馬太福音

第18章

1 當時、門徒就耶穌曰、在天國孰爲大、

2 耶穌呼一孩提、立於前、

3 曰、我誠告爾、不反復如孩提者、不得入天國、

4 故自謙如孩提、則於天國爲大、

5 凡以我名接此孩提者、卽接我、

6 若陷信我之小子於罪者、寕以巨磨懸其頸沉於深海、〇

7 禍哉斯世乎、以其陷人於罪也、夫陷人於罪、事所必有、但陷人於罪者、禍哉斯人也、

8 倘爾一手一足陷爾於罪、則斷而去之、寕跛與殘缺入於生、勿兩手兩足投永火、

9 倘爾一目陷爾於罪、則抉而委之、寕一目入於生、勿兩目投地獄之火、〇

10 愼毋輕視此小子之一、吾語汝、彼之天使在上、常覲我天父之顏、

11 人子至、爲救其亡者耳、

12 人有百羊、而喪其一爾意云何、不姑舍九十九羊於山、往求其喪者乎、

13 若遇之、我誠告爾、其爲此一羊喜、勝於九十九之不喪者矣、

14 如是而亡此小子之一、非爾天父意也、〇

15 倘兄弟得罪爾、則於彼獨處時謫之、若聽、則救厥兄弟、

16 弗聽、則招一二人、證以二三人之口、而言言有徵矣、

17 弗聽、則告於會、弗聽會、則視之猶異邦人與稅吏可也、〇

18 我誠告爾、凡爾繫於地者、在天亦繫之、釋於地者、在天亦釋之、

19 我又語汝、倘爾二人、契合於地、則不諭何求、我天父必成之、

20 有二三人、爲我名、隨地而集者、我亦在其中矣、〇

21 彼得就之曰、主、兄弟得罪我、我赦之、當若何、七次可歟、

22 耶穌曰、奚止於七、乃七十復以七相乘也、

23 天國猶人君、與其臣會計、

24 計時、有曳負千萬金者、

25 旣無可償、主命鬻其身、與妻孥、及其所有以償、

26 其臣俯伏拜曰、請主寬我、我將盡償、

27 主憐而釋之、免其債、

28 其臣出、遇同僚、負十金、執之、扼其吭曰、爾所負者、當償我、

29 同僚俯伏求曰、請寬我、我將盡償、

30 弗許、下之獄、責償所負、

31 諸同僚見之、憂甚、以其事赴愬於主、

32 主召之曰、惡哉臣也、爾所負求我、我則免之、

33 不當矜恤同僚、亦猶我矜恤爾乎、

34 由是主怒、交之獄吏、責償所負、

35 若爾衆不心赦兄弟之過、則我天父視爾亦將如是、

Вiд Матвiя

Розділ 18

1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“

2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!

4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.

7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!

8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної.

10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.

12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?

13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.

14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.

15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.

16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“

17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!

18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.

19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!

20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.

21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“

22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.

24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.

25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.

26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“

27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.

28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“

29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“

30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.

31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.

32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“

34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“.

馬太福音

第18章

Вiд Матвiя

Розділ 18

1 當時、門徒就耶穌曰、在天國孰爲大、

1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“

2 耶穌呼一孩提、立於前、

2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

3 曰、我誠告爾、不反復如孩提者、不得入天國、

3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!

4 故自謙如孩提、則於天國爲大、

4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

5 凡以我名接此孩提者、卽接我、

5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

6 若陷信我之小子於罪者、寕以巨磨懸其頸沉於深海、〇

6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.

7 禍哉斯世乎、以其陷人於罪也、夫陷人於罪、事所必有、但陷人於罪者、禍哉斯人也、

7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!

8 倘爾一手一足陷爾於罪、則斷而去之、寕跛與殘缺入於生、勿兩手兩足投永火、

8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

9 倘爾一目陷爾於罪、則抉而委之、寕一目入於生、勿兩目投地獄之火、〇

9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної.

10 愼毋輕視此小子之一、吾語汝、彼之天使在上、常覲我天父之顏、

10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

11 人子至、爲救其亡者耳、

11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.

12 人有百羊、而喪其一爾意云何、不姑舍九十九羊於山、往求其喪者乎、

12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?

13 若遇之、我誠告爾、其爲此一羊喜、勝於九十九之不喪者矣、

13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.

14 如是而亡此小子之一、非爾天父意也、〇

14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.

15 倘兄弟得罪爾、則於彼獨處時謫之、若聽、則救厥兄弟、

15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.

16 弗聽、則招一二人、證以二三人之口、而言言有徵矣、

16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“

17 弗聽、則告於會、弗聽會、則視之猶異邦人與稅吏可也、〇

17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!

18 我誠告爾、凡爾繫於地者、在天亦繫之、釋於地者、在天亦釋之、

18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.

19 我又語汝、倘爾二人、契合於地、則不諭何求、我天父必成之、

19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!

20 有二三人、爲我名、隨地而集者、我亦在其中矣、〇

20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.

21 彼得就之曰、主、兄弟得罪我、我赦之、當若何、七次可歟、

21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“

22 耶穌曰、奚止於七、乃七十復以七相乘也、

22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

23 天國猶人君、與其臣會計、

23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.

24 計時、有曳負千萬金者、

24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.

25 旣無可償、主命鬻其身、與妻孥、及其所有以償、

25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.

26 其臣俯伏拜曰、請主寬我、我將盡償、

26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“

27 主憐而釋之、免其債、

27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.

28 其臣出、遇同僚、負十金、執之、扼其吭曰、爾所負者、當償我、

28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“

29 同僚俯伏求曰、請寬我、我將盡償、

29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“

30 弗許、下之獄、責償所負、

30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.

31 諸同僚見之、憂甚、以其事赴愬於主、

31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.

32 主召之曰、惡哉臣也、爾所負求我、我則免之、

32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

33 不當矜恤同僚、亦猶我矜恤爾乎、

33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“

34 由是主怒、交之獄吏、責償所負、

34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

35 若爾衆不心赦兄弟之過、則我天父視爾亦將如是、

35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“.