約伯記

第21章

1 約百曰、

2 我有一言、請爾聽之、則我慰甚。

3 容我竟其詞、後加姍笑可也。

4 我不尤人、第中心自憤懣、有何不可。

5 爾惟是見我而愕然、以手掩口。

6 我追憶曩事、不禁觳觫戰慄。

7 爲惡之人、得保生命、而享遐齡、席豐履厚、

8 子孫享福猶及見之、

9 其家平康、無所畏懼、上帝不降以災、

10 其牛方字、而胎不殰、產犢而保其生。

11 嬰孩成羣、子女舞蹈、

12 播鼗鼓琴、蕭管悅耳。

13 其在世也、爲樂靡涯、其逝世也、患疾不久、

14 其平日對上帝曰、我不悅爾道、勿親我、

15 孰爲全能之主、事之何爲、求之何益。

16 爾曰、其福不長、我亦不爲惡人辨。

17 第惡人之燈見滅、其禍猝來、主赫怒加以困苦、果何時哉。

18 彼若飛蓬、轉於空際、彼若糠粃、散於颶風、又在何時、我未之見也。

19 爾曰、上帝降殃、罰及其嗣、我以爲何不使其身受之、

20 俾目擊禍患之至、親膺全能者之震怒。

21 若生命旣絕、家庭之事、已不及知矣。

22 矜高之人、爲上帝所鞫、其間孰能贊一詞乎。

23 斯世之人、或至死、豐盛平康、得享綏安。

24 胸膈脂充、百骸髓滿。

25 或至死、困苦盈懷、終不享福。

26 要皆長眠黃土、蚯蚓盤其上。

27 我知爾狡、欲以口給禦人。

28 爾曰、霸者之殿安在、惡人之宅烏存。

29 何不詢諸行路之人、以其言爲據、

30 其言曰、爲惡之人、亦蒙矜憫、死之日友朋送喪。

31 彼之所行、孰敢斥之、誰能報之。

32 羣送之墓、謹守其陵。

33 封植甚美、前呵後衛者、不可勝計。

34 爾之慰藉無益、爾之言語差謬。

Йов

Розділ 21

1 А Йов відповів та й сказав:

2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!

3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.

4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?

5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.

6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.

7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?

8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.

9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.

10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.

11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.

12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л.

14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!

15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“

16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...

17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!

18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!

19 „Бог ховає синам його кривду Свою“ — та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!

20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!

21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?

23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,

24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.

25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,

26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.

27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.

28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?

29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:

30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!

31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?

32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.

33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.

34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“

約伯記

第21章

Йов

Розділ 21

1 約百曰、

1 А Йов відповів та й сказав:

2 我有一言、請爾聽之、則我慰甚。

2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!

3 容我竟其詞、後加姍笑可也。

3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.

4 我不尤人、第中心自憤懣、有何不可。

4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?

5 爾惟是見我而愕然、以手掩口。

5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.

6 我追憶曩事、不禁觳觫戰慄。

6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.

7 爲惡之人、得保生命、而享遐齡、席豐履厚、

7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?

8 子孫享福猶及見之、

8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.

9 其家平康、無所畏懼、上帝不降以災、

9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.

10 其牛方字、而胎不殰、產犢而保其生。

10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.

11 嬰孩成羣、子女舞蹈、

11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.

12 播鼗鼓琴、蕭管悅耳。

12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

13 其在世也、爲樂靡涯、其逝世也、患疾不久、

13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л.

14 其平日對上帝曰、我不悅爾道、勿親我、

14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!

15 孰爲全能之主、事之何爲、求之何益。

15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“

16 爾曰、其福不長、我亦不爲惡人辨。

16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...

17 第惡人之燈見滅、其禍猝來、主赫怒加以困苦、果何時哉。

17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!

18 彼若飛蓬、轉於空際、彼若糠粃、散於颶風、又在何時、我未之見也。

18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!

19 爾曰、上帝降殃、罰及其嗣、我以爲何不使其身受之、

19 „Бог ховає синам його кривду Свою“ — та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!

20 俾目擊禍患之至、親膺全能者之震怒。

20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!

21 若生命旣絕、家庭之事、已不及知矣。

21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

22 矜高之人、爲上帝所鞫、其間孰能贊一詞乎。

22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?

23 斯世之人、或至死、豐盛平康、得享綏安。

23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,

24 胸膈脂充、百骸髓滿。

24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.

25 或至死、困苦盈懷、終不享福。

25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,

26 要皆長眠黃土、蚯蚓盤其上。

26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.

27 我知爾狡、欲以口給禦人。

27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.

28 爾曰、霸者之殿安在、惡人之宅烏存。

28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?

29 何不詢諸行路之人、以其言爲據、

29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:

30 其言曰、爲惡之人、亦蒙矜憫、死之日友朋送喪。

30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!

31 彼之所行、孰敢斥之、誰能報之。

31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?

32 羣送之墓、謹守其陵。

32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.

33 封植甚美、前呵後衛者、不可勝計。

33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.

34 爾之慰藉無益、爾之言語差謬。

34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“