耶利米書第12章 |
1 耶利米曰、耶和華歟、吾訴於爾前、爾惟公是秉、卽以爾行事論之、作惡者享通、逆理者平康、誠何故哉。 |
2 爾栽植斯人、遂發根株、長而結果、口則附爾、心則遠爾。 |
3 耶和華歟、爾鑒察予、知予中心信從、惟彼作惡者流、爾其牽之、若羊置於死地。 |
4 人居斯土、作惡無厭、自謂上帝不加彰癉、故邦國愁慘、土產槁枯、禽獸死亡、伊於何底。 |
5 耶和華曰、爾與步卒爭鬬、已形困憊、焉能與驍騎角力哉、邦國平康、爾可自恃、約但漲溢、將如之何。 |
6 宗族兄弟、疇昔欺爾、羣驅逐爾、今雖善言相待、亦勿信之。 |
7 我棄聖殿、與所得之土、委我愛民、付於敵手、 |
8 我視斯民若林中之獅、聞其狂吼、故深痛疾。 |
9 我視斯民、若斑狼、凡鷙鳥走獸、俱當羣集、而吞噬之。 |
10 殘賊衆多、毀我園囿、蹂躪我業、使我良田、變爲曠野。 |
11 邦國荒蕪、號呼於我前、國雖荒蕪、人猶不以爲意。 |
12 曠野童山、寇賊已至、遍於四境、民罹鋒刃、被吞噬、不享綏安、我使之然。 |
13 所播者麥、所穫者荆、雖勞無益、見土產則蒙羞、我怒震烈、故使之然。〇 |
14 |
15 旣驅之出、後加矜憫、使歸故土、恢復舊業。 |
16 如鄰邦之人、效我民所爲、指我而誓、不復教人指巴力而誓、則可恒居於我民間、 |
17 不然、我必殲滅之、耶和華已言之矣。 |
ЄремiяРозділ 12 |
1 |
2 Ти їх посадив — і вони вкорени́лись, ростуть і прино́сять плоди́. Ти близьки́й в устах їхніх, та далекий від їхніх серде́ць. |
3 А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи́ їх, немов на зарі́з ту отару, і признач їх на день побиття́! |
4 Аж доки в жало́бі земля пробува́тиме, і со́хнути буде трава всього поля за зло її ме́шканців? Гине худо́ба та пта́ство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить! |
5 Як ти з пі́шими бігав, і вони тебе зму́чили, то як будеш змагатися з кі́ньми? Ти в спокі́йному кра́ї безпечний, та що будеш робити в пові́дді Йорда́ну? |
6 Бо також твої бра́ття та дім твого ба́тька — і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, — не вір їм, коли й добре тобі говори́тимуть! |
7 Поки́нув Я Свій дім, залиши́в спа́док Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів. |
8 Спа́док Мій Мені став, мов лев той у лісі, — свій голос дав проти Мене, тому́ то його Я знена́видив. |
9 Чи для Мене спа́док Мій, — хижий птах різноба́рвний, що хижі птахи́ позліта́лись круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову́ звірину́, спрова́дьте, щоб же́рли! |
10 Числе́нні па́стирі попсува́ли Мого виноградника, потопта́ли Мій у́діл, Мій улю́блений уділ вони обернули на голу пустиню! |
11 Обернули його на спусто́шення, він при Мені у жало́бі, спусто́шений, увесь Край опусті́лий, — бо ніко́го нема, хто б поклав це на серце собі! |
12 Поприхо́дять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжира́є від кра́ю землі й аж до кра́ю землі, миру не буде для всякого тіла! |
13 Пшеницю посіяли, те́рня ж пожали, наму́чилися, та не мали кори́сти. І буде вам сором за ваші плоди́ через лю́тість Господнього гніву! |
14 Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотика́ються того спа́дку, що Я дав на спа́дщину наро́ду Моєму Ізраїлеві: Ось Я повирива́ю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з сере́дини їхньої. |
15 І станеться, як Я їх повирива́ю, то верну́ся й помилую їх, і кожного з них приверну́ до спа́дщини його, і кожного до кра́ю його. |
16 І буде, якщо вони справді навча́ться доріг наро́ду Мого, щоб присягатися Йме́нням Моїм: „Як живий Господь“, — як вони присягати навчили наро́д Мій Ваалом, то збудуються серед наро́ду Мого! |
17 А якщо не послухають, то ви́рву наро́д цей, вирива́ючи та вигубля́ючи, каже Господь!“ |
