詩篇第41篇 |
1 |
2 耶和華必保全他,使他存活;他必在地上享福。你也不把 |
3 他病重在床 |
4 |
5 我的仇敵用惡言議論我說:他幾時死,他的名才滅亡呢? |
6 他來看我就說假話;他心存奸惡,走到外邊才說出來。 |
7 一切恨我的,都竊竊私語地 |
8 |
9 連我密友 |
10 至於你─ |
11 |
12 至於我 |
13 |
ПсалмиПсалом 41 |
1 |
2 Як ли́не той о́лень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя, |
3 душа моя спра́гнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду́ й появлю́сь перед Божим лицем? |
4 Сльоза́ моя стала для мене пожи́вою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“ |
5 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я в многолю́дді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святко́вого на́товпу. |
6 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його! |
7 Мій Боже, душа моя ту́жить в мені, бо я пам'ята́ю про Тебе з країни Йорда́ну й Гермо́ну, із гори із Міц'а́р. |
8 Приклика́є безо́дня безо́дню на гу́ркіт Твоїх водоспа́дів, усі вали́ Твої й хвилі Твої перейшли́ надо мною. |
9 Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя! |
10 Повім я до Бога: „Ти Скеле моя, чому́ Ти про мене забув? Чого я блукаю сумни́й через у́тиск ворожий? |
11 Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“ |
12 Чого, душе моя, ти суму́єш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його, мого Бога! |
13 |
詩篇第41篇 |
ПсалмиПсалом 41 |
1 |
1 |
2 耶和華必保全他,使他存活;他必在地上享福。你也不把 |
2 Як ли́не той о́лень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя, |
3 他病重在床 |
3 душа моя спра́гнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду́ й появлю́сь перед Божим лицем? |
4 |
4 Сльоза́ моя стала для мене пожи́вою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“ |
5 我的仇敵用惡言議論我說:他幾時死,他的名才滅亡呢? |
5 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я в многолю́дді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святко́вого на́товпу. |
6 他來看我就說假話;他心存奸惡,走到外邊才說出來。 |
6 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його! |
7 一切恨我的,都竊竊私語地 |
7 Мій Боже, душа моя ту́жить в мені, бо я пам'ята́ю про Тебе з країни Йорда́ну й Гермо́ну, із гори із Міц'а́р. |
8 |
8 Приклика́є безо́дня безо́дню на гу́ркіт Твоїх водоспа́дів, усі вали́ Твої й хвилі Твої перейшли́ надо мною. |
9 連我密友 |
9 Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя! |
10 至於你─ |
10 Повім я до Бога: „Ти Скеле моя, чому́ Ти про мене забув? Чого я блукаю сумни́й через у́тиск ворожий? |
11 |
11 Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“ |
12 至於我 |
12 Чого, душе моя, ти суму́єш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його, мого Бога! |
13 |
13 |