Библия - Обещанное Восстановление

使徒行傳

第14章

1 二人在以哥念同進猶太人的會堂，在那裏講的，叫猶太人和希臘人信的很多。

2 但那不信［unbelieving］的猶太人聳動外邦人，叫他們心裏惱恨弟兄。

3 於是［therefore］二人在那裏住了多日，倚靠主放膽講道，主藉他們的手施行神蹟奇事，證明他的恩道。

4 城裏的眾人就分了黨，有附從猶太人的，有附從使徒的。

5 那時，外邦人和猶太人，並他們的官長，一齊擁上來，要凌辱使徒，用石頭打他們。

6 使徒知道了，就逃往呂高尼的路司得、特庇兩個城和周圍地方去，

7 在那裏傳福音。

8 路司得城裏坐著一個兩腳無力的人，生來是瘸腿的，從來沒有走過。

9 他聽保羅講道，保羅定睛看他，見他有信心，可得痊癒，

10 就大聲說：「你起來，兩腳站直。」那人就跳起來，而且行走。

11 百姓［people］看見保羅所作的事，就用呂高尼的話大聲說：「有眾神藉著人形降臨在我們中間了。」

12 於是稱巴拿巴為朱庇特［jupiter］，稱保羅為墨丘利［Mercurius］，因為他說話領首。

13 有城外朱庇特［jupiter］的祭司牽著牛，拿著花圈，來到門前，要同百姓［people］向使徒獻祭。

14 巴拿巴、保羅二使徒聽見，就撕開衣服，跑進百姓［ran in among the people］中間，喊著說：

15 「諸君，為甚麼作這些事［these things］呢？我們也是人，性情和你們一樣。我們傳福音給你們，是叫你們轉離［turn from］這些虛妄，歸向那創造天、地、海、和其中一切［all things］的永生神。

16 在從前的世代，他容忍［suffered］列國各行其道；

17 然而為自己未嘗不顯出證據來，就如常施恩惠，從天降雨，賞賜豐年，叫我們［our］飲食飽足，滿心喜樂。」

18 二人說了這些話，僅僅的攔住百姓［people］不獻祭與他們。

19 但有些猶太人從安提阿和以哥念來，挑唆百姓［people］，就用石頭打保羅，以為他是死了，便拖到城外。

20 門徒正圍著他，他就起來，走進城去。第二天，同巴拿巴往特庇去，

21 對那城裏的人傳了福音，並且教導了許多人［and had taught many］，就回路司得、以哥念、安提阿去，

22 堅固門徒的心，勸他們恆守所信的道；又說：「我們進入神的國，必須經歷許多患難［tribulation］。」

23 二人在各教會中選立了長老，又禁食禱告，就把他們交託所信的主。

24 二人經過彼西底，來到旁非利亞。

25 他們［they］在別加傳［preached］了道，就下亞大利去；

26 從那裏坐船，往安提阿去。當初，他們被眾人所託、蒙神之恩，要辦現在所完［fulfilled］之工，就是在這地方。

27 到了那裏，聚集了教會［church］，就述說神藉他們所行的一切事，並神怎樣為外邦人開了信道的門。

28 二人就在那裏同門徒住了多日。

Дiї

Розділ 14

1 І трапилось, що в Іконі́ї вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що бе́зліч юдеїв й огре́чених увірували.

2 Невірні ж юдеї підбу́рили та роз'ятри́ли душі поган на братів.

3 Та проте довгий час пробули́ вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідо́цтво давав слову благода́ті Своєї і робив, щоб знаме́на та чу́да чинились їхніми руками.

4 А в місті наро́д поділився, — і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апо́столів.

5 Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старши́ми, щоб зневажити їх та камінням побити,

6 то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікао́нських, до Лі́стри та Де́рвії, та в околиці їхні,

7 і Єва́нгелію там звіща́ли.

8 А в Лі́стрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніко́ли ходити не міг.

9 Він слухав, як Павло́ говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,

10 то голосом гучни́м промовив: „Устань просто на ноги свої!“ А той скочив, і ходити почав.

11 А люди, побачивши, що́ Павло́ вчинив, підне́сли свій голос, говорячи по-лікао́нському: „Боги людям вподі́бнились, та до нас ось зійшли!“

12 І Варнаву вони звали Зе́всом, а Герме́сом Павла, бо він провід мав у слові.

13 А жрець Зе́вса, що святиня його перед містом була, припрова́див бики та вінки до воріт, та й з наро́дом прино́сити жертву хотів.

14 Та коли про це почули апо́столи Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між наро́д, кричачи

15 та говорячи: „Що́ це робите, люди? Таж і ми такі самі смерте́льні, подібні вам люди, і благовістимо́ вам, — від оцих ось марно́т наверну́тись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.

16 За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежка́ми своїми,

17 але́ не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи́, та напо́внював їжею й радощами серця наші“.

18 І, говорячи це, зале́две спинили наро́д не приносити їм же́ртов.

19 А з Антіохі́ї та з Іконі́ї посхо́дились юдеї, і, підбуривши на́товп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він.

20 Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Де́рвію.

21 І, як звістили Єва́нгелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лі́стру, та в Іконі́ю, та в Антіохі́ю,

22 душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навча́ючи, що через великі у́тиски треба нам вхо́дити у Боже Царство.

23 І рукопокла́ли їм пресві́терів по Церквах, і помолилися з по́стом та й їх передали Господе́ві, в Якого ввірували.

24 Як вони ж перейшли Пісіді́ю, прибули в Памфілі́ю;

25 і, звістивши Господнє Слово в Пергі́ї, вони в Атталі́ю ввійшли,

26 а звідти поплинули в Антіохі́ю, звідки були благода́ті Божій віддані на ді́ло, що його й закінчи́ли.

27 А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері віри поганам.

28 І перебува́ли вони немали́й час із учнями.

