Библия - Обещанное Восстановление

約伯記

第14章

1 人乃婦女誕育、旣不永年、且多憂慮。

2 若花之向榮、而遭翦伐、若影之倏忽、而無定在。

3 人旣如是、爾何必過於追求、鞫其是非哉。

4 未有源濁而流清者。

5 人之生也、其數有定、其限難越、爾使之然、

6 姑舍我、俾得息肩、樂終天年、猶傭之喜於入息。

7 林木旣斫、萌櫱可望、生機難遏。

8 其植於地也、根雖老、幹雖槁、

9 潤以雨露、芽萌株發、可儗新栽。

10 人則異是、始則血衰、旣而氣絕、歸於無有。

11 如潦之易竭、如澮之立涸、

12 屈而不伸、寢而不寤、必也彼蒼窮盡之日、斯人有復生之時。

13 願上帝藏我於墓寢、否則處我於隱僻、以俟災消禍弭、又不然、定以何日、然後釋我。

14 人旣死亡、豈能復生、我生苦境、必有終年、乃逝世。

15 爾問我答、我爲爾所造、爾當眷顧。

16 乃勘我行事、察我愆尤、

17 錄我罪弗忘、增我過維倍。

18 山頹不起、磐移不囘。

19 霤穿石則漸靡、浪淘沙則不見、人而絕望亦若是。

20 爾殘人生命、使之逝世。變人容色、使之絕氣。

21 子孫之榮辱、俱不及知。

22 惟其身痛楚、其心殷憂而已。

Йов

Розділ 14

1 Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:

2 вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.

3 І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!

4 Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!

5 Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —

6 відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.

7 Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;

8 якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,

9 то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!

10 А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?

11 Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,

12 так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.

13 О, якби Ти в шео́лі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки мине́ться Твій гнів, коли б час Ти призна́чив мені́, — та й про мене згадав!

14 Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати наді́ю по всі дні свойого життя, аж поки не при́йде замі́на для мене!

15 Кликав би Ти, — то я відпові́в би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

16 бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха́ не стеріг би, —

17 провина моя була б запеча́тана в ву́злику, і Ти закрив би моє беззаконня.

18 Але́ гора справді впаде́, а ске́ля зсува́ється з місця свого́,

19 каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.

20 Ти силою схо́пиш наза́вжди його́, — і відхо́дить, Ти міняєш обличчя його́ — й відсилаєш його́.

21 Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.

22 Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.

約伯記第14章	Йов Розділ 14
1 人乃婦女誕育、旣不永年、且多憂慮。	1 Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:
2 若花之向榮、而遭翦伐、若影之倏忽、而無定在。	2 вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.
3 人旣如是、爾何必過於追求、鞫其是非哉。	3 І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!
4 未有源濁而流清者。	4 Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!
5 人之生也、其數有定、其限難越、爾使之然、	5 Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —
6 姑舍我、俾得息肩、樂終天年、猶傭之喜於入息。	6 відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.
7 林木旣斫、萌櫱可望、生機難遏。	7 Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;
8 其植於地也、根雖老、幹雖槁、	8 якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,
9 潤以雨露、芽萌株發、可儗新栽。	9 то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!
10 人則異是、始則血衰、旣而氣絕、歸於無有。	10 А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?
11 如潦之易竭、如澮之立涸、	11 Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,
12 屈而不伸、寢而不寤、必也彼蒼窮盡之日、斯人有復生之時。	12 так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.
13 願上帝藏我於墓寢、否則處我於隱僻、以俟災消禍弭、又不然、定以何日、然後釋我。	13 О, якби Ти в шео́лі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки мине́ться Твій гнів, коли б час Ти призна́чив мені́, — та й про мене згадав!
14 人旣死亡、豈能復生、我生苦境、必有終年、乃逝世。	14 Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати наді́ю по всі дні свойого життя, аж поки не при́йде замі́на для мене!
15 爾問我答、我爲爾所造、爾當眷顧。	15 Кликав би Ти, — то я відпові́в би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
16 乃勘我行事、察我愆尤、	16 бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха́ не стеріг би, —
17 錄我罪弗忘、增我過維倍。	17 провина моя була б запеча́тана в ву́злику, і Ти закрив би моє беззаконня.
18 山頹不起、磐移不囘。	18 Але́ гора справді впаде́, а ске́ля зсува́ється з місця свого́,
19 霤穿石則漸靡、浪淘沙則不見、人而絕望亦若是。	19 каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.
20 爾殘人生命、使之逝世。變人容色、使之絕氣。	20 Ти силою схо́пиш наза́вжди його́, — і відхо́дить, Ти міняєш обличчя його́ — й відсилаєш його́.
21 子孫之榮辱、俱不及知。	21 Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.
22 惟其身痛楚、其心殷憂而已。	22 Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.

舊約

新約

約伯記

第14章

Йов

Розділ 14

約伯記

第14章

Йов

Розділ 14