耶利米書

第49章

1 耶和華以亞捫之事告衆、曰、以色列族豈無嗣子、崇事密君者、奚可強據伽得之地、而處其邑。

2 故耶和華曰、時日將至、我必使戰鬬之聲、聞於亞捫族之喇巴邑、城垣變爲瓦礫、居民盡遭焚燬、以色列族、昔爲敵所虜、後轉虜其敵。

3 埃邑傾圮、希實本人號呼、喇巴衆女、俱衣衰絰、躑躅於藩籬間、不勝哭泣、蓋密君見攘、其祭司牧伯俱爲俘囚。

4 違逆之女、居於膏腴之谷、詡詡然以爲已得貨財、無人犯我四境、然爾不可矜誇。

5 萬有之主耶和華曰、我自四周、使爾駭懼、驅逐爾曹、爾衆流亡、無人撫集。

6 耶和華又曰、厥後我將返亞捫人之俘囚。

7 萬有之主耶和華、以以東之事告衆、曰、在提慢豈無哲士賢人、豈無智慧、豈無智謀、

8 底但居民、咸當逃遁、匿於曠野、蓋我降災於以掃、已屆其期。

9 如摘葡萄、必有所遺、如盜賊夜至、必饜其所欲而後已。

10 敵至以掃、盡窺其所藏、悉取其所有、子孫戚屬、以及比鄰、俱被攘奪、歸於烏有、我使之然。

11 凡爾孤子、我保全之、嫠婦恃我、我庇祐之。

12 耶和華又曰、不當遭罰者、已飲苦杯、則爾豈能免苦杯之罰乎。

13 耶和華又曰、我指己而誓、破斯喇必變荒蕪、諸邑傾圮、爲人駭異、譏剌咒詛。

14 我耶和華告先知、遣使至列邦、使彼咸集、與破斯喇戰。

15 破斯喇歟、我使爾卑微、爲列邦所藐視。

16 爾居山巖、險隘危迫之地、心志倨傲、至於自迷、爾巢雖高、譬彼神鷹、我耶和華必使爾降爲卑。

17 以東必荒蕪、人過其地、見大災已降、則爲之驚異而作怨聲。

18 耶和華曰、昔所多馬、蛾摩拉、及其鄰邑傾圮、無人居處、以東亦必若是。

19 孰能與我比儗、孰能與我辯論、孰能爲民牧、侍於我側我遴選之、以目會意、彼則疾趨、攻擊斯邦、譬彼獅子、因約但之水漲溢、出自河濱、遊於牧地、青草芊綿。

20 我耶和華已定厥志、欲攻以東、降罰提慢、卽羊之小者、亦得而欺之、使其居處荒蕪。

21 彼傾圮而呼、聲聞紅海、震動大地。

22 其敵將至、若鷹展翮、翱翔於破斯喇、當斯之時、以東之武士喪膽、若婦將娩、

23 以大馬色之事、播告於衆、曰、哈末亞八已聞凶耗、恐懼喪膽、不勝戰慄、若海濤之未定。

24 大馬色人失志、欲旋師而遁、恐懼憂愁、若婦將娩、

25 斯邑也、昔爲人所揄揚、所欣喜、今則棄之如遺。

26 萬有之主耶和華曰、當斯之時、壯者仆於逵衢、武士已遭殲滅。

27 必火大馬色城垣、毀便哈達宮殿。

28 巴比倫王尼布甲尼撒將伐基達夏朔諸國、耶和華以其事告衆、曰、爾曹當起、咸往基達、東方之衆、爲爾所困。

29 虜其牛羊、奪其帷幕、獲其器皿、載於駱駝、取爲己有、播告於衆、隨在驚惶。

30 耶和華曰、巴比倫王尼布甲尼撒、謀欲害爾、故夏朔居民遁逃、宜疾匿於曠野。

31 耶和華曰、彼民也、門不設楗、安居無虞、不與衆雜處、爾當攻之、

32 其駱駝羣畜、爾可得之、薙髮之四周者、我必散之於四方、使之遍罹禍患。

33 夏朔將變荒蕪、無人居處、爲野犬之藪穴、歴代如此。

34 西底家始爲王於猶大、耶和華以以攔事、告先知耶利米曰、

35 萬有之主耶和華曰、以攔善射過人、我將折之、

36 我必使四周之風擊以攔人、散於四方、無國不至。

37 耶和華又曰、我旣震怒、必降災於以攔使之懼敵、亡於鋒刃、翦滅殆盡。

38 耶和華又曰、我必威加以攔滅其王公。

39 末期旣屆、我必返以攔人俘囚、我耶和華已言之矣。

Єремiя

Розділ 49

1 На Аммонових синів. „Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоє́мця в нього? Чому Ґада Мілком одіди́чив й осівся наро́д його по містах його?

2 Тому́ настаю́ть ось дні, — говорить Господь, — і Я розголошу́ крик військо́вий на Раббу Аммонових синів, — і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спа́лені будуть огнем, і знов одіди́чить Ізраїль спа́док сві́й, говорить Господь.

3 Ридай, о Хешбо́не, бо місто зруйноване! Кричіть, до́чки Рабби, опережі́ться вере́тою, лементу́йте й блукайте по обійстя́х, бо Мілком до поло́ну іде, його священики й його зверхники ра́зом!

4 Чого ти долинами хва́лишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о до́чко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: „Хто при́йде до мене?“

5 Ось Я страх припрова́джу на тебе, — говорить Господь, Бог Саваот, — із усього довкі́лля твого, і ви повтікаєте кожен напе́ред себе, — і не буде кому втікачів позбира́ти!

6 А потім верну́ Я долю Аммонових синів, говорить Господь“.

