨我的,都竊竊私語地[whisper]議論我;他們設計要害我。

8 他們說:有怪病貼在他身上;他已躺臥,必不能再起來。

9 連我密友[familiar friend],我所倚靠、吃過我[bread]的也用腳踢我。

10 至於你─[But thou]耶和華啊,求你憐恤我,使我起來,好報復他們。

11 因我的仇敵不得向我誇勝,我從此便知道你喜愛我。

12 至於我[And as for me],你因我純正就扶持我,使我永遠站在你的面前。

13 耶和華─以色列的神是應當稱頌的,從恆古[everlasting]直到永遠。阿們。阿們。

Псалми

Псалом 41

1 Для дириґента хору. Псало́м навча́льний, синів Коре́євих.

2 Як ли́не той о́лень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

3 душа моя спра́гнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду́ й появлю́сь перед Божим лицем?

4 Сльоза́ моя стала для мене пожи́вою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“

5 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я в многолю́дді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святко́вого на́товпу.

6 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його!

7 Мій Боже, душа моя ту́жить в мені, бо я пам'ята́ю про Тебе з країни Йорда́ну й Гермо́ну, із гори із Міц'а́р.

8 Приклика́є безо́дня безо́дню на гу́ркіт Твоїх водоспа́дів, усі вали́ Твої й хвилі Твої перейшли́ надо мною.

9 Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!

10 Повім я до Бога: „Ти Скеле моя, чому́ Ти про мене забув? Чого я блукаю сумни́й через у́тиск ворожий?

11 Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“

12 Чого, душе моя, ти суму́єш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його, мого Бога!

13

詩篇

第41篇

Псалми

Псалом 41

1 (大衛的詩,交與伶長。)眷顧貧窮的有福了。他遭難的日子,耶和華必搭救他。

1 Для дириґента хору. Псало́м навча́льний, синів Коре́євих.

2 耶和華必保全他,使他存活;他必在地上享福。你也不把[wilt not]他交給仇敵,達其所願[unto the will]

2 Як ли́не той о́лень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

3 他病重在[bed],耶和華必堅固[strengthen]他;他在病中,你必給他鋪床。

3 душа моя спра́гнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду́ й появлю́сь перед Божим лицем?

4 我曾說:耶和華啊,求你憐恤我,醫治我。因為我得罪了你。

4 Сльоза́ моя стала для мене пожи́вою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“

5 我的仇敵用惡言議論我說:他幾時死,他的名才滅亡呢?

5 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я в многолю́дді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святко́вого на́товпу.

6 他來看我就說假話;他心存奸惡,走到外邊才說出來。

6 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його!

7 一切恨我的,都竊竊私語地[whisper]議論我;他們設計要害我。

7 Мій Боже, душа моя ту́жить в мені, бо я пам'ята́ю про Тебе з країни Йорда́ну й Гермо́ну, із гори із Міц'а́р.

8 他們說:有怪病貼在他身上;他已躺臥,必不能再起來。

8 Приклика́є безо́дня безо́дню на гу́ркіт Твоїх водоспа́дів, усі вали́ Твої й хвилі Твої перейшли́ надо мною.

9 連我密友[familiar friend],我所倚靠、吃過我[bread]的也用腳踢我。

9 Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!

10 至於你─[But thou]耶和華啊,求你憐恤我,使我起來,好報復他們。

10 Повім я до Бога: „Ти Скеле моя, чому́ Ти про мене забув? Чого я блукаю сумни́й через у́тиск ворожий?

11 因我的仇敵不得向我誇勝,我從此便知道你喜愛我。

11 Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“

12 至於我[And as for me],你因我純正就扶持我,使我永遠站在你的面前。

12 Чого, душе моя, ти суму́єш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його, мого Бога!

13 耶和華─以色列的神是應當稱頌的,從恆古[everlasting]直到永遠。阿們。阿們。

13