| ЙовРозділ 9 | 
| 1  | 
| 2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом? | 
| 3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень. | 
| 4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався? | 
| 5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в. | 
| 6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться. | 
| 7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі. | 
| 8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах, | 
| 9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні. | 
| 10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа! | 
| 11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього | 
| 12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш? | 
| 13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, — | 
| 14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього, | 
| 15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю? | 
| 16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос, | 
| 17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно. | 
| 18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою. | 
| 19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені? | 
| 20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим. | 
| 21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я. | 
| 22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є. | 
| 23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється. | 
| 24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто? | 
| 25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго, | 
| 26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич. | 
| 27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся, | 
| 28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене. | 
| 29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду? | 
| 30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої, | 
| 31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя. | 
| 32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд, | 
| 33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку. | 
| 34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає, | 
| 35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою! | 
| JobChapter 9 | 
| 1 Then Job | 
| 2 I know | 
| 3 If | 
| 4 He is wise | 
| 5 Which removes | 
| 6 Which shakes | 
| 7 Which commands | 
| 8 Which alone | 
| 9 Which makes | 
| 10 Which does | 
| 11 See, | 
| 12 Behold, | 
| 13 If God | 
| 14 How | 
| 15 Whom, | 
| 16 If | 
| 17 For he breaks | 
| 18 He will not suffer | 
| 19 If | 
| 20 If | 
| 21 Though I were perfect, | 
| 22 This | 
| 23 If | 
| 24 The earth | 
| 25 Now my days | 
| 26 They are passed | 
| 27 If | 
| 28 I am afraid | 
| 29 If I be wicked, | 
| 30 If | 
| 31 Yet | 
| 32 For he is not a man, | 
| 33 Neither | 
| 34 Let him take | 
| 35 Then would I speak, | 
| ЙовРозділ 9 | JobChapter 9 | 
| 1  | 1 Then Job | 
| 2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом? | 2 I know | 
| 3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень. | 3 If | 
| 4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався? | 4 He is wise | 
| 5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в. | 5 Which removes | 
| 6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться. | 6 Which shakes | 
| 7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі. | 7 Which commands | 
| 8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах, | 8 Which alone | 
| 9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні. | 9 Which makes | 
| 10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа! | 10 Which does | 
| 11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього | 11 See, | 
| 12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш? | 12 Behold, | 
| 13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, — | 13 If God | 
| 14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього, | 14 How | 
| 15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю? | 15 Whom, | 
| 16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос, | 16 If | 
| 17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно. | 17 For he breaks | 
| 18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою. | 18 He will not suffer | 
| 19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені? | 19 If | 
| 20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим. | 20 If | 
| 21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я. | 21 Though I were perfect, | 
| 22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є. | 22 This | 
| 23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється. | 23 If | 
| 24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто? | 24 The earth | 
| 25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго, | 25 Now my days | 
| 26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич. | 26 They are passed | 
| 27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся, | 27 If | 
| 28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене. | 28 I am afraid | 
| 29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду? | 29 If I be wicked, | 
| 30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої, | 30 If | 
| 31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя. | 31 Yet | 
| 32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд, | 32 For he is not a man, | 
| 33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку. | 33 Neither | 
| 34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає, | 34 Let him take | 
| 35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою! | 35 Then would I speak, |