7 На Едома. „Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?

8 Утікайте, оберні́ться плечи́ма, сядьте глибше, мешка́нці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, — той час, коли покараю його!

9 Якщо при́йдуть до тебе збирачі́ винограду, вони не полишать останків, якщо ж при́йдуть злоді́ї вночі, напсую́ть, скільки схо́чуть.

10 Бо обнажи́в Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, — спусто́шене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, — і не буде його!

11 Залиши́ свої си́роти, — Я утри́маю їх при житті, а вдови твої хай наді́ю на Мене кладу́ть!

12 Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші ціє́ї, пити будуть напе́вне, а ти непока́раним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти пи́тимеш чашу!

13 Бо Собою присяг Я, — говорить Господь, — що Боцра́ за спусто́шення стане, за га́ньбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста́ її всі!

14 Я звістку від Господа чув, і відправлений ві́сник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,

15 бо тебе Я зробив ось мали́м між наро́дами, погордженим серед людей!

16 Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщі́линах скелі живеш, що високих підгі́рків тримаєшся. Та коли б ти кубло́ своє й ви́соко звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.

17 І стане Едо́м за страхі́ття, — кожен, хто буде прохо́дити ним, остовпі́є й засвище, як пора́зи його всі побачить.

18 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її поруйно́вано, каже Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський.

19 Ось піді́йметься він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?

20 Тому то послухайте за́дум Господній, що Він на Едома заду́мав, і думки́ Його ті, які Він на мешка́нців Теману замислив: Направду, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них!

21 Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.

22 Ось піді́йметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцро́ю розго́рне: і стане серце хоробрих едо́млян в той день, немов серце жони-породі́ллі“.

23 На Дамаск. „Засоро́мивсь Хамаш та Арпал, бо злу звістку почули; в неспоко́ї тривожнім вони, як те море, що не може вспоко́їтись.

24 Дама́ск сторопі́в, обернувся втікати, і страх його міцно охопи́в, біль та му́ки його обгорну́ли, немов породі́ллю.

25 Як спорожні́ло славне це місто, місто вті́хи Моєї!

26 Тому́ юнаки́ його падати будуть на пло́щах його, і всі військо́ві погинуть того дня, говорить Господь Саваот.

