Библия - Обещанное Восстановление

約伯記

第9章

1 約百曰、是理也、我知之稔矣、人於上帝前、豈得言義。

2 併於上節

3 如上帝勘問、萬中不能答一、

4 上帝具至智、有大能、違之者烏能得福。

5 上帝一怒、則岡巒遷徙、山嶽傾頹、

6 大地搖撼、坤輿震動、

7 闔則日不出、閉則星無光、

8 手闢天宇、足乘海濤。

9 斗柄旋、參昴見、南方之宮、運其躔度。

10 上帝所行、大不可測、異不可數。

11 其至我不見、其過我不知。

12 其取之孰能禦之、其爲之孰能問之。

13 其怒未息、強者慴之。

14 我何人斯、雖善說詞、安能應對哉。

15 上帝鞫我、我不敢自以為義、當求沾其恩。

16 求而許、我猶兢兢然、不敢自信。

17 何上帝擊我、如風之暴、災罹旡妄、不一而足。

18 不使我得片刻之安、備嘗艱苦。

19 欲以力爭、彼力過我、欲以理諭、誰爲折中。

20 如稱己義、則不義矣。如言己善、則不善矣。

21 如伐己長、是不知量也、平生所爲、不堪自問。

22 以我觀之、善惡同歸於盡。

23 人忽死亡、主使之然、無辜受難、主不之憫、

24 當今之世、惡人當路、良吏韜晦、使之者非主而誰。

25 日月逝矣、速於郵傳、流光已邁、我未見福之至也。

26 日去如扁舟、勢若巨鷹之摶擊。

27 如我自謂。必冺怨尤、改憂色而作歡容、

28 然患難猶在、懼心未釋、吾知主必不以我爲無辜。

29 主旣視我爲有罪、自辨亦徒勞矣。

30 卽以雪水自洗、鹼水盥手。

31 主必視我若墮汚溷、衣服有知、亦當厭我。

32 我凡民也、主豈與我等、奚敢與之辨論。

33 更無聽訟之人、可定兩造曲直。

34 如主不加譴責、使我驚懼、

35 則我猶敢言、無所畏葸、今則不能也。

Йов

Розділ 9

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!

約伯記第9章	Йов Розділ 9
1 約百曰、是理也、我知之稔矣、人於上帝前、豈得言義。	1 А Йов відповів та й сказав:
2 併於上節	2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
3 如上帝勘問、萬中不能答一、	3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
4 上帝具至智、有大能、違之者烏能得福。	4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
5 上帝一怒、則岡巒遷徙、山嶽傾頹、	5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
6 大地搖撼、坤輿震動、	6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
7 闔則日不出、閉則星無光、	7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
8 手闢天宇、足乘海濤。	8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
9 斗柄旋、參昴見、南方之宮、運其躔度。	9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
10 上帝所行、大不可測、異不可數。	10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
11 其至我不見、其過我不知。	11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
12 其取之孰能禦之、其爲之孰能問之。	12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
13 其怒未息、強者慴之。	13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
14 我何人斯、雖善說詞、安能應對哉。	14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
15 上帝鞫我、我不敢自以為義、當求沾其恩。	15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
16 求而許、我猶兢兢然、不敢自信。	16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
17 何上帝擊我、如風之暴、災罹旡妄、不一而足。	17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
18 不使我得片刻之安、備嘗艱苦。	18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
19 欲以力爭、彼力過我、欲以理諭、誰爲折中。	19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
20 如稱己義、則不義矣。如言己善、則不善矣。	20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
21 如伐己長、是不知量也、平生所爲、不堪自問。	21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
22 以我觀之、善惡同歸於盡。	22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
23 人忽死亡、主使之然、無辜受難、主不之憫、	23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
24 當今之世、惡人當路、良吏韜晦、使之者非主而誰。	24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
25 日月逝矣、速於郵傳、流光已邁、我未見福之至也。	25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
26 日去如扁舟、勢若巨鷹之摶擊。	26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
27 如我自謂。必冺怨尤、改憂色而作歡容、	27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
28 然患難猶在、懼心未釋、吾知主必不以我爲無辜。	28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
29 主旣視我爲有罪、自辨亦徒勞矣。	29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
30 卽以雪水自洗、鹼水盥手。	30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
31 主必視我若墮汚溷、衣服有知、亦當厭我。	31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
32 我凡民也、主豈與我等、奚敢與之辨論。	32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
33 更無聽訟之人、可定兩造曲直。	33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
34 如主不加譴責、使我驚懼、	34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
35 則我猶敢言、無所畏葸、今則不能也。	35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!

舊約

新約

約伯記

第9章

Йов

Розділ 9

約伯記

第9章

Йов

Розділ 9