哥林多前書

第2章

1 兄弟乎、我素就爾、傳上帝道、不用高言峻智、

2 蓋耶穌基督之道、釘十字架而外、余决不與爾言他、

3 我居爾中、荏弱驚懼、戰慄不勝、

4 吾不以私智婉言、惟以聖神之良能傳道、

5 令爾有信、不以人之智、惟以上帝之能、

6 吾儕偉智於練達之人、但非此世之智、亦非在世有司之智、以其必敗也、

7 所言者、上帝秘奧之智、古昔上帝所預定榮我者、

8 斯智也、今世有司不知、知則不以榮光之主釘十字架矣、

9 經云上帝爲愛之者所備之事、目未見、耳未聞、心未念、

10 惟上帝以聖神啓我、蓋聖神窮萬理、及上帝之奧、

11 夫人之情、惟其神知之、如是上帝之情、亦其神知之、

12 吾儕所受非此世之神、乃上帝之神、俾我知上帝所賜我者、

13 我所言、非世人之智所教、乃聖神所教卽以神言傳神道、

14 然未化之人、不受上帝聖神之道、而視爲不智、且亦不能識、必聖神助之、乃能忖度焉、

15 惟感聖神之人、忖度萬理、自不被人忖度、

16 誰知主心能教之乎、吾儕乃得基督之心也、〇

1-е до коринтян

Розділ 2

1 А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідо́цтво з добі́рною мовою або мудрістю,

2 бо я наду́мавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'я́того.

3 І я в вас був у немочі, і в страху́, і в великім тремті́нні.

4 І слово моє й моя проповідь — не в слова́х переко́нливих лю́дської мудрости, але́ в до́казі Духа та сили,

5 щоб була́ віра ваша не в мудрості лю́дській, але в силі Божій!

6 А ми гово́римо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,

7 але́ ми гово́римо Божу мудрість у таємниці, прихо́вану, яку Бог перед віками призна́чив нам на славу,

8 яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були́, то не розп'яли́ б вони Господа слави!

9 Але, як написано: „Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце люди́ні не впало, те Бог приготува́в був тим, хто любить Його!“

10 А нам Бог відкрив це Своїм Духом, — усе бо досліджує Дух, навіть Божі глиби́ни.

11 Хто бо з людей знає речі лю́дські, окрім лю́дського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.

12 А ми прийняли́ духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даро́вані нам,

13 що й говоримо не ви́вченими словами лю́дської мудрости, але ви́вченими від Духа Святого, порі́внюючи духовне до духовного.

14 А люди́на тіле́сна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупо́та, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.

15 Духовна ж люди́на су́дить усе, а її судити не може ніхто.

16 Бо „хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати?“ А ми маємо розум Христів!

哥林多前書

第2章

1-е до коринтян

Розділ 2

1 兄弟乎、我素就爾、傳上帝道、不用高言峻智、

1 А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідо́цтво з добі́рною мовою або мудрістю,

2 蓋耶穌基督之道、釘十字架而外、余决不與爾言他、

2 бо я наду́мавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'я́того.

3 我居爾中、荏弱驚懼、戰慄不勝、

3 І я в вас був у немочі, і в страху́, і в великім тремті́нні.

4 吾不以私智婉言、惟以聖神之良能傳道、

4 І слово моє й моя проповідь — не в слова́х переко́нливих лю́дської мудрости, але́ в до́казі Духа та сили,

5 令爾有信、不以人之智、惟以上帝之能、

5 щоб була́ віра ваша не в мудрості лю́дській, але в силі Божій!

6 吾儕偉智於練達之人、但非此世之智、亦非在世有司之智、以其必敗也、

6 А ми гово́римо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,

7 所言者、上帝秘奧之智、古昔上帝所預定榮我者、

7 але́ ми гово́римо Божу мудрість у таємниці, прихо́вану, яку Бог перед віками призна́чив нам на славу,

8 斯智也、今世有司不知、知則不以榮光之主釘十字架矣、

8 яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були́, то не розп'яли́ б вони Господа слави!

9 經云上帝爲愛之者所備之事、目未見、耳未聞、心未念、

9 Але, як написано: „Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце люди́ні не впало, те Бог приготува́в був тим, хто любить Його!“

10 惟上帝以聖神啓我、蓋聖神窮萬理、及上帝之奧、

10 А нам Бог відкрив це Своїм Духом, — усе бо досліджує Дух, навіть Божі глиби́ни.

11 夫人之情、惟其神知之、如是上帝之情、亦其神知之、

11 Хто бо з людей знає речі лю́дські, окрім лю́дського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.

12 吾儕所受非此世之神、乃上帝之神、俾我知上帝所賜我者、

12 А ми прийняли́ духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даро́вані нам,

13 我所言、非世人之智所教、乃聖神所教卽以神言傳神道、

13 що й говоримо не ви́вченими словами лю́дської мудрости, але ви́вченими від Духа Святого, порі́внюючи духовне до духовного.

14 然未化之人、不受上帝聖神之道、而視爲不智、且亦不能識、必聖神助之、乃能忖度焉、

14 А люди́на тіле́сна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупо́та, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.

15 惟感聖神之人、忖度萬理、自不被人忖度、

15 Духовна ж люди́на су́дить усе, а її судити не може ніхто.

16 誰知主心能教之乎、吾儕乃得基督之心也、〇

16 Бо „хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати?“ А ми маємо розум Христів!