Дiї

Розділ 5

1 А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,

2 та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.

3 І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?

4 Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“

5 Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!

6 Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.

7 І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.

8 І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“ Вона ж відказала: „Так, за стільки“.

9 До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.

10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.

11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.

12 А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.

13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.

14 І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,

15 так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.

16 І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!

17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,

18 і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.

19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

20 „Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.

21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.

22 А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

23 говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“

24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.

25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.

26 Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.

27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

28 „Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.

29 Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!

30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.

31 Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.

32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.

33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?

34 І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.

35 І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.

36 Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.

37 Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.

38 І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.

39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“ І послухались ради його.

40 І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.

41 А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.

42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.

使徒行傳

第5章

1 有名亞拿尼亞者、與妻撒非喇鬻產、

2 夫婦同謀、潛藏數金、餘挈置使徒前、

3 彼得曰、亞拿尼亞胡爲撒但惑爾心、潛藏售田數金、以欺聖神耶、

4 田未售、非爾田乎、旣售、非爾金乎、心生此念何爲、是爾非欺人、乃欺上帝也、

5 亞拿尼亞聽此、卽仆而氣絕、聞者大懼、

6 少者數人起、殮尸舁出葬之、

7 逾時有半、其妻亦入、猶未之知也、

8 彼得曰、爾售田之値止此乎、明以告我、曰、然、止此、

9 彼得曰、爾曹曷與謀試主之神耶、葬爾夫者、足已及門、亦將舁爾出矣、

10 婦立仆其前而氣絕、少者入、見其已死、舁之出、葬於夫側、

11 全會與聞者咸大懼、〇

12 使徒於民間廣行異蹟奇事、信者一心集所羅門之廊、

13 餘無敢親之者、然衆民敬畏之、

14 男女信主者益廣、

15 人扶病者、出於衢、寢之牀榻、冀彼得過、影或庇之、

16 鄰邑之衆咸集、與病人及爲邪神所難者、至耶路撒冷、皆得愈、〇

17 祭司長與從者、皆撒吐該黨、怒益甚、

18 遂起、執使徒下獄、

19 主之使者、夜啓獄門、攜之出、曰、

20 往立殿中、以生命之道教民、

21 使徒聞之、昧爽入殿教誨、祭司長與從者咸造、召公會及以色列長老集、遣人至獄、將使徒至、

22 吏至獄、不見人、反命曰、

23 我儕見獄、鍵閉甚固、守者立於門外、啓時、闐其無人、

24 祭司、殿司、祭司諸長、聞此疑焉、不知將若何、

25 一人來曰、繫獄諸人、立於殿轂民矣、〇

26 殿司與吏、往取使徒、然不敢强、懼民石擊也、

27 攜至立於會所、祭司長詰之曰、

28 我儕非嚴禁爾曹、勿以此名訓人乎、爾乃遍耶路撒冷播教、欲以此人之血歸咎我也、〇

29 彼得與諸使徒曰、聽上帝、過於聽人、宜也、

30 爾懸木而殺之耶穌、我祖之上帝復生之、

31 舉於己右、爲君爲救主、賜以色列民悔改而得罪赦、

32 我儕爲是證、上帝賦信從者之聖神亦爲證、〇

33 衆聞言、暴怒、謀殺之、

34 公會中有法利賽人、名迦馬列、爲教法師、民所尊者、立而勸衆、令使徒暫出、

35 乃曰、以色列人乎、當愼處此數人、

36 昔有丟大起、每自矜詡、附之者約四百人、丟大服誅、從者星散、歸於烏有、

37 厥後、登籍時、又有加利利猶大起、大惑衆、彼亦亡、從者散矣、

38 今我語爾、宜遠此人、聽之可也、蓋其所謀所爲、出於人、必自毀、

39 出於上帝、必不能毀、毋或逆上帝、

40 衆然其言、召使徒入、扑之、命勿以耶穌名訓人、遂釋之、〇

41 使徒離會所、皆喜、以爲耶穌名而受辱、實榮我焉、

42 於是、在殿在家誨人、傳耶穌基督福音、日無止息、

Дiї

Розділ 5

使徒行傳

第5章

1 А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,

1 有名亞拿尼亞者、與妻撒非喇鬻產、

2 та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.

