希伯來書

第6章

1 所以,我們應當離開基督道理的開端,竭力進到完全的地步,不必再立根基,就如那悔改[repentance]死行,信靠神、

2 各樣浸禮、按手之禮、死人復活,以及永遠審判各等道理[doctrine]

3 神若許我們,我們必如此行。

4 論到那些已經蒙了光照、嘗過天恩的滋味、又於聖靈有分,

5 並嘗過神善道的滋味、覺悟來世權能的人,

6 他們若是倒退[If they shall fall away],就不能叫他們從新悔改[repentance]了。因為他們把神的兒子重釘十字架,明明的羞辱他。

7 就如一塊田地,吃過屢次下的雨水,生長菜蔬,合乎耕種的人用,就從神得福;

8 若長荊棘和蒺藜,必被廢棄,近於咒詛,結局就是焚燒。

9 親愛的弟兄們,我們雖是這樣說,卻深信你們的行為強過這些,而且近乎得救。

10 因為神並非不公義,竟忘記你們所作的工和你們為他名所顯的愛心,就是先前伺候聖徒,如今還是伺候。

11 我們願你們各人都顯出這樣的殷勤,使你們有滿足的盼望[hope],一直到底。

12 並且不懈怠,總要效法那些憑信心和忍耐承受應許的人。

13 當初神應許亞伯拉罕的時候,因為沒有比自己更大可以指著起誓的,就指著自己起誓,說:

14 論福,我必賜大福給你;論子孫,我必叫你的子孫多起來。

15 這樣,亞伯拉罕既恆久忍耐,就得了所應許的。

16 人都是指著比自己大的起誓,並且以起誓為實據,了結各樣的爭論。

17 照樣,神願意為那承受應許的人格外顯明他的旨意是不更改的,就起誓為證。

18 藉這兩件不更改的事,神決不能說謊,好叫我們這逃往避難所、持定擺在我們前頭盼望[hope]的人可以大得勉勵。

19 我們有這盼望[hope],如同元魂[soul]的錨,又堅固又牢靠,且通入幔內;

20 作先鋒的耶穌,既照著麥基洗德的等次成了永遠的大祭司,就為我們進入幔內。

До євреїв

Розділ 6

1 Тому́ полиші́мо поча́тки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо зно́ву засади покая́ння від мертвих учинків та про віру в Бога,

2 Науки про хрищення, про поклада́ння рук, про воскресі́ння мертвих та вічний суд.

3 Зробимо й це, коли Бог дозволить.

4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого,

5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку,

6 та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.

7 Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає.

8 Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення.

9 Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так.

10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите.

11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,

12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю.

13 Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою,

14 говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“

15 І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю.

16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку.

17 Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,

18 щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,

19 що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону,

20 куди, як предте́ча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим.

希伯來書

第6章

До євреїв

Розділ 6

1 所以,我們應當離開基督道理的開端,竭力進到完全的地步,不必再立根基,就如那悔改[repentance]死行,信靠神、

1 Тому́ полиші́мо поча́тки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо зно́ву засади покая́ння від мертвих учинків та про віру в Бога,

2 各樣浸禮、按手之禮、死人復活,以及永遠審判各等道理[doctrine]

2 Науки про хрищення, про поклада́ння рук, про воскресі́ння мертвих та вічний суд.

3 神若許我們,我們必如此行。

3 Зробимо й це, коли Бог дозволить.

4 論到那些已經蒙了光照、嘗過天恩的滋味、又於聖靈有分,

4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого,

5 並嘗過神善道的滋味、覺悟來世權能的人,

5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку,

6 他們若是倒退[If they shall fall away],就不能叫他們從新悔改[repentance]了。因為他們把神的兒子重釘十字架,明明的羞辱他。

6 та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.

7 就如一塊田地,吃過屢次下的雨水,生長菜蔬,合乎耕種的人用,就從神得福;

7 Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає.

8 若長荊棘和蒺藜,必被廢棄,近於咒詛,結局就是焚燒。

8 Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення.

9 親愛的弟兄們,我們雖是這樣說,卻深信你們的行為強過這些,而且近乎得救。

9 Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так.

10 因為神並非不公義,竟忘記你們所作的工和你們為他名所顯的愛心,就是先前伺候聖徒,如今還是伺候。

10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите.

11 我們願你們各人都顯出這樣的殷勤,使你們有滿足的盼望[hope],一直到底。

11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,

12 並且不懈怠,總要效法那些憑信心和忍耐承受應許的人。

12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю.

13 當初神應許亞伯拉罕的時候,因為沒有比自己更大可以指著起誓的,就指著自己起誓,說:

13 Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою,

14 論福,我必賜大福給你;論子孫,我必叫你的子孫多起來。

14 говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“

15 這樣,亞伯拉罕既恆久忍耐,就得了所應許的。

15 І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю.

16 人都是指著比自己大的起誓,並且以起誓為實據,了結各樣的爭論。

16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку.

17 照樣,神願意為那承受應許的人格外顯明他的旨意是不更改的,就起誓為證。

17 Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,

18 藉這兩件不更改的事,神決不能說謊,好叫我們這逃往避難所、持定擺在我們前頭盼望[hope]的人可以大得勉勵。

18 щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,

19 我們有這盼望[hope],如同元魂[soul]的錨,又堅固又牢靠,且通入幔內;

19 що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону,

20 作先鋒的耶穌,既照著麥基洗德的等次成了永遠的大祭司,就為我們進入幔內。

20 куди, як предте́ча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим.