Библия - Обещанное Восстановление

路加福音

第16章

1 耶穌又對他的［his］門徒說：「有一個財主，他有一個管家［which had a steward］；別人向他主人告他浪費主人的財物。

2 主人叫他來，對他說：『我聽見你這事怎麼樣呢？把你所經管的交代明白；因你不能再作我的管家。』

3 那管家就［Then］心裏說：『我［my］主人辭我，不用我再作管家。我將來作甚麼？鋤地呢？我不能［I cannot］；討乞［beg］呢？我［I］怕羞。

4 我知道怎麼行，好叫人在我不作管家之後，接我到他們家裏去。』

5 他［he］於是把欠他主人債的，一個一個的叫了來，問第一個說：『你欠我主人多少？』

6 他說：『一百簍油。』管家對他［unto him］說：『拿你的帳，快坐下，寫五十。』

7 他於是再對一個［Then said he to another］說：『你欠多少？』他說：『一百石麥子。』管家對他［unto him］說：『拿你的帳，寫八十。』

8 主人就誇獎這不義的管家作事聰明；因為今世的兒女［children of］，在他們世代［in their generation］，較比光明的兒女［children of］更加聰明。

9 我又告訴你們：『要藉著那不義的瑪門［mammon］，結交朋友；到了你們衰敗［ye fail］的時候，他們可以接你們到永存的住處［habitations］裏去。』

10 人在小事［that which is least］上忠心，在大事上也忠心；在最小的事上不義，在大事上也不義。

11 倘若你們在不義的瑪門［mammon］上不忠心，誰還把那真實的錢財託付你們呢？

12 倘若你們在別人的東西上不忠心，誰還把你們自己的東西給你們呢？

13 一個僕人不能事奉兩個主。不是惡這個、愛那個；就是重這個、輕那個。你們不能又事奉神，又事奉瑪門。」

14 法利賽人是貪愛錢財的，也［also］聽見這一切話；他們［they］就嗤笑耶穌。

15 耶穌對他們說：「你們是那［which］在人面前自稱為義的；你們的心，神卻知道。因為人所看重［highly esteemed］的，是神看為可憎惡的。

16 自［since］律法和先知直到約翰［until John］，神國的福音傳開了，人人努力要進去。

17 天地廢去，較比律法的一點一畫落空還容易。

18 凡休妻另娶的，就是犯姦淫；凡［whosoever］娶她丈夫所休的［her that is put away from [her] husband］也是犯姦淫。」

19 「有一個財主，穿著紫色袍和細麻布衣服，天天奢華宴樂；

20 又有一個乞討的［beggar］，名叫拉撒路，被人放在財主門口，渾身生瘡［which was laid at his gate, full of sores］，

21 要得財主桌子上掉下來的零碎充飢；並且狗來舔他的瘡。

22 後來那乞討的［beggar］死了，被天使帶去放在亞伯拉罕的懷裏。財主也死了，並且埋葬了；

23 他在地獄［hell］受痛苦，舉目遠遠的望見亞伯拉罕，又望見拉撒路在他懷裏。

24 他［he］就喊著說：『我祖亞伯拉罕哪，可憐我吧，打發拉撒路來，用指頭尖蘸點水，涼涼我的舌頭；因為我在這火燄裏，極其痛苦。』

25 亞伯拉罕卻［But］說：『兒啊，你該回想你生前享過福，拉撒路也受過苦；但［but］如今他得安慰［is comforted］，你倒受痛苦。

26 不但這樣，並且在你與我們［us and］之間，有深淵限定。以致人要從這邊過到你們那邊是不能的；要從那邊過到我們這邊也是不能的。』

27 財主就［Then］說：『我祖啊，既是這樣，求你打發拉撒路到我父家去。

28 因為我還有五個弟兄；他可以對他們作見證，免得他們也來到這痛苦的地方。』

29 亞伯拉罕對他［unto him］說：『他們有摩西和先知的話可以聽從。』

30 他說：『我祖亞伯拉罕哪，不是的；倘若［but if］有一個從死裏復活的，到他們那裏去［went］，他們必要悔改。』

31 亞伯拉罕對他［unto him］說：『他們［they］若不聽從摩西和先知的話，就是有一個從死裏復活的，也是不聽勸［neither will they be persuaded］。』」

Вiд Луки

Розділ 16

1 Оповів же Він й учням Своїм: „Один чоловік був багатий, і мав управи́теля, що оска́ржений був перед ним, ніби він перево́дить маєток його.

2 І він покликав його, і до нього сказав: „Що́ це чую про тебе? Дай звіт про своє управи́тельство, бо більше не зможеш рядити“.

3 І управи́тель почав міркувати собі: „Що́ я маю робити, коли пан управи́тельство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.

4 Знаю, що́ я зроблю́, щоб мене прийняли́ до домів своїх, коли буду я ски́нений із управи́тельства“.

5 І закликав він на́різно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: „Скільки винен ти панові моєму?“

6 А той відказав: „Сто кадок оливи“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдеся́т“.

