約伯記

第19章

1 約百曰、

2 爾言實刺我心、令人殷憂、伊於何底。

3 爾煩數責我、聒噪不已、何不自媿乎。

4 我卽有過、我自當之。

5 顧爾妄自誇大、凌辱乎我、不知轉福爲禍、圍我以網羅者、乃上帝也。

6 併於上節

7 我雖赴訴、不蒙聽察、我雖呼籲、不得昭雪。

8 由曲徑則阻於藩籬、履周行則迷於昏黑、

9 奪我榮、去我冕。

10 禍害切身、使我式微絕望、如樹之拔其根株、

11 逢彼震怒、視若寇讎、

12 集軍旅、修甬道、列營壘、環攻我室。

13 眷屬愛弛、親戚情疎、是皆主所使也。

14 見棄於鄰里、不念於友朋。

15 傭人侍女、視如陌路。

16 我呼奴僕、下氣恬色、不見其應。

17 妻子厭棄我、兄弟侮慢我、

18 孺子藐視我、我方屹立、遭其譏訕。

19 同心之友、厭棄我躬、眷愛之人、反來攻我。

20 我形瘦骨立、膚革僅存、齒齦獨留。

21 上帝譴我、望友矜憫。

22 上帝旣責我、爾又從而附和之、爾啖我肉、猶不以爲饜足乎。

23 願筆我言、刻之於簡、

24 以錐劃之、以鉛鑄之、勒之於石、歷久不刊。

25 我知救主恆在、終必降臨、

26 迨至膚敗肉消、克覲上帝、

27 我目覩之、實我救主、而非仇敵、我心之大願如此。

28 然爾曰、我儕將何以得其致罪之由、而加詰責。

29 豈不知憾人者必亡於刃、旣有是刑、宜悚懼焉。

Йов

Розділ 19

1 А Йов відповів та й сказав:

2 „Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?

3 Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!

4 Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.

5 Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?

6 Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!

7 Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!

8 Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!

9 Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!

10 Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.

11 І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:

12 полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.

13 Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,

14 мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.

15 Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.

16 Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.

17 Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.

18 Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.

19 Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.

20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.

21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!

22 Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?

23 О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,

24 коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!

25 Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху

26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!

28 Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“

29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“

約伯記

第19章

Йов

Розділ 19

1 約百曰、

1 А Йов відповів та й сказав:

2 爾言實刺我心、令人殷憂、伊於何底。

2 „Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?

3 爾煩數責我、聒噪不已、何不自媿乎。

3 Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!

4 我卽有過、我自當之。

4 Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.

5 顧爾妄自誇大、凌辱乎我、不知轉福爲禍、圍我以網羅者、乃上帝也。

5 Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?

6 併於上節

6 Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!

7 我雖赴訴、不蒙聽察、我雖呼籲、不得昭雪。

7 Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!

8 由曲徑則阻於藩籬、履周行則迷於昏黑、

8 Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!

9 奪我榮、去我冕。

9 Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!

10 禍害切身、使我式微絕望、如樹之拔其根株、

10 Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.

11 逢彼震怒、視若寇讎、

11 І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:

12 集軍旅、修甬道、列營壘、環攻我室。

12 полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.

13 眷屬愛弛、親戚情疎、是皆主所使也。

13 Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,

14 見棄於鄰里、不念於友朋。

14 мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.

15 傭人侍女、視如陌路。

15 Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.

16 我呼奴僕、下氣恬色、不見其應。

16 Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.

17 妻子厭棄我、兄弟侮慢我、

17 Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.

18 孺子藐視我、我方屹立、遭其譏訕。

18 Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.

19 同心之友、厭棄我躬、眷愛之人、反來攻我。

19 Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.

20 我形瘦骨立、膚革僅存、齒齦獨留。

20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.

21 上帝譴我、望友矜憫。

21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!

22 上帝旣責我、爾又從而附和之、爾啖我肉、猶不以爲饜足乎。

22 Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?

23 願筆我言、刻之於簡、

23 О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,

24 以錐劃之、以鉛鑄之、勒之於石、歷久不刊。

24 коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!

25 我知救主恆在、終必降臨、

25 Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху

26 迨至膚敗肉消、克覲上帝、

26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

27 我目覩之、實我救主、而非仇敵、我心之大願如此。

27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!

28 然爾曰、我儕將何以得其致罪之由、而加詰責。

28 Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“

29 豈不知憾人者必亡於刃、旣有是刑、宜悚懼焉。

29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“