ЙовРозділ 9 |
1 |
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом? |
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень. |
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався? |
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в. |
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться. |
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі. |
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах, |
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні. |
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа! |
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього |
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш? |
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, — |
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього, |
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю? |
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос, |
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно. |
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою. |
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені? |
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим. |
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я. |
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є. |
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється. |
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто? |
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго, |
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич. |
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся, |
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене. |
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду? |
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої, |
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя. |
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд, |
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку. |
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає, |
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою! |
約伯記第9章 |
1 |
2 |
3 若願意與他爭辯,千中之一也不能回答。 |
4 他心裏有智慧,且大有能力。誰向神剛硬而得亨通呢? |
5 他發怒,把山翻倒挪移,山並不知覺。 |
6 他使地搖動 |
7 他吩咐日頭不出來,就不出來,又封閉眾星。 |
8 他獨自鋪張諸天 |
9 他造北斗、參星、昴星,並南方的密宮; |
10 他行大事,不可測度,行奇事,不可勝數。 |
11 他從我旁邊經過,我卻不看見;他在我面前行走,我倒不知覺。 |
12 看哪 |
13 |
14 既是這樣,我怎敢回答他,怎敢選擇言語與他辯論呢? |
15 我雖有義,也不回話 |
16 我若呼求 |
17 他用暴風折斷我,無故地加增我的損傷。 |
18 我就是喘一口氣,他都不容,倒使我滿心苦惱。 |
19 若論力量,看哪 |
20 我若自義 |
21 我雖 |
22 善惡無分,都是一樣;所以我說,完全人和惡人,他都滅絕。 |
23 若忽然遭殺害之禍,他必戲笑無辜的人遇難。 |
24 世界交在惡人手中;蒙蔽世界審判官的臉,若不是他,是誰呢?他在哪裏呢 |
25 |
26 我的日子過去如快船,如急落抓食的鷹。 |
27 我若說:我要忘記我的哀情,除去我的愁苦 |
28 我因愁苦而懼怕,知道你必不以我為無辜。 |
29 我若 |
30 我若用雪水洗身,使我的手未曾如此潔淨 |
31 你還要扔我在阱 |
32 他本不像我是人,使我可以回答他,又使我們可以同聽審判。 |
33 我們中間沒有聽訟的人可以向我們兩造按手。 |
34 願他把杖離開我,不使驚惶威嚇我。 |
35 我就說話,也不懼怕他,現在我卻不是那樣。 |
ЙовРозділ 9 |
約伯記第9章 |
1 |
1 |
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом? |
2 |
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень. |
3 若願意與他爭辯,千中之一也不能回答。 |
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався? |
4 他心裏有智慧,且大有能力。誰向神剛硬而得亨通呢? |
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в. |
5 他發怒,把山翻倒挪移,山並不知覺。 |
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться. |
6 他使地搖動 |
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі. |
7 他吩咐日頭不出來,就不出來,又封閉眾星。 |
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах, |
8 他獨自鋪張諸天 |
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні. |
9 他造北斗、參星、昴星,並南方的密宮; |
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа! |
10 他行大事,不可測度,行奇事,不可勝數。 |
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього |
11 他從我旁邊經過,我卻不看見;他在我面前行走,我倒不知覺。 |
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш? |
12 看哪 |
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, — |
13 |
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього, |
14 既是這樣,我怎敢回答他,怎敢選擇言語與他辯論呢? |
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю? |
15 我雖有義,也不回話 |
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос, |
16 我若呼求 |
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно. |
17 他用暴風折斷我,無故地加增我的損傷。 |
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою. |
18 我就是喘一口氣,他都不容,倒使我滿心苦惱。 |
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені? |
19 若論力量,看哪 |
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим. |
20 我若自義 |
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я. |
21 我雖 |
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є. |
22 善惡無分,都是一樣;所以我說,完全人和惡人,他都滅絕。 |
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється. |
23 若忽然遭殺害之禍,他必戲笑無辜的人遇難。 |
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто? |
24 世界交在惡人手中;蒙蔽世界審判官的臉,若不是他,是誰呢?他在哪裏呢 |
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго, |
25 |
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич. |
26 我的日子過去如快船,如急落抓食的鷹。 |
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся, |
27 我若說:我要忘記我的哀情,除去我的愁苦 |
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене. |
28 我因愁苦而懼怕,知道你必不以我為無辜。 |
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду? |
29 我若 |
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої, |
30 我若用雪水洗身,使我的手未曾如此潔淨 |
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя. |
31 你還要扔我在阱 |
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд, |
32 他本不像我是人,使我可以回答他,又使我們可以同聽審判。 |
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку. |
33 我們中間沒有聽訟的人可以向我們兩造按手。 |
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає, |
34 願他把杖離開我,不使驚惶威嚇我。 |
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою! |
35 我就說話,也不懼怕他,現在我卻不是那樣。 |