撒母耳記上第2章 |
1 哈拿禱曰、我心悅耶和華、耶和華使我勝敵、故我角崢嶸、我口孔張、因得其救、我心欣喜。 |
2 耶和華至聖、惟一無二、我上帝至能、孰堪比擬。 |
3 毋自誇詡、毋出妄言。蓋耶和華睿智之上帝、人有所行、無不裁度。 |
4 英武者折其弓、荏弱者賦以力。 |
5 昔果腹者今傭以得食、飢饉者反無饑、昔不妊者今產七子、育衆子者反絕其孕。 |
6 可使喪命、可使得生、可使歸墓、可使復生、俱耶和華所爲也。 |
7 使人窮乏、使人富裕、使人卑微、使人高顯、此非耶和華所主乎。 |
8 舉卑賤者於塵埃、升匱乏者於糞壤、使坐於民牧間、致得榮位、蓋大地之基屬耶和華、使宇宙立於其上。 |
9 敬虔者爲耶和華所範衛、無義者歸於幽暗而不動、蓋恃己力、無能得勝。 |
10 耶和華使悖逆者歸於糜爛、自天降雷以擊之、耶和華必鞫地極、簡以治民者、使加能力、選以沐膏者、使角崢嶸。 |
11 以利迦拿歸拉馬、其子在祭司以利前、奉事耶和華。 |
12 以利二子、行同匪類。不敬耶和華、 |
13 其爲祭司、別立一例、人獻祭烹肉時、祭司之少者、執叉而至、又有三股。 |
14 或入釜甑、或入鼎鑊、又所得者、祭司取之、凡以色列族至示羅者、爲祭司所待若此。 |
15 未焚脂膏、祭司之少者至、謂獻祭者曰、祭司欲得肉以炙、不欲水煮、必取生腥、願以給我。 |
16 如人曰、必先焚脂、仍循舊例、然後任爾所取。祭司之少者必曰、今當予我、不然我強取之。 |
17 如是二子、使人生其厭惡、不獻祭於耶和華、罪莫大焉。 |
18 撒母耳尚幼、所衣公服、以爲枲之、奉事耶和華。 |
19 母爲其子作長衣、形製維小、夫歲獻祭與之偕往、攜衣予子。 |
20 以利爲以利迦拿及其妻祝嘏、曰、旣取此子歸耶和華、願耶和華使婦再生子。夫婦遂歸。 |
21 耶和華眷顧哈拿、使復懷妊、生三子二女、其子撒母耳生長於耶和華前。 |
22 以利年邁、聞其子於以色列族中所行、亦聞其與會幕前從事之女同寢、 |
23 謂之曰、我聞於民、爾行不端、爾作此曷故。 |
24 我所聞非善、爾使耶和華之民犯罪。 |
25 人若相犯、士師折中、若犯耶和華、誰代之祈。二子不聽父言、耶和華決意殺之。 |
26 撒母爾漸長、耶和華與人眷愛益甚。 |
27 上帝之僕至以利曰耶和華云、爾祖之家、昔在埃及、爲役於法老室、我與之顯現。 |
28 以色列衆支派中、我簡爾祖爲祭司、使獻祭於壇、爇芬芳、衣公服於我前、以色列族燔而獻我者、我於其中以歸爾祖之家。 |
29 何爾桀驁不馴不於我室獻我所命之祭祀禮物、何重爾子、不崇敬我、取我民以色列族所獻之嘉物、使自果腹乎。 |
30 以色列族之上帝耶和華又曰、我昔有言、爾祖之家、將恆供我役、今我不然、凡尊敬我者、我尊顯之、藐視我者、亦必藐視之。 |
31 越至後日、我將絕爾及全家之力、使爾家中無一耆老。 |
32 昔我有言、將厚待以色列族、今而後、敵必臨我家、爲爾目擊、在爾家不得有老者。 |
33 爾族中侍我壇前者、雖尚有人、必使爾目盲心擾、爾家之所育必壯年夭逝。 |
34 爾之二子、何弗尼非尼哈必同日兒亡、旣遇斯事、可以爲徵。 |
35 我必挺生忠盡之祭司、彼循我心意而行、我必克昌厥後、使恆從我受膏者。 |
36 爾家之所遣、必至其前、俯伏於地、求一金一餅、曰、祭司之職、容我分任、以食一餅。 |
1-а СамуїловаРозділ 2 |
1 |
2 Немає святого, подібного Господу, немає ніко́го, крім Те́бе, і скелі немає, як Бог наш! |
3 Більше не говоріть зарозумі́ло, нехай з ваших уст не виходить зухва́льство, бо Господь — Бог знання́, і Він упляно́вує вчинки! |
4 Лук сильних пола́маний, а немічні опереза́лися силою! |
5 Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімо́х породила, а многодітна — знеси́ліла. |
6 Госпо́дь побиває й оживлює, до шео́лу знижає й підно́сить до неба. |
7 Господь зубо́жує та збагачує, понижує Він та звели́чує. |
8 Підіймає нужде́нного з по́роху, підно́сить убогого зо смітникі́в, щоб посадити з вельмо́жами й престол слави їм дать на спа́дщину, бо Госпо́дні основи землі, і на них Він поставив вселе́нну. |
9 Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у те́мряві, бо сильним не з сили стає чоловік. |
10 Господь — хай поламані будуть Його супроти́вники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кі́нці землі! І Він подасть силу Своєму царе́ві, і рога повищить Свого помаза́нця!“ |
11 |
12 А сини Ілі́я були люди негідні, — вони не знали Господа, |
13 ані зви́чаю священичого з народом. Коли хто прино́сив жертву, то, як варилося м'ясо, прихо́див священиків слуга, а в його руці — тризубе виде́льце. |
14 І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горня́ти, — і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що прихо́див туди до Шіло́. |
15 Також поки пали́ли лій, то прихо́див священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: „Дай м'яса на печеню для священика, бо він не ві́зьме від тебе м'яса варе́ного, а тільки сире!“ |