使徒行傳第14章	Дiї Розділ 14
1 二人在以哥念同進猶太人的會堂，在那裏講的，叫猶太人和希臘人信的很多。	1 І трапилось, що в Іконі́ї вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що бе́зліч юдеїв й огре́чених увірували.
2 但那不信［unbelieving］的猶太人聳動外邦人，叫他們心裏惱恨弟兄。	2 Невірні ж юдеї підбу́рили та роз'ятри́ли душі поган на братів.
3 於是［therefore］二人在那裏住了多日，倚靠主放膽講道，主藉他們的手施行神蹟奇事，證明他的恩道。	3 Та проте довгий час пробули́ вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідо́цтво давав слову благода́ті Своєї і робив, щоб знаме́на та чу́да чинились їхніми руками.
4 城裏的眾人就分了黨，有附從猶太人的，有附從使徒的。	4 А в місті наро́д поділився, — і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апо́столів.
5 那時，外邦人和猶太人，並他們的官長，一齊擁上來，要凌辱使徒，用石頭打他們。	5 Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старши́ми, щоб зневажити їх та камінням побити,
6 使徒知道了，就逃往呂高尼的路司得、特庇兩個城和周圍地方去，	6 то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікао́нських, до Лі́стри та Де́рвії, та в околиці їхні,
7 在那裏傳福音。	7 і Єва́нгелію там звіща́ли.
8 路司得城裏坐著一個兩腳無力的人，生來是瘸腿的，從來沒有走過。	8 А в Лі́стрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніко́ли ходити не міг.
9 他聽保羅講道，保羅定睛看他，見他有信心，可得痊癒，	9 Він слухав, як Павло́ говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,
10 就大聲說：「你起來，兩腳站直。」那人就跳起來，而且行走。	10 то голосом гучни́м промовив: „Устань просто на ноги свої!“ А той скочив, і ходити почав.
11 百姓［people］看見保羅所作的事，就用呂高尼的話大聲說：「有眾神藉著人形降臨在我們中間了。」	11 А люди, побачивши, що́ Павло́ вчинив, підне́сли свій голос, говорячи по-лікао́нському: „Боги людям вподі́бнились, та до нас ось зійшли!“
12 於是稱巴拿巴為朱庇特［jupiter］，稱保羅為墨丘利［Mercurius］，因為他說話領首。	12 І Варнаву вони звали Зе́всом, а Герме́сом Павла, бо він провід мав у слові.
13 有城外朱庇特［jupiter］的祭司牽著牛，拿著花圈，來到門前，要同百姓［people］向使徒獻祭。	13 А жрець Зе́вса, що святиня його перед містом була, припрова́див бики та вінки до воріт, та й з наро́дом прино́сити жертву хотів.
14 巴拿巴、保羅二使徒聽見，就撕開衣服，跑進百姓［ran in among the people］中間，喊著說：	14 Та коли про це почули апо́столи Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між наро́д, кричачи
15 「諸君，為甚麼作這些事［these things］呢？我們也是人，性情和你們一樣。我們傳福音給你們，是叫你們轉離［turn from］這些虛妄，歸向那創造天、地、海、和其中一切［all things］的永生神。	15 та говорячи: „Що́ це робите, люди? Таж і ми такі самі смерте́льні, подібні вам люди, і благовістимо́ вам, — від оцих ось марно́т наверну́тись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.
16 在從前的世代，他容忍［suffered］列國各行其道；	16 За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежка́ми своїми,
17 然而為自己未嘗不顯出證據來，就如常施恩惠，從天降雨，賞賜豐年，叫我們［our］飲食飽足，滿心喜樂。」	17 але́ не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи́, та напо́внював їжею й радощами серця наші“.
18 二人說了這些話，僅僅的攔住百姓［people］不獻祭與他們。	18 І, говорячи це, зале́две спинили наро́д не приносити їм же́ртов.
19 但有些猶太人從安提阿和以哥念來，挑唆百姓［people］，就用石頭打保羅，以為他是死了，便拖到城外。	19 А з Антіохі́ї та з Іконі́ї посхо́дились юдеї, і, підбуривши на́товп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він.
20 門徒正圍著他，他就起來，走進城去。第二天，同巴拿巴往特庇去，	20 Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Де́рвію.
21 對那城裏的人傳了福音，並且教導了許多人［and had taught many］，就回路司得、以哥念、安提阿去，	21 І, як звістили Єва́нгелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лі́стру, та в Іконі́ю, та в Антіохі́ю,
22 堅固門徒的心，勸他們恆守所信的道；又說：「我們進入神的國，必須經歷許多患難［tribulation］。」	22 душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навча́ючи, що через великі у́тиски треба нам вхо́дити у Боже Царство.
23 二人在各教會中選立了長老，又禁食禱告，就把他們交託所信的主。	23 І рукопокла́ли їм пресві́терів по Церквах, і помолилися з по́стом та й їх передали Господе́ві, в Якого ввірували.
24 二人經過彼西底，來到旁非利亞。	24 Як вони ж перейшли Пісіді́ю, прибули в Памфілі́ю;
25 他們［they］在別加傳［preached］了道，就下亞大利去；	25 і, звістивши Господнє Слово в Пергі́ї, вони в Атталі́ю ввійшли,
26 從那裏坐船，往安提阿去。當初，他們被眾人所託、蒙神之恩，要辦現在所完［fulfilled］之工，就是在這地方。	26 а звідти поплинули в Антіохі́ю, звідки були благода́ті Божій віддані на ді́ло, що його й закінчи́ли.
27 到了那裏，聚集了教會［church］，就述說神藉他們所行的一切事，並神怎樣為外邦人開了信道的門。	27 А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері віри поганам.
28 二人就在那裏同門徒住了多日。	28 І перебува́ли вони немали́й час із учнями.

舊約

新約

使徒行傳

第14章

Дiї

Розділ 14

使徒行傳

第14章

Дiї

Розділ 14