詩篇第16篇 |
1 |
2 我的心哪,你曾對耶和華說:你是我的主;我的好處不在你以外。 |
3 |
4 |
5 |
6 用繩量給我的地界,坐落在佳美之處;我的產業實在美好。 |
7 |
8 我將耶和華常擺在我面前,因他在我右邊,我便不致搖動。 |
9 |
10 因為你必不將我的元魂 |
11 |
ПсалмиПсалом 16 |
1 |
2 Від Твого лиця нехай вирок мій ви́йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту́! |
3 Ти ви́пробував моє серце, навісти́в уночі, перетопи́в Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду́мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо́дило, |
4 а в лю́дських діла́х, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя. |
5 Зміцняй сто́пи мої на доро́гах Твоїх, щоб кро́ки мої не хита́лися! |
6 Я кли́чу до Тебе, бо відповіси́ мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою, |
7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдає́ться до Тебе від заколо́тників проти прави́ці Твоєї. |
8 Хорони Ти мене, як зіни́цю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене |
9 від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене! |
10 То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно. |
11 Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю. |
詩篇第16篇 |
ПсалмиПсалом 16 |
1 |
1 |
2 我的心哪,你曾對耶和華說:你是我的主;我的好處不在你以外。 |
2 Від Твого лиця нехай вирок мій ви́йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту́! |
3 |
3 Ти ви́пробував моє серце, навісти́в уночі, перетопи́в Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду́мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо́дило, |
4 |
4 а в лю́дських діла́х, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя. |
5 |
5 Зміцняй сто́пи мої на доро́гах Твоїх, щоб кро́ки мої не хита́лися! |
6 用繩量給我的地界,坐落在佳美之處;我的產業實在美好。 |
6 Я кли́чу до Тебе, бо відповіси́ мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою, |
7 |
7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдає́ться до Тебе від заколо́тників проти прави́ці Твоєї. |
8 我將耶和華常擺在我面前,因他在我右邊,我便不致搖動。 |
8 Хорони Ти мене, як зіни́цю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене |
9 |
9 від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене! |
10 因為你必不將我的元魂 |
10 То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно. |
11 |
11 Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю. |