耶利米書

第17章

1 猶大人之罪、錄以鐵筆、其鋒堅剛無匹、銘於心中、書於壇角。

2 茂林之下、高岡之上、建置祭壇、樹立偶像、彼之子女憶之。

3 我聖山之民、於四境崇丘、干犯罪戾、故我必以爾土產貨財、爲敵人所攘奪。

4 我昔錫爾土地、後必使爾至未識之地、爲敵人服役、蓋爾干我震怒、炎炎不滅。

5 耶和華曰、人背逆予、求人助己、惟人力是恃、禍必不遠。

6 譬彼杜松、生於曠野、其地斥鹵、其壤燥烈、人踪罕至、不沾膏澤。

7 以我爲恃者、望我拯救、綏祉繁多、

8 譬彼林木、植於溪旁、根延河畔、雖經炎熱、雖歷亢陽、不受其害、枝葉青蒼、結果不息。

9 人心詭譎、不可改易、難以灼知。

10 我耶和華鑒察人心、視人所行、而加報施。

11 譬彼鷓鴣、非己之卵、覆翼而育之、亦猶得非義之利者、不終身而失之、其愚孰甚。

12 耶利米曰、我儕聖所、溯厥肇造、其位崇高、輝煌赫奕。

13 耶和華歟、以色列族所望、違之者、愧恥蒙於一身、耶和華爲活水之源、棄之者、臭名遺於萬世。

14 耶和華歟、爾醫我則得痊、爾拯予則得救、揄揚爾不置。

15 人嘗詰予云、耶和華之言、安有效騐、任彼行其旨。

16 我聽爾命、爲民之牧、斯職不敢速棄、民遭患難、非我所欲、我所言者、惟爾使之、爾所知也。

17 予罹患難、望爾眷祐、毋使予恐懼、毋使予愧恥、當令窘逐我者、懷慙無地、罹大禍、遘重災、至於滅亡。〇

18 併於上節

19 耶和華諭我曰、爾當立於耶路撒冷門、猶大王、與庶民出入之所、

20 告之云、猶大居民、及耶路撒冷人、凡出入是門者、宜聽耶和華之言。

21 耶和華曰、爾當謹恪、安息日勿負荷入耶路撒冷邑門。

22 安息日勿負荷出爾室、亦勿操作、乃以安息日爲聖日、遵我所諭爾祖之命、

23 爾祖不遵命、不傾耳以聽、乃強厥項、不聽訓言、不承教誨。

24 耶和華又曰、如爾恪聽予言、於安息日不負荷入此邑門、乃以安息日爲聖日、亦不操作、

25 則繼大闢爲王、乘車服馬、與厥諸僕、及猶大耶路撒冷居民、俱入邑門、此邑永存。

26 自猶大諸邑、耶路撒冷四周、及便雅憫地、或山岡、或平原、或南方、人將至、攜燔祭禮物、芬芳之品、入我殿宇、揄揚我名。

27 如爾不聽、不以安息日爲聖日、仍於安息日負荷入耶路撒冷邑門、則我必火焚邑門、延及宮殿、無人撲滅、

Єремiя

Розділ 17

1 Гріх Юдин напи́саний ри́льцем залізним, діяма́нтовим ві́стрям він ви́ритий на табли́ці їхнього серця, і на ро́гах жерто́вників їхніх.

2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жерто́вники свої та своїх Аше́р при зеленому де́реві, на високих підгі́рках,

3 про го́ру на полі. Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, пагірки жерто́вні твої — за гріх по всіляких границях твоїх.

4 І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі. І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм, й аж навіки пала́тиме він!

5 Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!

6 І він бу́де, як голий той кущ у степу́, і не побачить, щоб добре прийшло́, і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині, у кра́ї солоному та незаме́шканому.

7 Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа, що Господь — то надія його!

8 І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене, що над пото́ком пускає корі́ння своє, і не боїться, як при́йде спеко́та, — і його листя зелене, і в році посу́хи не буде жури́тись, і не перестане прино́сити пло́ду!

9 Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне, хто пізнає його?

10 Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́.

11 Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́.

12 Трон слави, висо́кий від віку, — це місце нашої святині!

13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є! Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані, бо вони поки́нули Господа, джерело живої води.

14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я, спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, — бо Ти слава моя!

15 Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно при́йде!“

16 А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе, не жада́в злого дня, Ти це знаєш, — що вихо́дило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було́.

17 Не будь Ти для мене страхі́ттям, — на день зла Ти моє пристано́вище!

18 Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням!

19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів наро́ду, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.

20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими.

21 Так говорить Господь: Стережіться за ду́ші свої, і не носіть тягару́ за субо́тнього дня, і не носіть його бра́мами Єрусалиму.

22 І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня, і жо́дної праці робити не бу́дете, і день субо́тній освя́тите, як Я вашим батька́м наказав був!

23 Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли, і вчинили себе тугоши́їми, щоб не слухатися та не брати навча́ння.

24 I буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, — щоб тягару́ не носити в брами міста цього́ за субо́тнього дня, і щоб освяти́ти день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, —

25 то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князі́, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесни́цями й кі́ньми, вони й їхні прави́телі, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!

26 І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму, і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни, і з гір, і з пі́вдня, і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть, та жертву хлі́бну, і ла́дан, і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього.

27 А якщо ви Мене не послу́хаєтесь, щоб святити день субо́тній і щоб тягару́ не носити, і щоб бра́мами Єрусалиму субо́тнього дня не ходити, то огонь підпалю́ в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне!

耶利米書

第17章

Єремiя

Розділ 17

1 猶大人之罪、錄以鐵筆、其鋒堅剛無匹、銘於心中、書於壇角。

1 Гріх Юдин напи́саний ри́льцем залізним, діяма́нтовим ві́стрям він ви́ритий на табли́ці їхнього серця, і на ро́гах жерто́вників їхніх.

2 茂林之下、高岡之上、建置祭壇、樹立偶像、彼之子女憶之。

2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жерто́вники свої та своїх Аше́р при зеленому де́реві, на високих підгі́рках,

3 我聖山之民、於四境崇丘、干犯罪戾、故我必以爾土產貨財、爲敵人所攘奪。

3 про го́ру на полі. Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, пагірки жерто́вні твої — за гріх по всіляких границях твоїх.

4 我昔錫爾土地、後必使爾至未識之地、爲敵人服役、蓋爾干我震怒、炎炎不滅。

4 І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі. І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм, й аж навіки пала́тиме він!

5 耶和華曰、人背逆予、求人助己、惟人力是恃、禍必不遠。

5 Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!

6 譬彼杜松、生於曠野、其地斥鹵、其壤燥烈、人踪罕至、不沾膏澤。

6 І він бу́де, як голий той кущ у степу́, і не побачить, щоб добре прийшло́, і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині, у кра́ї солоному та незаме́шканому.

7 以我爲恃者、望我拯救、綏祉繁多、

7 Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа, що Господь — то надія його!

8 譬彼林木、植於溪旁、根延河畔、雖經炎熱、雖歷亢陽、不受其害、枝葉青蒼、結果不息。

8 І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене, що над пото́ком пускає корі́ння своє, і не боїться, як при́йде спеко́та, — і його листя зелене, і в році посу́хи не буде жури́тись, і не перестане прино́сити пло́ду!

9 人心詭譎、不可改易、難以灼知。

9 Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне, хто пізнає його?

10 我耶和華鑒察人心、視人所行、而加報施。

10 Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́.

11 譬彼鷓鴣、非己之卵、覆翼而育之、亦猶得非義之利者、不終身而失之、其愚孰甚。

11 Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́.

12 耶利米曰、我儕聖所、溯厥肇造、其位崇高、輝煌赫奕。

12 Трон слави, висо́кий від віку, — це місце нашої святині!

13 耶和華歟、以色列族所望、違之者、愧恥蒙於一身、耶和華爲活水之源、棄之者、臭名遺於萬世。

13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є! Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані, бо вони поки́нули Господа, джерело живої води.

14 耶和華歟、爾醫我則得痊、爾拯予則得救、揄揚爾不置。

14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я, спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, — бо Ти слава моя!

15 人嘗詰予云、耶和華之言、安有效騐、任彼行其旨。

15 Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно при́йде!“

16 我聽爾命、爲民之牧、斯職不敢速棄、民遭患難、非我所欲、我所言者、惟爾使之、爾所知也。

16 А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе, не жада́в злого дня, Ти це знаєш, — що вихо́дило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було́.

17 予罹患難、望爾眷祐、毋使予恐懼、毋使予愧恥、當令窘逐我者、懷慙無地、罹大禍、遘重災、至於滅亡。〇

17 Не будь Ти для мене страхі́ттям, — на день зла Ти моє пристано́вище!

18 併於上節

18 Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням!

19 耶和華諭我曰、爾當立於耶路撒冷門、猶大王、與庶民出入之所、

19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів наро́ду, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.

20 告之云、猶大居民、及耶路撒冷人、凡出入是門者、宜聽耶和華之言。

20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими.

21 耶和華曰、爾當謹恪、安息日勿負荷入耶路撒冷邑門。

21 Так говорить Господь: Стережіться за ду́ші свої, і не носіть тягару́ за субо́тнього дня, і не носіть його бра́мами Єрусалиму.

22 安息日勿負荷出爾室、亦勿操作、乃以安息日爲聖日、遵我所諭爾祖之命、

22 І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня, і жо́дної праці робити не бу́дете, і день субо́тній освя́тите, як Я вашим батька́м наказав був!

23 爾祖不遵命、不傾耳以聽、乃強厥項、不聽訓言、不承教誨。

23 Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли, і вчинили себе тугоши́їми, щоб не слухатися та не брати навча́ння.

24 耶和華又曰、如爾恪聽予言、於安息日不負荷入此邑門、乃以安息日爲聖日、亦不操作、

24 I буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, — щоб тягару́ не носити в брами міста цього́ за субо́тнього дня, і щоб освяти́ти день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, —

25 則繼大闢爲王、乘車服馬、與厥諸僕、及猶大耶路撒冷居民、俱入邑門、此邑永存。

25 то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князі́, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесни́цями й кі́ньми, вони й їхні прави́телі, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!

26 自猶大諸邑、耶路撒冷四周、及便雅憫地、或山岡、或平原、或南方、人將至、攜燔祭禮物、芬芳之品、入我殿宇、揄揚我名。

26 І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму, і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни, і з гір, і з пі́вдня, і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть, та жертву хлі́бну, і ла́дан, і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього.

27 如爾不聽、不以安息日爲聖日、仍於安息日負荷入耶路撒冷邑門、則我必火焚邑門、延及宮殿、無人撲滅、

27 А якщо ви Мене не послу́хаєтесь, щоб святити день субо́тній і щоб тягару́ не носити, і щоб бра́мами Єрусалиму субо́тнього дня не ходити, то огонь підпалю́ в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне!