Библия - Обещанное Восстановление

羅馬書

第11章

1 我且說，神棄絕了他的百姓嗎？神［God］斷乎沒有。因為我也是以色列人，亞伯拉罕的後裔，屬便雅憫支派的。

2 神並沒有棄絕他預先所知道的百姓。你們豈不曉得聖經［scripture］上論到以利亞是怎麼說的呢？他在神面前怎樣控告以色列［Israel］說：

3 「主啊，他們殺了你的先知，拆了你的祭壇，只剩下我一個人，他們還要尋索我的命。」

4 神的回話是怎麼說的呢？他說：「我為自己留下七千人，是未曾向巴力的像［image of］屈膝的。」

5 如今也是這樣，照著揀選的恩典，還有所留的餘數。

6 既是出於恩典，就不在乎行為；不然，恩典就不是恩典了；若是靠著行為［But if it be of works］，就不在乎恩典［then it is no more grace］；不然［otherwise］，行為就不是行為了［work is no more work］。

7 這是怎麼樣呢？以色列［Israel］所求的，他們沒有得著；唯有蒙揀選的人得著了，其餘的就成了瞎眼的［blinded］

8 （如經上所記：「神給他們打盹的靈［spirit of slumber］，叫他們［that they］眼睛不能看見，耳朵不能聽見；）直到今日。

9 大衛也說：「願他們的筵席變為網羅，變為機檻，變為絆腳石，作他們的報應。

10 願他們的眼睛昏矇，不得看見；願他們的腰時常彎下［and bow down their back alway］。」

11 我且說，他們失腳是要他們跌倒嗎？神［God］斷乎不是。反倒因他們的過失，救恩便臨到外邦人，要激動他們發憤。

12 若他們的過失，為世上［world］的富足，他們的衰減［diminishing］，為外邦人的富足；何況他們的豐滿呢？

13 我對你們外邦人說這話；因我是外邦人的使徒，所以尊我的職分為大［magnify mine office］，

14 或者可以激動我骨肉之親發憤，好救他們一些人。

15 若他們被丟棄，世界［world］就得與神和好；他們被收納，豈不是死而復生嗎？

16 所獻的新麵若是聖潔，全團也就聖潔了；樹根若是聖潔，樹枝也就聖潔了。

17 若有幾根枝子被折下來，你這野橄欖枝［tree］得接在其中，一同得著橄欖根的肥汁，

18 你就不可向舊枝子誇口；若是誇口，當知道不是你托著根，乃是根托著你。

19 你若說，那枝子被折下來是特為叫我接上。

20 不錯。他們因為不信，所以被折下來；你因為信，所以立得住；你不可自高，反要懼怕。

21 神既不愛惜原來的枝子，就當謹慎［take heed］，免得他也［lest he also］不愛惜你。

22 可見神的恩慈和嚴厲，向那跌倒的人是嚴厲的，向你是有恩慈的；只要你長久在他的恩慈裏，不然，你也要被砍下來。

23 而且他們若不是長久不信，仍要被接上，因為神能夠把他們從新接上。

24 你是從那天生的野橄欖樹［tree］上砍下來的，尚且逆著性得接在好橄欖樹［tree］上，何況這本樹的枝子，要接在本樹上呢。

25 弟兄們，我不願意你們不知道這奧秘，恐怕你們自以為聰明；就是以色列［Israel］有幾分是瞎眼［blindness］的，等到外邦人的數目添滿了。

26 於是以色列全家都要得救。如經上所記：必有一個救主從錫安出來，要消除雅各家的一切罪惡；

27 又說：「我除去他們罪的時候，這就是我與他們所立的約。」

28 就著福音說，他們為你們的緣故是仇敵；就著揀選說，他們為列祖的緣故是蒙愛的。

29 因為神的恩賜和選召是沒有後悔的。

30 你們從前不信［believed］神，如今因他們的不信［unbelief］，你們倒蒙了憐恤。

31 這樣，現在［now］他們也是不信［not believed］，叫他們藉你們的憐恤［through your mercy］，也［also］就蒙憐恤。

32 因為神將眾人都圈在不信［unbelief］之中，特意要憐恤眾人。

33 深哉，神豐富的智慧和知識啊［O］。他的判斷何其難測。他的蹤跡何其難尋。

34 誰知道主的心？誰作過他的謀士呢？

35 誰是先給了他，使他後來償還呢？

36 因為一切［all things］都是本於他，倚靠他，歸於他。願榮耀歸給他，直到永遠。阿們。

До римлян

Розділ 11

1 Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув наро́да Свого́? Зо́всім ні! Бо й я ізра́їльтянин, із насіння Авраамового, Веніями́нового племени.