16 А як той чоловік відповідав йому: „Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя!“ А той говорив: „Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму́ силою!“ |
17 І був гріх тих юнакі́в дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безче́стили Господню жертву |
18 А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляни́м ефо́дом. |
19 А малу верхню одежину робила йому його мати, і прино́сила йому з року на рік, коли прихо́дила з своїм мужем прино́сити річну жертву. |
20 А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: „Нехай Господь дасть тобі наща́дків від цієї жінки, за ві́дданого, що Господь узяв“. І пішли вони на місце своє. |
21 І Господь згадав про Анну, і вона завагітні́ла, та й породила трьох синів та дві до́чки. А о́трок Самуїл ріс із Господом. |
22 А Ілі́й був дуже стари́й. І почув він усе, що́ сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту. |
23 І він сказав їм: „Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу. |
24 Ні, сини мої, — недобра та чутка, що я чую, — ви відхиляєте Господній наро́д від Закону! |
25 Якщо хто згрішить супроти люди́ни, то помо́ляться за неї перед Богом. А якщо люди́на згрішить супроти Господа, — хто заступиться за неї?“ Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх. |
26 А о́трок Самуїл усе ріс, та здобува́в ла́ску як у Господа, так і в людей. |
27 І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: „Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився до́мові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі? |
28 Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефо́да перед Моїм лицем. І дав Я до́мові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів. |
29 Чого ж ви бере́те під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого да́ру перед лицем Моїм. |
30 Тому́ то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть знева́жені! |
31 Ось приходять дні, і Я відітну́ раме́но твоє та раме́но дому батька твого, щоб не було старо́го в домі твоєму. |
32 І побачиш біду Мого ме́шкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізра́їлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні. |
33 Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, — та ввесь до́ріст твого дому повмирає в силі віку. |
34 А оце тобі озна́ка, що при́йде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, — оби́два вони помруть одно́го дня. |
35 А Я поставлю Собі священика вірного, — він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм пома́занцем по всі дні. |
36 І станеться, — кожен, хто полишиться в домі твоїм, при́йде вклонятися йому за аґору срібла та за бухане́ць хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба“. |
撒母耳記上第2章 |
1-а СамуїловаРозділ 2 |
1 哈拿禱曰、我心悅耶和華、耶和華使我勝敵、故我角崢嶸、我口孔張、因得其救、我心欣喜。 |
1 |
2 耶和華至聖、惟一無二、我上帝至能、孰堪比擬。 |
2 Немає святого, подібного Господу, немає ніко́го, крім Те́бе, і скелі немає, як Бог наш! |
3 毋自誇詡、毋出妄言。蓋耶和華睿智之上帝、人有所行、無不裁度。 |
3 Більше не говоріть зарозумі́ло, нехай з ваших уст не виходить зухва́льство, бо Господь — Бог знання́, і Він упляно́вує вчинки! |
4 英武者折其弓、荏弱者賦以力。 |
4 Лук сильних пола́маний, а немічні опереза́лися силою! |
5 昔果腹者今傭以得食、飢饉者反無饑、昔不妊者今產七子、育衆子者反絕其孕。 |
