Библия - Обещанное Восстановление

民數記

第11章

1 民興怨時、耶和華聞而不悅、勃然震怒、使火燃於民中、營之邊隅被燬。

2 民呼摩西、摩西禱於耶和華、火燄隨熄。

3 稱其地曰、大比剌、以耶和華之火曾燃及之也。

4 雜處流民、貪欲無厭、以色列族泣曰、誰予我肉食、

5 我憶在埃及時、食魚、未嘗傷財、亦食莿瓜、匏瓠韮菜、葱蒜之本。

6 迄今陳於目前者、嗎嗱而已、使我精力衰微、

7 夫嗎嗱狀如芫荽、色如珍珠、

8 居民四出、各相斂取、或磨或擣、作餅以烹於鼎、味若和油之餅、

9 既夕露降於營、嗎嗱亦同下。

10 摩西聞羣眾號哭、各立幕門、致耶和華赫然震怒。摩西不悅、

11 告耶和華曰、何苦爾僕、不施恩於我、以斯民任我。

12 我豈生育斯民哉、奚可使我提抱、猶父之懷赤子、攜至爾所許其祖之地乎。

13 斯民哭於我前、求肉以食、我何由得肉、以予之乎。

14 斯民之事綦重、我不能獨任。

15 如蒙爾恩、與其待我若此、毋寧殺我、免我遭諸困苦。〇

16 耶和華諭摩西曰、屬以色列族之耆老、於其中簡七十人、必爾夙知其為民之長老族長、攜至會幕前、與爾偕立。

17 我將臨格、偕爾晤言、取爾所感之神、賦之於彼、使同任民事、免爾獨勞。

18 告民潔己、明日可食肉、蓋我聞爾哭云、昔在埃及、我儕猶不為苦、今誰予我肉食乎。是故我將賜爾食肉。

19 非止一日、二日、五日、十日、二十日已也。

20 必至一月、使爾漸生厭惡、哇而出之、蓋爾厭棄我、哭於我前曰、我何為出埃及乎。

21 摩西曰、我民六十萬、爾言予之食肉、至於一月。

22 豈宰牛羊、取鱗族、使之飽飫乎。

23 耶和華曰、我豈力不足耶、今將見我言之應否。

24 摩西出、以耶和華言告民、集民之老者七十人、立會幕之四周。

25 耶和華乘雲降臨、與摩西言、以感摩西之神賦於長老、神既賦之、則感神而言、厥後不能常若此。

26 所錄者中有二人、一名利達、一名米達、仍居於營、不適會幕、神既賦之、則在營中、感神而言。

27 有童趨告摩西曰、利達米達在營中、感神而言。

28 嫩之子約書亞尚幼、為摩西從者、曰、請主禁之。

29 摩西曰、豈緣我故有所嫉乎。願耶和華悉賦億兆以神、使之感神而言。

30 摩西及以色列長老、各歸營壘。〇

31 耶和華使風疾起、鶉至自海、散於營四周、相去約一日之程、離地二尺、

32 民獲鵪鶉、永朝永夕、至於明日、獲之少者、尚得十束、布於營四周、

33 鶉肉在口、啖猶未盡、耶和華怒之、降以重災。

34 故稱其地曰、乞律夏大法(乞律夏大法譯即貪欲者之墓)、因貪慾之人、悉葬於彼。

35 民自乞律夏大法遄征、至哈洗錄居焉。

Числа

Розділ 11

1 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, — і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табо́ру.

2 І наро́д став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, — і погас той огонь.

3 І він назвав ім'я́ того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.

4 А збирани́на, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: „Хто нагодує нас м'ясом?

5 Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.

6 А тепер душа наша в'яне, немає нічого, — тільки ма́нна нам перед очима“.

7 А манна — як корія́ндрове насіння вона, а вигляд її, — як вигляд кришталу.

8 Люди розхо́дилися, і збирали її та мололи жо́рнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа́.

9 А коли роса спада́ла на та́бір, спада́ла й та манна на нього.

10 І почув Мойсей, що наро́д плаче в родинах своїх, кожен при вході наме́ту свого́. І сильно запалав гнів Господній, і в оча́х Мойсеєвих то було зле.

11 І сказав Мойсей до Господа: „На́що вчинив Ти зло своєму рабові, і чому́ я не знайшов милости в оча́х Твоїх, що Ти поклав тягара́ всього наро́ду на мене?

