Библия - Обещанное Восстановление

路加福音

第2章

1 當那些日子，凱撒奧古斯都有旨意下來，叫普世［all the world］人民都要上稅［should be taxed］。

2 （這是居里扭作敘利亞巡撫的時候，第一次行徵稅［taxing］的事。）

3 眾人各歸各城，都上稅去［all went to be taxed］。

4 約瑟也從加利利的拿撒勒城上猶太去，到了大衛的城，名叫伯利恆；（因他本是大衛家系［house and lineage］的人。）

5 要和他所聘之妻馬利亞一同上稅［taxed］，那時馬利亞的身孕已經重了。

6 他們在那裏的時候，馬利亞的產期到了。

7 她［she］就生了頭胎的兒子，把他［him］用布包起來，放在馬槽裏；因為客店裏容不下他們［no room for them］。

8 在伯．利恆之野地裏有牧羊的人，夜間按著更次看守羊群。

9 不料［lo］，有主的天使［angel］臨到他們［came upon them］，主的榮光四面照著他們；牧羊的人就甚懼怕。

10 那天使對他們說：「不要懼怕。因為看哪［for, behold］，我報給你們大喜的信息，是關乎眾民的。

11 因今天在大衛的城裏，為你們生了救主，就是主─基督。

12 你們要看見一個嬰孩，包著布，臥在馬槽裏；所給你們作的記號，必是這樣［this shall be a sign unto you］。」

13 忽然，有一大隊天兵同那天使讚美神，說：

14 「在至高之處榮耀歸與神，在地上平安、喜悅歸與人［good will toward men］。」

15 眾天使離開他們，升天去了，牧羊的人彼此說：「現在［now］我們往伯利恆去，看看所成的事，就是主所指示我們的。」

16 他們急忙去了，就尋見馬利亞和約瑟，又有那嬰孩臥在馬槽裏。

17 他們［they］既看見這事［it］，就把天使告訴他們［told them］、論這孩子的話傳開了。

18 凡聽見這話［it］的，就詫異牧羊之人告訴他們［told them］的那些事［things］。

19 馬利亞卻把這一切的事存在心裏，反復思想。

20 牧羊的人回去了，因所聽見所看見的一切事，正如天使所告訴［was told］他們的，就歸榮耀與神，讚美他。

21 滿了八天，就給孩子行割禮，給他起名叫［his name was called］「耶穌」，這就是沒有成胎以前，天使所起的名。

22 按摩西律法滿了她［her］潔淨的日子，他們帶著孩子［to］往耶路撒冷去，要把他獻與主；

23 （正如主的律法上所記：「凡頭生的男子必稱聖歸主；」）

24 又要照主的律法上所說：「用一對［A pair of］班鳩，或用兩隻雛鴿獻祭。」

25 恰巧［behold］在耶路撒冷有一個人，名叫西面；這人又公義又虔誠，素常等侯［waiting］以色列的安慰者來到。又有聖靈在他身上。

26 他得了聖靈的啟示，知道自己見［see］死以先［before］，必看見主所立的基督。

27 他受了靈［Spirit］的感動，進入聖殿；正遇見耶穌的父母抱著孩子進來，要給他［for him］照律法的規矩辦理，

28 西面就抱起他在臂中［took he him up in his arms］，稱頌神說：

29 主啊，如今可以照你的話，釋放你［thy］僕人安然去世；

30 因為我的眼睛已經看見你的救恩─

31 就是你在眾民面前所預備的：

32 是照亮外邦人的光，又是你民以色列的榮耀。

33 約瑟和他母親［Joseph and his mother］因論到［spoken of］耶穌的那些事［those things］，就希奇。

34 西面給他們祝福，又對孩子的母親馬利亞說：「看哪［Behold］，這孩子被立，是要叫以色列中許多人跌倒，許多人興起；又要作毀謗的話柄；

35 （妳自己的心也要被刀刺透，）叫許多人心裏的意念顯露出來。」

36 又有女先知，名叫亞拿，是亞設支派法內力的女兒。她［she］年紀已經老邁，從作處女［virginity］出嫁的時候，同丈夫住了七年就寡居了；

37 她寡居約有八十四年［And she was a widow of about fourscore and four years］，並不離開聖殿，倒［but］禁食禱告［prayers］，晝夜事奉神。

38 正當那時，她照常［likewise］進前來稱謝主［Lord］，將孩子的事對一切在耶路撒冷盼望得救贖的人［them that looked for redemption in Jerusalem］講說。

