CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luke 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Luke

Chapter 5

1 IT came to pass when the people gath ered around him to hear the word of God, he stood on the shore of the lake of Gennesaret.

2 And he saw two boats standing by the lake; but the fishermen had got out of them, and were washing their nets.

3 One of them belonged to Simon Peter; so Jesus went up and sat in it, and he asked to row it a little way from the shore to the water. And he sat and taught the people from the boat.

4 When he was through speaking, he said to Simon, Row out to the deep, and cast your net for a catch.

5 Simon answered and said to him, Teacher, we have toiled all night, and have caught nothing; but just because of your word, I will cast the net.

6 And when they had done this, they inclosed a great many fish; and their net was breaking.

7 So they signalled to their partners in the other boat, to come and help them. And when they came, they filled both the boats, till they were almost sinking.

8 When Simon Peter saw it, he fell at the feet of Jesus, and said to him, I beg you, my Lord, leave me alone, for I am a sinful man.

9 For he was amazed, and all who were with him, because of the catch of fish which they took.

10 So also was it with James and John, sons of Zebedee, who were partners with Simon. But Jesus said to Simon, Do not be afraid; from henceforth you will be catching men for life.

11 And they brought the boats to land, and left everything and followed him.

12 When Jesus was in one of the cities, there came a man who was covered with leprosy; and he saw Jesus and fell on his face, and besought him, and said, My Lord, if you will, you can cleanse me.

13 And Jesus stretched out his hand and touched him, and said to him, I will, be clean; and immediately his leprosy left him.

14 And he charged him not to tell any man; but go and show yourself to the priests, and make an offering for your cleansing, as Moses commanded, for a testimony to them.

15 And the fame concerning him went out the more; and many people gathered to hear him, and to be healed of their diseases.

16 But he departed into the wilderness, and prayed.

17 It came to pass on one of the days when Jesus was teaching, the Pharisees and the teachers of the law were sitting, who had come from every town of Galilee and Judaea and Jerusalem. And the power of God was present to heal them.

18 And some men brought a paralytic on a quilt-bed; and they wanted to go in and lay him before him.

19 And when they found they were not able to carry him in, because of many people, they went up on the roof, and they lowered him down on his quilt-bed from the ceiling into the midst before Jesus.

20 When Jesus saw their faith, he said to the paralytic, Man, your sins are forgiven.

21 And the scribes and the Pharisees began to reason saying, Who is this man who talks blasphemy? Who can forgive sins, except God only?

22 But Jesus knew their thoughts, and he answered and said to them, What do you reason in your heart?

23 Which is easier to say, Your sins are forgiven, or just to say, Arise and walk?

24 But that you may know that the Son of man has authority on earth to forgive sins, he said to the paralytic, I tell you, Arise, take up your quilt-bed and go to your home.

25 And immediately he rose up before their eyes, and took his quilt-bed and went to his house, praising God.

26 And every man was seized with amazement, and they praised God, and were filled with fear, saying, To-day we have seen wonders.

27 After these things, Jesus went out and saw a publican named Levi, sitting at the custom house; and he said to him, Follow me.

28 So he left everything, and rose up, and went after him.

29 And Levi gave him a great reception in his house; and there was a large gathering of publicans and others, who were guests with them.

30 And the scribes and the Pharisees murmured and said to his disciples, Why do you eat and drink with publicans and sinners?

31 And Jesus answered and said to them, A physician is not needed for those who are well, but for those who are seriously sick.

32 I have not come to call the righteous, but the sinners to repentance.

33 They said to him, Why do the disciples of John always fast and pray, and also those of the Pharisees; but yours eat and drink?

34 He said to them, You cannot make the sons of the wedding feast fast, so long as the bridegroom is with them.

35 But the days will come, when the bridegroom is taken from them, then they will fast in those days.

36 And he told them a parable, No man cuts a piece of cloth from a new garment and puts it on a worn out garment; so that he may not cut the new, and the new piece will not blend with the old.

37 No man pours new wine into worn out skins; else the new wine will rend the skins, and the wine will run out, and the skins will be ruined.

38 But they pour new wine into new skins, and both are well preserved.

39 And no man drinks old wine, and immediately wants new wine; for he says, The old is delicious.

Вiд Луки

Розділ 5

1 І сталось, як ти́снувся на́товп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаре́тського.

2 І Він побачив два чо́вни, що стояли край о́зера. А риба́лки, відійшовши від них, полоска́ли не́вода.

3 І Він увійшов до одно́го з човні́в, що був Си́монів, і просив, щоб він тро́хи відплив від землі. І Він сів, та й навчав наро́д із чо́вна.

4 А коли перестав Він навчати, промовив до Си́мона: „Попливи на глибі́нь, — і закиньте на по́лов свій не́від“.

5 А Си́мон сказав Йому в відповідь: „Наставнику, — цілу ніч ми працюва́ли, і не вловили нічо́го, — та за словом Твоїм укину не́вода“.

6 А зробивши оце, вони бе́зліч риби набрали — і їхній не́від почав прорива́тись...

7 І кива́ли вони до товаришів, що були в другім чо́вні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й напо́внили оби́два човни́, — аж стали вони потопа́ти.

8 А як Си́мон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: „Господи, — вийди від мене, бо я грішна люди́на!“

9 Бо від по́лову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

10 також Якова й Івана, синів Зеведе́євих, що були спільника́ми Си́мона. І сказав Ісус Си́монові: „Не лякайсь, — від цього ча́су ти будеш ловити людей!“

11 І вони повитяга́ли на землю човни́, покинули все, — та й пішли вслід за Ним.

12 А як Він перебува́в в одно́му з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: „Господи, коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“

13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: „Хо́чу, — будь чистий!“ І зараз із нього проказа зійшла.

14 І звелів Він йому не казати ніко́му про це. „Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, як Мойсей наказав, на сві́дчення їм“.

15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато наро́ду прихо́дило слухати та вздоровлятись від Нього з неду́гів своїх.

16 Він же відходив на місце самотнє й молився.

17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчи́телі, що посхо́дилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

18 і ось люди на ложі прине́сли чоловіка, що розсла́блений був, і намагалися вне́сти його, і перед Ним покла́сти.

19 Не знайшовши ж кудою проне́сти його з-за наро́ду, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на сере́дину перед Ісуса.

20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: „Чоловіче, прощаються тобі гріхі твої!“

21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: „Хто ж Оцей, що богознева́гу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?“

22 Відчувши ж Ісус думки́ їхні, промовив у відповідь їм: „Що́ міркуєте ви в серцях ваших?

23 Що́ легше: сказати: „Прощаються тобі гріхи твої“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

24 Але́ щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду на землі прощати гріхи́“, — тож каже Він розсла́бленому: „Кажу́ Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

26 І всіх жах обгорнув, — і сла́вили Бога вони. І перепо́внились стра́хом, говорячи: „Дивні речі сьогодні ми бачили!“

27 Після цього ж Він вийшов, і побачив ми́тника, на йме́ння Леві́я, що сидів на ми́тниці, та й промовив йому: „Іди за Мною!“

28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

29 І справив Леві́й у своїм домі велику гости́ну для Нього. І був на́товп великий ми́тників й інших, що сиділи з Ним при столі.

30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: „Чому́ з ми́тниками та із грішниками ви їсте́ та п'єте́?“

31 А Ісус відповів і промовив до них: „Лікаря не потребують здорові, а слабі.

32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покая́ння, а грішних“.

33 Вони ж відказали до Нього: „Чому́ учні Іванові часто по́стять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?“

34 Ісус же промовив до них: „Чи ж ви можете змусити, щоб по́стили гості весільні, поки з ними ще є молоди́й?

35 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити будуть тих днів“.

36 Розповів же і при́казку їм: „Ніхто ла́тки з одежі ново́ї в одежу стару не вставляє, а то подере́ й нову́, а латка з ново́ї старій не надасться.

37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрорива́є вино молоде бурдюки́, — і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть.

38 Але треба вливати вино молоде до нови́х бурдюкі́в.

39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: „Старе ліпше!“

Luke

Chapter 5

Вiд Луки

Розділ 5

1 IT came to pass when the people gath ered around him to hear the word of God, he stood on the shore of the lake of Gennesaret.

1 І сталось, як ти́снувся на́товп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаре́тського.

2 And he saw two boats standing by the lake; but the fishermen had got out of them, and were washing their nets.

2 І Він побачив два чо́вни, що стояли край о́зера. А риба́лки, відійшовши від них, полоска́ли не́вода.

3 One of them belonged to Simon Peter; so Jesus went up and sat in it, and he asked to row it a little way from the shore to the water. And he sat and taught the people from the boat.

3 І Він увійшов до одно́го з човні́в, що був Си́монів, і просив, щоб він тро́хи відплив від землі. І Він сів, та й навчав наро́д із чо́вна.

4 When he was through speaking, he said to Simon, Row out to the deep, and cast your net for a catch.

4 А коли перестав Він навчати, промовив до Си́мона: „Попливи на глибі́нь, — і закиньте на по́лов свій не́від“.

5 Simon answered and said to him, Teacher, we have toiled all night, and have caught nothing; but just because of your word, I will cast the net.

5 А Си́мон сказав Йому в відповідь: „Наставнику, — цілу ніч ми працюва́ли, і не вловили нічо́го, — та за словом Твоїм укину не́вода“.

6 And when they had done this, they inclosed a great many fish; and their net was breaking.

6 А зробивши оце, вони бе́зліч риби набрали — і їхній не́від почав прорива́тись...

7 So they signalled to their partners in the other boat, to come and help them. And when they came, they filled both the boats, till they were almost sinking.

7 І кива́ли вони до товаришів, що були в другім чо́вні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й напо́внили оби́два човни́, — аж стали вони потопа́ти.

8 When Simon Peter saw it, he fell at the feet of Jesus, and said to him, I beg you, my Lord, leave me alone, for I am a sinful man.

8 А як Си́мон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: „Господи, — вийди від мене, бо я грішна люди́на!“

9 For he was amazed, and all who were with him, because of the catch of fish which they took.

9 Бо від по́лову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

10 So also was it with James and John, sons of Zebedee, who were partners with Simon. But Jesus said to Simon, Do not be afraid; from henceforth you will be catching men for life.

10 також Якова й Івана, синів Зеведе́євих, що були спільника́ми Си́мона. І сказав Ісус Си́монові: „Не лякайсь, — від цього ча́су ти будеш ловити людей!“

11 And they brought the boats to land, and left everything and followed him.

11 І вони повитяга́ли на землю човни́, покинули все, — та й пішли вслід за Ним.

12 When Jesus was in one of the cities, there came a man who was covered with leprosy; and he saw Jesus and fell on his face, and besought him, and said, My Lord, if you will, you can cleanse me.

12 А як Він перебува́в в одно́му з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: „Господи, коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“

13 And Jesus stretched out his hand and touched him, and said to him, I will, be clean; and immediately his leprosy left him.

13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: „Хо́чу, — будь чистий!“ І зараз із нього проказа зійшла.

14 And he charged him not to tell any man; but go and show yourself to the priests, and make an offering for your cleansing, as Moses commanded, for a testimony to them.

14 І звелів Він йому не казати ніко́му про це. „Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, як Мойсей наказав, на сві́дчення їм“.

15 And the fame concerning him went out the more; and many people gathered to hear him, and to be healed of their diseases.

15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато наро́ду прихо́дило слухати та вздоровлятись від Нього з неду́гів своїх.

16 But he departed into the wilderness, and prayed.

16 Він же відходив на місце самотнє й молився.

17 It came to pass on one of the days when Jesus was teaching, the Pharisees and the teachers of the law were sitting, who had come from every town of Galilee and Judaea and Jerusalem. And the power of God was present to heal them.

17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчи́телі, що посхо́дилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

18 And some men brought a paralytic on a quilt-bed; and they wanted to go in and lay him before him.

18 і ось люди на ложі прине́сли чоловіка, що розсла́блений був, і намагалися вне́сти його, і перед Ним покла́сти.

