馬太福音

第19章

1 耶穌說完了這些話,就離開加利利,來到猶太的境界約旦河外;

2極多的人[great multitudes]跟著他;他就在那裏把他們[them]治好了。

3 [also]有法利賽人來試探耶穌,說:「人無論甚麼緣故都可以休妻嗎?」

4 耶穌回答他們[them]說:「你們豈沒有念過[Have ye not read]、那起初造人的,是造男造女,

5 並且說:『因此,人要離開父母,與妻子連合;二人成為一體』麼[and they twain shall be one flesh]

6 既然如此,夫妻不再是兩個人,乃是一體的了。所以,神配合的,人不可分開。」

7 法利賽人對他[unto him]說:「這樣,摩西為甚麼吩咐給妻子休書,就可以休她呢?」

8 耶穌對他們[unto them]說:「摩西因為你們的心硬,所以許你們休妻;但起初並不是這樣。

9 我告訴你們:『凡休妻另娶的,若不是為淫亂的緣故,就是犯姦淫了;有人娶那被休的婦人[and whoso marrieth her which is put away]也是犯姦淫了[doth commit adultery]。』」

10 [His]門徒對耶穌說:「人和妻子既是這樣,倒不如不娶。」

11 [But]耶穌對他們[unto them]說:「這話不是人都能領受的,唯獨賜給誰,誰才能領受。

12 因為有生來是閹人,也有被人閹的,並有為天國的緣故自閹的。這話誰能領受就可以領受。」

13 那時,有人帶著小孩子來見耶穌,要耶穌給他們按手禱告;門徒就責備那些人。

14 耶穌[But]說:「讓小孩子到我這裏來,不要禁止他們;因為在天國的,正是這樣的人。」

15 耶穌給他們按手,就離開那地方去了。

16 [behold]有一個人來見耶穌,說:「良善[Good]的夫子,我該做甚麼善事才能得永生?」

17 耶穌對他說:「你為甚麼稱我是良善的[Why callest thou me good]除了神以外,沒有一個良善的[there is none good but one, that is, God]。你若要進入永生,就當遵守誡命。」

18對耶穌[unto him]說:「甚麼誡命?」耶穌說:「就是『你不可[Thou shalt not]殺人』、『你不可[Thou shalt not]姦淫』、『你不可[Thou shalt not]偷盜』、『你不可[Thou shalt not]作假見證』、

19 『當孝敬父母』;並且[and][Thou]當愛[neighour]如己』。」

20 那少年人對他[unto him]說:「這一切我從小至今[from my youth up]都遵守了;還缺少甚麼呢?」

21 耶穌對他[unto him]說:「你若願意作完全人,可去變賣你所有的,分給窮人,就必有財寶在天上;你還要來跟從我。」

22 只是[But]那少年人聽見[that]話,就憂憂愁愁的走了;因為他的產業很多。

23 於是[Then]耶穌對他的[his]門徒說:「我實在告訴你們:『財主進天國是難的。』

24 我又告訴你們:『駱駝穿過針的眼,比財主進神的國還容易呢。』」

25 他的[his]門徒聽見這話,就希奇得很,說:「這樣誰能得救呢?」

26 [But]耶穌看著他們,對他們[unto them]說:「在人這是不能的;在神凡事都能。」

27 彼得就回答[answered]他說:「看哪,我們已經棄掉[forsaken]所有的跟從你;既是這樣[therefore],我們要得甚麼呢?」

28 耶穌告訴他們[said unto them]:「我實在告訴你們:『你們這跟從我的人,到復興的時候,人子坐在他榮耀的寶座上,你們也要坐在十二個寶座上,審判以色列十二個支派。』

29 凡為我的名棄了[forsaken]房屋,或是弟兄、姐妹、父親、母親、妻子[wife]、兒女、田地的,必要得著百倍,並且承受永生。

30 然而,有許多在前的,將要在後;在後的,將要在前。

Вiд Матвiя

Розділ 19

1 І сталось, як Ісус закінчи́в ці слова́, то Він ви́рушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на то́й бік Йорда́ну.

2 А за Ним ішла бе́зліч наро́ду, — і Він уздоро́вив їх тут.

3 І підійшли фарисеї до Нього, і, випробо́вуючи, запитали Його: „Чи дозволено дружи́ну свою відпускати з причини всякої?“

4 А Він відповів і сказав: „Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконві́ку людей, „створив їх чоловіком і жінкою?“

5 І сказав: „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і стануть обо́є вони одним тілом“,

6 тому́ то немає вже двох, але́ одне тіло. Тож, що Бог спарува́в, — людина нехай не розлу́чує!“

7 Вони кажуть Йому: „А чому́ ж Мойсей заповів дати листа розводо́вого, та й відпускати?“

8 Він говорить до них: „То за ваше жорстокосе́рдя дозволив Мойсей відпускати дружи́н ваших, споча́тку ж так не було́.

9 А Я вам кажу́: Хто дружи́ну відпустить свою не з причини пере́любу, і одру́житься з іншою, той чинить пере́люб. І хто одру́житься з розве́деною, той чинить пере́люб“.

10 Учні говорять Йому: „Коли справа така чоловіка із дружи́ною, то не добре одру́жуватись“.

11 А Він їм відказав: „Це слово вміщають не всі, але ті, кому да́но.

12 Бо бувають скопці, що з утро́би ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопи́ли, і є скопці, що самі оскопи́ли себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, — нехай вмістить“.

13 Тоді привели Йому ді́ток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.

14 Ісус же сказав: „Пустіть ді́ток, і не бороніть їм прихо́дити до Мене, — бо Царство Небесне належить таким“.

15 І Він руки на них покла́в, та й пішов звідтіля́.

16 І підійшов ось один, і до Нього сказав: „Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?“

17 Він же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Само́го. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді“.

18 Той питає Його: „Які саме!“ А Ісус відказав: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво.

19 Шануй батька та матір“, і: „Люби свого ближнього, як само́го себе“.

20 Говорить до Нього юна́к: „Це я виконав все. Чого́ ще бракує мені?“

21 Ісус каже йому: „Коли хочеш бути досконалим, — піди, продай до́бра свої та й убогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі. Пото́му приходь та й іди вслід за Мною“.

22 Почувши ж юна́к таке слово, відійшов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав.

23 Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.

24 Іще вам кажу́: Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти́!“

25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“

26 А Ісус позирнув і сказав їм: „Неможливе це лю́дям, та можливе все Богові“.

27 Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що́ ж нам буде за це?“

28 А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам, що коли, при відно́вленні світу, Син Лю́дський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племе́н Ізраїлевих.

29 І кожен, хто за Йме́ння Моє кине дім, чи братів, чи сесте́р, або ба́тька, чи матір, чи діти, чи зе́млі, — той багатокротно одержить і успадку́є вічне життя.

30 І багато-хто з перших останніми стануть, а останні — першими.

馬太福音

第19章

Вiд Матвiя

Розділ 19

1 耶穌說完了這些話,就離開加利利,來到猶太的境界約旦河外;

1 І сталось, як Ісус закінчи́в ці слова́, то Він ви́рушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на то́й бік Йорда́ну.

2極多的人[great multitudes]跟著他;他就在那裏把他們[them]治好了。

2 А за Ним ішла бе́зліч наро́ду, — і Він уздоро́вив їх тут.

3 [also]有法利賽人來試探耶穌,說:「人無論甚麼緣故都可以休妻嗎?」

3 І підійшли фарисеї до Нього, і, випробо́вуючи, запитали Його: „Чи дозволено дружи́ну свою відпускати з причини всякої?“

4 耶穌回答他們[them]說:「你們豈沒有念過[Have ye not read]、那起初造人的,是造男造女,

4 А Він відповів і сказав: „Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконві́ку людей, „створив їх чоловіком і жінкою?“

5 並且說:『因此,人要離開父母,與妻子連合;二人成為一體』麼[and they twain shall be one flesh]

5 І сказав: „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і стануть обо́є вони одним тілом“,

6 既然如此,夫妻不再是兩個人,乃是一體的了。所以,神配合的,人不可分開。」

6 тому́ то немає вже двох, але́ одне тіло. Тож, що Бог спарува́в, — людина нехай не розлу́чує!“

7 法利賽人對他[unto him]說:「這樣,摩西為甚麼吩咐給妻子休書,就可以休她呢?」

7 Вони кажуть Йому: „А чому́ ж Мойсей заповів дати листа розводо́вого, та й відпускати?“

8 耶穌對他們[unto them]說:「摩西因為你們的心硬,所以許你們休妻;但起初並不是這樣。

8 Він говорить до них: „То за ваше жорстокосе́рдя дозволив Мойсей відпускати дружи́н ваших, споча́тку ж так не було́.

9 我告訴你們:『凡休妻另娶的,若不是為淫亂的緣故,就是犯姦淫了;有人娶那被休的婦人[and whoso marrieth her which is put away]也是犯姦淫了[doth commit adultery]。』」

9 А Я вам кажу́: Хто дружи́ну відпустить свою не з причини пере́любу, і одру́житься з іншою, той чинить пере́люб. І хто одру́житься з розве́деною, той чинить пере́люб“.

