Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 9

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!

Аюб

Глава 9

1 Тогда Аюб ответил:

2 – Да, я знаю, что это так. Но как смертному оправдаться перед Всевышним?

3 Если бы он захотел с Ним спорить, не смог бы ответить ни на один из тысячи вопросов.

4 Великий мудростью, крепкий силой – кто с Ним спорил и остался цел?

5 Он передвигает горы неожиданно и даже рушит их в гневе Своём.

6 Он колеблет землю и сдвигает с места, и основания её дрожат.

7 Он солнцу велит, и оно не светит, запрещает звёздам сверкать.

8 Он один простирает небеса и попирает волны морские.

9 Он сотворил Большую Медведицу и Орион, Плеяды и южные созвездия.

10 Творит Он великое и непостижимое, бессчётные чудеса.

11 Вот, Он пройдёт передо мной, а я Его не увижу, пронесётся мимо, а я Его не замечу.

12 Вот, Он схватит, и кто Его остановит? Кто скажет Ему: «Что ты делаешь?»

13 Всевышний не станет удерживать Свой гнев; помощники Рахава перед Ним падут.

14 Как же мне спорить с Ним? Где найти слова, чтобы Ему возразить?

15 Пусть я и невиновен, я не смог бы ответить; я бы мог лишь молить Судью моего о милости.

16 Если бы звал я, и Он ответил, – не верю, что Он выслушал бы меня,

17 Тот, Кто налетает на меня, словно вихрь, умножает мне раны безвинно,

18 Кто не даёт мне дух перевести и насыщает меня бедой.

19 Если в силе дело, то Он могуч! А если в правосудии, то кто приведёт Его на суд?

20 Пусть я невиновен, мои уста осудят меня; если даже я безупречен, они вынесут мне приговор.

21 Я безвинен, но мне уже всё равно; я презираю свою жизнь.

22 Да, всё одно, поэтому и говорю: «Он губит и безвинного, и нечестивого».

23 Когда внезапно придёт беда, Он смеётся отчаянию невинных.

24 Когда страна в руках у нечестивых, Он ослепляет её судей. Если не Он, то кто же?

25 Мои дни бегут быстрее гонца, они улетают, не видя блага;

26 ускользают прочь, как быстрые папирусные лодки, как орлы, что падают на добычу.

27 И даже если скажу: «Я позабуду жалобы, оставлю мрачный вид и улыбнусь»,

28 я всё равно боюсь своих страданий, зная, что Ты не признаешь меня невинным.

29 А раз я уже обвинён, то зачем мне бороться впустую?

30 Даже если вымоюсь снежной водой, руки отмою щёлоком,

31 то и тогда Ты погрузишь меня в грязь, что даже моя одежда мной побрезгует.

32 Он не смертный, как я, чтобы мне ответить Ему, чтобы сойтись нам в суде на тяжбу.

33 Нет посредника между нами, кто мог бы нас справедливо рассудить,

34 нет того, кто отвёл бы Его жезл от меня, чтобы Его ужас не терзал меня больше.

35 Тогда я говорил бы, не пугаясь Его, но я один, и всё обстоит иначе.

Йов Розділ 9	Аюб Глава 9
1 А Йов відповів та й сказав:	1 Тогда Аюб ответил:
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?	2 – Да, я знаю, что это так. Но как смертному оправдаться перед Всевышним?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.	3 Если бы он захотел с Ним спорить, не смог бы ответить ни на один из тысячи вопросов.
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?	4 Великий мудростью, крепкий силой – кто с Ним спорил и остался цел?
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.	5 Он передвигает горы неожиданно и даже рушит их в гневе Своём.
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.	6 Он колеблет землю и сдвигает с места, и основания её дрожат.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.	7 Он солнцу велит, и оно не светит, запрещает звёздам сверкать.
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,	8 Он один простирает небеса и попирает волны морские.
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.	9 Он сотворил Большую Медведицу и Орион, Плеяды и южные созвездия.
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!	10 Творит Он великое и непостижимое, бессчётные чудеса.
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього	11 Вот, Он пройдёт передо мной, а я Его не увижу, пронесётся мимо, а я Его не замечу.
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?	12 Вот, Он схватит, и кто Его остановит? Кто скажет Ему: «Что ты делаешь?»
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —	13 Всевышний не станет удерживать Свой гнев; помощники Рахава перед Ним падут.
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,	14 Как же мне спорить с Ним? Где найти слова, чтобы Ему возразить?
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?	15 Пусть я и невиновен, я не смог бы ответить; я бы мог лишь молить Судью моего о милости.
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,	16 Если бы звал я, и Он ответил, – не верю, что Он выслушал бы меня,
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.	17 Тот, Кто налетает на меня, словно вихрь, умножает мне раны безвинно,
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.	18 Кто не даёт мне дух перевести и насыщает меня бедой.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?	19 Если в силе дело, то Он могуч! А если в правосудии, то кто приведёт Его на суд?
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.	20 Пусть я невиновен, мои уста осудят меня; если даже я безупречен, они вынесут мне приговор.
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.	21 Я безвинен, но мне уже всё равно; я презираю свою жизнь.
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.	22 Да, всё одно, поэтому и говорю: «Он губит и безвинного, и нечестивого».
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.	23 Когда внезапно придёт беда, Он смеётся отчаянию невинных.
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?	24 Когда страна в руках у нечестивых, Он ослепляет её судей. Если не Он, то кто же?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,	25 Мои дни бегут быстрее гонца, они улетают, не видя блага;
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.	26 ускользают прочь, как быстрые папирусные лодки, как орлы, что падают на добычу.
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,	27 И даже если скажу: «Я позабуду жалобы, оставлю мрачный вид и улыбнусь»,
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.	28 я всё равно боюсь своих страданий, зная, что Ты не признаешь меня невинным.
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?	29 А раз я уже обвинён, то зачем мне бороться впустую?
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,	30 Даже если вымоюсь снежной водой, руки отмою щёлоком,
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.	31 то и тогда Ты погрузишь меня в грязь, что даже моя одежда мной побрезгует.
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,	32 Он не смертный, как я, чтобы мне ответить Ему, чтобы сойтись нам в суде на тяжбу.
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.	33 Нет посредника между нами, кто мог бы нас справедливо рассудить,
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,	34 нет того, кто отвёл бы Его жезл от меня, чтобы Его ужас не терзал меня больше.
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!	35 Тогда я говорил бы, не пугаясь Его, но я один, и всё обстоит иначе.

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 9

Аюб

Глава 9

Йов

Розділ 9

Аюб

Глава 9

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 9

Аюб

Глава 9

Йов

Розділ 9

Аюб

Глава 9

Старий
завіт

Новий
завіт