2 夫婦同謀、潛藏數金、餘挈置使徒前、

3 І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?

3 彼得曰、亞拿尼亞胡爲撒但惑爾心、潛藏售田數金、以欺聖神耶、

4 Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“

4 田未售、非爾田乎、旣售、非爾金乎、心生此念何爲、是爾非欺人、乃欺上帝也、

5 Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!

5 亞拿尼亞聽此、卽仆而氣絕、聞者大懼、

6 Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.

6 少者數人起、殮尸舁出葬之、

7 І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.

7 逾時有半、其妻亦入、猶未之知也、

8 І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“ Вона ж відказала: „Так, за стільки“.

8 彼得曰、爾售田之値止此乎、明以告我、曰、然、止此、

9 До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.

9 彼得曰、爾曹曷與謀試主之神耶、葬爾夫者、足已及門、亦將舁爾出矣、

10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.

10 婦立仆其前而氣絕、少者入、見其已死、舁之出、葬於夫側、

11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.

11 全會與聞者咸大懼、〇

12 А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.

12 使徒於民間廣行異蹟奇事、信者一心集所羅門之廊、

13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.

13 餘無敢親之者、然衆民敬畏之、

14 І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,

14 男女信主者益廣、

15 так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.

15 人扶病者、出於衢、寢之牀榻、冀彼得過、影或庇之、

16 І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!

16 鄰邑之衆咸集、與病人及爲邪神所難者、至耶路撒冷、皆得愈、〇

17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,

17 祭司長與從者、皆撒吐該黨、怒益甚、

18 і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.

18 遂起、執使徒下獄、

19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

19 主之使者、夜啓獄門、攜之出、曰、

20 „Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.

20 往立殿中、以生命之道教民、

21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.

21 使徒聞之、昧爽入殿教誨、祭司長與從者咸造、召公會及以色列長老集、遣人至獄、將使徒至、

22 А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

22 吏至獄、不見人、反命曰、

23 говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“

23 我儕見獄、鍵閉甚固、守者立於門外、啓時、闐其無人、

24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.

24 祭司、殿司、祭司諸長、聞此疑焉、不知將若何、

25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.

25 一人來曰、繫獄諸人、立於殿轂民矣、〇

26 Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.

26 殿司與吏、往取使徒、然不敢强、懼民石擊也、

27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

27 攜至立於會所、祭司長詰之曰、

28 „Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.

28 我儕非嚴禁爾曹、勿以此名訓人乎、爾乃遍耶路撒冷播教、欲以此人之血歸咎我也、〇

29 Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!

29 彼得與諸使徒曰、聽上帝、過於聽人、宜也、

30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.

30 爾懸木而殺之耶穌、我祖之上帝復生之、

31 Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.

31 舉於己右、爲君爲救主、賜以色列民悔改而得罪赦、

32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.

32 我儕爲是證、上帝賦信從者之聖神亦爲證、〇

33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?

33 衆聞言、暴怒、謀殺之、

34 І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.

34 公會中有法利賽人、名迦馬列、爲教法師、民所尊者、立而勸衆、令使徒暫出、

35 І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.

35 乃曰、以色列人乎、當愼處此數人、

36 Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.

36 昔有丟大起、每自矜詡、附之者約四百人、丟大服誅、從者星散、歸於烏有、

37 Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.

37 厥後、登籍時、又有加利利猶大起、大惑衆、彼亦亡、從者散矣、

38 І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.

38 今我語爾、宜遠此人、聽之可也、蓋其所謀所爲、出於人、必自毀、

39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“ І послухались ради його.

39 出於上帝、必不能毀、毋或逆上帝、

40 І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.

40 衆然其言、召使徒入、扑之、命勿以耶穌名訓人、遂釋之、〇

41 А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.

41 使徒離會所、皆喜、以爲耶穌名而受辱、實榮我焉、

42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.

42 於是、在殿在家誨人、傳耶穌基督福音、日無止息、