2 Не відкинув Бог наро́да Свого́, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що гово́рить Писа́ння „про Іллю“, як він ска́ржиться Богові на Ізраїля, кажучи:

3 „Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої же́ртівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі“.

4 Та що каже йому Божа відповідь: „Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваа́лом колін не схилили“.

5 Також і тепе́рішнього ча́су залиши́вся останок за ви́бором благодаті.

6 А коли за благода́ттю, то не з учинків, інакше благода́ть не була́ б благода́ттю. А коли з учинків, то це більше не благода́ть, інакше вчи́нок не є вже вчинок.

7 Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не оде́ржав, та оде́ржали ви́брані, а останні затверді́ли,

8 як написано: „Бог дав їм духа засипа́ння, очі, щоб не бачили, і ву́ха, щоб не чули, аж до сього́днішнього дня“.

9 А Дави́д каже: „Нехай станеться стіл їхній за сітку й за па́стку, і на спокусу, та їм на заплату;

10 нехай потемні́ють їхні очі, щоб не бачили, хай наза́вжди зігне́ться хребе́т їхній!“

11 Тож питаю: Чи ж спіткну́лись вони, щоб упасти? Зо́всім ні! Але з їхнього зане́паду — спасі́ння поганам, щоб ви́кликати за́здрість у них.

12 А коли їхній зане́пад — багатство для світу, а їхнє упоко́рення — багатство поганам, — скільки ж більш повнота́ їхня?

13 Кажу́ бо я вам, поганам: через те, що я апо́стол поганів, я хвалю́ свою службу,

14 може як викличу за́здрість у своїх за тілом, і спасу́ де́кого з них.

15 Коли ж відки́нення їх — то прими́рення світу, то що́ їхнє прийняття́, як не життя з мертвих?

16 А коли святий пе́рвісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й ві́ття святе.

17 Коли ж деякі з галу́зок відломи́лися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепи́вся між них і став спільнико́м то́вщу оли́вного ко́реня,

18 то не вихваляйся перед галу́зками; а коли вихваля́єшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.

19 Отже скажеш: „Галу́зки відломи́лися, щоб я прищепи́вся“.

20 Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

21 Бо коли Бог природних галу́зок не пожалував, то Він і тебе не пожа́лує!

22 Отже, бач до́брість і суво́рість Божу, — на відпалих суворість, а на тебе до́брість Божа, коли перебу́деш у до́брості, коли ж ні, то й ти бу́деш відтя́тий.

23 Та й вони, коли не зоста́нуться в невірстві, прище́пляться, бо має Бог силу їх знов прищепи́ти.

24 Бо коли ти відтя́тий з оливки, дикої з природи, і проти природи заще́плений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прище́пляться до своєї власної оливки?

25 Бо не хо́чу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, — щоб не були́ ви високої думки про себе, що жорстокість ста́лась Ізраїлеві поча́сти, аж поки не вві́йде повне число поган,

26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: „При́йде з Сіо́ну Спаситель, і відве́рне безбожність від Якова,

27 і це запові́т їм від Мене, коли відійму́ гріхи їхні!“

28 Тож вони за Єва́нгелією вороги ради вас, а за вибором — улю́блені ради отців.

29 Бо да́ри й покли́кання Божі невідмінні.

30 Бо як і ви були́ колись неслухняні Богові, а тепер поми́лувані через їхній непо́слух,

31 так і вони тепер спроти́вились для поми́лування вас, щоб і самі були помилувані.

32 Бо замкнув Бог усіх у непо́слух, щоб помилувати всіх.

33 О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його!

34 „Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?

35 Або хто давніш Йому дав, і йому бу́де відда́но?“

36 Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амі́нь.

羅馬書第11章	До римлян Розділ 11
1 我且說，神棄絕了他的百姓嗎？神［God］斷乎沒有。因為我也是以色列人，亞伯拉罕的後裔，屬便雅憫支派的。	1 Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув наро́да Свого́? Зо́всім ні! Бо й я ізра́їльтянин, із насіння Авраамового, Веніями́нового племени.
2 神並沒有棄絕他預先所知道的百姓。你們豈不曉得聖經［scripture］上論到以利亞是怎麼說的呢？他在神面前怎樣控告以色列［Israel］說：	2 Не відкинув Бог наро́да Свого́, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що гово́рить Писа́ння „про Іллю“, як він ска́ржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
3 「主啊，他們殺了你的先知，拆了你的祭壇，只剩下我一個人，他們還要尋索我的命。」	3 „Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої же́ртівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі“.
4 神的回話是怎麼說的呢？他說：「我為自己留下七千人，是未曾向巴力的像［image of］屈膝的。」	4 Та що каже йому Божа відповідь: „Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваа́лом колін не схилили“.
5 如今也是這樣，照著揀選的恩典，還有所留的餘數。	5 Також і тепе́рішнього ча́су залиши́вся останок за ви́бором благодаті.
6 既是出於恩典，就不在乎行為；不然，恩典就不是恩典了；若是靠著行為［But if it be of works］，就不在乎恩典［then it is no more grace］；不然［otherwise］，行為就不是行為了［work is no more work］。	6 А коли за благода́ттю, то не з учинків, інакше благода́ть не була́ б благода́ттю. А коли з учинків, то це більше не благода́ть, інакше вчи́нок не є вже вчинок.
7 這是怎麼樣呢？以色列［Israel］所求的，他們沒有得著；唯有蒙揀選的人得著了，其餘的就成了瞎眼的［blinded］	7 Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не оде́ржав, та оде́ржали ви́брані, а останні затверді́ли,
8 （如經上所記：「神給他們打盹的靈［spirit of slumber］，叫他們［that they］眼睛不能看見，耳朵不能聽見；）直到今日。	8 як написано: „Бог дав їм духа засипа́ння, очі, щоб не бачили, і ву́ха, щоб не чули, аж до сього́днішнього дня“.
9 大衛也說：「願他們的筵席變為網羅，變為機檻，變為絆腳石，作他們的報應。	9 А Дави́д каже: „Нехай станеться стіл їхній за сітку й за па́стку, і на спокусу, та їм на заплату;
10 願他們的眼睛昏矇，不得看見；願他們的腰時常彎下［and bow down their back alway］。」	10 нехай потемні́ють їхні очі, щоб не бачили, хай наза́вжди зігне́ться хребе́т їхній!“
11 我且說，他們失腳是要他們跌倒嗎？神［God］斷乎不是。反倒因他們的過失，救恩便臨到外邦人，要激動他們發憤。	11 Тож питаю: Чи ж спіткну́лись вони, щоб упасти? Зо́всім ні! Але з їхнього зане́паду — спасі́ння поганам, щоб ви́кликати за́здрість у них.
12 若他們的過失，為世上［world］的富足，他們的衰減［diminishing］，為外邦人的富足；何況他們的豐滿呢？	12 А коли їхній зане́пад — багатство для світу, а їхнє упоко́рення — багатство поганам, — скільки ж більш повнота́ їхня?
13 我對你們外邦人說這話；因我是外邦人的使徒，所以尊我的職分為大［magnify mine office］，	13 Кажу́ бо я вам, поганам: через те, що я апо́стол поганів, я хвалю́ свою службу,
14 或者可以激動我骨肉之親發憤，好救他們一些人。	14 може як викличу за́здрість у своїх за тілом, і спасу́ де́кого з них.
15 若他們被丟棄，世界［world］就得與神和好；他們被收納，豈不是死而復生嗎？	15 Коли ж відки́нення їх — то прими́рення світу, то що́ їхнє прийняття́, як не життя з мертвих?
16 所獻的新麵若是聖潔，全團也就聖潔了；樹根若是聖潔，樹枝也就聖潔了。	16 А коли святий пе́рвісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й ві́ття святе.
17 若有幾根枝子被折下來，你這野橄欖枝［tree］得接在其中，一同得著橄欖根的肥汁，	17 Коли ж деякі з галу́зок відломи́лися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепи́вся між них і став спільнико́м то́вщу оли́вного ко́реня,
18 你就不可向舊枝子誇口；若是誇口，當知道不是你托著根，乃是根托著你。	18 то не вихваляйся перед галу́зками; а коли вихваля́єшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
19 你若說，那枝子被折下來是特為叫我接上。	19 Отже скажеш: „Галу́зки відломи́лися, щоб я прищепи́вся“.
20 不錯。他們因為不信，所以被折下來；你因為信，所以立得住；你不可自高，反要懼怕。	20 Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
21 神既不愛惜原來的枝子，就當謹慎［take heed］，免得他也［lest he also］不愛惜你。	21 Бо коли Бог природних галу́зок не пожалував, то Він і тебе не пожа́лує!
22 可見神的恩慈和嚴厲，向那跌倒的人是嚴厲的，向你是有恩慈的；只要你長久在他的恩慈裏，不然，你也要被砍下來。	22 Отже, бач до́брість і суво́рість Божу, — на відпалих суворість, а на тебе до́брість Божа, коли перебу́деш у до́брості, коли ж ні, то й ти бу́деш відтя́тий.
23 而且他們若不是長久不信，仍要被接上，因為神能夠把他們從新接上。	23 Та й вони, коли не зоста́нуться в невірстві, прище́пляться, бо має Бог силу їх знов прищепи́ти.
24 你是從那天生的野橄欖樹［tree］上砍下來的，尚且逆著性得接在好橄欖樹［tree］上，何況這本樹的枝子，要接在本樹上呢。	24 Бо коли ти відтя́тий з оливки, дикої з природи, і проти природи заще́плений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прище́пляться до своєї власної оливки?
25 弟兄們，我不願意你們不知道這奧秘，恐怕你們自以為聰明；就是以色列［Israel］有幾分是瞎眼［blindness］的，等到外邦人的數目添滿了。	25 Бо не хо́чу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, — щоб не були́ ви високої думки про себе, що жорстокість ста́лась Ізраїлеві поча́сти, аж поки не вві́йде повне число поган,
26 於是以色列全家都要得救。如經上所記：必有一個救主從錫安出來，要消除雅各家的一切罪惡；	26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: „При́йде з Сіо́ну Спаситель, і відве́рне безбожність від Якова,
27 又說：「我除去他們罪的時候，這就是我與他們所立的約。」	27 і це запові́т їм від Мене, коли відійму́ гріхи їхні!“
28 就著福音說，他們為你們的緣故是仇敵；就著揀選說，他們為列祖的緣故是蒙愛的。	28 Тож вони за Єва́нгелією вороги ради вас, а за вибором — улю́блені ради отців.
29 因為神的恩賜和選召是沒有後悔的。	29 Бо да́ри й покли́кання Божі невідмінні.
30 你們從前不信［believed］神，如今因他們的不信［unbelief］，你們倒蒙了憐恤。	30 Бо як і ви були́ колись неслухняні Богові, а тепер поми́лувані через їхній непо́слух,
31 這樣，現在［now］他們也是不信［not believed］，叫他們藉你們的憐恤［through your mercy］，也［also］就蒙憐恤。	31 так і вони тепер спроти́вились для поми́лування вас, щоб і самі були помилувані.
32 因為神將眾人都圈在不信［unbelief］之中，特意要憐恤眾人。	32 Бо замкнув Бог усіх у непо́слух, щоб помилувати всіх.
33 深哉，神豐富的智慧和知識啊［O］。他的判斷何其難測。他的蹤跡何其難尋。	33 О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його!
34 誰知道主的心？誰作過他的謀士呢？	34 „Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?
35 誰是先給了他，使他後來償還呢？	35 Або хто давніш Йому дав, і йому бу́де відда́но?“
36 因為一切［all things］都是本於他，倚靠他，歸於他。願榮耀歸給他，直到永遠。阿們。	36 Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амі́нь.

舊約

新約

羅馬書

第11章

До римлян

Розділ 11

羅馬書

第11章

До римлян

Розділ 11