耶利米書第12章 |
ЄремiяРозділ 12 |
1 耶利米曰、耶和華歟、吾訴於爾前、爾惟公是秉、卽以爾行事論之、作惡者享通、逆理者平康、誠何故哉。 |
1 |
2 爾栽植斯人、遂發根株、長而結果、口則附爾、心則遠爾。 |
2 Ти їх посадив — і вони вкорени́лись, ростуть і прино́сять плоди́. Ти близьки́й в устах їхніх, та далекий від їхніх серде́ць. |
3 耶和華歟、爾鑒察予、知予中心信從、惟彼作惡者流、爾其牽之、若羊置於死地。 |
3 А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи́ їх, немов на зарі́з ту отару, і признач їх на день побиття́! |
4 人居斯土、作惡無厭、自謂上帝不加彰癉、故邦國愁慘、土產槁枯、禽獸死亡、伊於何底。 |
4 Аж доки в жало́бі земля пробува́тиме, і со́хнути буде трава всього поля за зло її ме́шканців? Гине худо́ба та пта́ство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить! |
5 耶和華曰、爾與步卒爭鬬、已形困憊、焉能與驍騎角力哉、邦國平康、爾可自恃、約但漲溢、將如之何。 |
5 Як ти з пі́шими бігав, і вони тебе зму́чили, то як будеш змагатися з кі́ньми? Ти в спокі́йному кра́ї безпечний, та що будеш робити в пові́дді Йорда́ну? |
6 宗族兄弟、疇昔欺爾、羣驅逐爾、今雖善言相待、亦勿信之。 |
6 Бо також твої бра́ття та дім твого ба́тька — і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, — не вір їм, коли й добре тобі говори́тимуть! |
7 我棄聖殿、與所得之土、委我愛民、付於敵手、 |
7 Поки́нув Я Свій дім, залиши́в спа́док Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів. |
8 我視斯民若林中之獅、聞其狂吼、故深痛疾。 |
8 Спа́док Мій Мені став, мов лев той у лісі, — свій голос дав проти Мене, тому́ то його Я знена́видив. |
9 我視斯民、若斑狼、凡鷙鳥走獸、俱當羣集、而吞噬之。 |
9 Чи для Мене спа́док Мій, — хижий птах різноба́рвний, що хижі птахи́ позліта́лись круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову́ звірину́, спрова́дьте, щоб же́рли! |
10 殘賊衆多、毀我園囿、蹂躪我業、使我良田、變爲曠野。 |
10 Числе́нні па́стирі попсува́ли Мого виноградника, потопта́ли Мій у́діл, Мій улю́блений уділ вони обернули на голу пустиню! |
11 邦國荒蕪、號呼於我前、國雖荒蕪、人猶不以爲意。 |
11 Обернули його на спусто́шення, він при Мені у жало́бі, спусто́шений, увесь Край опусті́лий, — бо ніко́го нема, хто б поклав це на серце собі! |
12 曠野童山、寇賊已至、遍於四境、民罹鋒刃、被吞噬、不享綏安、我使之然。 |
12 Поприхо́дять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжира́є від кра́ю землі й аж до кра́ю землі, миру не буде для всякого тіла! |
13 所播者麥、所穫者荆、雖勞無益、見土產則蒙羞、我怒震烈、故使之然。〇 |
13 Пшеницю посіяли, те́рня ж пожали, наму́чилися, та не мали кори́сти. І буде вам сором за ваші плоди́ через лю́тість Господнього гніву! |
14 |
14 Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотика́ються того спа́дку, що Я дав на спа́дщину наро́ду Моєму Ізраїлеві: Ось Я повирива́ю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з сере́дини їхньої. |
15 旣驅之出、後加矜憫、使歸故土、恢復舊業。 |
15 І станеться, як Я їх повирива́ю, то верну́ся й помилую їх, і кожного з них приверну́ до спа́дщини його, і кожного до кра́ю його. |
16 如鄰邦之人、效我民所爲、指我而誓、不復教人指巴力而誓、則可恒居於我民間、 |
16 І буде, якщо вони справді навча́ться доріг наро́ду Мого, щоб присягатися Йме́нням Моїм: „Як живий Господь“, — як вони присягати навчили наро́д Мій Ваалом, то збудуються серед наро́ду Мого! |
17 不然、我必殲滅之、耶和華已言之矣。 |
17 А якщо не послухають, то ви́рву наро́д цей, вирива́ючи та вигубля́ючи, каже Господь!“ |