約翰福音

第7章

1 厥後、耶穌周遊加利利、不履猶太、以猶太人欲殺之、

2 猶太人張幕節伊邇、

3 耶穌兄弟曰、去此、往猶太、使門徒見爾所行、

4 未有欲顯其行、而行於隱者、若爾所行、當自顯於世矣、

5 蓋兄弟猶未之信云、

6 耶穌曰、爾時良便、我時未至、

7 世不能惡爾、而惡我、以我證其所行惡也、

8 往守節期、爾可、我未可、我時未至也、

9 耶穌言竟、仍居加利利、〇

10 兄弟往後、耶穌乃往守節期、不昭然而隱然、

11 猶太人於節期尋耶穌、曰、其人安在、

12 衆論不一、有曰、善人也、有曰、否、惑衆耳、

13 然無敢明言、懼猶太人故也、〇

14 當節期中、耶穌升殿教誨、

15 猶太八奇之、曰、此人未學、何由知書、

16 耶穌曰、我道非由己、乃由遣我者、

17 人遵其旨、必知斯道、或由上帝、或由己言、

18 由己言者、求榮己、惟求榮遣之者爲眞、心無不義也、

19 摩西豈不以律法授爾、第爾曹無一遵者、不然、何爲欲殺我、

20 衆曰、鬼憑爾、誰欲殺爾、

21 耶穌曰、我曾行一事、爾曹以爲異、

22 摩西授爾割禮、然割禮非由摩西、乃由列祖、故爾於安息日行割禮、

23 人於安息日受割禮、免違摩西例、然則安息日愈人、何怒我乎、

24 勿審以貌、乃審以義、

25 耶路撒冷民有曰、此人非衆所欲殺者乎、

26 今彼明言、而衆莫之禁、豈有司知其誠基督乎、

27 然我儕知其所自、若基督至、必無人知其所自、

28 耶穌在殿教誨、呼曰、爾知我、亦知我所自乎、我非自擅而來、有眞者遣我、爾不知之、

29 惟我知之、以其遣我、而我由之來也、

30 人欲執耶穌、但時未至、故無執之者、

31 民多信之曰、基督若至、行異蹟、豈多於此人乎、〇

32 法利賽人聞衆論如此、則與祭司諸長、遣吏執之、

33 耶穌曰、我暫偕爾、後歸遣我者、

34 爾將尋我不遇、我所在、爾不能至、

35 猶太人私語曰、其將何往、而我不遇之、豈欲就散處於希利尼者、而教希利尼人乎、

36 所言尋我不遇、我所在不能至、是何言歟、

37 節期末、卽大日、耶穌立而呼曰、人渴、宜就我飲、

38 信我者、其腹必流活水如川、猶記所載、

39 耶穌言此、指信者將感於聖神、當時、耶穌未榮、故聖神未降、〇

40 衆聞此、有曰、是誠先知者、

41 有曰、基督、有曰、基督豈出自加利利乎、

42 記不云、基督爲大闢裔、出自大闢所居伯利恆鄉乎、

43 於是、衆論紛紛、

44 有人欲執耶穌、不敢、〇

45 吏歸、祭司諸長、法利賽人問曰、何不曳之來乎、

46 吏曰、此人所言、從未有若是者也、

47 法利賽人曰、爾曹亦爲所惑乎、

48 有司與法利賽人、有信之者乎、

49 但此、衆不識律、可詛也、

50 中有尼哥底母曾夜就耶穌者、謂法利賽人曰、

51 未聽訟、不識其所爲、我律豈罪之、

52 曰、爾亦來自加利利乎、可考而知、無先知由加利利起也、

53 眾乃歸、

Вiд Iвана

Розділ 7

1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.

2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.

3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.

5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!

6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.

7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.

8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.

9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.

11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“

12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.

13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.

14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“

16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.

17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.

18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.

19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“

20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“

21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.

22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?

24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“

25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?

26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.

28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“

30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.

31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“

32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.

33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.

34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.

35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?

36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“

37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!

38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.

39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.

40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“

41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?

42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“

43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.

44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.

45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“

46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.

47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?

48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?

49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“

50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:

51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“

52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.

53 І до дому свого́ пішов кожен.

