Йов

Розділ 9

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!

Книга Иова

Глава 9

1 А Иов сказал в ответ Билдаду:

2 «Верно, знаю, что это так, но как оправдаться человеку перед Богом?

3 Если б и вздумал кто вступить с Ним в тяжбу, ни на один Его вопрос не ответит из тысячи.

4 В сердце Его — мудрость, сила Его безгранична, кто может противиться Ему и остаться целым?

5 Ему, Который в один миг сдвигает горы и переворачивает их во гневе?

6 Он сотрясает землю — сходит она с места своего, и устои ее колеблются.

7 Приказывает Он солнцу — и оно не светит, и звезды на небе запечатывает.

8 Он один распростер небо и по хребту морскому ступает.

9 Большую Медведицу, и Орион, и Плеяды, и Южные покои Он создал.

10 Велики деяния Его и непостижимы, чудеса — бессчетны!

11 Даже если пройдет Он передо мной — я не увижу Его, если пронесется мимо — Его не узнаю!

12 Если пожелает Он схватить — кто помешает Ему? Кто спросит Его: „Что Ты делаешь?“

13 Он — Бог, и гнева Своего не удерживает, и помощники Рахава перед Ним склоняются.

14 Как же могу я держать перед Ним ответ? Какие слова отыщу, чтобы возразить Ему?

15 Даже если и праведен я, не сыскать мне ответа, я должен лишь молить Судью о пощаде.

16 Даже если б и воззвал я к Нему и Он ответил, не поверю, чтобы прислушался Он ко мне!

17 Он бурей может сокрушить меня и приумножить раны мои беспричинно.

18 Он не дает мне дух перевести, горестями насытил.

19 Как мне тягаться с Ним? Могуч Он! Если судиться, то кто приведет Его на суд?

20 Если и праведен я, мои уста меня и опорочат, если невинен — Он меня осудит, обвинит.

21 Невинен я, но о себе я не забочусь, опротивела мне жизнь моя!

22 Всё едино, и потому я говорю: „Он губит и злодея, и невинного“.

23 И когда смерть внезапную приносит бич, Он потешается над отчаянием непорочных.

24 Во власть нечестивцев отдана земля, Он закрывает глаза ее судьям! Если не Он, то кто же?!

25 Дни мои скоротечны, быстрее гонца бегут; проходят они, так и не увидев доброго,

26 уплывают, словно тростниковые лодки, несутся, словно орел за добычей.

27 Если б мог я сказать: „Жалобы мои забуду, печаль оставлю, буду весел!“

28 Страдания мои ужас на меня наводят, знаю, Ты не оставишь меня без наказания!

29 Я буду осужден! К чему мне трудиться понапрасну?

30 Если б и мылом я омылся, щелоком руки очистил —

31 и тогда бы Ты поверг меня в грязь, и моя одежда бы мной возгнушалась.

32 Ведь не человек Он, как я, Которому я мог бы сказать: „Пойдем со мною на суд!“

33 О если б был между нами посредник, который возложил бы руку на нас обоих!

34 Если бы отвел Он от меня Свой жезл, чтобы не страшил меня более Его ужас.

35 И тогда бы я говорил, и не испытывал страха, ведь не таков я!

Йов

Розділ 9

Книга Иова

Глава 9

1 А Йов відповів та й сказав:

1 А Иов сказал в ответ Билдаду:

2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

2 «Верно, знаю, что это так, но как оправдаться человеку перед Богом?

3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

3 Если б и вздумал кто вступить с Ним в тяжбу, ни на один Его вопрос не ответит из тысячи.

4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

4 В сердце Его — мудрость, сила Его безгранична, кто может противиться Ему и остаться целым?

5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

5 Ему, Который в один миг сдвигает горы и переворачивает их во гневе?

6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

6 Он сотрясает землю — сходит она с места своего, и устои ее колеблются.

7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

7 Приказывает Он солнцу — и оно не светит, и звезды на небе запечатывает.

8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

8 Он один распростер небо и по хребту морскому ступает.

9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

9 Большую Медведицу, и Орион, и Плеяды, и Южные покои Он создал.

10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

10 Велики деяния Его и непостижимы, чудеса — бессчетны!

11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

11 Даже если пройдет Он передо мной — я не увижу Его, если пронесется мимо — Его не узнаю!

12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

12 Если пожелает Он схватить — кто помешает Ему? Кто спросит Его: „Что Ты делаешь?“

13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

13 Он — Бог, и гнева Своего не удерживает, и помощники Рахава перед Ним склоняются.

14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

14 Как же могу я держать перед Ним ответ? Какие слова отыщу, чтобы возразить Ему?

15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

15 Даже если и праведен я, не сыскать мне ответа, я должен лишь молить Судью о пощаде.

16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

16 Даже если б и воззвал я к Нему и Он ответил, не поверю, чтобы прислушался Он ко мне!

17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

17 Он бурей может сокрушить меня и приумножить раны мои беспричинно.

18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

18 Он не дает мне дух перевести, горестями насытил.

19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

19 Как мне тягаться с Ним? Могуч Он! Если судиться, то кто приведет Его на суд?

20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

20 Если и праведен я, мои уста меня и опорочат, если невинен — Он меня осудит, обвинит.

21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

21 Невинен я, но о себе я не забочусь, опротивела мне жизнь моя!

22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

22 Всё едино, и потому я говорю: „Он губит и злодея, и невинного“.

23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

23 И когда смерть внезапную приносит бич, Он потешается над отчаянием непорочных.

24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

24 Во власть нечестивцев отдана земля, Он закрывает глаза ее судьям! Если не Он, то кто же?!

25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

25 Дни мои скоротечны, быстрее гонца бегут; проходят они, так и не увидев доброго,

26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

26 уплывают, словно тростниковые лодки, несутся, словно орел за добычей.

27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

27 Если б мог я сказать: „Жалобы мои забуду, печаль оставлю, буду весел!“

28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

28 Страдания мои ужас на меня наводят, знаю, Ты не оставишь меня без наказания!

29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

29 Я буду осужден! К чему мне трудиться понапрасну?

30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

30 Если б и мылом я омылся, щелоком руки очистил —

31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

31 и тогда бы Ты поверг меня в грязь, и моя одежда бы мной возгнушалась.

32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

32 Ведь не человек Он, как я, Которому я мог бы сказать: „Пойдем со мною на суд!“

33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

33 О если б был между нами посредник, который возложил бы руку на нас обоих!

34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

34 Если бы отвел Он от меня Свой жезл, чтобы не страшил меня более Его ужас.

35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!

35 И тогда бы я говорил, и не испытывал страха, ведь не таков я!