7 А потім питається другого: „А ти скільки винен?“ І той відказав: „Сто кірців пшениці“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдеся́т“.

8 І пан похвалив управи́теля цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.

9 І Я вам кажу́: „Набувайте дру́зів собі від багатства неправедного, щоб, коли промине́ться воно, прийняли вас до вічних осель.

10 Хто вірний в найменшому, — і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, — і в великому несправедливий.

11 Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, — хто вам правдиве довірить?

12 І коли ви в чужому не були́ вірні, — хто ваше вам дасть?

13 Жа́ден раб не може служи́ть двом панам, — бо або одно́го знена́видить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого зне́хтує. Не можете Богові й мамо́ні служити!“

14 Чули все це й фарисеї, що були́ сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.

15 Він же промовив до них: „Ви себе видаєте за праведних перед людьми́, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидо́та.

16 Зако́н і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовісти́ться, і кожен силку́ється втиснутись в ньо́го.

17 Легше небо й земля промине́ться, аніж одна риса з Зако́ну загине.

18 Кожен, хто дружи́ну свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить пере́люб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить пере́люб.

19 Один чоловік був багатий, і зодягався в порфі́ру й віссо́н, і щоденно розкішно бенкетува́в.

20 Був і вбогий один, на ім'я́ йому Ла́зар, що лежав у воріт його, стру́пами вкритий,

21 і бажав годува́тися кри́шками, що зо сто́лу багатого падали; пси ж прихо́дили й рани лизали йому́.

22 Та ось сталось, що вбогий умер, — і на Авраамове ло́но відне́сли його анголи́. Умер же й багатий, — і його поховали.

23 І, те́рплячи муки в аду́, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

24 І він закричав та сказав: „Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Ла́заря, — нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика́ прохоло́дить, бо я мучуся в по́лум'ї цім!“

25 Авраам же промовив: „Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут ті́шиться, а ти мучишся.

26 А крім того всього́, поміж нами та вами велика безо́дня поста́влена, так що ті, що хо́чуть, перехо́дити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас“.

27 А він відказав: „Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім ба́тька мого,

28 бо п'ятьох братів маю, — хай він їм засві́дчить, щоб і вони не прийшли на це місце стражда́ння!“

29 Авраам же сказав: „Вони мають Мойсея й Пророків, — нехай слухають їх!“

30 А він відказав: „Ні ж бо, отче Аврааме, — але коли при́йде хто з мертвих до них, то покаються“.

31 Йому ж він відказав: „Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, — не йня́тимуть віри!“