12 Чи я був вагітни́й усім тим наро́дом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця́, до землі, яку Ти присягну́в батька́м його?

13 Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому наро́дові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми бу́демо їсти!

14 Не подола́ю я сам носити всього цього народа, — бо він тяжчий за мене!

15 А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!“

16 І сказав Господь до Мойсея: „Збери ж мені сімдесятеро люда зо старши́х Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші́ народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.

17 І Я зійду́, і буду розмовляти там із тобою, і візьму́ від Духа, що на тобі, і покладу на них, — і вони носитимуть із тобою тягара́ того народу, і не будеш носити ти сам.

18 А до наро́ду скажи: Освятіться наза́втра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.

19 Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,

20 але ці́лий місяць, аж поки не ви́йде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви зне́хтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?“

21 І сказав Мойсей: „Шістсот тисяч піхоти той наро́д, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць ча́су.

22 Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, — і ви́стачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, — і вистачить їм?“

23 А Господь сказав до Мойсея: „Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи спо́вниться тобі Моє слово, чи ні“.

24 І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старши́х народу, і поставив їх навколо скинії.

25 І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдеся́т чоловіка старши́х. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.

26 І зоста́лося двоє людей в табо́рі, ім'я́ одному Елдад, а ймення дру́гому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в табо́рі.

27 І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: „Елдад і Медад пророкують у табо́рі!“

28 І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї мо́лодости, та й сказав: „Пане мій Мойсею, — заборонни їм!“

29 І сказав йому Мойсей: „Чи ти за́здрісний за мене? О, якби то ввесь Господній наро́д став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!“

30 І вернувся Мойсей до табо́ру, він та старші́ Ізра́їлеві.

31 І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табо́ром, — як денна дорога туди й як денна дорога сюди навко́ло табо́ру, і коло двох ліктів на поверхні землі.

32 І встав наро́д, і ці́лий той день і ці́лу ту ніч, і ці́лий день назавтра збирали перепели́цю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табо́ру.

33 Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою пора́зкою в народ...

34 І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадли́вий.

35 З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.