27 І під муром Дама́ску огонь запалю́, і він пожере Бен-Гада́дські пала́ци!“

28 На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. „Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кеда́р, і нехай попусто́шать війська́ синів сходу!

29 Заберуть їхні наме́ти та їхню отару, їхні покро́ви та всі їхні речі, та їхніх верблю́дів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусі́ль!

30 Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешка́нці Хацору, — говорить Господь, — бо раду нарадив на вас Навуходоно́сор, цар вавилонський, і за́дум заду́мав на вас!

31 Уставайте, ідіть на наро́д, що спокійно, безпечно живе, — промовляє Господь, — немає воріт, і нема в нього за́сувів, самітно живуть.

32 І стануть верблю́ди їхні здо́биччю, а їхні череда́ — грабеже́м, і на всі ві́три розвію Я їх, хто воло́сся довко́ла стриже, і зо всіх їхніх сторін припрова́джу на них їхню поги́біль, говорить Господь.

33 І стане Хацо́р за мешка́ння шака́лів, за вічне спусто́шення, — не заме́шкає там люди́на, і син лю́дський не спи́ниться в ньо́му!“

34 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царюва́ння Седекії, Юдиного царя, таке:

35 „Так говорить Госпо́дь Савао́т: Ось Я злама́ю ела́мського лука, головну́ їхню силу!

36 І з чотирьо́х кінців неба спрова́джу чотири вітри́ до Еламу, і їх розпоро́шу на всі ці вітри́, і не бу́де такого наро́ду, куди б не прийшли ці вигна́нці з Ела́му.

37 І настра́шу Ела́м перед їхніми ворога́ми та перед всіма́, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу́, лютість гніву Мого, говорить Господь, — і пошлю́ Я за ними меча, аж поки не ви́гублю їх!

38 І поставлю Престо́ла Свого в Еламі, і ви́гублю звідти царя й його зверхників, каже Господь.

39 Але бу́де напри́кінці днів, поверну́ Я Ела́мові долю, говорить Господь“.

耶利米書

第49章

Єремiя

Розділ 49

1 耶和華以亞捫之事告衆、曰、以色列族豈無嗣子、崇事密君者、奚可強據伽得之地、而處其邑。

1 На Аммонових синів. „Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоє́мця в нього? Чому Ґада Мілком одіди́чив й осівся наро́д його по містах його?

2 故耶和華曰、時日將至、我必使戰鬬之聲、聞於亞捫族之喇巴邑、城垣變爲瓦礫、居民盡遭焚燬、以色列族、昔爲敵所虜、後轉虜其敵。

2 Тому́ настаю́ть ось дні, — говорить Господь, — і Я розголошу́ крик військо́вий на Раббу Аммонових синів, — і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спа́лені будуть огнем, і знов одіди́чить Ізраїль спа́док сві́й, говорить Господь.

3 埃邑傾圮、希實本人號呼、喇巴衆女、俱衣衰絰、躑躅於藩籬間、不勝哭泣、蓋密君見攘、其祭司牧伯俱爲俘囚。

3 Ридай, о Хешбо́не, бо місто зруйноване! Кричіть, до́чки Рабби, опережі́ться вере́тою, лементу́йте й блукайте по обійстя́х, бо Мілком до поло́ну іде, його священики й його зверхники ра́зом!

4 違逆之女、居於膏腴之谷、詡詡然以爲已得貨財、無人犯我四境、然爾不可矜誇。

4 Чого ти долинами хва́лишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о до́чко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: „Хто при́йде до мене?“

5 萬有之主耶和華曰、我自四周、使爾駭懼、驅逐爾曹、爾衆流亡、無人撫集。

5 Ось Я страх припрова́джу на тебе, — говорить Господь, Бог Саваот, — із усього довкі́лля твого, і ви повтікаєте кожен напе́ред себе, — і не буде кому втікачів позбира́ти!

6 耶和華又曰、厥後我將返亞捫人之俘囚。

6 А потім верну́ Я долю Аммонових синів, говорить Господь“.

