Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 27

1 І Йов далі вів мову свою та й казав:

2 „Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,

3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —

4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!

5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —

6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —

7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!

8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?

9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?

10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?

11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —

12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?

13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:

14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!

15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,

17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.

18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,

19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.

20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,

21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...

22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.

Книга Иова

Глава 27

1 И продолжил Иов свое слово и сказал:

2 «Жив Бог, отказавший мне в справедливости! Жив Всесильный, наполнивший горечью душу мою!

3 Пока дыхание еще теплится во мне, пока есть еще во мне дух Божий,

4 уста мои не скажут неправды, язык не произнесет лжи!

5 Признать вас правыми?! Не будет этого! До смерти своей от непорочности не отрекусь!

6 Праведности моей держусь я крепко, не отступлюсь от нее, сердце не упрекнет меня за все дни жизни моей!

7 Мой враг пусть сочтен будет злодеем, противник мой — нечестивцем!

8 Скажете: „Какая надежда у безбожника, когда Бог сразит его, когда заберет его жизнь?

9 Разве Бог станет слушать вопли его, когда бедствие на него обрушится?

10 Разве во Всесильном была его радость, призывал ли он Бога во всякое время?“

11 А я научу вас тому, что в руке Божьей, что есть у Всесильного — не скрою.

12 Вы и сами всё видели, так к чему же пустые слова?

13 Скажете: „Вот удел нечестивцу от Бога, доля, что получит от Всесильного жестокий человек:

14 пусть много детей у него — все они на меч обречены, потомки его не будут есть досыта хлеба.

15 А уцелевших после него смерть сведет в могилу, и вдовы их не оплачут.

16 Пусть собрал он серебра, что пыли, одеяний скопил, что грязи,

17 он скопил, а праведник наденет, серебром невинный завладеет.

18 Строит он дом — но тот как паутинка, словно шалаш, что сторож поставил.

19 Ляжет спать богачом, но не будет им более, откроет глаза — а ничего не осталось.

20 Поглотят его ужасы, как наводнение, буря ночью его похитит.

21 Поднимет его восточный вихрь и унесет, сметет с места его.

22 Налетит на него без пощады и кинется он бежать.

23 И кругом захлопают в ладоши, вслед ему засвищут“.

Йов Розділ 27	Книга Иова Глава 27
1 І Йов далі вів мову свою та й казав:	1 И продолжил Иов свое слово и сказал:
2 „Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,	2 «Жив Бог, отказавший мне в справедливости! Жив Всесильный, наполнивший горечью душу мою!
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —	3 Пока дыхание еще теплится во мне, пока есть еще во мне дух Божий,
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!	4 уста мои не скажут неправды, язык не произнесет лжи!
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —	5 Признать вас правыми?! Не будет этого! До смерти своей от непорочности не отрекусь!
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —	6 Праведности моей держусь я крепко, не отступлюсь от нее, сердце не упрекнет меня за все дни жизни моей!
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!	7 Мой враг пусть сочтен будет злодеем, противник мой — нечестивцем!
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?	8 Скажете: „Какая надежда у безбожника, когда Бог сразит его, когда заберет его жизнь?
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?	9 Разве Бог станет слушать вопли его, когда бедствие на него обрушится?
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?	10 Разве во Всесильном была его радость, призывал ли он Бога во всякое время?“
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —	11 А я научу вас тому, что в руке Божьей, что есть у Всесильного — не скрою.
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?	12 Вы и сами всё видели, так к чему же пустые слова?
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:	13 Скажете: „Вот удел нечестивцу от Бога, доля, что получит от Всесильного жестокий человек:
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!	14 пусть много детей у него — все они на меч обречены, потомки его не будут есть досыта хлеба.
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...	15 А уцелевших после него смерть сведет в могилу, и вдовы их не оплачут.
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,	16 Пусть собрал он серебра, что пыли, одеяний скопил, что грязи,
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.	17 он скопил, а праведник наденет, серебром невинный завладеет.
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,	18 Строит он дом — но тот как паутинка, словно шалаш, что сторож поставил.
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.	19 Ляжет спать богачом, но не будет им более, откроет глаза — а ничего не осталось.
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,	20 Поглотят его ужасы, как наводнение, буря ночью его похитит.
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...	21 Поднимет его восточный вихрь и унесет, сметет с места его.
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!	22 Налетит на него без пощады и кинется он бежать.
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.	23 И кругом захлопают в ладоши, вслед ему засвищут“.

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 27

Книга Иова

Глава 27

Йов

Розділ 27

Книга Иова

Глава 27

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 27

Книга Иова

Глава 27

Йов

Розділ 27

Книга Иова

Глава 27

Старий
завіт

Новий
завіт