耶利米書

第8章

1 耶和華又曰、當是時、人將發猶大王公、祭司先知、與耶路撒冷居民之塜、而暴其骨。

2 昔彼悅事、俯伏祈禱、天上日月、今其骨爲三光所暴、人不拾而瘞之。視若糞壤。

3 所遺之民、多行不義、我驅逐之、散於四方、惟求速死、不樂有生、我萬有之主耶和華已言之矣。

4 耶和華使先知告民曰、豈有顛仆而不起、迷途而不歸乎。

5 然則耶路撒冷人恒背逆予、固執詭詐、不知悛改、曷故。

6 我傾耳諦聽、人無正直之言、無悔罪之心、而內自訟焉、彼疾行其道、若馬之臨陳馳驅。

7 飛鶴知其期、班鳩玄鳥、呢喃之類、俱知當來之時、惟我民不識耶和華之法。〇

8 奚必自誇爲智、得耶和華之律例、繕寫舛謬、盡成偽例。

9 智者迷惑媿恥、不勝憂疑、棄耶和華之道、鳥得爲智。

10 耶和華曰、自尊達卑、貪婪無厭、先知祭司、俱言詐偽、故其妻室必適他人、其田疇爲他人所得、我使之然。

11 醫民之傷、不過皮毛、謂有平康、平康不至。

12 彼行可惡之事、豈有羞惡之心哉、恬不知羞、毫不懷慙、故我耶和華降災之時、必使傾圮、淪胥以亡。

13 耶和華又曰、我必糜爛斯民、葡萄樹無花果、必至凋零、枝葉必枯、我所賜之物、泯焉無存。

14 先知告民曰、我儕坐此曷故、必會衆入城、在彼默默無語、我獲罪於我之上帝耶和華、使我嘗膽、無詞可述。

15 我望平康、不可復得、我望援手、禍患叢集。

16 敵馬噴氣、聞自但邑、驊騮嘶鳴、遍地震動、彼至斯土、吞噬邑衆、以及土產。

17 耶和華曰、我遣蛇蝮嚙爾、卽善制蛇者、亦無如之何。

18 先知曰、我欲解憂、反喪厥膽、

19 我民號呼於遠方曰、大君耶和華、豈非護衛郇邑者哉。耶和華曰、彼崇事偶像、及異邦人無靈之物、干我震怒。

20 民曰、夏日已過、穡時旣畢、而我未獲拯救。

21 先知曰、我民被害、我亦受傷、哀慘駭愕之至。

22 在基列豈無乳香、豈無醫士、何我民之不得醫耶。

Єремiя

Розділ 8

1 Того ча́су, — говорить Господь, — повитя́гують кості царів Юди та кості його князі́в, і кості священиків, і кості пророків, і кості ме́шканців Єрусалиму з їхніх гробі́в,

2 і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма́ небесними світилами, яки́х вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверта́лися до них, і що вклоня́лися їм. Не будуть вони зі́брані й не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!

3 І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позоста́лих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганя́в, говорить Господь Саваот.

4 І скажеш до них: Так говорить Госпо́дь: Хіба па́дають — і не встаю́ть? Хіба хто відсту́пить, то вже не верта́ється?

5 Чому́ відступив оцей єрусалимський наро́д усевічним відсту́пленням? Міцно схопи́лись вони за ома́ну, не хо́чуть наверну́тись.

6 Прислуха́вся Я й слухав: неправду говорять, немає ніко́го, хто б каявсь у своє́му лука́встві, говорячи: Що́ я зробив? Кожен з них оберта́ється до свого бігу, мов той кінь, що жене́ться у бій.

7 І ві́дає бу́сел у повітрі умо́влений час свій, а го́рлиця й ла́стівка та жураве́ль стережуть час приле́ту свого, — а наро́д Мій не знає Господнього права!

8 Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Зако́н? Ось справді брехне́ю вчинило його брехли́ве писа́рське писа́льне!

9 Засоро́млені ці мудреці, збенте́жилися й були схо́плені. Ось вони слово Господнє відки́нули, — що ж за мудрість ще мають вони?