民數記第11章	Числа Розділ 11
1 民興怨時、耶和華聞而不悅、勃然震怒、使火燃於民中、營之邊隅被燬。	1 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, — і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табо́ру.
2 民呼摩西、摩西禱於耶和華、火燄隨熄。	2 І наро́д став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, — і погас той огонь.
3 稱其地曰、大比剌、以耶和華之火曾燃及之也。	3 І він назвав ім'я́ того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.
4 雜處流民、貪欲無厭、以色列族泣曰、誰予我肉食、	4 А збирани́на, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: „Хто нагодує нас м'ясом?
5 我憶在埃及時、食魚、未嘗傷財、亦食莿瓜、匏瓠韮菜、葱蒜之本。	5 Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.
6 迄今陳於目前者、嗎嗱而已、使我精力衰微、	6 А тепер душа наша в'яне, немає нічого, — тільки ма́нна нам перед очима“.
7 夫嗎嗱狀如芫荽、色如珍珠、	7 А манна — як корія́ндрове насіння вона, а вигляд її, — як вигляд кришталу.
8 居民四出、各相斂取、或磨或擣、作餅以烹於鼎、味若和油之餅、	8 Люди розхо́дилися, і збирали її та мололи жо́рнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа́.
9 既夕露降於營、嗎嗱亦同下。	9 А коли роса спада́ла на та́бір, спада́ла й та манна на нього.
10 摩西聞羣眾號哭、各立幕門、致耶和華赫然震怒。摩西不悅、	10 І почув Мойсей, що наро́д плаче в родинах своїх, кожен при вході наме́ту свого́. І сильно запалав гнів Господній, і в оча́х Мойсеєвих то було зле.
11 告耶和華曰、何苦爾僕、不施恩於我、以斯民任我。	11 І сказав Мойсей до Господа: „На́що вчинив Ти зло своєму рабові, і чому́ я не знайшов милости в оча́х Твоїх, що Ти поклав тягара́ всього наро́ду на мене?
12 我豈生育斯民哉、奚可使我提抱、猶父之懷赤子、攜至爾所許其祖之地乎。	12 Чи я був вагітни́й усім тим наро́дом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця́, до землі, яку Ти присягну́в батька́м його?
13 斯民哭於我前、求肉以食、我何由得肉、以予之乎。	13 Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому наро́дові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми бу́демо їсти!
14 斯民之事綦重、我不能獨任。	14 Не подола́ю я сам носити всього цього народа, — бо він тяжчий за мене!
15 如蒙爾恩、與其待我若此、毋寧殺我、免我遭諸困苦。〇	15 А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!“
16 耶和華諭摩西曰、屬以色列族之耆老、於其中簡七十人、必爾夙知其為民之長老族長、攜至會幕前、與爾偕立。	16 І сказав Господь до Мойсея: „Збери ж мені сімдесятеро люда зо старши́х Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші́ народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.
17 我將臨格、偕爾晤言、取爾所感之神、賦之於彼、使同任民事、免爾獨勞。	17 І Я зійду́, і буду розмовляти там із тобою, і візьму́ від Духа, що на тобі, і покладу на них, — і вони носитимуть із тобою тягара́ того народу, і не будеш носити ти сам.
18 告民潔己、明日可食肉、蓋我聞爾哭云、昔在埃及、我儕猶不為苦、今誰予我肉食乎。是故我將賜爾食肉。	18 А до наро́ду скажи: Освятіться наза́втра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.
19 非止一日、二日、五日、十日、二十日已也。	19 Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,
20 必至一月、使爾漸生厭惡、哇而出之、蓋爾厭棄我、哭於我前曰、我何為出埃及乎。	20 але ці́лий місяць, аж поки не ви́йде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви зне́хтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?“
21 摩西曰、我民六十萬、爾言予之食肉、至於一月。	21 І сказав Мойсей: „Шістсот тисяч піхоти той наро́д, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць ча́су.
22 豈宰牛羊、取鱗族、使之飽飫乎。	22 Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, — і ви́стачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, — і вистачить їм?“
23 耶和華曰、我豈力不足耶、今將見我言之應否。	23 А Господь сказав до Мойсея: „Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи спо́вниться тобі Моє слово, чи ні“.
24 摩西出、以耶和華言告民、集民之老者七十人、立會幕之四周。	24 І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старши́х народу, і поставив їх навколо скинії.
25 耶和華乘雲降臨、與摩西言、以感摩西之神賦於長老、神既賦之、則感神而言、厥後不能常若此。	25 І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдеся́т чоловіка старши́х. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.
26 所錄者中有二人、一名利達、一名米達、仍居於營、不適會幕、神既賦之、則在營中、感神而言。	26 І зоста́лося двоє людей в табо́рі, ім'я́ одному Елдад, а ймення дру́гому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в табо́рі.
27 有童趨告摩西曰、利達米達在營中、感神而言。	27 І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: „Елдад і Медад пророкують у табо́рі!“
28 嫩之子約書亞尚幼、為摩西從者、曰、請主禁之。	28 І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї мо́лодости, та й сказав: „Пане мій Мойсею, — заборонни їм!“
29 摩西曰、豈緣我故有所嫉乎。願耶和華悉賦億兆以神、使之感神而言。	29 І сказав йому Мойсей: „Чи ти за́здрісний за мене? О, якби то ввесь Господній наро́д став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!“
30 摩西及以色列長老、各歸營壘。〇	30 І вернувся Мойсей до табо́ру, він та старші́ Ізра́їлеві.
31 耶和華使風疾起、鶉至自海、散於營四周、相去約一日之程、離地二尺、	31 І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табо́ром, — як денна дорога туди й як денна дорога сюди навко́ло табо́ру, і коло двох ліктів на поверхні землі.
32 民獲鵪鶉、永朝永夕、至於明日、獲之少者、尚得十束、布於營四周、	32 І встав наро́д, і ці́лий той день і ці́лу ту ніч, і ці́лий день назавтра збирали перепели́цю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табо́ру.
33 鶉肉在口、啖猶未盡、耶和華怒之、降以重災。	33 Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою пора́зкою в народ...
34 故稱其地曰、乞律夏大法(乞律夏大法譯即貪欲者之墓)、因貪慾之人、悉葬於彼。	34 І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадли́вий.
35 民自乞律夏大法遄征、至哈洗錄居焉。	35 З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.

舊約

新約

民數記

第11章

Числа

Розділ 11

民數記

第11章

Числа

Розділ 11