耶利米書

第12章

1 耶利米曰、耶和華歟、吾訴於爾前、爾惟公是秉、卽以爾行事論之、作惡者享通、逆理者平康、誠何故哉。

2 爾栽植斯人、遂發根株、長而結果、口則附爾、心則遠爾。

3 耶和華歟、爾鑒察予、知予中心信從、惟彼作惡者流、爾其牽之、若羊置於死地。

4 人居斯土、作惡無厭、自謂上帝不加彰癉、故邦國愁慘、土產槁枯、禽獸死亡、伊於何底。

5 耶和華曰、爾與步卒爭鬬、已形困憊、焉能與驍騎角力哉、邦國平康、爾可自恃、約但漲溢、將如之何。

6 宗族兄弟、疇昔欺爾、羣驅逐爾、今雖善言相待、亦勿信之。

7 我棄聖殿、與所得之土、委我愛民、付於敵手、

8 我視斯民若林中之獅、聞其狂吼、故深痛疾。

9 我視斯民、若斑狼、凡鷙鳥走獸、俱當羣集、而吞噬之。

10 殘賊衆多、毀我園囿、蹂躪我業、使我良田、變爲曠野。

11 邦國荒蕪、號呼於我前、國雖荒蕪、人猶不以爲意。

12 曠野童山、寇賊已至、遍於四境、民罹鋒刃、被吞噬、不享綏安、我使之然。

13 所播者麥、所穫者荆、雖勞無益、見土產則蒙羞、我怒震烈、故使之然。〇

14 耶和華曰、凡彼鄰邦、作惡不悛、侵伐我所賜以色列族之土、我必救猶大家、得脫敵人之地、驅鄰邦出於其故土、

15 旣驅之出、後加矜憫、使歸故土、恢復舊業。

16 如鄰邦之人、效我民所爲、指我而誓、不復教人指巴力而誓、則可恒居於我民間、

17 不然、我必殲滅之、耶和華已言之矣。

Єремiя

Розділ 12

1 Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правува́тися буду з Тобою: чому́ то дорога безбожним щасти́ться, чому́ то спокійні всі зра́дники?

2 Ти їх посадив — і вони вкорени́лись, ростуть і прино́сять плоди́. Ти близьки́й в устах їхніх, та далекий від їхніх серде́ць.

3 А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи́ їх, немов на зарі́з ту отару, і признач їх на день побиття́!

4 Аж доки в жало́бі земля пробува́тиме, і со́хнути буде трава всього поля за зло її ме́шканців? Гине худо́ба та пта́ство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить!

5 Як ти з пі́шими бігав, і вони тебе зму́чили, то як будеш змагатися з кі́ньми? Ти в спокі́йному кра́ї безпечний, та що будеш робити в пові́дді Йорда́ну?

6 Бо також твої бра́ття та дім твого ба́тька — і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, — не вір їм, коли й добре тобі говори́тимуть!

7 Поки́нув Я Свій дім, залиши́в спа́док Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів.

8 Спа́док Мій Мені став, мов лев той у лісі, — свій голос дав проти Мене, тому́ то його Я знена́видив.

9 Чи для Мене спа́док Мій, — хижий птах різноба́рвний, що хижі птахи́ позліта́лись круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову́ звірину́, спрова́дьте, щоб же́рли!

10 Числе́нні па́стирі попсува́ли Мого виноградника, потопта́ли Мій у́діл, Мій улю́блений уділ вони обернули на голу пустиню!

11 Обернули його на спусто́шення, він при Мені у жало́бі, спусто́шений, увесь Край опусті́лий, — бо ніко́го нема, хто б поклав це на серце собі!

12 Поприхо́дять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжира́є від кра́ю землі й аж до кра́ю землі, миру не буде для всякого тіла!

13 Пшеницю посіяли, те́рня ж пожали, наму́чилися, та не мали кори́сти. І буде вам сором за ваші плоди́ через лю́тість Господнього гніву!

14 Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотика́ються того спа́дку, що Я дав на спа́дщину наро́ду Моєму Ізраїлеві: Ось Я повирива́ю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з сере́дини їхньої.

15 І станеться, як Я їх повирива́ю, то верну́ся й помилую їх, і кожного з них приверну́ до спа́дщини його, і кожного до кра́ю його.

16 І буде, якщо вони справді навча́ться доріг наро́ду Мого, щоб присягатися Йме́нням Моїм: „Як живий Господь“, — як вони присягати навчили наро́д Мій Ваалом, то збудуються серед наро́ду Мого!

