Das Buch Hiob (Ijob)Kapitel 41 |
1 Siehe, seine Hoffnung |
2 Niemand ist so kühn |
3 Wer hat mir was zuvor getan |
4 Dazu muß ich nun sagen |
5 Wer kann ihm sein |
6 Wer kann die Kinnbacken |
7 Seine stolzen |
8 Eine |
9 Es hängt eine an der andern |
10 Sein Niesen |
11 Aus seinem Munde |
12 Aus |
13 Sein Odem |
14 Er hat einen starken |
15 Die Gliedmaßen |
16 Sein Herz |
17 Wenn er sich |
18 Wenn man zu ihm will |
19 Er |
20 Kein Pfeil wird ihn verjagen |
21 Den Hammer achtet er |
22 Unter ihm liegen scharfe |
23 Er |
24 Nach |
25 Auf Erden |
26 Er verachtet alles, was hoch |
ЙовРозділ 41 |
1 |
2 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати? |
3 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє! |
4 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу. |
5 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів? |
6 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах! |
7 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать. |
8 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде. |
9 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться. |
10 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї! |
11 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні! |
12 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить. |
13 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його. |
14 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає. |
15 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається. |
16 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно! |
17 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху. |
18 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер. |
19 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну! |
20 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно. |
21 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища. |
22 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото. |
23 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п. |
24 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною. |
25 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений, |
26 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“ |
Das Buch Hiob (Ijob)Kapitel 41 |
ЙовРозділ 41 |
1 Siehe, seine Hoffnung |
1 |
2 Niemand ist so kühn |
2 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати? |
3 Wer hat mir was zuvor getan |
3 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє! |
4 Dazu muß ich nun sagen |
4 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу. |
5 Wer kann ihm sein |
5 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів? |
6 Wer kann die Kinnbacken |
6 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах! |
7 Seine stolzen |
7 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать. |
8 Eine |
8 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде. |
9 Es hängt eine an der andern |
9 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться. |
10 Sein Niesen |
10 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї! |
11 Aus seinem Munde |
11 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні! |
12 Aus |
12 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить. |
13 Sein Odem |
13 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його. |
14 Er hat einen starken |
14 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає. |
15 Die Gliedmaßen |
15 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається. |
16 Sein Herz |
16 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно! |
17 Wenn er sich |
17 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху. |
18 Wenn man zu ihm will |
18 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер. |
19 Er |
19 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну! |
20 Kein Pfeil wird ihn verjagen |
20 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно. |
21 Den Hammer achtet er |
21 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища. |
22 Unter ihm liegen scharfe |
22 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото. |
23 Er |
23 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п. |
24 Nach |
24 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною. |
25 Auf Erden |
25 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений, |
26 Er verachtet alles, was hoch |
26 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“ |