Библия - Обещанное Восстановление

約伯記

第14章

1 人為婦人所生，日子短少，滿有［full of］患難；

2 出來如花，又被割下，逃去［fleeth］如影，不能存留。

3 這樣的人你豈睜眼看他嗎？又叫我來到你那裏［with thee］受審嗎？

4 誰能使潔淨之物出於污穢之中呢？無論誰也不能。

5 人的日子既然限定，他的月數在你那裏，你也派定他的界限，使他不能越過，

6 便求你轉眼不看他，使他得歇息，直等他像雇工人完畢他的日子。

7 樹若被砍下，還可盼望［hope］發芽，其［thereof］嫩枝生長不息。

8 其根雖然衰老在地裏，幹也死在土中，

9 及至得了水氣，還要發芽，又長枝條，像新栽的樹一樣。

10 但人死亡而消滅；他氣絕，竟在何處呢？

11 海中的水絕盡，江河消散乾涸。

12 人也是如此，躺下不再起來，等到諸天［heavens］沒有了，仍不得復醒，也不得從睡中喚醒。

13 啊［O］，唯願你把我藏在墳墓［grave］，存於隱密處，等你的忿怒過去；願你為我定了日期，記念我。

14 人若死了豈能再活呢？我只要在我一切所定的［appointed］日子，等我改變［change］的時候來到。

15 你呼叫，我便回答；你手所作的，你必切慕［desire］。

16 但如今你數點我的腳步，豈不窺察我的罪過嗎？

17 我的過犯被你封在袋［bag］中，也縫嚴了我的罪孽。

18 山崩變為無有；磐石挪開原處。

19 水流消磨石頭─你把地土長出之物洗去［thou washest away the things which grow out of the dust of the earth］；你也照樣滅絕人的盼望［hope］。

20 你攻擊人永遠［for ever］得勝，使他去世；你改變他的容貌，叫他往而不回。

21 他兒子得尊榮，他也不知道，降為卑，他也不覺得。

22 但知身上疼痛，心中悲哀。

Йов

Розділ 14

1 Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:

2 вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.

3 І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!

4 Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!

5 Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —

6 відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.

7 Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;

8 якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,

9 то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!

10 А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?

11 Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,

12 так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.

13 О, якби Ти в шео́лі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки мине́ться Твій гнів, коли б час Ти призна́чив мені́, — та й про мене згадав!

14 Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати наді́ю по всі дні свойого життя, аж поки не при́йде замі́на для мене!

15 Кликав би Ти, — то я відпові́в би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

16 бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха́ не стеріг би, —

17 провина моя була б запеча́тана в ву́злику, і Ти закрив би моє беззаконня.

18 Але́ гора справді впаде́, а ске́ля зсува́ється з місця свого́,

19 каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.

20 Ти силою схо́пиш наза́вжди його́, — і відхо́дить, Ти міняєш обличчя його́ — й відсилаєш його́.

21 Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.

22 Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.

約伯記第14章	Йов Розділ 14
1 人為婦人所生，日子短少，滿有［full of］患難；	1 Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:
2 出來如花，又被割下，逃去［fleeth］如影，不能存留。	2 вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.
3 這樣的人你豈睜眼看他嗎？又叫我來到你那裏［with thee］受審嗎？	3 І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!
4 誰能使潔淨之物出於污穢之中呢？無論誰也不能。	4 Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!
5 人的日子既然限定，他的月數在你那裏，你也派定他的界限，使他不能越過，	5 Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —
6 便求你轉眼不看他，使他得歇息，直等他像雇工人完畢他的日子。	6 відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.
7 樹若被砍下，還可盼望［hope］發芽，其［thereof］嫩枝生長不息。	7 Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;
8 其根雖然衰老在地裏，幹也死在土中，	8 якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,
9 及至得了水氣，還要發芽，又長枝條，像新栽的樹一樣。	9 то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!
10 但人死亡而消滅；他氣絕，竟在何處呢？	10 А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?
11 海中的水絕盡，江河消散乾涸。	11 Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,
12 人也是如此，躺下不再起來，等到諸天［heavens］沒有了，仍不得復醒，也不得從睡中喚醒。	12 так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.
13 啊［O］，唯願你把我藏在墳墓［grave］，存於隱密處，等你的忿怒過去；願你為我定了日期，記念我。	13 О, якби Ти в шео́лі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки мине́ться Твій гнів, коли б час Ти призна́чив мені́, — та й про мене згадав!
14 人若死了豈能再活呢？我只要在我一切所定的［appointed］日子，等我改變［change］的時候來到。	14 Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати наді́ю по всі дні свойого життя, аж поки не при́йде замі́на для мене!
15 你呼叫，我便回答；你手所作的，你必切慕［desire］。	15 Кликав би Ти, — то я відпові́в би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
16 但如今你數點我的腳步，豈不窺察我的罪過嗎？	16 бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха́ не стеріг би, —
17 我的過犯被你封在袋［bag］中，也縫嚴了我的罪孽。	17 провина моя була б запеча́тана в ву́злику, і Ти закрив би моє беззаконня.
18 山崩變為無有；磐石挪開原處。	18 Але́ гора справді впаде́, а ске́ля зсува́ється з місця свого́,
19 水流消磨石頭─你把地土長出之物洗去［thou washest away the things which grow out of the dust of the earth］；你也照樣滅絕人的盼望［hope］。	19 каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.
20 你攻擊人永遠［for ever］得勝，使他去世；你改變他的容貌，叫他往而不回。	20 Ти силою схо́пиш наза́вжди його́, — і відхо́дить, Ти міняєш обличчя його́ — й відсилаєш його́.
21 他兒子得尊榮，他也不知道，降為卑，他也不覺得。	21 Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.
22 但知身上疼痛，心中悲哀。	22 Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.

舊約

新約

約伯記

第14章

Йов

Розділ 14

約伯記

第14章

Йов

Розділ 14