39 約瑟和馬利亞照主的律法辦完了一切的事，就回加利利，到自己的城拿撒勒去了。

40 孩子漸漸長大，靈性強健［waxed strong in spirit］，充滿智慧；又有神的恩在他身上。

41 每年到逾越節，他父母就上耶路撒冷去。

42 當他十二歲的時候，他們按著節期的規矩上耶路撒冷［Jerusalem］去。

43 守滿了節期，他們回去了［returned］，孩童耶穌仍舊在耶路撒冷；約瑟和他的母親［Joseph and his mother］並不知道。

44 他們卻［But they］以為他曾［have been］在同行的人中間，走了一天的路程；就在他們［they］親族和熟識的人中找他。

45 他們［they］既找不著，又轉向［turned back again to］耶路撒冷去找他。

46 過了三天，他們［they］就遇見他在殿裏，坐在教師中間，一面聽他們［them］，一面問他們［them］。

47 凡聽見他的，都希奇他的聰明和他的應對。

48 他們［they］看見就很希奇。他母親對他說：「我兒，為甚麼向我們這樣行呢？看哪，你父親和我傷心來找你。」

49 耶穌對他們［unto them］說：「你們［ye］怎麼［How is it that］找我呢？你們［ye］豈不知我必須以我父的事為念嗎［must be about my Father's business］？」

50 他對他們所說的話［saying which he spake unto them］，他們不明白。

51 他就同他們下去，回到拿撒勒，並且順從他們；他母親卻［but］把這一切話［sayings］都存在心裏。

52 耶穌的智慧和身量［stature］，並神和人喜愛他的心，都一齊增長。

Вiд Луки

Розділ 2

1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.

2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.

3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,

5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.

6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.

7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.

8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.

9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,

10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.

11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.

13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“

15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.

16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.

17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.

18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.

19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.

20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.

22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,

23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,

24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.

25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,

28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,

30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,

31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,

32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“

33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.

34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —

35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“

36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,

37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.

38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.

39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.

41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.

43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.

44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.

45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.

47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.

49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“

50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.

51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.