10 [His]門徒對耶穌說:「人和妻子既是這樣,倒不如不娶。」

10 Учні говорять Йому: „Коли справа така чоловіка із дружи́ною, то не добре одру́жуватись“.

11 [But]耶穌對他們[unto them]說:「這話不是人都能領受的,唯獨賜給誰,誰才能領受。

11 А Він їм відказав: „Це слово вміщають не всі, але ті, кому да́но.

12 因為有生來是閹人,也有被人閹的,並有為天國的緣故自閹的。這話誰能領受就可以領受。」

12 Бо бувають скопці, що з утро́би ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопи́ли, і є скопці, що самі оскопи́ли себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, — нехай вмістить“.

13 那時,有人帶著小孩子來見耶穌,要耶穌給他們按手禱告;門徒就責備那些人。

13 Тоді привели Йому ді́ток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.

14 耶穌[But]說:「讓小孩子到我這裏來,不要禁止他們;因為在天國的,正是這樣的人。」

14 Ісус же сказав: „Пустіть ді́ток, і не бороніть їм прихо́дити до Мене, — бо Царство Небесне належить таким“.

15 耶穌給他們按手,就離開那地方去了。

15 І Він руки на них покла́в, та й пішов звідтіля́.

16 [behold]有一個人來見耶穌,說:「良善[Good]的夫子,我該做甚麼善事才能得永生?」

16 І підійшов ось один, і до Нього сказав: „Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?“

17 耶穌對他說:「你為甚麼稱我是良善的[Why callest thou me good]除了神以外,沒有一個良善的[there is none good but one, that is, God]。你若要進入永生,就當遵守誡命。」

17 Він же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Само́го. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді“.

18對耶穌[unto him]說:「甚麼誡命?」耶穌說:「就是『你不可[Thou shalt not]殺人』、『你不可[Thou shalt not]姦淫』、『你不可[Thou shalt not]偷盜』、『你不可[Thou shalt not]作假見證』、

18 Той питає Його: „Які саме!“ А Ісус відказав: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво.

19 『當孝敬父母』;並且[and][Thou]當愛[neighour]如己』。」

19 Шануй батька та матір“, і: „Люби свого ближнього, як само́го себе“.

20 那少年人對他[unto him]說:「這一切我從小至今[from my youth up]都遵守了;還缺少甚麼呢?」

20 Говорить до Нього юна́к: „Це я виконав все. Чого́ ще бракує мені?“

21 耶穌對他[unto him]說:「你若願意作完全人,可去變賣你所有的,分給窮人,就必有財寶在天上;你還要來跟從我。」

21 Ісус каже йому: „Коли хочеш бути досконалим, — піди, продай до́бра свої та й убогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі. Пото́му приходь та й іди вслід за Мною“.

22 只是[But]那少年人聽見[that]話,就憂憂愁愁的走了;因為他的產業很多。

22 Почувши ж юна́к таке слово, відійшов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав.

23 於是[Then]耶穌對他的[his]門徒說:「我實在告訴你們:『財主進天國是難的。』

23 Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.

24 我又告訴你們:『駱駝穿過針的眼,比財主進神的國還容易呢。』」

24 Іще вам кажу́: Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти́!“

25 他的[his]門徒聽見這話,就希奇得很,說:「這樣誰能得救呢?」

25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“

26 [But]耶穌看著他們,對他們[unto them]說:「在人這是不能的;在神凡事都能。」

26 А Ісус позирнув і сказав їм: „Неможливе це лю́дям, та можливе все Богові“.

27 彼得就回答[answered]他說:「看哪,我們已經棄掉[forsaken]所有的跟從你;既是這樣[therefore],我們要得甚麼呢?」

27 Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що́ ж нам буде за це?“

28 耶穌告訴他們[said unto them]:「我實在告訴你們:『你們這跟從我的人,到復興的時候,人子坐在他榮耀的寶座上,你們也要坐在十二個寶座上,審判以色列十二個支派。』

28 А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам, що коли, при відно́вленні світу, Син Лю́дський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племе́н Ізраїлевих.

29 凡為我的名棄了[forsaken]房屋,或是弟兄、姐妹、父親、母親、妻子[wife]、兒女、田地的,必要得著百倍,並且承受永生。

29 І кожен, хто за Йме́ння Моє кине дім, чи братів, чи сесте́р, або ба́тька, чи матір, чи діти, чи зе́млі, — той багатокротно одержить і успадку́є вічне життя.

30 然而,有許多在前的,將要在後;在後的,將要在前。

30 І багато-хто з перших останніми стануть, а останні — першими.