Библия - Обещанное Восстановление

民數記

第14章

1 是夜會衆大聲號哭。

2 以色列族怨摩西亞倫曰、我儕寧亡於埃及、或殞於曠野爲幸。

3 耶和華何導我至此、使我殲滅於刃、妻孥被擄、莫若仍歸埃及爲善。

4 於是相議曰、莫若立牧、以歸埃及。

5 摩西亞倫俯伏於以色列會衆前。〇

6 窺察者二人、嫩之子約書亞、耶孚尼子迦勒、自裂其衣、

7 告以色列會衆曰、我過其地而窺察之、其土甚美、

8 產乳與蜜、如耶和華悅我、必導我至彼、以地賜我。

9 莫叛耶和華、莫畏斯土之民、我得耶和華庇佑、彼無所扞衛、必為我并吞、故勿危懼、

10 會衆欲擊以石、耶和華之榮光、顯於會幕、以色列族無不目擊。〇

11 耶和華諭摩西曰、我顯異跡於斯民中、彼不篤信我、且欺侮我、伊於何底。

12 我必降以疾疫、殄絕其族、使爾昌熾、成爲大國、較彼尤衆。

13 摩西告耶和華曰、昔爾施大力、率以色列民、出於埃及、斯土之民、知爾居處以色列族、為民目擊、以雲蔽之、晝導以雲、夜燭以火、其狀如柱、今欲盡滅斯衆、與戮匹夫無異、則埃及億兆、風聞其事、普告於斯土、斯土之民、嘗聞爾名者、必曰、

14 併於上節

15 併於上節

16 昔耶和華誓以斯土予以色列民、惟不能導之入彼、故滅之於野。

17 茲求我主施厥大力、爾嘗稱己名曰、

18 耶和華恒忍、施恩之上帝、人蹈罪愆、可蒙赦宥、恒於惡者不蒙赦宥、禍及其身、自父及子、至三四世。

19 爾旣廣施仁德、宥民罪愆、自出埃及、迄於今日、已非一次、故求爾仍加赦宥。

20 耶和華曰、我從爾言、以赦其罪。

21 雖然、我指己以誓、必使我榮丕顯於天下。

22 昔於埃及、及至曠野、俱行異蹟、顯我榮光、斯人目擊、猶且試我、至於十次、不聽我言、

23 緣其欺我、故我所誓、錫厥祖之地、彼不能覯止、

24 惟我僕迦勒、不同於衆、恒從乎我、故所往之地、必賜之人、遺於子孫。

25 今亞馬力與迦南人、居於斯谷、詰朝爾曹返斾、道由紅海、復往曠野。〇

26 耶和華諭摩西亞倫曰、

27 我聞以色列族、嘖有怨言、忍此惡類、將至何時、

28 當告之云、我指己而誓、爾之所言、我必行之、

29 爾出言怨我、故所見核者、自二十歲以上、俱暴骨於野、

30 我所許之地、爾不得入、惟耶孚尼子迦勒、及嫩之子約書亞、可得而入。

31 爾之幼稚、爾言將被擄者、我必導入、得爾所蔑視之土、

32 惟爾曹必暴骨於野。

33 爾之子女、緣爾行惡、必令其盤旋於曠野、歷四十年。待爾屍尸骸消滅。

34 爾窺察厥地、歴四十日、今罰爾罪、年數等其日數、必至四十載而後已、使知我棄爾焉。

35 蓋此惡類悖逆乎我、我必降罰、使盡亡於曠野、我耶和華嘗言之矣。〇

36 摩西所遣之人、窺察其地、返有讒言、使衆怨摩西、

37 遇災而死於耶和華前、

38 惟其中二人、嫩之子約書亞、耶孚尼子迦勒、安然無恙。

39 摩西以此告以色列族、民大憂。

40 夙興登山、曰、我儕有罪、今欲往耶和華所許之地、

41 摩西曰、奚違耶和華命、爾不得坦途。

42 耶和華不佑爾、故勿往、恐為敵所害。

43 亞馬力迦南人在爾前、爾必殲於其刃、旣不從耶和華、耶和華不佑爾。

44 以色列人擅登山巔、惟摩西與耶和華法匱、仍在營壘。

45 居山之亞馬力迦南人、下而擊之、遂至曷馬。

Числа

Розділ 14

1 І зняла́ зойк уся та громада, та й заголосила. І плакав народ той тієї ночі.

2 І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: „О, якби ми померли були́ в єгипетськім кра́ї, або щоб ми померли були в цій пустині!