17 А якщо не послухають, то ви́рву наро́д цей, вирива́ючи та вигубля́ючи, каже Господь!“

耶利米書

第12章

Єремiя

Розділ 12

1 耶利米曰、耶和華歟、吾訴於爾前、爾惟公是秉、卽以爾行事論之、作惡者享通、逆理者平康、誠何故哉。

1 Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правува́тися буду з Тобою: чому́ то дорога безбожним щасти́ться, чому́ то спокійні всі зра́дники?

2 爾栽植斯人、遂發根株、長而結果、口則附爾、心則遠爾。

2 Ти їх посадив — і вони вкорени́лись, ростуть і прино́сять плоди́. Ти близьки́й в устах їхніх, та далекий від їхніх серде́ць.

3 耶和華歟、爾鑒察予、知予中心信從、惟彼作惡者流、爾其牽之、若羊置於死地。

3 А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи́ їх, немов на зарі́з ту отару, і признач їх на день побиття́!

4 人居斯土、作惡無厭、自謂上帝不加彰癉、故邦國愁慘、土產槁枯、禽獸死亡、伊於何底。

4 Аж доки в жало́бі земля пробува́тиме, і со́хнути буде трава всього поля за зло її ме́шканців? Гине худо́ба та пта́ство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить!

5 耶和華曰、爾與步卒爭鬬、已形困憊、焉能與驍騎角力哉、邦國平康、爾可自恃、約但漲溢、將如之何。

5 Як ти з пі́шими бігав, і вони тебе зму́чили, то як будеш змагатися з кі́ньми? Ти в спокі́йному кра́ї безпечний, та що будеш робити в пові́дді Йорда́ну?

6 宗族兄弟、疇昔欺爾、羣驅逐爾、今雖善言相待、亦勿信之。

6 Бо також твої бра́ття та дім твого ба́тька — і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, — не вір їм, коли й добре тобі говори́тимуть!

7 我棄聖殿、與所得之土、委我愛民、付於敵手、

7 Поки́нув Я Свій дім, залиши́в спа́док Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів.

8 我視斯民若林中之獅、聞其狂吼、故深痛疾。

8 Спа́док Мій Мені став, мов лев той у лісі, — свій голос дав проти Мене, тому́ то його Я знена́видив.

9 我視斯民、若斑狼、凡鷙鳥走獸、俱當羣集、而吞噬之。

9 Чи для Мене спа́док Мій, — хижий птах різноба́рвний, що хижі птахи́ позліта́лись круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову́ звірину́, спрова́дьте, щоб же́рли!

10 殘賊衆多、毀我園囿、蹂躪我業、使我良田、變爲曠野。

10 Числе́нні па́стирі попсува́ли Мого виноградника, потопта́ли Мій у́діл, Мій улю́блений уділ вони обернули на голу пустиню!

11 邦國荒蕪、號呼於我前、國雖荒蕪、人猶不以爲意。

11 Обернули його на спусто́шення, він при Мені у жало́бі, спусто́шений, увесь Край опусті́лий, — бо ніко́го нема, хто б поклав це на серце собі!

12 曠野童山、寇賊已至、遍於四境、民罹鋒刃、被吞噬、不享綏安、我使之然。

12 Поприхо́дять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжира́є від кра́ю землі й аж до кра́ю землі, миру не буде для всякого тіла!

13 所播者麥、所穫者荆、雖勞無益、見土產則蒙羞、我怒震烈、故使之然。〇

13 Пшеницю посіяли, те́рня ж пожали, наму́чилися, та не мали кори́сти. І буде вам сором за ваші плоди́ через лю́тість Господнього гніву!

14 耶和華曰、凡彼鄰邦、作惡不悛、侵伐我所賜以色列族之土、我必救猶大家、得脫敵人之地、驅鄰邦出於其故土、

14 Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотика́ються того спа́дку, що Я дав на спа́дщину наро́ду Моєму Ізраїлеві: Ось Я повирива́ю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з сере́дини їхньої.

15 旣驅之出、後加矜憫、使歸故土、恢復舊業。

15 І станеться, як Я їх повирива́ю, то верну́ся й помилую їх, і кожного з них приверну́ до спа́дщини його, і кожного до кра́ю його.

16 如鄰邦之人、效我民所爲、指我而誓、不復教人指巴力而誓、則可恒居於我民間、

16 І буде, якщо вони справді навча́ться доріг наро́ду Мого, щоб присягатися Йме́нням Моїм: „Як живий Господь“, — як вони присягати навчили наро́д Мій Ваалом, то збудуються серед наро́ду Мого!

17 不然、我必殲滅之、耶和華已言之矣。

17 А якщо не послухають, то ви́рву наро́д цей, вирива́ючи та вигубля́ючи, каже Господь!“