Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 9

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!

Книга Иова

Глава 9

1 И начал Иов, и сказал:

2 Правда! знаю, что так; но как человеку устоять правым на суде с Богом?

3 Если Он соизволит вступить с ним в дело, то не ответят Ему ни на одно из тысячи.

4 Премудр сердцем, и могущ силою. Кто дерзнул стать против Него, и цел остался?

5 Он низводит горы в обветшание, так что не примечают; Он превращает их в гневе Своем.

6 Он потрясает землю с места ее, так что столпы ее дрожат.

7 Укажет солнцу, и не взойдет, и звезды запечатывает.

8 Преклоняет небеса Он един, и ходит по высотам моря.

9 Он сокрывает Медведицу, Ориона, Плеяды {названия созвездий}, и тайны горницы Юга {созвездия другого небесного полушария, для нас невидимые}.

10 Творит великое непостижимо, и чудное без числа.

11 Вот, Он пройдет надо мною, и не увижу Его; пронесется, и не замечу Его.

12 Вот схватит, кто возбранит Ему? кто скажет Ему: `что Ты делаешь`?

13 Бог! не обратят вспять гнева Его; согнутся под Ним помощники гордые.

14 И я ли могу отвечать Ему, выбирать слова свои в состязании с Ним,

15 Я, который, хотя бы прав был, не возражал бы, Судью моего умолял бы?

16 Если бы я воззвал, и Он ответствовал мне; я не поверил бы, что Он услышал голос мой,

17 Он, который в вихре бурном дышет на меня гневом, и умножает раны мои безотчетно;

18 Не дает мне дохнуть свободно, ибо пресыщает меня горестями.

19 Если действовать силою сильного - Он скажет: `вот Я!` если и судом - Он скажет: `кто назначит Мне судный день?`

20 Если бы я и прав был, то мои же уста осудили бы меня: если бы я и непорочен был, то Он превратил бы меня {ин. Он показал бы, что я виновен}.

21 Непорочен я!.. не хочу знать души моей, гнушаюсь моею жизнью.

22 Все одно; потому говорю: `непорочного и виновного Он разрушает`.

23 О, если бы вдруг убивал бич! При расплавке невинных Он осклабляется.

24 Земля отдается в руки нечестивого; Он закрывает лице судей ее; если не Он, то кто же?

25 А дни мои легче гонца; бегут, не видят добра;

26 Несутся, как корабли желания, как орел летит на снедь.

27 Если сказать мне: `забуду жалобу мою, отложу мрачный свой вид, и буду весел;`

28 То прихожу в ужас от всех страданий моих: знаю, что Ты не объявишь меня невинным.

29 Я окажусь виновным: для чего же мне принимать этот труд по-пустому?

30 Когда бы я омылся водою снежною, и очистил руки мои щелоком;

31 Тогда Ты в ров погрузил бы меня, и возгнушались бы мною ризы мои.

32 Ибо он не человек, как я: могу ли я отвечать Ему? как нам идти вместе на суд?

33 Некому рассудить нас, положить руку свою на обоих нас.

34 Да отстранит от меня скипетр свой; и страх Его да не ужасает меня;

35 Тогда буду говорить, и перестану бояться Его; ибо я не таков сам в себе.

Йов Розділ 9	Книга Иова Глава 9
1 А Йов відповів та й сказав:	1 И начал Иов, и сказал:
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?	2 Правда! знаю, что так; но как человеку устоять правым на суде с Богом?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.	3 Если Он соизволит вступить с ним в дело, то не ответят Ему ни на одно из тысячи.
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?	4 Премудр сердцем, и могущ силою. Кто дерзнул стать против Него, и цел остался?
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.	5 Он низводит горы в обветшание, так что не примечают; Он превращает их в гневе Своем.
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.	6 Он потрясает землю с места ее, так что столпы ее дрожат.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.	7 Укажет солнцу, и не взойдет, и звезды запечатывает.
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,	8 Преклоняет небеса Он един, и ходит по высотам моря.
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.	9 Он сокрывает Медведицу, Ориона, Плеяды {названия созвездий}, и тайны горницы Юга {созвездия другого небесного полушария, для нас невидимые}.
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!	10 Творит великое непостижимо, и чудное без числа.
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього	11 Вот, Он пройдет надо мною, и не увижу Его; пронесется, и не замечу Его.
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?	12 Вот схватит, кто возбранит Ему? кто скажет Ему: `что Ты делаешь`?
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —	13 Бог! не обратят вспять гнева Его; согнутся под Ним помощники гордые.
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,	14 И я ли могу отвечать Ему, выбирать слова свои в состязании с Ним,
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?	15 Я, который, хотя бы прав был, не возражал бы, Судью моего умолял бы?
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,	16 Если бы я воззвал, и Он ответствовал мне; я не поверил бы, что Он услышал голос мой,
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.	17 Он, который в вихре бурном дышет на меня гневом, и умножает раны мои безотчетно;
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.	18 Не дает мне дохнуть свободно, ибо пресыщает меня горестями.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?	19 Если действовать силою сильного - Он скажет: `вот Я!` если и судом - Он скажет: `кто назначит Мне судный день?`
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.	20 Если бы я и прав был, то мои же уста осудили бы меня: если бы я и непорочен был, то Он превратил бы меня {ин. Он показал бы, что я виновен}.
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.	21 Непорочен я!.. не хочу знать души моей, гнушаюсь моею жизнью.
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.	22 Все одно; потому говорю: `непорочного и виновного Он разрушает`.
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.	23 О, если бы вдруг убивал бич! При расплавке невинных Он осклабляется.
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?	24 Земля отдается в руки нечестивого; Он закрывает лице судей ее; если не Он, то кто же?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,	25 А дни мои легче гонца; бегут, не видят добра;
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.	26 Несутся, как корабли желания, как орел летит на снедь.
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,	27 Если сказать мне: `забуду жалобу мою, отложу мрачный свой вид, и буду весел;`
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.	28 То прихожу в ужас от всех страданий моих: знаю, что Ты не объявишь меня невинным.
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?	29 Я окажусь виновным: для чего же мне принимать этот труд по-пустому?
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,	30 Когда бы я омылся водою снежною, и очистил руки мои щелоком;
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.	31 Тогда Ты в ров погрузил бы меня, и возгнушались бы мною ризы мои.
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,	32 Ибо он не человек, как я: могу ли я отвечать Ему? как нам идти вместе на суд?
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.	33 Некому рассудить нас, положить руку свою на обоих нас.
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,	34 Да отстранит от меня скипетр свой; и страх Его да не ужасает меня;
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!	35 Тогда буду говорить, и перестану бояться Его; ибо я не таков сам в себе.

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 9

Книга Иова

Глава 9

Йов

Розділ 9

Книга Иова

Глава 9

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 9

Книга Иова

Глава 9

Йов

Розділ 9

Книга Иова

Глава 9

Старий
завіт

Новий
завіт