Библия - Обещанное Восстановление

耶利米書

第51章

1 耶和華曰、我使狂風、攻擊巴比倫、以及違予之人、

2 降災之日、我必遣人圍巴比倫、使其邦國空虛、若舉扇揮塵、

3 執弓矢者攻之、著戎衣者戮之、勿惜其壯士、盡殲其軍旅、

4 被殺者殞於迦勒底、被刺者仆於逵衢。

5 以色列族、及猶大家、違其聖主上帝、罪遍四境、然萬有之主耶和華、必不棄之如遺。

6 今耶和華報巴比倫、以雪宿忿、凡欲自救者、必出斯邑、庶或免罹災害。

7 巴比倫、若金斝、耶和華執之、使天下列邦飲之而醉狂。

8 今巴比倫傾頽崩毀、爲之舉哀、求乳香以醫厥疾。

9 我儕欲醫巴比倫而不得、其禍滔天、上冲霄漢、我今去之、各歸故土。

10 耶和華賜我得救、當詣郇邑、述我上帝耶和華之經綸。

11 今耶和華震怒、欲滅巴比倫、爲其殿宇雪忿、故慫慂米太王、以攻爾邑、爾雖礪鏃執盾、邑垣建旆、戍樓鞏固、命戍稽察、設伏防禦、終歸無益、蓋我耶和華昔言降災巴比倫、今已有應。