7 萬有之主耶和華、以以東之事告衆、曰、在提慢豈無哲士賢人、豈無智慧、豈無智謀、

7 На Едома. „Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?

8 底但居民、咸當逃遁、匿於曠野、蓋我降災於以掃、已屆其期。

8 Утікайте, оберні́ться плечи́ма, сядьте глибше, мешка́нці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, — той час, коли покараю його!

9 如摘葡萄、必有所遺、如盜賊夜至、必饜其所欲而後已。

9 Якщо при́йдуть до тебе збирачі́ винограду, вони не полишать останків, якщо ж при́йдуть злоді́ї вночі, напсую́ть, скільки схо́чуть.

10 敵至以掃、盡窺其所藏、悉取其所有、子孫戚屬、以及比鄰、俱被攘奪、歸於烏有、我使之然。

10 Бо обнажи́в Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, — спусто́шене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, — і не буде його!

11 凡爾孤子、我保全之、嫠婦恃我、我庇祐之。

11 Залиши́ свої си́роти, — Я утри́маю їх при житті, а вдови твої хай наді́ю на Мене кладу́ть!

12 耶和華又曰、不當遭罰者、已飲苦杯、則爾豈能免苦杯之罰乎。

12 Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші ціє́ї, пити будуть напе́вне, а ти непока́раним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти пи́тимеш чашу!

13 耶和華又曰、我指己而誓、破斯喇必變荒蕪、諸邑傾圮、爲人駭異、譏剌咒詛。

13 Бо Собою присяг Я, — говорить Господь, — що Боцра́ за спусто́шення стане, за га́ньбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста́ її всі!

14 我耶和華告先知、遣使至列邦、使彼咸集、與破斯喇戰。

14 Я звістку від Господа чув, і відправлений ві́сник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,

15 破斯喇歟、我使爾卑微、爲列邦所藐視。

15 бо тебе Я зробив ось мали́м між наро́дами, погордженим серед людей!

16 爾居山巖、險隘危迫之地、心志倨傲、至於自迷、爾巢雖高、譬彼神鷹、我耶和華必使爾降爲卑。

16 Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщі́линах скелі живеш, що високих підгі́рків тримаєшся. Та коли б ти кубло́ своє й ви́соко звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.

17 以東必荒蕪、人過其地、見大災已降、則爲之驚異而作怨聲。

17 І стане Едо́м за страхі́ття, — кожен, хто буде прохо́дити ним, остовпі́є й засвище, як пора́зи його всі побачить.

18 耶和華曰、昔所多馬、蛾摩拉、及其鄰邑傾圮、無人居處、以東亦必若是。

18 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її поруйно́вано, каже Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський.

19 孰能與我比儗、孰能與我辯論、孰能爲民牧、侍於我側我遴選之、以目會意、彼則疾趨、攻擊斯邦、譬彼獅子、因約但之水漲溢、出自河濱、遊於牧地、青草芊綿。

19 Ось піді́йметься він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?

20 我耶和華已定厥志、欲攻以東、降罰提慢、卽羊之小者、亦得而欺之、使其居處荒蕪。

20 Тому то послухайте за́дум Господній, що Він на Едома заду́мав, і думки́ Його ті, які Він на мешка́нців Теману замислив: Направду, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них!

21 彼傾圮而呼、聲聞紅海、震動大地。

21 Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.

22 其敵將至、若鷹展翮、翱翔於破斯喇、當斯之時、以東之武士喪膽、若婦將娩、

22 Ось піді́йметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцро́ю розго́рне: і стане серце хоробрих едо́млян в той день, немов серце жони-породі́ллі“.

23 以大馬色之事、播告於衆、曰、哈末亞八已聞凶耗、恐懼喪膽、不勝戰慄、若海濤之未定。

23 На Дамаск. „Засоро́мивсь Хамаш та Арпал, бо злу звістку почули; в неспоко́ї тривожнім вони, як те море, що не може вспоко́їтись.