3 І нащо Господь провадить нас до того кра́ю, щоб нам попа́дати від меча? Жінки́ наші та діти наші стануть здо́биччю... Чи не краще нам верну́тися до Єгипту?“

4 І сказали вони один до о́дного: „Оберімо собі го́лову, та й вертаймось до Єгипту!“

5 I впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім збором громади Ізраїлевих синів.

6 А Ісу́с, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою,

7 та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: „Той край, що перейшли́ ми по ньому, щоб розвідати його, край той дуже-дуже хороший!

8 Якщо Господь уподо́бає Собі нас, то впровадить нас до того Кра́ю, і дасть його нам, край, який тече молоком та медом.

9 Тільки не бунтуйтесь проти Господа, — і не бійтеся наро́ду того кра́ю, бо вони — хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, — не бійтеся їх!

10 І сказала була вся громада, щоб камі́нням закидати їх, та слава Господня появилася в скинії заповіту всім Ізра́їлевим синам...

11 І промовив Господь до Мойсея: „Аж доки буде цей наро́д зневажа́ти Мене, і аж доки не будуть вони ві́рувати в Мене, у всі ті озна́ки, що Я учинив був серед нього?

12 Ударю його поразою, і позба́влю його насліддя, а тебе зроблю́ народом більшим і сильнішим від нього“.

13 І сказав Мойсей до Господа: „І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою наро́д цей,

14 та й скаже до ме́шканців цього кра́ю, які чули, що Ти Господь серед цього наро́ду, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі, —

15 якщо заб'єш Ти цей наро́д, як одну люди́ну, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи:

16 Через неспромо́жність Господа впрова́дити той народ до кра́ю, якого Він заприся́г був їм, вигубив їх у пустині.

17 А тепер нехай же звели́читься сила Господня, як Ти наказав був, говорячи:

18 „Господь довготерпели́вий, і багатомилости́вий, Він прощає провину та пере́ступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколі́ннях“.

19 Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як проща́в Ти цьому наро́дові від Єгипту й аж сюди!“

20 А Господь сказав: „Я простив за словом твоїм.

21 Але, як Я живий, — слава Господня напо́внить увесь оцей край.

22 Тому́ всі ті люди, що бачили славу Мою та озна́ки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробо́вували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого,

23 поправді кажу, — не побачать вони того кра́ю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його́!

24 Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він вико́нував накази Мої, то Я введу́ його до того краю, куди він увійшов був, і пото́мство його оволодіє ним.

25 А амалики́тянин та ханаане́янин сидить у долині. Узавтра оберніться, та й руша́йте на пустиню дорогою Червоного моря!“

26 І Господь промовляв до Мойсея й до Ааро́на, говорячи:

27 „Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Наріка́ння Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув.

28 Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, — як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю́ вам.

29 У цій пустині попа́дають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти́ літ і вище, що нарікали на Мене.

30 Поправді кажу, — ви не ввійдете до того кра́ю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, — окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Нави́нового.

31 А діти ваші, що про них казали ви: станете здо́биччю ворогові, то впрова́джу Я їх, і пізнають вони цей край, яким ви обри́дили.

32 І ваші власні трупи попа́дають у цій пустині!

33 А ваші сини будуть блукати на пустині со́рок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки ви́гинуть ваші трупи на пустині.

34 Числом тих днів, що розві́дували ви той край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день — сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!

35 Я, Господь, говорив: Поправді кажу, — оце зроблю́ всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають“.

36 А ті люди, яких Мойсей послав був розві́дати той край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той край,

37 то ті люди, що пустили були злу вістку на той край, повмирали від пора́зи перед Господнім лицем.

38 А Ісус, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, жили́ з тих людей, що ходили розвідати той край.

39 І говорив Мойсей ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, — і наро́д був у тяжкій жало́бі!

40 І повставали вони рано вранці, та й повихо́дили на верхі́в'я гори, говорячи: „Ось ми, — і ми пі́демо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили“.

41 А Мойсей сказав: „Чому́ ж ви переступаєте нака́з Господній? Таж це не вдасться!

42 Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то бу́дете побиті своїми ворогами.

43 Бо там перед вами амалики́тянин і ханаане́янин, і ви попа́даєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь із вами“.

44 Але вони осмі́лилися вийти на верхів'я гори, а ковче́г свідоцтва Господнього та Мойсей не ру́шилися з-посеред табо́ру.

45 І зійшов амаликитянин та ханаанеянин, що сидить на тій горі, та й побили їх, і били їх аж до Хорми.

民數記第14章	Числа Розділ 14
1 是夜會衆大聲號哭。	1 І зняла́ зойк уся та громада, та й заголосила. І плакав народ той тієї ночі.
2 以色列族怨摩西亞倫曰、我儕寧亡於埃及、或殞於曠野爲幸。	2 І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: „О, якби ми померли були́ в єгипетськім кра́ї, або щоб ми померли були в цій пустині!
3 耶和華何導我至此、使我殲滅於刃、妻孥被擄、莫若仍歸埃及爲善。	3 І нащо Господь провадить нас до того кра́ю, щоб нам попа́дати від меча? Жінки́ наші та діти наші стануть здо́биччю... Чи не краще нам верну́тися до Єгипту?“
4 於是相議曰、莫若立牧、以歸埃及。	4 І сказали вони один до о́дного: „Оберімо собі го́лову, та й вертаймось до Єгипту!“
5 摩西亞倫俯伏於以色列會衆前。〇	5 I впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім збором громади Ізраїлевих синів.
6 窺察者二人、嫩之子約書亞、耶孚尼子迦勒、自裂其衣、	6 А Ісу́с, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою,
7 告以色列會衆曰、我過其地而窺察之、其土甚美、	7 та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: „Той край, що перейшли́ ми по ньому, щоб розвідати його, край той дуже-дуже хороший!
8 產乳與蜜、如耶和華悅我、必導我至彼、以地賜我。	8 Якщо Господь уподо́бає Собі нас, то впровадить нас до того Кра́ю, і дасть його нам, край, який тече молоком та медом.
9 莫叛耶和華、莫畏斯土之民、我得耶和華庇佑、彼無所扞衛、必為我并吞、故勿危懼、	9 Тільки не бунтуйтесь проти Господа, — і не бійтеся наро́ду того кра́ю, бо вони — хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, — не бійтеся їх!
10 會衆欲擊以石、耶和華之榮光、顯於會幕、以色列族無不目擊。〇	10 І сказала була вся громада, щоб камі́нням закидати їх, та слава Господня появилася в скинії заповіту всім Ізра́їлевим синам...
11 耶和華諭摩西曰、我顯異跡於斯民中、彼不篤信我、且欺侮我、伊於何底。	11 І промовив Господь до Мойсея: „Аж доки буде цей наро́д зневажа́ти Мене, і аж доки не будуть вони ві́рувати в Мене, у всі ті озна́ки, що Я учинив був серед нього?
12 我必降以疾疫、殄絕其族、使爾昌熾、成爲大國、較彼尤衆。	12 Ударю його поразою, і позба́влю його насліддя, а тебе зроблю́ народом більшим і сильнішим від нього“.
13 摩西告耶和華曰、昔爾施大力、率以色列民、出於埃及、斯土之民、知爾居處以色列族、為民目擊、以雲蔽之、晝導以雲、夜燭以火、其狀如柱、今欲盡滅斯衆、與戮匹夫無異、則埃及億兆、風聞其事、普告於斯土、斯土之民、嘗聞爾名者、必曰、	13 І сказав Мойсей до Господа: „І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою наро́д цей,
14 併於上節	14 та й скаже до ме́шканців цього кра́ю, які чули, що Ти Господь серед цього наро́ду, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі, —
15 併於上節	15 якщо заб'єш Ти цей наро́д, як одну люди́ну, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи:
16 昔耶和華誓以斯土予以色列民、惟不能導之入彼、故滅之於野。	16 Через неспромо́жність Господа впрова́дити той народ до кра́ю, якого Він заприся́г був їм, вигубив їх у пустині.
17 茲求我主施厥大力、爾嘗稱己名曰、	17 А тепер нехай же звели́читься сила Господня, як Ти наказав був, говорячи:
18 耶和華恒忍、施恩之上帝、人蹈罪愆、可蒙赦宥、恒於惡者不蒙赦宥、禍及其身、自父及子、至三四世。	18 „Господь довготерпели́вий, і багатомилости́вий, Він прощає провину та пере́ступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколі́ннях“.
19 爾旣廣施仁德、宥民罪愆、自出埃及、迄於今日、已非一次、故求爾仍加赦宥。	19 Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як проща́в Ти цьому наро́дові від Єгипту й аж сюди!“
20 耶和華曰、我從爾言、以赦其罪。	20 А Господь сказав: „Я простив за словом твоїм.
21 雖然、我指己以誓、必使我榮丕顯於天下。	21 Але, як Я живий, — слава Господня напо́внить увесь оцей край.
22 昔於埃及、及至曠野、俱行異蹟、顯我榮光、斯人目擊、猶且試我、至於十次、不聽我言、	22 Тому́ всі ті люди, що бачили славу Мою та озна́ки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробо́вували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого,
23 緣其欺我、故我所誓、錫厥祖之地、彼不能覯止、	23 поправді кажу, — не побачать вони того кра́ю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його́!
