耶利米書

第11章

1 耶和華諭耶利米、

2 俾告猶大族、耶路撒冷居民、咸聆盟約之言、

3 曰以色列族之上帝耶和華云、昔我導爾祖出埃及、如脫冶鑪、諭之曰、我所命爾必聽、則可爲我民、我爲爾上帝、

4 併於上節

5 我與爾祖誓、錫以產乳與蜜之地、必踐前言、今日之事爲徵、如爾不從斯約之言、禍必不遠。耶利米曰、耶和華歟、余敢不惟命是行。

6 耶和華使耶利米、播告於猶大諸邑、及耶路撒冷逵衢、云、宜聽斯約之言、遵從弗失、

7 自我導爾祖出埃及、以迄今日、我屢訓迪、曰、宜聽我命、

8 彼不肯從、不傾耳以聽、乃縱欲行惡、我所命之約、彼不恪守、我已降罰、循約所言。

9 耶和華又告耶利米曰、猶大人、及耶路撒冷居民、咸謀叛逆、予鑒察之。

10 其列祖不聽我言、崇事他上帝、彼乃效尤、我與彼祖結約、以色列族、及猶大家、爽我盟約。

11 故我耶和華必降災其身、使彼不能逃避、彼雖龥我、我必不應、

12 猶大諸邑、各事一上帝、耶路撒冷諸逵衢、各立一祭壇、焚香崇拜可惡之物巴力、不知患難之時、雖龥呼之、弗蒙拯救、

13 併於上節

14 惟爾先知勿爲斯民祈禱、彼罹禍害、呼龥於上、我必不應、

15 我之選民、樂與衆同惡、尚入我殿、以獻聖胙、亦奚以爲。

16 我耶和華以爾爲橄欖、枝葉葱蘢、結果繁庶、今威聲大振、火燃焰騰、焚其枝葉。

17 我萬有之主耶和華、昔培植爾、今降爾以災、蓋以色列族猶大家、焚香崇事巴力、干我震怒。

18 耶利米曰、民謀害予、乃蒙耶和華默示、俾我灼知、

19 人謀害我、我昔不知、譬彼羔羊、其性柔順、將就死地、人曰、當滅其生命、若伐木剝果、使名不存。

20 萬有之主耶和華歟、爾鑒察人心、惟秉公義、我訴於爾前、爾其雪忿、使我目覩。

21 萬有之主耶和華曰、亞拿突居民、旣謀害爾、使爾不託我名而設教、言必戮爾、故我必罰之、使其壯士飲刃受戮、子女饑餓而死。

22 併於上節

23 屆期降災於亞拿突人、使無孑遺。

Єремiя

Розділ 11

1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:

2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму,

3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́,

4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом,

5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи!

6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх!

7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу!

8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.

9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму!

10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми.

11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх!

12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха!

13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові.

14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́!

15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!

16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються!

17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові.

18 А Господь дав пізна́ти мені — й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла́.

19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“

20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі!

21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“

22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть!

23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх!

耶利米書

第11章

Єремiя

Розділ 11

1 耶和華諭耶利米、

1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:

2 俾告猶大族、耶路撒冷居民、咸聆盟約之言、

2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму,

3 曰以色列族之上帝耶和華云、昔我導爾祖出埃及、如脫冶鑪、諭之曰、我所命爾必聽、則可爲我民、我爲爾上帝、

3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́,

4 併於上節

4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом,

5 我與爾祖誓、錫以產乳與蜜之地、必踐前言、今日之事爲徵、如爾不從斯約之言、禍必不遠。耶利米曰、耶和華歟、余敢不惟命是行。

5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи!

6 耶和華使耶利米、播告於猶大諸邑、及耶路撒冷逵衢、云、宜聽斯約之言、遵從弗失、

6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх!

7 自我導爾祖出埃及、以迄今日、我屢訓迪、曰、宜聽我命、

7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу!

8 彼不肯從、不傾耳以聽、乃縱欲行惡、我所命之約、彼不恪守、我已降罰、循約所言。

8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.

9 耶和華又告耶利米曰、猶大人、及耶路撒冷居民、咸謀叛逆、予鑒察之。

9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму!

10 其列祖不聽我言、崇事他上帝、彼乃效尤、我與彼祖結約、以色列族、及猶大家、爽我盟約。

10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми.

11 故我耶和華必降災其身、使彼不能逃避、彼雖龥我、我必不應、

11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх!

12 猶大諸邑、各事一上帝、耶路撒冷諸逵衢、各立一祭壇、焚香崇拜可惡之物巴力、不知患難之時、雖龥呼之、弗蒙拯救、

12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха!

13 併於上節

13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові.

14 惟爾先知勿爲斯民祈禱、彼罹禍害、呼龥於上、我必不應、

14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́!

15 我之選民、樂與衆同惡、尚入我殿、以獻聖胙、亦奚以爲。

15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!

16 我耶和華以爾爲橄欖、枝葉葱蘢、結果繁庶、今威聲大振、火燃焰騰、焚其枝葉。

16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються!

17 我萬有之主耶和華、昔培植爾、今降爾以災、蓋以色列族猶大家、焚香崇事巴力、干我震怒。

17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові.

18 耶利米曰、民謀害予、乃蒙耶和華默示、俾我灼知、

18 А Господь дав пізна́ти мені — й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла́.

19 人謀害我、我昔不知、譬彼羔羊、其性柔順、將就死地、人曰、當滅其生命、若伐木剝果、使名不存。

19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“

20 萬有之主耶和華歟、爾鑒察人心、惟秉公義、我訴於爾前、爾其雪忿、使我目覩。

20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі!

21 萬有之主耶和華曰、亞拿突居民、旣謀害爾、使爾不託我名而設教、言必戮爾、故我必罰之、使其壯士飲刃受戮、子女饑餓而死。

21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“

22 併於上節

22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть!

23 屆期降災於亞拿突人、使無孑遺。

23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх!