約伯記

第27章

1 約伯[Moreover]接著用比喻[parable]說:

2 我指著奪去我理的永生神,使我心中愁苦的全能者起誓[As God liveth, who hath taken away my judgment; and the Almighty, who hath vexed my soul]

3 我的氣息[breath]尚在我裏面;神的靈[spirit]仍在我的鼻孔內。

4 我的嘴決不說邪惡[wickedness]之言;我的舌也不說詭詐之語。

5 神斷不許我[God forbid that I should]以你們為是;我至死必不除掉自己的純正[remove mine integrity from me]

6 我持定我的義,必不放鬆;在世的日子,我心必不責備我。

7 願我的仇敵如惡人一樣;願那起來攻擊我的,如不義之人一般。

8 偽善之人[hypocrite][hath]得利,神奪取其命的時候還有甚麼盼望[hope]呢?

9 患難臨到他,神豈能聽他的呼求?

10 他豈以全能者為樂?他豈[will he]隨時求告神呢?

11 神的作為,我要指教你們;全能者所行的,我也不隱瞞。

12 看哪[Behold],你們自己也都見過,為何全然變為虛妄呢?

13 神為惡人所定的分,強暴人從全能者所得的產業[heritage]乃是這樣:

14 倘或他的兒女增多,還是被刀所殺;他的子孫必不得飽食。

15 他所遺留的人必死而埋葬;他的寡婦也不哀哭。

16 他雖積蓄銀子如塵沙,預備衣服如泥土;

17 他只管預備,義人卻要穿上;他的銀子,無辜的人要分取。

18 他建造房屋如蟲作窩,又如守望者所搭的棚。

19 他雖富足躺臥,卻不得收殮,轉眼之間就不在了。

20 驚恐如波濤將他追上;暴風在夜間將他颳去。

21 東風把他飄去而離[carrieth him away, and he departeth];又如狂風[as a storm]颳他離開本處。

22 神要向他扔物[cast upon],並不留情;他恨不得逃脫神的手。

23 人要向他拍掌,並要發叱聲,使他離開本處。

Йов

Розділ 27

1 І Йов далі вів мову свою та й казав:

2Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,

3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —

4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!

5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —

6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —

7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!

8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?

9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?

10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?

11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —

12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?

13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:

14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!

15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,

17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.

18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,

19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.

20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,

21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...

22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.

約伯記

第27章

Йов

Розділ 27

1 約伯[Moreover]接著用比喻[parable]說:

1 І Йов далі вів мову свою та й казав:

2 我指著奪去我理的永生神,使我心中愁苦的全能者起誓[As God liveth, who hath taken away my judgment; and the Almighty, who hath vexed my soul]

2Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,

3 我的氣息[breath]尚在我裏面;神的靈[spirit]仍在我的鼻孔內。

3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —

4 我的嘴決不說邪惡[wickedness]之言;我的舌也不說詭詐之語。

4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!

5 神斷不許我[God forbid that I should]以你們為是;我至死必不除掉自己的純正[remove mine integrity from me]

5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —

6 我持定我的義,必不放鬆;在世的日子,我心必不責備我。

6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —

7 願我的仇敵如惡人一樣;願那起來攻擊我的,如不義之人一般。

7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!

8 偽善之人[hypocrite][hath]得利,神奪取其命的時候還有甚麼盼望[hope]呢?

8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?

9 患難臨到他,神豈能聽他的呼求?

9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?

10 他豈以全能者為樂?他豈[will he]隨時求告神呢?

10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?

11 神的作為,我要指教你們;全能者所行的,我也不隱瞞。

11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —

12 看哪[Behold],你們自己也都見過,為何全然變為虛妄呢?

12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?

13 神為惡人所定的分,強暴人從全能者所得的產業[heritage]乃是這樣:

13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:

14 倘或他的兒女增多,還是被刀所殺;他的子孫必不得飽食。

14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!

15 他所遺留的人必死而埋葬;他的寡婦也不哀哭。

15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

16 他雖積蓄銀子如塵沙,預備衣服如泥土;

16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,

17 他只管預備,義人卻要穿上;他的銀子,無辜的人要分取。

17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.

18 他建造房屋如蟲作窩,又如守望者所搭的棚。

18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,

19 他雖富足躺臥,卻不得收殮,轉眼之間就不在了。

19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.

20 驚恐如波濤將他追上;暴風在夜間將他颳去。

20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,

21 東風把他飄去而離[carrieth him away, and he departeth];又如狂風[as a storm]颳他離開本處。

21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...

22 神要向他扔物[cast upon],並不留情;他恨不得逃脫神的手。

22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

23 人要向他拍掌,並要發叱聲,使他離開本處。

23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.