ActsChapter 10 |
|
1 There was a certain |
|
2 A devout |
|
3 He saw |
|
4 And when he looked |
|
5 And now |
|
6 He lodges |
|
7 And when |
|
8 And when he had declared |
|
9 On the morrow, |
|
10 And he became |
|
11 And saw |
|
12 Wherein |
|
13 And there came |
|
14 But Peter |
|
15 And the voice |
|
16 This |
|
17 Now |
|
18 And called, |
|
19 While Peter |
|
20 Arise |
|
21 Then |
|
22 And they said, |
|
23 Then |
|
24 And the morrow |
|
25 And as Peter |
|
26 But Peter |
|
27 And as he talked |
|
28 And he said |
|
29 Therefore |
|
30 And Cornelius |
|
31 And said, |
|
32 Send |
|
33 Immediately |
|
34 Then |
|
35 But in every |
|
36 The word |
|
37 That word, |
|
38 How |
|
39 And we are witnesses |
|
40 Him God |
|
41 Not to all |
|
42 And he commanded |
|
43 To him give all |
|
44 While Peter |
|
45 And they of the circumcision |
|
46 For they heard |
|
47 Can |
|
48 And he commanded |
ДiїРозділ 10 |
|
1 |
|
2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився. |
|
3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“ |
|
4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися. |
|
5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром. |
|
6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“. |
|
7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому, |
|
8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю. |
|
9 |
|
10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло, |
|
11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу. |
|
12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́. |
|
13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“ |
|
14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“ |
|
15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“ |
|
16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо. |
|
17 |
|
18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“ |
|
19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе. |
|
20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“ |
|
21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“ |
|
22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“. |
|
23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним. |
|
24 |
|
25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився. |
|
26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“ |
|
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися, |
|
28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту. |
|
29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“ |
|
30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі |
|
31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися. |
|
32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“. |
|
33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“. |
|
34 |
|
35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність. |
|
36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім. |
|
37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував, |
|
38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним. |
|
39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши. |
|
40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився, |
|
41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. |
|
42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. |
|
43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“. |
|
44 |
|
45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н! |
|
46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів: |
|
47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“ |
|
48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів. |
ActsChapter 10 |
ДiїРозділ 10 |
|
1 There was a certain |
1 |
|
2 A devout |
2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився. |
|
3 He saw |
3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“ |
|
4 And when he looked |
4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися. |
|
5 And now |
5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром. |
|
6 He lodges |
6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“. |
|
7 And when |
7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому, |
|
8 And when he had declared |
8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю. |
|
9 On the morrow, |
9 |
|
10 And he became |
10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло, |
|
11 And saw |
11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу. |
|
12 Wherein |
12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́. |
|
13 And there came |
13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“ |
|
14 But Peter |
14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“ |
|
15 And the voice |
15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“ |
|
16 This |
16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо. |
|
17 Now |
17 |
|
18 And called, |
18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“ |
|
19 While Peter |
19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе. |
|
20 Arise |
20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“ |
|
21 Then |
21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“ |
|
22 And they said, |
22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“. |
|
23 Then |
23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним. |
|
24 And the morrow |
24 |
|
25 And as Peter |
25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився. |
|
26 But Peter |
26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“ |
|
27 And as he talked |
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися, |
|
28 And he said |
28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту. |
|
29 Therefore |
29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“ |
|
30 And Cornelius |
30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі |
|
31 And said, |
31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися. |
|
32 Send |
32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“. |
|
33 Immediately |
33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“. |
|
34 Then |
34 |
|
35 But in every |
35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність. |
|
36 The word |
36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім. |
|
37 That word, |
37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував, |
|
38 How |
38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним. |
|
39 And we are witnesses |
39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши. |
|
40 Him God |
40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився, |
|
41 Not to all |
41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. |
|
42 And he commanded |
42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. |
|
43 To him give all |
43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“. |
|
44 While Peter |
44 |
|
45 And they of the circumcision |
45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н! |
|
46 For they heard |
46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів: |
|
47 Can |
47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“ |
|
48 And he commanded |
48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів. |