24 惟我僕迦勒、不同於衆、恒從乎我、故所往之地、必賜之人、遺於子孫。	24 Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він вико́нував накази Мої, то Я введу́ його до того краю, куди він увійшов був, і пото́мство його оволодіє ним.
25 今亞馬力與迦南人、居於斯谷、詰朝爾曹返斾、道由紅海、復往曠野。〇	25 А амалики́тянин та ханаане́янин сидить у долині. Узавтра оберніться, та й руша́йте на пустиню дорогою Червоного моря!“
26 耶和華諭摩西亞倫曰、	26 І Господь промовляв до Мойсея й до Ааро́на, говорячи:
27 我聞以色列族、嘖有怨言、忍此惡類、將至何時、	27 „Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Наріка́ння Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув.
28 當告之云、我指己而誓、爾之所言、我必行之、	28 Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, — як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю́ вам.
29 爾出言怨我、故所見核者、自二十歲以上、俱暴骨於野、	29 У цій пустині попа́дають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти́ літ і вище, що нарікали на Мене.
30 我所許之地、爾不得入、惟耶孚尼子迦勒、及嫩之子約書亞、可得而入。	30 Поправді кажу, — ви не ввійдете до того кра́ю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, — окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Нави́нового.
31 爾之幼稚、爾言將被擄者、我必導入、得爾所蔑視之土、	31 А діти ваші, що про них казали ви: станете здо́биччю ворогові, то впрова́джу Я їх, і пізнають вони цей край, яким ви обри́дили.
32 惟爾曹必暴骨於野。	32 І ваші власні трупи попа́дають у цій пустині!
33 爾之子女、緣爾行惡、必令其盤旋於曠野、歷四十年。待爾屍尸骸消滅。	33 А ваші сини будуть блукати на пустині со́рок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки ви́гинуть ваші трупи на пустині.
34 爾窺察厥地、歴四十日、今罰爾罪、年數等其日數、必至四十載而後已、使知我棄爾焉。	34 Числом тих днів, що розві́дували ви той край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день — сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!
35 蓋此惡類悖逆乎我、我必降罰、使盡亡於曠野、我耶和華嘗言之矣。〇	35 Я, Господь, говорив: Поправді кажу, — оце зроблю́ всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають“.
36 摩西所遣之人、窺察其地、返有讒言、使衆怨摩西、	36 А ті люди, яких Мойсей послав був розві́дати той край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той край,
37 遇災而死於耶和華前、	37 то ті люди, що пустили були злу вістку на той край, повмирали від пора́зи перед Господнім лицем.
38 惟其中二人、嫩之子約書亞、耶孚尼子迦勒、安然無恙。	38 А Ісус, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, жили́ з тих людей, що ходили розвідати той край.
39 摩西以此告以色列族、民大憂。	39 І говорив Мойсей ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, — і наро́д був у тяжкій жало́бі!
40 夙興登山、曰、我儕有罪、今欲往耶和華所許之地、	40 І повставали вони рано вранці, та й повихо́дили на верхі́в'я гори, говорячи: „Ось ми, — і ми пі́демо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили“.
41 摩西曰、奚違耶和華命、爾不得坦途。	41 А Мойсей сказав: „Чому́ ж ви переступаєте нака́з Господній? Таж це не вдасться!
42 耶和華不佑爾、故勿往、恐為敵所害。	42 Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то бу́дете побиті своїми ворогами.
43 亞馬力迦南人在爾前、爾必殲於其刃、旣不從耶和華、耶和華不佑爾。	43 Бо там перед вами амалики́тянин і ханаане́янин, і ви попа́даєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь із вами“.
44 以色列人擅登山巔、惟摩西與耶和華法匱、仍在營壘。	44 Але вони осмі́лилися вийти на верхів'я гори, а ковче́г свідоцтва Господнього та Мойсей не ру́шилися з-посеред табо́ру.
45 居山之亞馬力迦南人、下而擊之、遂至曷馬。	45 І зійшов амаликитянин та ханаанеянин, що сидить на тій горі, та й побили їх, і били їх аж до Хорми.

舊約

新約

民數記

第14章

Числа

Розділ 14

民數記

第14章

Числа

Розділ 14