Библия - Обещанное Восстановление

耶利米書

第18章

1 耶和華的話臨到耶利米說：

2 「你起來，下到陶匠［potter’s］的家裏去，我在那裏要使你聽我的話。」

3 我就下到陶匠［potter’s］的家裏去，正遇他轉輪作器皿。

4 陶匠［potter］用泥作的器皿，在他手中作壞了；於是［so］他又用這泥另作別的器皿；陶匠［potter］看怎樣好，就怎樣作。

5 耶和華的話就臨到我說：

6 「耶和華說：以色列家啊，我待你們，豈不能照這陶匠［potter］弄泥嗎？以色列家啊，你們看［Behold］，泥在陶匠［potter］的手中怎樣，你們在我的手中也怎樣。

7 我何時論到一邦或一國說，要拔出、拆毀、毀壞；

8 我所宣告［pronounced］要反對［against］的那一邦，若是轉意離開他們的惡，我就必後悔，不將我想要施行的災禍降與他們。

9 我何時論到一邦或一國說，要建立、栽植；

10 他們若行我眼中看為惡的事，不聽從我的話，我就必後悔，不將我所說的福氣賜給他們。

11 因此［therefore］，現在你要對猶大人和耶路撒冷的居民說：『耶和華如此說：看哪［Behold］，我造出災禍攻擊你們，定意刑罰你們。你們各人當回頭離開所行的惡道，改正你們的行動作為。』

12 「他們便［And］說：『這是枉然；我們倒［but］要照自己的計謀去行，我們［we］各人要［will］隨自己妄想［imagination］的惡心作事。』」

13 所以，耶和華如此說：你們且往異教民中［among the heathen］尋問［Ask］，有誰聽見這樣的事。處女以色列［virgin of Israel］行了一件極可怕［very horrible］的事。

14 黎巴嫩的雪從田野的磐石流下［which cometh］人［man］豈會［will］撇下［leave］？從別［another］處流下的涼水豈會［shall］被棄［be forsaken］呢？

15 因為［Because］我的百姓竟忘記我，向本為虛無的［vanity］燒香，使他們從古道離開，在所行的路上絆跌［caused them to stumble in their ways from the ancient paths］，使他們行沒有修築的路［way］，

16 以致他們的地變為［make］荒涼［desolate］，常常嗤笑；凡經過這地的必驚駭搖頭。

17 我必在仇敵面前分散他們，好像用東風吹散一樣。他們［their］遭難的日子，我必以背向他們，不以面向他們。

18 他們就說：「來吧。我們可以設計謀害耶利米；因為我們有祭司講律法，智慧人設謀略，先知說話語［word］，都不能斷絕。來吧。我們可以用舌頭擊打他，不要理會他的一切話。」

19 耶和華啊，求你理會我，且聽那些與我爭競之人的話。

20 豈可以惡報善呢？他們竟挖坑要害我的性命。求你記念我怎樣站在你面前為他們代求，要使你的忿怒向他們轉消。

21 故此，願你將他們的兒女交與饑荒，用刀劍使他們的血傾倒［pour out their blood by the force of the sword］；願他們的妻喪［bereaved］子，且作寡婦；又願他們的男人被治死［be put to death］，願［let］他們的少年人在陣上被刀所殺［slain］。

22 你使敵軍忽然臨到他們的時候，願人聽見哀聲從他們的屋內發出；因他們挖坑要捉拿我，暗設網羅要絆我的腳。

23 耶和華啊，他們要殺我的那一切計謀，你都知道。不要饒恕［forgive］他們的罪孽，也不要從你眼［sight］前塗抹他們的罪惡，要叫他們在你面前跌倒；願你發怒的時候如此［thus］罰辦他們。

Єремiя

Розділ 18

1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.

3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.

4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.

5 І було мені слово Господнє, говорячи:

6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!

7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,

8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.

9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,

10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.

11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!

12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“

13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!

14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?

15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,

16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.

17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“

18 І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“

19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!

20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!

21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!

22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.

23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!

耶利米書第18章	Єремiя Розділ 18
1 耶和華的話臨到耶利米說：	1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 「你起來，下到陶匠［potter’s］的家裏去，我在那裏要使你聽我的話。」	2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.
3 我就下到陶匠［potter’s］的家裏去，正遇他轉輪作器皿。	3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.
4 陶匠［potter］用泥作的器皿，在他手中作壞了；於是［so］他又用這泥另作別的器皿；陶匠［potter］看怎樣好，就怎樣作。	4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.
5 耶和華的話就臨到我說：	5 І було мені слово Господнє, говорячи:
6 「耶和華說：以色列家啊，我待你們，豈不能照這陶匠［potter］弄泥嗎？以色列家啊，你們看［Behold］，泥在陶匠［potter］的手中怎樣，你們在我的手中也怎樣。	6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!
7 我何時論到一邦或一國說，要拔出、拆毀、毀壞；	7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,
8 我所宣告［pronounced］要反對［against］的那一邦，若是轉意離開他們的惡，我就必後悔，不將我想要施行的災禍降與他們。	8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.
9 我何時論到一邦或一國說，要建立、栽植；	9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,
10 他們若行我眼中看為惡的事，不聽從我的話，我就必後悔，不將我所說的福氣賜給他們。	10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.
11 因此［therefore］，現在你要對猶大人和耶路撒冷的居民說：『耶和華如此說：看哪［Behold］，我造出災禍攻擊你們，定意刑罰你們。你們各人當回頭離開所行的惡道，改正你們的行動作為。』	11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!
12 「他們便［And］說：『這是枉然；我們倒［but］要照自己的計謀去行，我們［we］各人要［will］隨自己妄想［imagination］的惡心作事。』」	12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“
13 所以，耶和華如此說：你們且往異教民中［among the heathen］尋問［Ask］，有誰聽見這樣的事。處女以色列［virgin of Israel］行了一件極可怕［very horrible］的事。	13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!
14 黎巴嫩的雪從田野的磐石流下［which cometh］人［man］豈會［will］撇下［leave］？從別［another］處流下的涼水豈會［shall］被棄［be forsaken］呢？	14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?
15 因為［Because］我的百姓竟忘記我，向本為虛無的［vanity］燒香，使他們從古道離開，在所行的路上絆跌［caused them to stumble in their ways from the ancient paths］，使他們行沒有修築的路［way］，	15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,
16 以致他們的地變為［make］荒涼［desolate］，常常嗤笑；凡經過這地的必驚駭搖頭。	16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.
17 我必在仇敵面前分散他們，好像用東風吹散一樣。他們［their］遭難的日子，我必以背向他們，不以面向他們。	17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“
18 他們就說：「來吧。我們可以設計謀害耶利米；因為我們有祭司講律法，智慧人設謀略，先知說話語［word］，都不能斷絕。來吧。我們可以用舌頭擊打他，不要理會他的一切話。」	18 І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“
19 耶和華啊，求你理會我，且聽那些與我爭競之人的話。	19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!
20 豈可以惡報善呢？他們竟挖坑要害我的性命。求你記念我怎樣站在你面前為他們代求，要使你的忿怒向他們轉消。	20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!
21 故此，願你將他們的兒女交與饑荒，用刀劍使他們的血傾倒［pour out their blood by the force of the sword］；願他們的妻喪［bereaved］子，且作寡婦；又願他們的男人被治死［be put to death］，願［let］他們的少年人在陣上被刀所殺［slain］。	21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!
22 你使敵軍忽然臨到他們的時候，願人聽見哀聲從他們的屋內發出；因他們挖坑要捉拿我，暗設網羅要絆我的腳。	22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.
23 耶和華啊，他們要殺我的那一切計謀，你都知道。不要饒恕［forgive］他們的罪孽，也不要從你眼［sight］前塗抹他們的罪惡，要叫他們在你面前跌倒；願你發怒的時候如此［thus］罰辦他們。	23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!

舊約

新約

耶利米書

第18章

Єремiя

Розділ 18

耶利米書

第18章

Єремiя

Розділ 18