路加福音第16章	Вiд Луки Розділ 16
1 耶穌又對他的［his］門徒說：「有一個財主，他有一個管家［which had a steward］；別人向他主人告他浪費主人的財物。	1 Оповів же Він й учням Своїм: „Один чоловік був багатий, і мав управи́теля, що оска́ржений був перед ним, ніби він перево́дить маєток його.
2 主人叫他來，對他說：『我聽見你這事怎麼樣呢？把你所經管的交代明白；因你不能再作我的管家。』	2 І він покликав його, і до нього сказав: „Що́ це чую про тебе? Дай звіт про своє управи́тельство, бо більше не зможеш рядити“.
3 那管家就［Then］心裏說：『我［my］主人辭我，不用我再作管家。我將來作甚麼？鋤地呢？我不能［I cannot］；討乞［beg］呢？我［I］怕羞。	3 І управи́тель почав міркувати собі: „Що́ я маю робити, коли пан управи́тельство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.
4 我知道怎麼行，好叫人在我不作管家之後，接我到他們家裏去。』	4 Знаю, що́ я зроблю́, щоб мене прийняли́ до домів своїх, коли буду я ски́нений із управи́тельства“.
5 他［he］於是把欠他主人債的，一個一個的叫了來，問第一個說：『你欠我主人多少？』	5 І закликав він на́різно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: „Скільки винен ти панові моєму?“
6 他說：『一百簍油。』管家對他［unto him］說：『拿你的帳，快坐下，寫五十。』	6 А той відказав: „Сто кадок оливи“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдеся́т“.
7 他於是再對一個［Then said he to another］說：『你欠多少？』他說：『一百石麥子。』管家對他［unto him］說：『拿你的帳，寫八十。』	7 А потім питається другого: „А ти скільки винен?“ І той відказав: „Сто кірців пшениці“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдеся́т“.
8 主人就誇獎這不義的管家作事聰明；因為今世的兒女［children of］，在他們世代［in their generation］，較比光明的兒女［children of］更加聰明。	8 І пан похвалив управи́теля цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.
9 我又告訴你們：『要藉著那不義的瑪門［mammon］，結交朋友；到了你們衰敗［ye fail］的時候，他們可以接你們到永存的住處［habitations］裏去。』	9 І Я вам кажу́: „Набувайте дру́зів собі від багатства неправедного, щоб, коли промине́ться воно, прийняли вас до вічних осель.
10 人在小事［that which is least］上忠心，在大事上也忠心；在最小的事上不義，在大事上也不義。	10 Хто вірний в найменшому, — і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, — і в великому несправедливий.
11 倘若你們在不義的瑪門［mammon］上不忠心，誰還把那真實的錢財託付你們呢？	11 Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, — хто вам правдиве довірить?
12 倘若你們在別人的東西上不忠心，誰還把你們自己的東西給你們呢？	12 І коли ви в чужому не були́ вірні, — хто ваше вам дасть?
13 一個僕人不能事奉兩個主。不是惡這個、愛那個；就是重這個、輕那個。你們不能又事奉神，又事奉瑪門。」	13 Жа́ден раб не може служи́ть двом панам, — бо або одно́го знена́видить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого зне́хтує. Не можете Богові й мамо́ні служити!“
14 法利賽人是貪愛錢財的，也［also］聽見這一切話；他們［they］就嗤笑耶穌。	14 Чули все це й фарисеї, що були́ сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.
15 耶穌對他們說：「你們是那［which］在人面前自稱為義的；你們的心，神卻知道。因為人所看重［highly esteemed］的，是神看為可憎惡的。	15 Він же промовив до них: „Ви себе видаєте за праведних перед людьми́, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидо́та.
16 自［since］律法和先知直到約翰［until John］，神國的福音傳開了，人人努力要進去。	16 Зако́н і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовісти́ться, і кожен силку́ється втиснутись в ньо́го.
17 天地廢去，較比律法的一點一畫落空還容易。	17 Легше небо й земля промине́ться, аніж одна риса з Зако́ну загине.
18 凡休妻另娶的，就是犯姦淫；凡［whosoever］娶她丈夫所休的［her that is put away from [her] husband］也是犯姦淫。」	18 Кожен, хто дружи́ну свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить пере́люб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить пере́люб.
19 「有一個財主，穿著紫色袍和細麻布衣服，天天奢華宴樂；	19 Один чоловік був багатий, і зодягався в порфі́ру й віссо́н, і щоденно розкішно бенкетува́в.
20 又有一個乞討的［beggar］，名叫拉撒路，被人放在財主門口，渾身生瘡［which was laid at his gate, full of sores］，	20 Був і вбогий один, на ім'я́ йому Ла́зар, що лежав у воріт його, стру́пами вкритий,
21 要得財主桌子上掉下來的零碎充飢；並且狗來舔他的瘡。	21 і бажав годува́тися кри́шками, що зо сто́лу багатого падали; пси ж прихо́дили й рани лизали йому́.
22 後來那乞討的［beggar］死了，被天使帶去放在亞伯拉罕的懷裏。財主也死了，並且埋葬了；	22 Та ось сталось, що вбогий умер, — і на Авраамове ло́но відне́сли його анголи́. Умер же й багатий, — і його поховали.
23 他在地獄［hell］受痛苦，舉目遠遠的望見亞伯拉罕，又望見拉撒路在他懷裏。	23 І, те́рплячи муки в аду́, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.
24 他［he］就喊著說：『我祖亞伯拉罕哪，可憐我吧，打發拉撒路來，用指頭尖蘸點水，涼涼我的舌頭；因為我在這火燄裏，極其痛苦。』	24 І він закричав та сказав: „Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Ла́заря, — нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика́ прохоло́дить, бо я мучуся в по́лум'ї цім!“
25 亞伯拉罕卻［But］說：『兒啊，你該回想你生前享過福，拉撒路也受過苦；但［but］如今他得安慰［is comforted］，你倒受痛苦。	25 Авраам же промовив: „Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут ті́шиться, а ти мучишся.
26 不但這樣，並且在你與我們［us and］之間，有深淵限定。以致人要從這邊過到你們那邊是不能的；要從那邊過到我們這邊也是不能的。』	26 А крім того всього́, поміж нами та вами велика безо́дня поста́влена, так що ті, що хо́чуть, перехо́дити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас“.
27 財主就［Then］說：『我祖啊，既是這樣，求你打發拉撒路到我父家去。	27 А він відказав: „Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім ба́тька мого,
28 因為我還有五個弟兄；他可以對他們作見證，免得他們也來到這痛苦的地方。』	28 бо п'ятьох братів маю, — хай він їм засві́дчить, щоб і вони не прийшли на це місце стражда́ння!“
29 亞伯拉罕對他［unto him］說：『他們有摩西和先知的話可以聽從。』	29 Авраам же сказав: „Вони мають Мойсея й Пророків, — нехай слухають їх!“
30 他說：『我祖亞伯拉罕哪，不是的；倘若［but if］有一個從死裏復活的，到他們那裏去［went］，他們必要悔改。』	30 А він відказав: „Ні ж бо, отче Аврааме, — але коли при́йде хто з мертвих до них, то покаються“.
31 亞伯拉罕對他［unto him］說：『他們［they］若不聽從摩西和先知的話，就是有一個從死裏復活的，也是不聽勸［neither will they be persuaded］。』」	31 Йому ж він відказав: „Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, — не йня́тимуть віри!“

舊約

新約

路加福音

第16章

Вiд Луки

Розділ 16

路加福音

第16章

Вiд Луки

Розділ 16