12 併於上節

13 巴比倫人、居於水濱、多得貨財、禍害已至、爲人所虜、

14 萬有之主耶和華、指己而誓、曰、我使敵至、若蝗衆多、號呼攻爾。

15 我以大能、創造大地、以智慧奠定寰宇、展布穹蒼、

16 我命旣出、霧起地極、雲集穹蒼、電閃雨下、風藏府庫、我能出之。

17 維彼偶像、崇之者愚蠢、鑄之者蒙羞、偶像僞物、生氣不存、

18 悉無靈爽、妄人所作、天災一至、與衆偕亡。

19 雅各所崇之上帝不若是、彼造萬物、簡以色列族爲民、萬有之主、耶和華其名也。

20 爾米大王、若我巨椎、若我武備、用汝伐列邦、殲衆庶、

21 使爾斃其馬、駕馬者見殺、使爾毀其車、乘車者被戮。

22 男女老幼、壯士處女、皆爲爾所喪敗、

23 爾殛牧人、刲其羣羊、爾誅農夫、擊其二牛、牧伯長者、爲爾所淪亡、

24 耶和華曰、昔巴比倫、迦勒底人、在郇邑作惡、爲爾目覩、我必報之。

25 耶和華曰、爾巴比倫邑若山、天下黎庶、遭爾淪喪、我將舉手攻爾、推爾磛巖、焚爾峯巓。

26 無石可爲屋隅基址、使爾荒蕪、歴代若是。

27 當舉旌旆於斯土、吹角於民間、使列邦攻之、會集亞喇臘、米尼、亞實基拿人、立武夫長、使驍騎咸至、若蝗衆多。

28 使米太君民、牧伯長者、與其衆庶、攻巴比倫、

29 使民戰慄、蓋我耶和華已定厥志、攻巴比倫、使之荒蕪、無人居處、斯言必應。

30 巴比倫武士不敢出戰、堅守城垣、已喪厥膽、有若婦女、敵人驟至、燬宅第、折門楗。

31 使者絡繹而來、告巴比倫王曰、

32 邑已陷、津已塞、葦已焚、武士戰慄。

33 萬有之主、以色列族之上帝耶和華曰、巴比倫人若穀塲、其期已屆、必遭蹂躪、不日穡時至焉。

34 郇邑及耶路撒冷民曰、巴比倫王尼布甲尼撒、噬予滅予、使我爲虛器、吞我若蛇、飫我肥甘、逐我遠去、彼虐遇予、殺予戚屬、罪必歸巴比倫、及迦勒底民。

35 併於上節

36 耶和華曰、我必伸爾寃、爲爾雪忿、惟彼泉源、我必涸之、

37 使巴比倫邑、變爲瓦礫、野犬穴之、無人居處、爲衆駭異、時聞怨聲。

38 耶和華曰、巴比倫人、號呼若稚獅、彼中心如焚、飲酒酩酊、欲取淫樂、或至長眠、永不得醒、我使之然。

39 併於上節

40 我殺戮之、若牡綿羊、牡山羊、爰及羔羊。

41 示殺、巴比倫已陷、億兆所譽之邑已取、列邦見之、無不駭愕、

42 巨川漲溢、淹巴比倫波濤覆之、

43 四境荒蕪、變爲曠野、無人居處、人踪罕至。

44 我在巴比倫必罰彼勒、所吞者使哇而出之、列邦不復歸巴比倫、其城垣傾覆、我使之然。

45 我民當出巴比倫、各保生命、免我震怒。〇

46 歲有浮言、長者搆兵、鬬聲聞於斯土、爾勿喪膽、勿恐懼。

47 斯後我必降災於巴比倫偶像、通國懐羞、邑衆被戮。

48 耶和華曰、敵人至自北方、攻巴比倫、天地萬物、謳歌不已。

49 昔巴比倫殺以色列族、後其四境居民見戮於人、亦若是。

50 惟爾選民、不亡於刃、當往勿遲、雖在遠邦、追念耶和華、思耶路撒冷不置。

51 其見異邦人入耶和華聖殿、加以凌辱、則曰、我見之含羞抱愧。

52 耶和華曰、後日我必降災於巴比倫偶像、使遍地傷痍者、咨嗟歎息。

53 耶和華曰、巴比倫雖築高垣、上凌霄漢、我必使敵破之、

54 隨在皆聞巴比倫、迦勒底喪敗之音、

55 蓋我耶和華滅巴比倫邑中譁然、聲若波濤洶湧、我平息之。

56 攻巴比倫壯士淪喪、強弓已折、蓋我耶和華上帝雪忿報仇若此。

57 萬有之主耶和華曰、我將使其牧伯哲士、齒長之儒、有能之輩、嗜酒酩酊、忽致長眠、永不得醒。

58 萬有之主耶和華又曰、巴比倫城垣雖廣必毀、邑門雖高必焚、昔役列邦之民、竭力築此、後必盡燬、歸於烏有。

59 猶大王西底家往巴比倫、內侍馬西雅孫、尼利雅子西勑亞扈、從西底家王四年、先知耶利米以巴比倫所遘之災、筆之於書、

60 併於上節

61 告西勑亞曰、爾至巴比倫時、必讀斯書、

62 當言於耶和華曰、爾言必滅斯邦人民羣畜、刧掠一空、地變荒蕪、歴代若此、

63 言竟則繫書於石、投之百辣河中。

64 曰耶和華降災於巴比倫、使彼困乏、沉而不浮、有如此書。於是耶和米之言畢矣。

Єремiя

Розділ 51

1 Так говорить Господь: Ось Я бурю збуджу́ на ото́й Вавилон та на ме́шканців „серця повста́нців на Мене“.

2 І на Вавилон Я пошлю віяча́, і розвіють його, і ви́порожнять його край, бо ото́чать його у день зла.

3 Нехай лука свого напина́є стрілець проти того, хто й собі напина́є, проти того, хто своїм па́нцерем чва́ниться! І не змилуйтеся над його юнака́ми, закля́ттям учиніть усе ві́йсько його!

4 І попа́дають вбиті в халдейському кра́ї, і попроби́вані на його вулицях.

5 Бо Ізраїль та Юда — не вдіве́ць він по Бозі своєму, по Господу Саваоту, та напо́внився край їхній гріхом проти Святого Ізраїлевого.

6 Утікайте з-серед Вавилону, і кожен урято́вуйте душу свою! За провину його не погиньте, бо це Господе́ві час по́мсти, — Він дасть відповідну заплату йому!

7 Вавилон у Господній руці — золотая це чаша, що всю землю напо́ювала: наро́ди впивались вином тим його, тому́ пошаліли наро́ди!

8 Несподівано впав Вавилон і зруйнований він! Візьміте бальза́му для бо́лю його, — може буде загоєний він!

9 Вавилон лікували, та він не був ви́лікуваний, — поки́ньте його, і пі́демо кожен до кра́ю свого, бо при́суд його досягнув до небес, і дійшов аж до хмар!

10 Вивів Господь справедливості наші, — прийдіть, і розповімо́ на Сіоні про чин оцей Господа, нашого Бога!

11 Ви́гостріть стрі́ли, візьміте щити́! Збудив Господь духа мідійських царів, бо на Вавилон Його за́дум, — понищити його, бо це по́мста Господня, по́мста за храма Його!

12 Проти мурів Вавилону підіймі́те прапора, сторо́жу зміцніть, сторожі́в порозставляйте, і ча́ти поставте, бо Господь і заду́мав, і зробив, що Він говорив був на ме́шканців Вавилону.