19 And when they found they were not able to carry him in, because of many people, they went up on the roof, and they lowered him down on his quilt-bed from the ceiling into the midst before Jesus.

19 Не знайшовши ж кудою проне́сти його з-за наро́ду, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на сере́дину перед Ісуса.

20 When Jesus saw their faith, he said to the paralytic, Man, your sins are forgiven.

20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: „Чоловіче, прощаються тобі гріхі твої!“

21 And the scribes and the Pharisees began to reason saying, Who is this man who talks blasphemy? Who can forgive sins, except God only?

21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: „Хто ж Оцей, що богознева́гу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?“

22 But Jesus knew their thoughts, and he answered and said to them, What do you reason in your heart?

22 Відчувши ж Ісус думки́ їхні, промовив у відповідь їм: „Що́ міркуєте ви в серцях ваших?

23 Which is easier to say, Your sins are forgiven, or just to say, Arise and walk?

23 Що́ легше: сказати: „Прощаються тобі гріхи твої“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

24 But that you may know that the Son of man has authority on earth to forgive sins, he said to the paralytic, I tell you, Arise, take up your quilt-bed and go to your home.

24 Але́ щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду на землі прощати гріхи́“, — тож каже Він розсла́бленому: „Кажу́ Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

25 And immediately he rose up before their eyes, and took his quilt-bed and went to his house, praising God.

25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

26 And every man was seized with amazement, and they praised God, and were filled with fear, saying, To-day we have seen wonders.

26 І всіх жах обгорнув, — і сла́вили Бога вони. І перепо́внились стра́хом, говорячи: „Дивні речі сьогодні ми бачили!“

27 After these things, Jesus went out and saw a publican named Levi, sitting at the custom house; and he said to him, Follow me.

27 Після цього ж Він вийшов, і побачив ми́тника, на йме́ння Леві́я, що сидів на ми́тниці, та й промовив йому: „Іди за Мною!“

28 So he left everything, and rose up, and went after him.

28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

29 And Levi gave him a great reception in his house; and there was a large gathering of publicans and others, who were guests with them.

29 І справив Леві́й у своїм домі велику гости́ну для Нього. І був на́товп великий ми́тників й інших, що сиділи з Ним при столі.

30 And the scribes and the Pharisees murmured and said to his disciples, Why do you eat and drink with publicans and sinners?

30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: „Чому́ з ми́тниками та із грішниками ви їсте́ та п'єте́?“

31 And Jesus answered and said to them, A physician is not needed for those who are well, but for those who are seriously sick.

31 А Ісус відповів і промовив до них: „Лікаря не потребують здорові, а слабі.

32 I have not come to call the righteous, but the sinners to repentance.

32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покая́ння, а грішних“.

33 They said to him, Why do the disciples of John always fast and pray, and also those of the Pharisees; but yours eat and drink?

33 Вони ж відказали до Нього: „Чому́ учні Іванові часто по́стять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?“

34 He said to them, You cannot make the sons of the wedding feast fast, so long as the bridegroom is with them.

34 Ісус же промовив до них: „Чи ж ви можете змусити, щоб по́стили гості весільні, поки з ними ще є молоди́й?

35 But the days will come, when the bridegroom is taken from them, then they will fast in those days.

35 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити будуть тих днів“.

36 And he told them a parable, No man cuts a piece of cloth from a new garment and puts it on a worn out garment; so that he may not cut the new, and the new piece will not blend with the old.

36 Розповів же і при́казку їм: „Ніхто ла́тки з одежі ново́ї в одежу стару не вставляє, а то подере́ й нову́, а латка з ново́ї старій не надасться.

37 No man pours new wine into worn out skins; else the new wine will rend the skins, and the wine will run out, and the skins will be ruined.

37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрорива́є вино молоде бурдюки́, — і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть.

38 But they pour new wine into new skins, and both are well preserved.

38 Але треба вливати вино молоде до нови́х бурдюкі́в.

39 And no man drinks old wine, and immediately wants new wine; for he says, The old is delicious.

39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: „Старе ліпше!“