ActsChapter 15 |
|
1 |
|
2 When therefore |
|
3 And |
|
4 And |
|
5 But |
|
6 |
|
7 And |
|
8 And |
|
9 And |
|
10 Now |
|
11 But |
|
12 |
|
13 And |
|
14 Simeon |
|
15 And |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 Wherefore |
|
20 But |
|
21 For |
|
22 |
|
23 And they wrote |
|
24 Forasmuch as |
|
25 It seemed good |
|
26 Men |
|
27 We have sent |
|
28 |
|
29 That ye abstain |
|
30 |
|
31 Which when |
|
32 And |
|
33 And |
|
34 Notwithstanding |
|
35 Paul |
|
36 |
|
37 And |
|
38 But |
|
39 And |
|
40 And |
|
41 |
ДiїРозділ 15 |
|
1 |
|
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим. |
|
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям. |
|
4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними. |
|
5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли. |
|
6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю. |
|
7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували. |
|
8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам, |
|
9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця. |
|
10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти? |
|
11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“. |
|
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами! |
|
13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене. |
|
14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого. |
|
15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано: |
|
16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її, |
|
17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все! |
|
18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“. |
|
19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються, |
|
20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви. |
|
21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“. |
|
22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами, |
|
23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас! |
|
24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі, |
|
25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м, |
|
26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа. |
|
27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме. |
|
28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного: |
|
29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“ |
|
30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа. |
|
31 А перечитавши, раділи з поті́шення того. |
|
32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів. |
|
33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав. |
|
34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму. |
|
35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє. |
|
36 |
|
37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком. |
|
38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов. |
|
39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру. |
|
40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений. |
|
41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи. |
ActsChapter 15 |
ДiїРозділ 15 |
|
1 |
1 |
|
2 When therefore |
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим. |
|
3 And |
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям. |
|
4 And |
4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними. |
|
5 But |
5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли. |
|
6 |
6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю. |
|
7 And |
7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували. |
|
8 And |
8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам, |
|
9 And |
9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця. |
|
10 Now |
10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти? |
|
11 But |
11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“. |
|
12 |
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами! |
|
13 And |
13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене. |
|
14 Simeon |
14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого. |
|
15 And |
15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано: |
|
16 |
16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її, |
|
17 |
17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все! |
|
18 |
18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“. |
|
19 Wherefore |
19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються, |
|
20 But |
20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви. |
|
21 For |
21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“. |
|
22 |
22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами, |
|
23 And they wrote |
23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас! |
|
24 Forasmuch as |
24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі, |
|
25 It seemed good |
25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м, |
|
26 Men |
26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа. |
|
27 We have sent |
27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме. |
|
28 |
28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного: |
|
29 That ye abstain |
29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“ |
|
30 |
30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа. |
|
31 Which when |
31 А перечитавши, раділи з поті́шення того. |
|
32 And |
32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів. |
|
33 And |
33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав. |
|
34 Notwithstanding |
34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму. |
|
35 Paul |
35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє. |
|
36 |
36 |
|
37 And |
37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком. |
|
38 But |
38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов. |
|
39 And |
39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру. |
|
40 And |
40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений. |
|
41 |
41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи. |