13 О ти, що живеш над великими во́дами, що маєш скарбів багате́нно, — кінець твій прийшов, міра твоєї захла́нности!

14 Господь Саваот присягав був душею Своєю: наповню людьми́ тебе, мов сарано́ю, і на тебе вони крик військо́вий піді́ймуть!

15 Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселе́нну, і небо розтя́г Своїм розумом.

16 Як голос Його забрини́ть, у небеса́х шумлять во́ди, а коли підійма́є Він хмари із кра́ю землі, коли із дощем чинить бли́скавки та випрова́джує вітер зо схо́вищ Своїх,

17 тоді кожна люди́на в знанні́ тумані́є, усяк золота́р посоро́млений через бовва́на, бо ві́длив його — це неправда, і немає в них духа!

18 Марно́та вони, вони праця на сміх, — в час наві́щення їх вони згинуть!

19 Не така, як оці, частка Яковова, бо все це́ Він створи́в, і Ізраїль — племе́но спа́дщини Його, Господь Саваот Йому Йме́ння!

20 Ти Мій мо́лот, знаря́ддя військо́ве, — тобою поб'ю́ Я наро́ди, і тобою Я ви́гублю ца́рства!

21 І тобою поб'ю́ Я коня́ й верхівця́, і тобою поб'ю́ колесни́цю й її візника́!

22 І тобою поб'ю́ чоловіка та жінку, старо́го та хло́пця тобою поб'ю́, і тобою поб'ю́ юнака́ та дівчи́ну!

23 І тобою поб'ю́ пастуха́ й його ста́до, і тобою поб'ю́ селяни́на та за́пряг його, і тобою поб'ю́ Я намі́сників та їхніх засту́пників!

24 І Я відплачу́ Вавилонові і всім мешка́нцям халде́їв усе їхнє зло, що зробили в Сіоні на ваших оча́х, промовляє Госпо́дь!

25 Оце Я на тебе, о го́ро ти згу́бна, — говорить Госпо́дь, — що всю зе́млю ти гу́биш! І руку Свою простягну́ над тобою, і зо скель тебе скину, і зроблю́ горою горючою!

26 І не братимуть з тебе нарі́жного ка́меня, ані ка́меня на підва́лини, бо спусто́шенням вічним ти станеш, говорить Госпо́дь.

27 Підіймі́те прапор на землі, засурмі́ть у сурму́ між наро́дами, приготу́йте наро́ди на бій проти ньо́го, покличте на нього ца́рства Арарату, Мінні та Ашкеназу, призначте гетьма́на над ними, ко́ней спровадьте, немов ту шорстку́ сарану́!

28 Приготу́йте на бій проти нього наро́ди, царів Мідії, намі́сників її та всіх її засту́пників, та ввесь край панува́ння її!

29 І затрясла́ся земля, і ко́рчитись стала від бо́лю, бо здійсни́лися за́думи Господа на Вавило́н, щоб край вавилонський вчинити жахли́вим спусто́шенням та без мешка́нця.

30 Силачі́ вавилонські воювати перестали, — у тверди́нях осілись, загинула вся їхня сила, зробились, неначе жінки́, осе́лі його попідпа́лювані, його за́суви зла́мані.

31 Бігу́н бігуно́ві назу́стріч біжить, а по́сол назу́стріч посло́ві, щоб звісти́ти царю вавилонському, що з кінця́ до кінця́ взяте місто його,

32 і бро́ди захо́плені, і форте́ці огнем попали́ли, вояки перестра́шені.

33 Бо так промовляє Госпо́дь Саваот, Бог Ізраїлів: Дочка́ вавилонська — мов тік в час топта́ння його: іще трохи — й настане для неї час жнив!

34 Поже́р мене й стер мене Навуходоно́сор, цар вавилонський, поставив мене, як той по́суд поро́жній, ковтну́в він мене́, немов змій, моїми розко́шами спо́внив свого живота, ви́пхнув мене...

35 Насилля моє й моє тіло — на Вавило́н, говорить мешка́нка Сіону, кров же моя — на мешка́нців халдеїв, говорить Єрусали́м!

36 Тому так промовляє Господь: Оце Я змага́юсь за справу твою, і помщу́ твою по́мсту, і ви́сушу море його, і джерело́ його ви́сушу.