約翰福音

第7章

Вiд Iвана

Розділ 7

1 厥後、耶穌周遊加利利、不履猶太、以猶太人欲殺之、

1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.

2 猶太人張幕節伊邇、

2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.

3 耶穌兄弟曰、去此、往猶太、使門徒見爾所行、

3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

4 未有欲顯其行、而行於隱者、若爾所行、當自顯於世矣、

4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.

5 蓋兄弟猶未之信云、

5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!

6 耶穌曰、爾時良便、我時未至、

6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.

7 世不能惡爾、而惡我、以我證其所行惡也、

7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.

8 往守節期、爾可、我未可、我時未至也、

8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.

9 耶穌言竟、仍居加利利、〇

9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

10 兄弟往後、耶穌乃往守節期、不昭然而隱然、

10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.

11 猶太人於節期尋耶穌、曰、其人安在、

11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“

12 衆論不一、有曰、善人也、有曰、否、惑衆耳、

12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.

13 然無敢明言、懼猶太人故也、〇

13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.

14 當節期中、耶穌升殿教誨、

14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

15 猶太八奇之、曰、此人未學、何由知書、

15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“

16 耶穌曰、我道非由己、乃由遣我者、

16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.

17 人遵其旨、必知斯道、或由上帝、或由己言、

17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.

18 由己言者、求榮己、惟求榮遣之者爲眞、心無不義也、

18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.

19 摩西豈不以律法授爾、第爾曹無一遵者、不然、何爲欲殺我、

19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“

20 衆曰、鬼憑爾、誰欲殺爾、

20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“

21 耶穌曰、我曾行一事、爾曹以爲異、

21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.

22 摩西授爾割禮、然割禮非由摩西、乃由列祖、故爾於安息日行割禮、

22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

23 人於安息日受割禮、免違摩西例、然則安息日愈人、何怒我乎、

23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?

24 勿審以貌、乃審以義、

24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“

25 耶路撒冷民有曰、此人非衆所欲殺者乎、

25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?

26 今彼明言、而衆莫之禁、豈有司知其誠基督乎、

26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

27 然我儕知其所自、若基督至、必無人知其所自、

27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.

28 耶穌在殿教誨、呼曰、爾知我、亦知我所自乎、我非自擅而來、有眞者遣我、爾不知之、

28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

29 惟我知之、以其遣我、而我由之來也、

29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“

30 人欲執耶穌、但時未至、故無執之者、

30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.

31 民多信之曰、基督若至、行異蹟、豈多於此人乎、〇

31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“

32 法利賽人聞衆論如此、則與祭司諸長、遣吏執之、

32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.

33 耶穌曰、我暫偕爾、後歸遣我者、

33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.

34 爾將尋我不遇、我所在、爾不能至、

34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.

35 猶太人私語曰、其將何往、而我不遇之、豈欲就散處於希利尼者、而教希利尼人乎、

35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?

36 所言尋我不遇、我所在不能至、是何言歟、

36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“

37 節期末、卽大日、耶穌立而呼曰、人渴、宜就我飲、

37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!

38 信我者、其腹必流活水如川、猶記所載、

38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.

39 耶穌言此、指信者將感於聖神、當時、耶穌未榮、故聖神未降、〇

39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.

40 衆聞此、有曰、是誠先知者、

40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“

41 有曰、基督、有曰、基督豈出自加利利乎、

41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?

42 記不云、基督爲大闢裔、出自大闢所居伯利恆鄉乎、

42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“

43 於是、衆論紛紛、

43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.

44 有人欲執耶穌、不敢、〇

44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.

45 吏歸、祭司諸長、法利賽人問曰、何不曳之來乎、

45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“

46 吏曰、此人所言、從未有若是者也、

46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.

47 法利賽人曰、爾曹亦爲所惑乎、

47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?

48 有司與法利賽人、有信之者乎、

48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?

49 但此、衆不識律、可詛也、

49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“

50 中有尼哥底母曾夜就耶穌者、謂法利賽人曰、

50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:

51 未聽訟、不識其所爲、我律豈罪之、

51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“

52 曰、爾亦來自加利利乎、可考而知、無先知由加利利起也、

52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.

53 眾乃歸、

53 І до дому свого́ пішов кожен.