10 Тому їхніх жіно́к віддам іншим, а їхні поля́ — здобувця́м, бо вони від мало́го та аж до великого — усі віддали́сь користолю́бству, від пророка та аж до священика чинять неправду!

11 І леге́нько ліку́ють нещастя наро́ду Мого, говорячи: „Мир, мир“, — а миру нема!

12 Чи вони засоро́милися, що гидо́ту робили? Ні тро́хи вони не засоро́милися, і застида́тись не вміють, — тому́ то впаду́ть між упа́лими в ча́сі наві́щення їх, спіткну́ться, говорить Госпо́дь.

13 Зберу їх доще́нту, говорить Господь: не буде ягі́д у них на винограді, і не буде на фі́ґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'я́не, і пошлю́ їм таких, що їх поїдя́ть.

14 „Пощо ми сидимо́? Збирайтесь та пі́демо в тверди́нні міста та й поги́немо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми зги́немо, і напоїв нас водою трійли́вою, бо ми Господе́ві згрішили“.

15 Ми миру чекали, — й немає добра́, часу ви́лікування — й ось жах!

16 Чути фи́ркання ко́ней його аж від Дану, від гуку іржа́ння його жеребці́в уся земля затремтіла! І при́йдуть вони, й пожеру́ть усю землю та по́вню її, місто й тих, хто заме́шкує в ньому.

17 Бо ось Я пошлю́ проти вас тих вужі́в та гадю́к, що немає закля́ття на них, і вони вас куса́тимуть, каже Господь!

18 Яка моя втіха у сму́тку? Болить мені серце моє.

19 Ось голосіння дочки́ Мого наро́ду з далекого кра́ю: „Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар?“ Нащо Мене розгніви́ли своїми бовва́нами, тими чужими марно́тами?

20 „Минули жнива́, покінчи́лося літо, а ми не спасе́ні“.

21 Через нещастя дочки́ народу мого́ знещасли́влений я, і міцно страхіття мене обняло.́

22 Чи немає бальза́му в Ґілеа́ді? Чи ж немає там лі́каря? Чому нема ви́лікування для до́ньки наро́ду Мого́?

耶利米書

第8章

Єремiя

Розділ 8

1 耶和華又曰、當是時、人將發猶大王公、祭司先知、與耶路撒冷居民之塜、而暴其骨。

1 Того ча́су, — говорить Господь, — повитя́гують кості царів Юди та кості його князі́в, і кості священиків, і кості пророків, і кості ме́шканців Єрусалиму з їхніх гробі́в,

2 昔彼悅事、俯伏祈禱、天上日月、今其骨爲三光所暴、人不拾而瘞之。視若糞壤。

2 і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма́ небесними світилами, яки́х вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверта́лися до них, і що вклоня́лися їм. Не будуть вони зі́брані й не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!

3 所遺之民、多行不義、我驅逐之、散於四方、惟求速死、不樂有生、我萬有之主耶和華已言之矣。

3 І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позоста́лих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганя́в, говорить Господь Саваот.

4 耶和華使先知告民曰、豈有顛仆而不起、迷途而不歸乎。

4 І скажеш до них: Так говорить Госпо́дь: Хіба па́дають — і не встаю́ть? Хіба хто відсту́пить, то вже не верта́ється?

5 然則耶路撒冷人恒背逆予、固執詭詐、不知悛改、曷故。

5 Чому́ відступив оцей єрусалимський наро́д усевічним відсту́пленням? Міцно схопи́лись вони за ома́ну, не хо́чуть наверну́тись.

6 我傾耳諦聽、人無正直之言、無悔罪之心、而內自訟焉、彼疾行其道、若馬之臨陳馳驅。

6 Прислуха́вся Я й слухав: неправду говорять, немає ніко́го, хто б каявсь у своє́му лука́встві, говорячи: Що́ я зробив? Кожен з них оберта́ється до свого бігу, мов той кінь, що жене́ться у бій.

7 飛鶴知其期、班鳩玄鳥、呢喃之類、俱知當來之時、惟我民不識耶和華之法。〇

7 І ві́дає бу́сел у повітрі умо́влений час свій, а го́рлиця й ла́стівка та жураве́ль стережуть час приле́ту свого, — а наро́д Мій не знає Господнього права!