37 І стане руїною цей Вавило́н, мешка́нням шака́лів, страхі́ттям та по́сміхом, — і в ньому мешка́нця не буде!

38 Заревуть вони ра́зом, немов левчуки́, загарча́ть, немов ті левеня́та.

39 Як вони порозпа́люються, то зроблю́ їм бенке́та та їх упою́, щоб раділи й заснули сном вічним, — і вже не пробу́дяться, каже Господь!

40 Поспускаю Я їх, мов овець до зарі́зу, немов барані́в із козла́ми.

41 Як здобутий Шеша́х, і як схо́плена слава всієї землі! Яким ось зробивсь Вавило́н посе́ред наро́дів!

42 На Вавилон вийшло море, і вкрився він бе́зліччю хвиль тих його.

43 Міста його стануть спусто́шенням, краєм пустині та сте́пу, тим краєм, що в ньому сидіти не буде ніяка люди́на, і не буде ходи́ти по ньому син лю́дський!

44 І Я навіщу́ Бела в Вавило́ні, і ви́тягну з уст його те, що він був ковтну́в, і вже наро́ди до нього не будуть пливсти́, немов ріки, і мур вавило́нський впаде́!

45 Мій наро́де, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою!

46 І щоб серце ваше не сла́бло, а ви не зляка́лися вістки, почу́тої в кра́ї, бо при́йде цього ро́ку ця звістка, а потім того ро́ку та звістка, і буде наси́лля в краю́, і повстане пану́ючий проти пану́ючого.

47 Тому то ось дні настаю́ть, і навіщу́ Я божкі́в Вавилону, і ввесь його край посоро́млений буде, і всі його вбиті попа́дають в ньо́му!

48 І над Вавилоном співа́тимуть небо й земля, і все, що є в них, бо на нього прихо́дять спусто́шники з пі́вночі, каже Госпо́дь.

49 Вавилон мусить упа́сти за вбитих Ізраїлевих, як за Вавилон впали вбиті всієї землі.

50 Хто втік від меча́, — ідіть, не ставайте! Пам'ятайте й зда́лека про Господа, а Єрусалим нехай буде на вашому серці!

51 Застидалися ми, як почули цю га́ньбу, сором покрив нам обличчя, бо чужи́нці прийшли у святиню Господнього дому.

52 Тому то ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і бовва́нів його навіщу́, і буде стогна́ти пора́нений по всім кра́ї його!

53 Коли б Вавилон аж до неба підні́сся, і коли б уміцни́в свою силу він на височині, то все таки при́йдуть від Мене до нього спусто́шники, каже Господь!

54 Чується крик з Вавилону, і велике пони́щення з кра́ю халдеїв,

55 бо пусто́шить Господь Вавило́на і галас великий приглу́шує в ньому, і шумлять їхні хвилі, як во́ди великі, і розляга́ється гу́ркіт їхнього голосу.

56 Бо при́йде спусто́шник на нього, на Вавилон, і схо́плене буде лица́рство його, їхній лук полама́ється, бож Бог відпла́ти — Госпо́дь, Він напевно заплатить!

57 І впою́ його зве́рхників та мудреці́в його, намісників його та заступників його, і його ли́царів, — і сном вічним заснуть, і не збу́дяться, каже Цар, Господь Саваот Йому Йме́ння.

58 Так говорить Господь Саваот: Товстий му́р вавилонський аж до основ буде зни́щений, і брами високі його огнем будуть спа́лені, — і мучились да́рмо наро́ди, і для огню мордува́лись племе́на!“

59 Слово, яке пророк Єремія наказав був Сераї, сину Нерійї, сина Махсеїного, коли він ішов з Седекією, Юдиним царем, до Вавилону, за четвертого року царюва́ння його. А Сера́я був головним царськи́м посте́льником.

60 І написав Єремія все те лихо, що при́йде на Вавилон, до однієї книги, усі ті слова́, що написані на Вавилон.

61 І сказав Єремія до Сераї: „Як при́йдеш ти до Вавилону, то гляди, прочитай усі ці слова́.

62 І скажи: Господи, Ти провіща́в на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому ме́шканця від люди́ни й аж до скоти́ни, бо буде воно спусто́шенням вічним.

63 І станеться, як ти скінчи́ш читати цю книгу, прив'яжеш до неї каменя, і кинеш її до сере́дини Ефрату,

64 та й скажеш: Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу́, — і вони попому́чаться!“ Аж досі — слова Єремієні.

