Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 5

1 А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,

2 та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.

3 І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?

4 Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“

5 Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!

6 Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.

7 І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.

8 І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“ Вона ж відказала: „Так, за стільки“.

9 До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.

10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.

11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.

12 А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.

13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.

14 І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,

15 так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.

16 І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!

17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,

18 і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.

19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

20 „Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.

21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.

22 А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

23 говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“

24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.

25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.

26 Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.

27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

28 „Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.

29 Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!

30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.

31 Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.

32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.

33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?

34 І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.

35 І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.

36 Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.

37 Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.

38 І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.

39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“ І послухались ради його.

40 І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.

41 А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.

42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.

使徒行傳

第5章

1 有一個人，名叫亞拿尼亞，同他的妻子撒非喇賣了田產，

2 把價銀私自留下幾分，他的妻子也知道，其餘的幾分拿來放在使徒腳前。

3 彼得說：「亞拿尼亞，為甚麼撒但充滿了你的心，叫你欺哄聖靈，把地［land］的價銀私自留下幾分呢？

4 田地還沒有賣，不是你自己的嗎？既賣了，價銀不是你作主嗎？你怎麼心裏起這意念呢？你不是欺哄人，是欺哄神了。」

5 亞拿尼亞聽見這些［these］話，就仆倒，斷了氣；聽見的人都甚懼怕。

6 有些少年人起來，把他包裹，抬出去埋葬了。

7 約過了三小時，他的妻子進來，還不知道這事。

8 彼得應［answered］她說：「你告訴我，你們賣地［land］的價銀就是這些嗎？」她說：「就是這些。」

9 那時［Then］，彼得對她［unto her］說：「你們怎麼［How is it that］同心試探主的靈［Spirit］呢？看哪［behold］，埋葬妳丈夫之人的腳已到門口，他們也要把妳［thee］抬出去。」

10 婦人立刻仆倒在彼得腳前，斷了氣。那些少年人進來，見她已經死了，就抬出去，埋在她丈夫旁邊。

11 全教會和凡［as many as］聽見這些事［these things］的人都甚懼怕。

12 主藉使徒的手在民間行了許多神蹟奇事；（他們［they］都同心合意的在所羅門的廊下。

13 其餘的人沒有一個敢貼近他們，百姓卻尊重他們。

14 信徒［believers］歸主的人越發增添，連男帶女很多。）

15 甚至有人將病人抬到街上，放在床上或榻［couch］上，指望彼得過來的時候，或者得他的影兒照在甚麼人身上。

16 還有許多人帶著病人和被污靈［spirits］纏磨的，從耶路撒冷四圍的城邑出［out］來，全都得了醫治。

17 大祭司和他的一切同人，（就是撒都該教門的人，）都起來，滿心忌恨，

18 就下手拿住使徒，收在外監。

19 但主的天使［angel］夜間開了監門，領他們出來，

20 說：「你們去站在殿裏，把這生命的道都講給百姓聽。」

21 使徒聽了這話，天將亮的時候就進殿裏去教訓人。大祭司和他的同人來了，叫齊公會的人，和以色列族的眾長老，就差人到監裏去，要把使徒提出來。

22 但差役到了，不見他們在監裏，就回來稟報說：

23 說［Saying］：「我們看見監牢實在［truly］關鎖［shut］，盡是［with all］妥當，看守的人也站在門外；及至我們［we］開了門，裏面一個人都不見。」

24 大祭司［high priest］和守殿官和祭司長聽見這些事［these things］，心裏犯難，不知這事將來如何。

25 有一個人來稟報說：「看哪［Behold］，你們收在監裏的人，現在站在殿裏教訓百姓。」

26 於是守殿官和差役去帶使徒來，並沒有用強暴，因為怕百姓用石頭打他們。

27 帶到了，便叫使徒站在公會前；大祭司問他們說：

28 「我們不是嚴嚴的禁止你們，不可奉這名教訓人嗎？看哪［behold］，你們倒把你們的道理充滿了耶路撒冷，想要叫這人的血歸到我們身上。」

29 彼得和眾使徒回答說：「順從神，過於［rather than］順從人，是應當的。

30 你們所殺害，所掛在木頭上［slew and hanged on a tree］的耶穌，我們祖宗的神已經叫他復活。

31 神用右手將他高舉［Him hath God exalted with his right hand］，叫他作君王，作救主，為要將悔改［for to give repentance］和恕［forgiveness］罪的恩賜給以色列［Israel］。