8 奚必自誇爲智、得耶和華之律例、繕寫舛謬、盡成偽例。

8 Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Зако́н? Ось справді брехне́ю вчинило його брехли́ве писа́рське писа́льне!

9 智者迷惑媿恥、不勝憂疑、棄耶和華之道、鳥得爲智。

9 Засоро́млені ці мудреці, збенте́жилися й були схо́плені. Ось вони слово Господнє відки́нули, — що ж за мудрість ще мають вони?

10 耶和華曰、自尊達卑、貪婪無厭、先知祭司、俱言詐偽、故其妻室必適他人、其田疇爲他人所得、我使之然。

10 Тому їхніх жіно́к віддам іншим, а їхні поля́ — здобувця́м, бо вони від мало́го та аж до великого — усі віддали́сь користолю́бству, від пророка та аж до священика чинять неправду!

11 醫民之傷、不過皮毛、謂有平康、平康不至。

11 І леге́нько ліку́ють нещастя наро́ду Мого, говорячи: „Мир, мир“, — а миру нема!

12 彼行可惡之事、豈有羞惡之心哉、恬不知羞、毫不懷慙、故我耶和華降災之時、必使傾圮、淪胥以亡。

12 Чи вони засоро́милися, що гидо́ту робили? Ні тро́хи вони не засоро́милися, і застида́тись не вміють, — тому́ то впаду́ть між упа́лими в ча́сі наві́щення їх, спіткну́ться, говорить Госпо́дь.

13 耶和華又曰、我必糜爛斯民、葡萄樹無花果、必至凋零、枝葉必枯、我所賜之物、泯焉無存。

13 Зберу їх доще́нту, говорить Господь: не буде ягі́д у них на винограді, і не буде на фі́ґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'я́не, і пошлю́ їм таких, що їх поїдя́ть.

14 先知告民曰、我儕坐此曷故、必會衆入城、在彼默默無語、我獲罪於我之上帝耶和華、使我嘗膽、無詞可述。

14 „Пощо ми сидимо́? Збирайтесь та пі́демо в тверди́нні міста та й поги́немо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми зги́немо, і напоїв нас водою трійли́вою, бо ми Господе́ві згрішили“.

15 我望平康、不可復得、我望援手、禍患叢集。

15 Ми миру чекали, — й немає добра́, часу ви́лікування — й ось жах!

16 敵馬噴氣、聞自但邑、驊騮嘶鳴、遍地震動、彼至斯土、吞噬邑衆、以及土產。

16 Чути фи́ркання ко́ней його аж від Дану, від гуку іржа́ння його жеребці́в уся земля затремтіла! І при́йдуть вони, й пожеру́ть усю землю та по́вню її, місто й тих, хто заме́шкує в ньому.

17 耶和華曰、我遣蛇蝮嚙爾、卽善制蛇者、亦無如之何。

17 Бо ось Я пошлю́ проти вас тих вужі́в та гадю́к, що немає закля́ття на них, і вони вас куса́тимуть, каже Господь!

18 先知曰、我欲解憂、反喪厥膽、

18 Яка моя втіха у сму́тку? Болить мені серце моє.

19 我民號呼於遠方曰、大君耶和華、豈非護衛郇邑者哉。耶和華曰、彼崇事偶像、及異邦人無靈之物、干我震怒。

19 Ось голосіння дочки́ Мого наро́ду з далекого кра́ю: „Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар?“ Нащо Мене розгніви́ли своїми бовва́нами, тими чужими марно́тами?

20 民曰、夏日已過、穡時旣畢、而我未獲拯救。

20 „Минули жнива́, покінчи́лося літо, а ми не спасе́ні“.

21 先知曰、我民被害、我亦受傷、哀慘駭愕之至。

21 Через нещастя дочки́ народу мого́ знещасли́влений я, і міцно страхіття мене обняло.́

22 在基列豈無乳香、豈無醫士、何我民之不得醫耶。

22 Чи немає бальза́му в Ґілеа́ді? Чи ж немає там лі́каря? Чому нема ви́лікування для до́ньки наро́ду Мого́?