耶利米書第51章	Єремiя Розділ 51
1 耶和華曰、我使狂風、攻擊巴比倫、以及違予之人、	1 Так говорить Господь: Ось Я бурю збуджу́ на ото́й Вавилон та на ме́шканців „серця повста́нців на Мене“.
2 降災之日、我必遣人圍巴比倫、使其邦國空虛、若舉扇揮塵、	2 І на Вавилон Я пошлю віяча́, і розвіють його, і ви́порожнять його край, бо ото́чать його у день зла.
3 執弓矢者攻之、著戎衣者戮之、勿惜其壯士、盡殲其軍旅、	3 Нехай лука свого напина́є стрілець проти того, хто й собі напина́є, проти того, хто своїм па́нцерем чва́ниться! І не змилуйтеся над його юнака́ми, закля́ттям учиніть усе ві́йсько його!
4 被殺者殞於迦勒底、被刺者仆於逵衢。	4 І попа́дають вбиті в халдейському кра́ї, і попроби́вані на його вулицях.
5 以色列族、及猶大家、違其聖主上帝、罪遍四境、然萬有之主耶和華、必不棄之如遺。	5 Бо Ізраїль та Юда — не вдіве́ць він по Бозі своєму, по Господу Саваоту, та напо́внився край їхній гріхом проти Святого Ізраїлевого.
6 今耶和華報巴比倫、以雪宿忿、凡欲自救者、必出斯邑、庶或免罹災害。	6 Утікайте з-серед Вавилону, і кожен урято́вуйте душу свою! За провину його не погиньте, бо це Господе́ві час по́мсти, — Він дасть відповідну заплату йому!
7 巴比倫、若金斝、耶和華執之、使天下列邦飲之而醉狂。	7 Вавилон у Господній руці — золотая це чаша, що всю землю напо́ювала: наро́ди впивались вином тим його, тому́ пошаліли наро́ди!
8 今巴比倫傾頽崩毀、爲之舉哀、求乳香以醫厥疾。	8 Несподівано впав Вавилон і зруйнований він! Візьміте бальза́му для бо́лю його, — може буде загоєний він!
9 我儕欲醫巴比倫而不得、其禍滔天、上冲霄漢、我今去之、各歸故土。	9 Вавилон лікували, та він не був ви́лікуваний, — поки́ньте його, і пі́демо кожен до кра́ю свого, бо при́суд його досягнув до небес, і дійшов аж до хмар!
10 耶和華賜我得救、當詣郇邑、述我上帝耶和華之經綸。	10 Вивів Господь справедливості наші, — прийдіть, і розповімо́ на Сіоні про чин оцей Господа, нашого Бога!
11 今耶和華震怒、欲滅巴比倫、爲其殿宇雪忿、故慫慂米太王、以攻爾邑、爾雖礪鏃執盾、邑垣建旆、戍樓鞏固、命戍稽察、設伏防禦、終歸無益、蓋我耶和華昔言降災巴比倫、今已有應。	11 Ви́гостріть стрі́ли, візьміте щити́! Збудив Господь духа мідійських царів, бо на Вавилон Його за́дум, — понищити його, бо це по́мста Господня, по́мста за храма Його!
12 併於上節	12 Проти мурів Вавилону підіймі́те прапора, сторо́жу зміцніть, сторожі́в порозставляйте, і ча́ти поставте, бо Господь і заду́мав, і зробив, що Він говорив був на ме́шканців Вавилону.
13 巴比倫人、居於水濱、多得貨財、禍害已至、爲人所虜、	13 О ти, що живеш над великими во́дами, що маєш скарбів багате́нно, — кінець твій прийшов, міра твоєї захла́нности!
14 萬有之主耶和華、指己而誓、曰、我使敵至、若蝗衆多、號呼攻爾。	14 Господь Саваот присягав був душею Своєю: наповню людьми́ тебе, мов сарано́ю, і на тебе вони крик військо́вий піді́ймуть!
15 我以大能、創造大地、以智慧奠定寰宇、展布穹蒼、	15 Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселе́нну, і небо розтя́г Своїм розумом.
16 我命旣出、霧起地極、雲集穹蒼、電閃雨下、風藏府庫、我能出之。	16 Як голос Його забрини́ть, у небеса́х шумлять во́ди, а коли підійма́є Він хмари із кра́ю землі, коли із дощем чинить бли́скавки та випрова́джує вітер зо схо́вищ Своїх,
17 維彼偶像、崇之者愚蠢、鑄之者蒙羞、偶像僞物、生氣不存、	17 тоді кожна люди́на в знанні́ тумані́є, усяк золота́р посоро́млений через бовва́на, бо ві́длив його — це неправда, і немає в них духа!
18 悉無靈爽、妄人所作、天災一至、與衆偕亡。	18 Марно́та вони, вони праця на сміх, — в час наві́щення їх вони згинуть!
19 雅各所崇之上帝不若是、彼造萬物、簡以色列族爲民、萬有之主、耶和華其名也。	19 Не така, як оці, частка Яковова, бо все це́ Він створи́в, і Ізраїль — племе́но спа́дщини Його, Господь Саваот Йому Йме́ння!
20 爾米大王、若我巨椎、若我武備、用汝伐列邦、殲衆庶、	20 Ти Мій мо́лот, знаря́ддя військо́ве, — тобою поб'ю́ Я наро́ди, і тобою Я ви́гублю ца́рства!
21 使爾斃其馬、駕馬者見殺、使爾毀其車、乘車者被戮。	21 І тобою поб'ю́ Я коня́ й верхівця́, і тобою поб'ю́ колесни́цю й її візника́!
22 男女老幼、壯士處女、皆爲爾所喪敗、	22 І тобою поб'ю́ чоловіка та жінку, старо́го та хло́пця тобою поб'ю́, і тобою поб'ю́ юнака́ та дівчи́ну!
23 爾殛牧人、刲其羣羊、爾誅農夫、擊其二牛、牧伯長者、爲爾所淪亡、	23 І тобою поб'ю́ пастуха́ й його ста́до, і тобою поб'ю́ селяни́на та за́пряг його, і тобою поб'ю́ Я намі́сників та їхніх засту́пників!
24 耶和華曰、昔巴比倫、迦勒底人、在郇邑作惡、爲爾目覩、我必報之。	24 І Я відплачу́ Вавилонові і всім мешка́нцям халде́їв усе їхнє зло, що зробили в Сіоні на ваших оча́х, промовляє Госпо́дь!
25 耶和華曰、爾巴比倫邑若山、天下黎庶、遭爾淪喪、我將舉手攻爾、推爾磛巖、焚爾峯巓。	25 Оце Я на тебе, о го́ро ти згу́бна, — говорить Госпо́дь, — що всю зе́млю ти гу́биш! І руку Свою простягну́ над тобою, і зо скель тебе скину, і зроблю́ горою горючою!
26 無石可爲屋隅基址、使爾荒蕪、歴代若是。	26 І не братимуть з тебе нарі́жного ка́меня, ані ка́меня на підва́лини, бо спусто́шенням вічним ти станеш, говорить Госпо́дь.
27 當舉旌旆於斯土、吹角於民間、使列邦攻之、會集亞喇臘、米尼、亞實基拿人、立武夫長、使驍騎咸至、若蝗衆多。	27 Підіймі́те прапор на землі, засурмі́ть у сурму́ між наро́дами, приготу́йте наро́ди на бій проти ньо́го, покличте на нього ца́рства Арарату, Мінні та Ашкеназу, призначте гетьма́на над ними, ко́ней спровадьте, немов ту шорстку́ сарану́!
28 使米太君民、牧伯長者、與其衆庶、攻巴比倫、	28 Приготу́йте на бій проти нього наро́ди, царів Мідії, намі́сників її та всіх її засту́пників, та ввесь край панува́ння її!
29 使民戰慄、蓋我耶和華已定厥志、攻巴比倫、使之荒蕪、無人居處、斯言必應。	29 І затрясла́ся земля, і ко́рчитись стала від бо́лю, бо здійсни́лися за́думи Господа на Вавило́н, щоб край вавилонський вчинити жахли́вим спусто́шенням та без мешка́нця.
30 巴比倫武士不敢出戰、堅守城垣、已喪厥膽、有若婦女、敵人驟至、燬宅第、折門楗。	30 Силачі́ вавилонські воювати перестали, — у тверди́нях осілись, загинула вся їхня сила, зробились, неначе жінки́, осе́лі його попідпа́лювані, його за́суви зла́мані.
31 使者絡繹而來、告巴比倫王曰、	31 Бігу́н бігуно́ві назу́стріч біжить, а по́сол назу́стріч посло́ві, щоб звісти́ти царю вавилонському, що з кінця́ до кінця́ взяте місто його,
32 邑已陷、津已塞、葦已焚、武士戰慄。	32 і бро́ди захо́плені, і форте́ці огнем попали́ли, вояки перестра́шені.
