希伯來書第6章 |
1 |
2 各樣浸禮、按手之禮、死人復活,以及永遠審判各等道理 |
3 神若許我們,我們必如此行。 |
4 論到那些已經蒙了光照、嘗過天恩的滋味、又於聖靈有分, |
5 並嘗過神善道的滋味、覺悟來世權能的人, |
6 他們若是倒退 |
7 就如一塊田地,吃過屢次下的雨水,生長菜蔬,合乎耕種的人用,就從神得福; |
8 若長荊棘和蒺藜,必被廢棄,近於咒詛,結局就是焚燒。 |
9 |
10 因為神並非不公義,竟忘記你們所作的工和你們為他名所顯的愛心,就是先前伺候聖徒,如今還是伺候。 |
11 我們願你們各人都顯出這樣的殷勤,使你們有滿足的盼望 |
12 並且不懈怠,總要效法那些憑信心和忍耐承受應許的人。 |
13 |
14 論福,我必賜大福給你;論子孫,我必叫你的子孫多起來。 |
15 這樣,亞伯拉罕既恆久忍耐,就得了所應許的。 |
16 人都是指著比自己大的起誓,並且以起誓為實據,了結各樣的爭論。 |
17 照樣,神願意為那承受應許的人格外顯明他的旨意是不更改的,就起誓為證。 |
18 藉這兩件不更改的事,神決不能說謊,好叫我們這逃往避難所、持定擺在我們前頭盼望 |
19 我們有這盼望 |
20 作先鋒的耶穌,既照著麥基洗德的等次成了永遠的大祭司,就為我們進入幔內。 |
До євреївРозділ 6 |
1 |
2 Науки про хрищення, про поклада́ння рук, про воскресі́ння мертвих та вічний суд. |
3 Зробимо й це, коли Бог дозволить. |
4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого, |
5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку, |
6 та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають. |
7 Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає. |
8 Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення. |
9 Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так. |
10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите. |
11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця, |
12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю. |
13 Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою, |
14 говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“ |
15 І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю. |
16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку. |
17 Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви, |
18 щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами, |
19 що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону, |
20 куди, як предте́ча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим. |
希伯來書第6章 |
До євреївРозділ 6 |
1 |
1 |
2 各樣浸禮、按手之禮、死人復活,以及永遠審判各等道理 |
2 Науки про хрищення, про поклада́ння рук, про воскресі́ння мертвих та вічний суд. |
3 神若許我們,我們必如此行。 |
3 Зробимо й це, коли Бог дозволить. |
4 論到那些已經蒙了光照、嘗過天恩的滋味、又於聖靈有分, |
4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого, |
5 並嘗過神善道的滋味、覺悟來世權能的人, |
5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку, |
6 他們若是倒退 |
6 та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають. |
7 就如一塊田地,吃過屢次下的雨水,生長菜蔬,合乎耕種的人用,就從神得福; |
7 Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає. |
8 若長荊棘和蒺藜,必被廢棄,近於咒詛,結局就是焚燒。 |
8 Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення. |
9 |
9 Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так. |
10 因為神並非不公義,竟忘記你們所作的工和你們為他名所顯的愛心,就是先前伺候聖徒,如今還是伺候。 |
10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите. |
11 我們願你們各人都顯出這樣的殷勤,使你們有滿足的盼望 |
11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця, |
12 並且不懈怠,總要效法那些憑信心和忍耐承受應許的人。 |
12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю. |
13 |
13 Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою, |
14 論福,我必賜大福給你;論子孫,我必叫你的子孫多起來。 |
14 говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“ |
15 這樣,亞伯拉罕既恆久忍耐,就得了所應許的。 |
15 І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю. |
16 人都是指著比自己大的起誓,並且以起誓為實據,了結各樣的爭論。 |
16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку. |
17 照樣,神願意為那承受應許的人格外顯明他的旨意是不更改的,就起誓為證。 |
17 Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви, |
18 藉這兩件不更改的事,神決不能說謊,好叫我們這逃往避難所、持定擺在我們前頭盼望 |
18 щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами, |
19 我們有這盼望 |
19 що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону, |
20 作先鋒的耶穌,既照著麥基洗德的等次成了永遠的大祭司,就為我們進入幔內。 |
20 куди, як предте́ча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим. |