52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

路加福音第2章	Вiд Луки Розділ 2
1 當那些日子，凱撒奧古斯都有旨意下來，叫普世［all the world］人民都要上稅［should be taxed］。	1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
2 （這是居里扭作敘利亞巡撫的時候，第一次行徵稅［taxing］的事。）	2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
3 眾人各歸各城，都上稅去［all went to be taxed］。	3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
4 約瑟也從加利利的拿撒勒城上猶太去，到了大衛的城，名叫伯利恆；（因他本是大衛家系［house and lineage］的人。）	4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
5 要和他所聘之妻馬利亞一同上稅［taxed］，那時馬利亞的身孕已經重了。	5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
6 他們在那裏的時候，馬利亞的產期到了。	6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
7 她［she］就生了頭胎的兒子，把他［him］用布包起來，放在馬槽裏；因為客店裏容不下他們［no room for them］。	7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
8 在伯．利恆之野地裏有牧羊的人，夜間按著更次看守羊群。	8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
9 不料［lo］，有主的天使［angel］臨到他們［came upon them］，主的榮光四面照著他們；牧羊的人就甚懼怕。	9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
10 那天使對他們說：「不要懼怕。因為看哪［for, behold］，我報給你們大喜的信息，是關乎眾民的。	10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
11 因今天在大衛的城裏，為你們生了救主，就是主─基督。	11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12 你們要看見一個嬰孩，包著布，臥在馬槽裏；所給你們作的記號，必是這樣［this shall be a sign unto you］。」	12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
13 忽然，有一大隊天兵同那天使讚美神，說：	13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14 「在至高之處榮耀歸與神，在地上平安、喜悅歸與人［good will toward men］。」	14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
15 眾天使離開他們，升天去了，牧羊的人彼此說：「現在［now］我們往伯利恆去，看看所成的事，就是主所指示我們的。」	15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
16 他們急忙去了，就尋見馬利亞和約瑟，又有那嬰孩臥在馬槽裏。	16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
17 他們［they］既看見這事［it］，就把天使告訴他們［told them］、論這孩子的話傳開了。	17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
18 凡聽見這話［it］的，就詫異牧羊之人告訴他們［told them］的那些事［things］。	18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
19 馬利亞卻把這一切的事存在心裏，反復思想。	19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
20 牧羊的人回去了，因所聽見所看見的一切事，正如天使所告訴［was told］他們的，就歸榮耀與神，讚美他。	20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
21 滿了八天，就給孩子行割禮，給他起名叫［his name was called］「耶穌」，這就是沒有成胎以前，天使所起的名。	21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
22 按摩西律法滿了她［her］潔淨的日子，他們帶著孩子［to］往耶路撒冷去，要把他獻與主；	22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
23 （正如主的律法上所記：「凡頭生的男子必稱聖歸主；」）	23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
24 又要照主的律法上所說：「用一對［A pair of］班鳩，或用兩隻雛鴿獻祭。」	24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
25 恰巧［behold］在耶路撒冷有一個人，名叫西面；這人又公義又虔誠，素常等侯［waiting］以色列的安慰者來到。又有聖靈在他身上。	25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
26 他得了聖靈的啟示，知道自己見［see］死以先［before］，必看見主所立的基督。	26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
27 他受了靈［Spirit］的感動，進入聖殿；正遇見耶穌的父母抱著孩子進來，要給他［for him］照律法的規矩辦理，	27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
28 西面就抱起他在臂中［took he him up in his arms］，稱頌神說：	28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
29 主啊，如今可以照你的話，釋放你［thy］僕人安然去世；	29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
30 因為我的眼睛已經看見你的救恩─	30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
31 就是你在眾民面前所預備的：	31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
32 是照亮外邦人的光，又是你民以色列的榮耀。	32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
33 約瑟和他母親［Joseph and his mother］因論到［spoken of］耶穌的那些事［those things］，就希奇。	33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
34 西面給他們祝福，又對孩子的母親馬利亞說：「看哪［Behold］，這孩子被立，是要叫以色列中許多人跌倒，許多人興起；又要作毀謗的話柄；	34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
35 （妳自己的心也要被刀刺透，）叫許多人心裏的意念顯露出來。」	35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
36 又有女先知，名叫亞拿，是亞設支派法內力的女兒。她［she］年紀已經老邁，從作處女［virginity］出嫁的時候，同丈夫住了七年就寡居了；	36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
37 她寡居約有八十四年［And she was a widow of about fourscore and four years］，並不離開聖殿，倒［but］禁食禱告［prayers］，晝夜事奉神。	37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
38 正當那時，她照常［likewise］進前來稱謝主［Lord］，將孩子的事對一切在耶路撒冷盼望得救贖的人［them that looked for redemption in Jerusalem］講說。	38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
39 約瑟和馬利亞照主的律法辦完了一切的事，就回加利利，到自己的城拿撒勒去了。	39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
40 孩子漸漸長大，靈性強健［waxed strong in spirit］，充滿智慧；又有神的恩在他身上。	40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
41 每年到逾越節，他父母就上耶路撒冷去。	41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42 當他十二歲的時候，他們按著節期的規矩上耶路撒冷［Jerusalem］去。	42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
43 守滿了節期，他們回去了［returned］，孩童耶穌仍舊在耶路撒冷；約瑟和他的母親［Joseph and his mother］並不知道。	43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
44 他們卻［But they］以為他曾［have been］在同行的人中間，走了一天的路程；就在他們［they］親族和熟識的人中找他。	44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
45 他們［they］既找不著，又轉向［turned back again to］耶路撒冷去找他。	45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
46 過了三天，他們［they］就遇見他在殿裏，坐在教師中間，一面聽他們［them］，一面問他們［them］。	46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
47 凡聽見他的，都希奇他的聰明和他的應對。	47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
48 他們［they］看見就很希奇。他母親對他說：「我兒，為甚麼向我們這樣行呢？看哪，你父親和我傷心來找你。」	48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
49 耶穌對他們［unto them］說：「你們［ye］怎麼［How is it that］找我呢？你們［ye］豈不知我必須以我父的事為念嗎［must be about my Father's business］？」	49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
50 他對他們所說的話［saying which he spake unto them］，他們不明白。	50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
51 他就同他們下去，回到拿撒勒，並且順從他們；他母親卻［but］把這一切話［sayings］都存在心裏。	51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
52 耶穌的智慧和身量［stature］，並神和人喜愛他的心，都一齊增長。	52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

舊約

新約

路加福音

第2章

Вiд Луки

Розділ 2

路加福音

第2章

Вiд Луки

Розділ 2