24 大馬色人失志、欲旋師而遁、恐懼憂愁、若婦將娩、

24 Дама́ск сторопі́в, обернувся втікати, і страх його міцно охопи́в, біль та му́ки його обгорну́ли, немов породі́ллю.

25 斯邑也、昔爲人所揄揚、所欣喜、今則棄之如遺。

25 Як спорожні́ло славне це місто, місто вті́хи Моєї!

26 萬有之主耶和華曰、當斯之時、壯者仆於逵衢、武士已遭殲滅。

26 Тому́ юнаки́ його падати будуть на пло́щах його, і всі військо́ві погинуть того дня, говорить Господь Саваот.

27 必火大馬色城垣、毀便哈達宮殿。

27 І під муром Дама́ску огонь запалю́, і він пожере Бен-Гада́дські пала́ци!“

28 巴比倫王尼布甲尼撒將伐基達夏朔諸國、耶和華以其事告衆、曰、爾曹當起、咸往基達、東方之衆、爲爾所困。

28 На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. „Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кеда́р, і нехай попусто́шать війська́ синів сходу!

29 虜其牛羊、奪其帷幕、獲其器皿、載於駱駝、取爲己有、播告於衆、隨在驚惶。

29 Заберуть їхні наме́ти та їхню отару, їхні покро́ви та всі їхні речі, та їхніх верблю́дів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусі́ль!

30 耶和華曰、巴比倫王尼布甲尼撒、謀欲害爾、故夏朔居民遁逃、宜疾匿於曠野。

30 Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешка́нці Хацору, — говорить Господь, — бо раду нарадив на вас Навуходоно́сор, цар вавилонський, і за́дум заду́мав на вас!

31 耶和華曰、彼民也、門不設楗、安居無虞、不與衆雜處、爾當攻之、

31 Уставайте, ідіть на наро́д, що спокійно, безпечно живе, — промовляє Господь, — немає воріт, і нема в нього за́сувів, самітно живуть.

32 其駱駝羣畜、爾可得之、薙髮之四周者、我必散之於四方、使之遍罹禍患。

32 І стануть верблю́ди їхні здо́биччю, а їхні череда́ — грабеже́м, і на всі ві́три розвію Я їх, хто воло́сся довко́ла стриже, і зо всіх їхніх сторін припрова́джу на них їхню поги́біль, говорить Господь.

33 夏朔將變荒蕪、無人居處、爲野犬之藪穴、歴代如此。

33 І стане Хацо́р за мешка́ння шака́лів, за вічне спусто́шення, — не заме́шкає там люди́на, і син лю́дський не спи́ниться в ньо́му!“

34 西底家始爲王於猶大、耶和華以以攔事、告先知耶利米曰、

34 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царюва́ння Седекії, Юдиного царя, таке:

35 萬有之主耶和華曰、以攔善射過人、我將折之、

35 „Так говорить Госпо́дь Савао́т: Ось Я злама́ю ела́мського лука, головну́ їхню силу!

36 我必使四周之風擊以攔人、散於四方、無國不至。

36 І з чотирьо́х кінців неба спрова́джу чотири вітри́ до Еламу, і їх розпоро́шу на всі ці вітри́, і не бу́де такого наро́ду, куди б не прийшли ці вигна́нці з Ела́му.

37 耶和華又曰、我旣震怒、必降災於以攔使之懼敵、亡於鋒刃、翦滅殆盡。

37 І настра́шу Ела́м перед їхніми ворога́ми та перед всіма́, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу́, лютість гніву Мого, говорить Господь, — і пошлю́ Я за ними меча, аж поки не ви́гублю їх!

38 耶和華又曰、我必威加以攔滅其王公。

38 І поставлю Престо́ла Свого в Еламі, і ви́гублю звідти царя й його зверхників, каже Господь.

39 末期旣屆、我必返以攔人俘囚、我耶和華已言之矣。

39 Але бу́де напри́кінці днів, поверну́ Я Ела́мові долю, говорить Господь“.