33 萬有之主、以色列族之上帝耶和華曰、巴比倫人若穀塲、其期已屆、必遭蹂躪、不日穡時至焉。	33 Бо так промовляє Госпо́дь Саваот, Бог Ізраїлів: Дочка́ вавилонська — мов тік в час топта́ння його: іще трохи — й настане для неї час жнив!
34 郇邑及耶路撒冷民曰、巴比倫王尼布甲尼撒、噬予滅予、使我爲虛器、吞我若蛇、飫我肥甘、逐我遠去、彼虐遇予、殺予戚屬、罪必歸巴比倫、及迦勒底民。	34 Поже́р мене й стер мене Навуходоно́сор, цар вавилонський, поставив мене, як той по́суд поро́жній, ковтну́в він мене́, немов змій, моїми розко́шами спо́внив свого живота, ви́пхнув мене...
35 併於上節	35 Насилля моє й моє тіло — на Вавило́н, говорить мешка́нка Сіону, кров же моя — на мешка́нців халдеїв, говорить Єрусали́м!
36 耶和華曰、我必伸爾寃、爲爾雪忿、惟彼泉源、我必涸之、	36 Тому так промовляє Господь: Оце Я змага́юсь за справу твою, і помщу́ твою по́мсту, і ви́сушу море його, і джерело́ його ви́сушу.
37 使巴比倫邑、變爲瓦礫、野犬穴之、無人居處、爲衆駭異、時聞怨聲。	37 І стане руїною цей Вавило́н, мешка́нням шака́лів, страхі́ттям та по́сміхом, — і в ньому мешка́нця не буде!
38 耶和華曰、巴比倫人、號呼若稚獅、彼中心如焚、飲酒酩酊、欲取淫樂、或至長眠、永不得醒、我使之然。	38 Заревуть вони ра́зом, немов левчуки́, загарча́ть, немов ті левеня́та.
39 併於上節	39 Як вони порозпа́люються, то зроблю́ їм бенке́та та їх упою́, щоб раділи й заснули сном вічним, — і вже не пробу́дяться, каже Господь!
40 我殺戮之、若牡綿羊、牡山羊、爰及羔羊。	40 Поспускаю Я їх, мов овець до зарі́зу, немов барані́в із козла́ми.
41 示殺、巴比倫已陷、億兆所譽之邑已取、列邦見之、無不駭愕、	41 Як здобутий Шеша́х, і як схо́плена слава всієї землі! Яким ось зробивсь Вавило́н посе́ред наро́дів!
42 巨川漲溢、淹巴比倫波濤覆之、	42 На Вавилон вийшло море, і вкрився він бе́зліччю хвиль тих його.
43 四境荒蕪、變爲曠野、無人居處、人踪罕至。	43 Міста його стануть спусто́шенням, краєм пустині та сте́пу, тим краєм, що в ньому сидіти не буде ніяка люди́на, і не буде ходи́ти по ньому син лю́дський!
44 我在巴比倫必罰彼勒、所吞者使哇而出之、列邦不復歸巴比倫、其城垣傾覆、我使之然。	44 І Я навіщу́ Бела в Вавило́ні, і ви́тягну з уст його те, що він був ковтну́в, і вже наро́ди до нього не будуть пливсти́, немов ріки, і мур вавило́нський впаде́!
45 我民當出巴比倫、各保生命、免我震怒。〇	45 Мій наро́де, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою!
46 歲有浮言、長者搆兵、鬬聲聞於斯土、爾勿喪膽、勿恐懼。	46 І щоб серце ваше не сла́бло, а ви не зляка́лися вістки, почу́тої в кра́ї, бо при́йде цього ро́ку ця звістка, а потім того ро́ку та звістка, і буде наси́лля в краю́, і повстане пану́ючий проти пану́ючого.
47 斯後我必降災於巴比倫偶像、通國懐羞、邑衆被戮。	47 Тому то ось дні настаю́ть, і навіщу́ Я божкі́в Вавилону, і ввесь його край посоро́млений буде, і всі його вбиті попа́дають в ньо́му!
48 耶和華曰、敵人至自北方、攻巴比倫、天地萬物、謳歌不已。	48 І над Вавилоном співа́тимуть небо й земля, і все, що є в них, бо на нього прихо́дять спусто́шники з пі́вночі, каже Госпо́дь.
49 昔巴比倫殺以色列族、後其四境居民見戮於人、亦若是。	49 Вавилон мусить упа́сти за вбитих Ізраїлевих, як за Вавилон впали вбиті всієї землі.
50 惟爾選民、不亡於刃、當往勿遲、雖在遠邦、追念耶和華、思耶路撒冷不置。	50 Хто втік від меча́, — ідіть, не ставайте! Пам'ятайте й зда́лека про Господа, а Єрусалим нехай буде на вашому серці!
51 其見異邦人入耶和華聖殿、加以凌辱、則曰、我見之含羞抱愧。	51 Застидалися ми, як почули цю га́ньбу, сором покрив нам обличчя, бо чужи́нці прийшли у святиню Господнього дому.
52 耶和華曰、後日我必降災於巴比倫偶像、使遍地傷痍者、咨嗟歎息。	52 Тому то ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і бовва́нів його навіщу́, і буде стогна́ти пора́нений по всім кра́ї його!
53 耶和華曰、巴比倫雖築高垣、上凌霄漢、我必使敵破之、	53 Коли б Вавилон аж до неба підні́сся, і коли б уміцни́в свою силу він на височині, то все таки при́йдуть від Мене до нього спусто́шники, каже Господь!
54 隨在皆聞巴比倫、迦勒底喪敗之音、	54 Чується крик з Вавилону, і велике пони́щення з кра́ю халдеїв,
55 蓋我耶和華滅巴比倫邑中譁然、聲若波濤洶湧、我平息之。	55 бо пусто́шить Господь Вавило́на і галас великий приглу́шує в ньому, і шумлять їхні хвилі, як во́ди великі, і розляга́ється гу́ркіт їхнього голосу.
56 攻巴比倫壯士淪喪、強弓已折、蓋我耶和華上帝雪忿報仇若此。	56 Бо при́йде спусто́шник на нього, на Вавилон, і схо́плене буде лица́рство його, їхній лук полама́ється, бож Бог відпла́ти — Госпо́дь, Він напевно заплатить!
57 萬有之主耶和華曰、我將使其牧伯哲士、齒長之儒、有能之輩、嗜酒酩酊、忽致長眠、永不得醒。	57 І впою́ його зве́рхників та мудреці́в його, намісників його та заступників його, і його ли́царів, — і сном вічним заснуть, і не збу́дяться, каже Цар, Господь Саваот Йому Йме́ння.
58 萬有之主耶和華又曰、巴比倫城垣雖廣必毀、邑門雖高必焚、昔役列邦之民、竭力築此、後必盡燬、歸於烏有。	58 Так говорить Господь Саваот: Товстий му́р вавилонський аж до основ буде зни́щений, і брами високі його огнем будуть спа́лені, — і мучились да́рмо наро́ди, і для огню мордува́лись племе́на!“
59 猶大王西底家往巴比倫、內侍馬西雅孫、尼利雅子西勑亞扈、從西底家王四年、先知耶利米以巴比倫所遘之災、筆之於書、	59 Слово, яке пророк Єремія наказав був Сераї, сину Нерійї, сина Махсеїного, коли він ішов з Седекією, Юдиним царем, до Вавилону, за четвертого року царюва́ння його. А Сера́я був головним царськи́м посте́льником.
60 併於上節	60 І написав Єремія все те лихо, що при́йде на Вавилон, до однієї книги, усі ті слова́, що написані на Вавилон.
61 告西勑亞曰、爾至巴比倫時、必讀斯書、	61 І сказав Єремія до Сераї: „Як при́йдеш ти до Вавилону, то гляди, прочитай усі ці слова́.
62 當言於耶和華曰、爾言必滅斯邦人民羣畜、刧掠一空、地變荒蕪、歴代若此、	62 І скажи: Господи, Ти провіща́в на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому ме́шканця від люди́ни й аж до скоти́ни, бо буде воно спусто́шенням вічним.
63 言竟則繫書於石、投之百辣河中。	63 І станеться, як ти скінчи́ш читати цю книгу, прив'яжеш до неї каменя, і кинеш її до сере́дини Ефрату,
64 曰耶和華降災於巴比倫、使彼困乏、沉而不浮、有如此書。於是耶和米之言畢矣。	64 та й скажеш: Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу́, — і вони попому́чаться!“ Аж досі — слова Єремієні.

舊約

新約

耶利米書

第51章

Єремiя

Розділ 51

耶利米書

第51章

Єремiя

Розділ 51