Библия - Обещанное Восстановление

羅馬書

第7章

1 我有言、欲與諳法者言之、兄弟乎、豈不知律法繩人、畢生以之耶、

2 婦人從夫、夫在、則爲法所繩、夫死、則脱夫法、

3 夫在而他從、是謂淫婦、夫死則脫夫法、雖他從、不爲淫、

4 如是、兄弟賴基督身、亦猶脫法而從復生之人、結果爲上帝榮、

5 當我從欲時、情轉因律法而爲惡、動乎四體、厥果惟死、

6 今旣脫繩我之法、得服事主、非藉虛文于疇昔、乃感聖神而維新、

7 然則何以言之、律法豈惡之因乎、曰、不然、非法無以見惡、蓋律法不禁欲、吾末由識欲、

8 惡以誡而乘機、衆欲動於中、未有法、則惡不生、

9 故昔未有法而我生、誡至、惡生而我死、

10 誡本生我、反以死我、

11 蓋惡以誡乘機誘我、因而死我、

12 夫律法聖、誡亦聖、義且善也、

13 曰、誡旣善、乃爲死我何耶、曰、不然、我之惡、以誡之善致死、是我之惡、因誡愈形其惡者也、

14 我儕知法本乎聖神、我乃狥欲、自鬻於惡、

15 我所爲者、我不取也、我所好者不行之、我所惡者斯行之、

16 乃我行吾所不樂行、則證法爲善、

17 其行之也、非我行之、乃我中之惡行之、

18 亦知我情欲中無懿德、因好之者雖在前、而行其善者不得也、

19 故不行所好之善、而行所不好之惡、

20 非我行所不好、行之者、乃我中之惡、

21 我覺其情、卽樂於爲善時、每有惡在前、

22 我中心悅上帝法、

23 惟四體不覺有一法、與吾心之法戰、執我從四體之惡法、

24 我誠苦矣、誰能拯我出致死之體乎、

25 惟賴吾主耶穌基督爲然、故謝上帝、由是觀之、服上帝法者內心、服惡法者外心也、〇

До римлян

Розділ 7

1 Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю́ тим, хто знає Закона, — що Зако́н панує над люди́ною, поки вона живе?

2 Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові.

4 Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.

5 Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти.

6 А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.

7 Що ж скажемо? Чи Зако́н — то гріх? Зо́всім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Зако́н, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: „Не пожада́й“.

8 Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.

12 Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

13 Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.

14 Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.

15 Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.

16 А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.

19 Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

20 Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

21 Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.

22 Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком,

23 та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх.

24 Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти?

25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному.

羅馬書第7章	До римлян Розділ 7
1 我有言、欲與諳法者言之、兄弟乎、豈不知律法繩人、畢生以之耶、	1 Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю́ тим, хто знає Закона, — що Зако́н панує над люди́ною, поки вона живе?
2 婦人從夫、夫在、則爲法所繩、夫死、則脱夫法、	2 Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
3 夫在而他從、是謂淫婦、夫死則脫夫法、雖他從、不爲淫、	3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові.
4 如是、兄弟賴基督身、亦猶脫法而從復生之人、結果爲上帝榮、	4 Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.
5 當我從欲時、情轉因律法而爲惡、動乎四體、厥果惟死、	5 Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти.
6 今旣脫繩我之法、得服事主、非藉虛文于疇昔、乃感聖神而維新、	6 А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.
7 然則何以言之、律法豈惡之因乎、曰、不然、非法無以見惡、蓋律法不禁欲、吾末由識欲、	7 Що ж скажемо? Чи Зако́н — то гріх? Зо́всім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Зако́н, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: „Не пожада́й“.
8 惡以誡而乘機、衆欲動於中、未有法、則惡不生、	8 Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.
9 故昔未有法而我生、誡至、惡生而我死、	9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
10 誡本生我、反以死我、	10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,
11 蓋惡以誡乘機誘我、因而死我、	11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.
12 夫律法聖、誡亦聖、義且善也、	12 Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
13 曰、誡旣善、乃爲死我何耶、曰、不然、我之惡、以誡之善致死、是我之惡、因誡愈形其惡者也、	13 Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.
14 我儕知法本乎聖神、我乃狥欲、自鬻於惡、	14 Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.
15 我所爲者、我不取也、我所好者不行之、我所惡者斯行之、	15 Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.
16 乃我行吾所不樂行、則證法爲善、	16 А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,
17 其行之也、非我行之、乃我中之惡行之、	17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
18 亦知我情欲中無懿德、因好之者雖在前、而行其善者不得也、	18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.
19 故不行所好之善、而行所不好之惡、	19 Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.
20 非我行所不好、行之者、乃我中之惡、	20 Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
21 我覺其情、卽樂於爲善時、每有惡在前、	21 Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.
22 我中心悅上帝法、	22 Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком,
23 惟四體不覺有一法、與吾心之法戰、執我從四體之惡法、	23 та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх.
24 我誠苦矣、誰能拯我出致死之體乎、	24 Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти?
25 惟賴吾主耶穌基督爲然、故謝上帝、由是觀之、服上帝法者內心、服惡法者外心也、〇	25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному.

舊約

新約

羅馬書

第7章

До римлян

Розділ 7

羅馬書

第7章

До римлян

Розділ 7