32 我們為這些事［these things］作見證；神賜給順從之人的聖靈也為這些事［these things］作見證。」

33 公會的人聽見就極其惱怒，商議［took counsel］要殺他們。

34 但有一個法利賽人，名叫迦瑪列，是眾百姓所敬重的教法師，在公會中站起來，吩咐人把使徒暫且帶到外面去，

35 就對眾人說：「以色列人哪，論到這些人，你們應當小心怎樣辦理。

36 從前杜達起來，自誇為大；附從他的人約有四百。他被殺後，凡［as many as］附從他的全都散了，歸於無有。

37 此人以後［After this man］，當上稅［taxing］的時候，又有加利利的猶大起來，引誘許多［much］百姓跟從他。他也滅亡；凡［as many as］附從他的人也都四散了。

38 現在，我勸你們不要管這些人，任憑他們吧。他們所謀的、所行的，若是出於人，必要敗壞；

39 若是出於神，你們就不能敗壞他們，恐怕你們倒是攻擊神了。」

40 公會的人聽從了他，便叫使徒來，把他們打了，又吩咐他們不可奉耶穌的名講道，就把他們釋放了。

41 他們離開公會，心裏歡喜，因被算是配為這名受辱。

42 他們就每日在殿裏、在家裏、不住的教訓人，傳耶穌是基督。

Дiї Розділ 5	使徒行傳第5章
1 А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,	1 有一個人，名叫亞拿尼亞，同他的妻子撒非喇賣了田產，
2 та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.	2 把價銀私自留下幾分，他的妻子也知道，其餘的幾分拿來放在使徒腳前。
3 І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?	3 彼得說：「亞拿尼亞，為甚麼撒但充滿了你的心，叫你欺哄聖靈，把地［land］的價銀私自留下幾分呢？
4 Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“	4 田地還沒有賣，不是你自己的嗎？既賣了，價銀不是你作主嗎？你怎麼心裏起這意念呢？你不是欺哄人，是欺哄神了。」
5 Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!	5 亞拿尼亞聽見這些［these］話，就仆倒，斷了氣；聽見的人都甚懼怕。
6 Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.	6 有些少年人起來，把他包裹，抬出去埋葬了。
7 І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.	7 約過了三小時，他的妻子進來，還不知道這事。
8 І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“ Вона ж відказала: „Так, за стільки“.	8 彼得應［answered］她說：「你告訴我，你們賣地［land］的價銀就是這些嗎？」她說：「就是這些。」
9 До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.	9 那時［Then］，彼得對她［unto her］說：「你們怎麼［How is it that］同心試探主的靈［Spirit］呢？看哪［behold］，埋葬妳丈夫之人的腳已到門口，他們也要把妳［thee］抬出去。」
10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.	10 婦人立刻仆倒在彼得腳前，斷了氣。那些少年人進來，見她已經死了，就抬出去，埋在她丈夫旁邊。
11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.	11 全教會和凡［as many as］聽見這些事［these things］的人都甚懼怕。
12 А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.	12 主藉使徒的手在民間行了許多神蹟奇事；（他們［they］都同心合意的在所羅門的廊下。
13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.	13 其餘的人沒有一個敢貼近他們，百姓卻尊重他們。
14 І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,	14 信徒［believers］歸主的人越發增添，連男帶女很多。）
15 так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.	15 甚至有人將病人抬到街上，放在床上或榻［couch］上，指望彼得過來的時候，或者得他的影兒照在甚麼人身上。
16 І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!	16 還有許多人帶著病人和被污靈［spirits］纏磨的，從耶路撒冷四圍的城邑出［out］來，全都得了醫治。
17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,	17 大祭司和他的一切同人，（就是撒都該教門的人，）都起來，滿心忌恨，
18 і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.	18 就下手拿住使徒，收在外監。
19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:	19 但主的天使［angel］夜間開了監門，領他們出來，
20 „Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.	20 說：「你們去站在殿裏，把這生命的道都講給百姓聽。」
21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.	21 使徒聽了這話，天將亮的時候就進殿裏去教訓人。大祭司和他的同人來了，叫齊公會的人，和以色列族的眾長老，就差人到監裏去，要把使徒提出來。
22 А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,	22 但差役到了，不見他們在監裏，就回來稟報說：
23 говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“	23 說［Saying］：「我們看見監牢實在［truly］關鎖［shut］，盡是［with all］妥當，看守的人也站在門外；及至我們［we］開了門，裏面一個人都不見。」
24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.	24 大祭司［high priest］和守殿官和祭司長聽見這些事［these things］，心裏犯難，不知這事將來如何。
25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.	25 有一個人來稟報說：「看哪［Behold］，你們收在監裏的人，現在站在殿裏教訓百姓。」
26 Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.	26 於是守殿官和差役去帶使徒來，並沒有用強暴，因為怕百姓用石頭打他們。
27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:	27 帶到了，便叫使徒站在公會前；大祭司問他們說：
28 „Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.	28 「我們不是嚴嚴的禁止你們，不可奉這名教訓人嗎？看哪［behold］，你們倒把你們的道理充滿了耶路撒冷，想要叫這人的血歸到我們身上。」
29 Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!	29 彼得和眾使徒回答說：「順從神，過於［rather than］順從人，是應當的。
30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.	30 你們所殺害，所掛在木頭上［slew and hanged on a tree］的耶穌，我們祖宗的神已經叫他復活。
31 Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.	31 神用右手將他高舉［Him hath God exalted with his right hand］，叫他作君王，作救主，為要將悔改［for to give repentance］和恕［forgiveness］罪的恩賜給以色列［Israel］。
32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.	32 我們為這些事［these things］作見證；神賜給順從之人的聖靈也為這些事［these things］作見證。」
33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?	33 公會的人聽見就極其惱怒，商議［took counsel］要殺他們。
34 І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.	34 但有一個法利賽人，名叫迦瑪列，是眾百姓所敬重的教法師，在公會中站起來，吩咐人把使徒暫且帶到外面去，
35 І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.	35 就對眾人說：「以色列人哪，論到這些人，你們應當小心怎樣辦理。
36 Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.	36 從前杜達起來，自誇為大；附從他的人約有四百。他被殺後，凡［as many as］附從他的全都散了，歸於無有。
37 Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.	37 此人以後［After this man］，當上稅［taxing］的時候，又有加利利的猶大起來，引誘許多［much］百姓跟從他。他也滅亡；凡［as many as］附從他的人也都四散了。
38 І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.	38 現在，我勸你們不要管這些人，任憑他們吧。他們所謀的、所行的，若是出於人，必要敗壞；
39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“ І послухались ради його.	39 若是出於神，你們就不能敗壞他們，恐怕你們倒是攻擊神了。」
40 І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.	40 公會的人聽從了他，便叫使徒來，把他們打了，又吩咐他們不可奉耶穌的名講道，就把他們釋放了。
41 А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.	41 他們離開公會，心裏歡喜，因被算是配為這名受辱。
42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.	42 他們就每日在殿裏、在家裏、不住的教訓人，傳耶穌是基督。

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 5

使徒行傳

第5章

Дiї

Розділ 5

使徒行傳

第5章

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 5

使徒行傳

第5章

Дiї

Розділ 5

使徒行傳

第5章

Старий
завіт

Новий
завіт