約伯記第21章 |
1 約百曰、 |
2 我有一言、請爾聽之、則我慰甚。 |
3 容我竟其詞、後加姍笑可也。 |
4 我不尤人、第中心自憤懣、有何不可。 |
5 爾惟是見我而愕然、以手掩口。 |
6 我追憶曩事、不禁觳觫戰慄。 |
7 爲惡之人、得保生命、而享遐齡、席豐履厚、 |
8 子孫享福猶及見之、 |
9 其家平康、無所畏懼、上帝不降以災、 |
10 其牛方字、而胎不殰、產犢而保其生。 |
11 嬰孩成羣、子女舞蹈、 |
12 播鼗鼓琴、蕭管悅耳。 |
13 其在世也、爲樂靡涯、其逝世也、患疾不久、 |
14 其平日對上帝曰、我不悅爾道、勿親我、 |
15 孰爲全能之主、事之何爲、求之何益。 |
16 爾曰、其福不長、我亦不爲惡人辨。 |
17 第惡人之燈見滅、其禍猝來、主赫怒加以困苦、果何時哉。 |
18 彼若飛蓬、轉於空際、彼若糠粃、散於颶風、又在何時、我未之見也。 |
19 爾曰、上帝降殃、罰及其嗣、我以爲何不使其身受之、 |
20 俾目擊禍患之至、親膺全能者之震怒。 |
21 若生命旣絕、家庭之事、已不及知矣。 |
22 矜高之人、爲上帝所鞫、其間孰能贊一詞乎。 |
23 斯世之人、或至死、豐盛平康、得享綏安。 |
24 胸膈脂充、百骸髓滿。 |
25 或至死、困苦盈懷、終不享福。 |
26 要皆長眠黃土、蚯蚓盤其上。 |
27 我知爾狡、欲以口給禦人。 |
28 爾曰、霸者之殿安在、惡人之宅烏存。 |
29 何不詢諸行路之人、以其言爲據、 |
30 其言曰、爲惡之人、亦蒙矜憫、死之日友朋送喪。 |
31 彼之所行、孰敢斥之、誰能報之。 |
32 羣送之墓、謹守其陵。 |
33 封植甚美、前呵後衛者、不可勝計。 |
34 爾之慰藉無益、爾之言語差謬。 |
ЙовРозділ 21 |
1 |
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою! |
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш. |
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух? |
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть. |
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє. |
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються? |
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х. |
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого. |
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає. |
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують. |
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки. |
13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. |
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем! |
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“ |
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних... |
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки! |
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її! |
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“ — та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме! |
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього! |
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене? |
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме? |
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний, |
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий. |
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він, |
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє. |
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене. |
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних? |
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте: |
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист! |
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить? |
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають. |
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа. |
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“ |
約伯記第21章 |
ЙовРозділ 21 |
1 約百曰、 |
1 |
2 我有一言、請爾聽之、則我慰甚。 |
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою! |
3 容我竟其詞、後加姍笑可也。 |
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш. |
4 我不尤人、第中心自憤懣、有何不可。 |
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух? |
5 爾惟是見我而愕然、以手掩口。 |
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть. |
6 我追憶曩事、不禁觳觫戰慄。 |
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє. |
7 爲惡之人、得保生命、而享遐齡、席豐履厚、 |
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються? |
8 子孫享福猶及見之、 |
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х. |
9 其家平康、無所畏懼、上帝不降以災、 |
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого. |
10 其牛方字、而胎不殰、產犢而保其生。 |
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає. |
11 嬰孩成羣、子女舞蹈、 |
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують. |
12 播鼗鼓琴、蕭管悅耳。 |
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки. |
13 其在世也、爲樂靡涯、其逝世也、患疾不久、 |
13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. |
14 其平日對上帝曰、我不悅爾道、勿親我、 |
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем! |
15 孰爲全能之主、事之何爲、求之何益。 |
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“ |
16 爾曰、其福不長、我亦不爲惡人辨。 |
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних... |
17 第惡人之燈見滅、其禍猝來、主赫怒加以困苦、果何時哉。 |
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки! |
18 彼若飛蓬、轉於空際、彼若糠粃、散於颶風、又在何時、我未之見也。 |
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її! |
19 爾曰、上帝降殃、罰及其嗣、我以爲何不使其身受之、 |
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“ — та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме! |
20 俾目擊禍患之至、親膺全能者之震怒。 |
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього! |
21 若生命旣絕、家庭之事、已不及知矣。 |
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене? |
22 矜高之人、爲上帝所鞫、其間孰能贊一詞乎。 |
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме? |
23 斯世之人、或至死、豐盛平康、得享綏安。 |
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний, |
24 胸膈脂充、百骸髓滿。 |
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий. |
25 或至死、困苦盈懷、終不享福。 |
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він, |
26 要皆長眠黃土、蚯蚓盤其上。 |
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє. |
27 我知爾狡、欲以口給禦人。 |
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене. |
28 爾曰、霸者之殿安在、惡人之宅烏存。 |
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних? |
29 何不詢諸行路之人、以其言爲據、 |
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте: |
30 其言曰、爲惡之人、亦蒙矜憫、死之日友朋送喪。 |
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист! |
31 彼之所行、孰敢斥之、誰能報之。 |
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить? |
32 羣送之墓、謹守其陵。 |
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають. |
33 封植甚美、前呵後衛者、不可勝計。 |
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа. |
34 爾之慰藉無益、爾之言語差謬。 |
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“ |