5 Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімо́х породила, а многодітна — знеси́ліла. |
6 可使喪命、可使得生、可使歸墓、可使復生、俱耶和華所爲也。 |
6 Госпо́дь побиває й оживлює, до шео́лу знижає й підно́сить до неба. |
7 使人窮乏、使人富裕、使人卑微、使人高顯、此非耶和華所主乎。 |
7 Господь зубо́жує та збагачує, понижує Він та звели́чує. |
8 舉卑賤者於塵埃、升匱乏者於糞壤、使坐於民牧間、致得榮位、蓋大地之基屬耶和華、使宇宙立於其上。 |
8 Підіймає нужде́нного з по́роху, підно́сить убогого зо смітникі́в, щоб посадити з вельмо́жами й престол слави їм дать на спа́дщину, бо Госпо́дні основи землі, і на них Він поставив вселе́нну. |
9 敬虔者爲耶和華所範衛、無義者歸於幽暗而不動、蓋恃己力、無能得勝。 |
9 Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у те́мряві, бо сильним не з сили стає чоловік. |
10 耶和華使悖逆者歸於糜爛、自天降雷以擊之、耶和華必鞫地極、簡以治民者、使加能力、選以沐膏者、使角崢嶸。 |
10 Господь — хай поламані будуть Його супроти́вники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кі́нці землі! І Він подасть силу Своєму царе́ві, і рога повищить Свого помаза́нця!“ |
11 以利迦拿歸拉馬、其子在祭司以利前、奉事耶和華。 |
11 |
12 以利二子、行同匪類。不敬耶和華、 |
12 А сини Ілі́я були люди негідні, — вони не знали Господа, |
13 其爲祭司、別立一例、人獻祭烹肉時、祭司之少者、執叉而至、又有三股。 |
13 ані зви́чаю священичого з народом. Коли хто прино́сив жертву, то, як варилося м'ясо, прихо́див священиків слуга, а в його руці — тризубе виде́льце. |
14 或入釜甑、或入鼎鑊、又所得者、祭司取之、凡以色列族至示羅者、爲祭司所待若此。 |
14 І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горня́ти, — і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що прихо́див туди до Шіло́. |
15 未焚脂膏、祭司之少者至、謂獻祭者曰、祭司欲得肉以炙、不欲水煮、必取生腥、願以給我。 |
15 Також поки пали́ли лій, то прихо́див священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: „Дай м'яса на печеню для священика, бо він не ві́зьме від тебе м'яса варе́ного, а тільки сире!“ |
16 如人曰、必先焚脂、仍循舊例、然後任爾所取。祭司之少者必曰、今當予我、不然我強取之。 |
16 А як той чоловік відповідав йому: „Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя!“ А той говорив: „Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму́ силою!“ |
17 如是二子、使人生其厭惡、不獻祭於耶和華、罪莫大焉。 |
17 І був гріх тих юнакі́в дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безче́стили Господню жертву |
18 撒母耳尚幼、所衣公服、以爲枲之、奉事耶和華。 |
18 А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляни́м ефо́дом. |
19 母爲其子作長衣、形製維小、夫歲獻祭與之偕往、攜衣予子。 |
19 А малу верхню одежину робила йому його мати, і прино́сила йому з року на рік, коли прихо́дила з своїм мужем прино́сити річну жертву. |
20 以利爲以利迦拿及其妻祝嘏、曰、旣取此子歸耶和華、願耶和華使婦再生子。夫婦遂歸。 |
20 А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: „Нехай Господь дасть тобі наща́дків від цієї жінки, за ві́дданого, що Господь узяв“. І пішли вони на місце своє. |
21 耶和華眷顧哈拿、使復懷妊、生三子二女、其子撒母耳生長於耶和華前。 |
21 І Господь згадав про Анну, і вона завагітні́ла, та й породила трьох синів та дві до́чки. А о́трок Самуїл ріс із Господом. |
22 以利年邁、聞其子於以色列族中所行、亦聞其與會幕前從事之女同寢、 |
22 А Ілі́й був дуже стари́й. І почув він усе, що́ сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту. |
23 謂之曰、我聞於民、爾行不端、爾作此曷故。 |
23 І він сказав їм: „Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу. |
24 我所聞非善、爾使耶和華之民犯罪。 |
24 Ні, сини мої, — недобра та чутка, що я чую, — ви відхиляєте Господній наро́д від Закону! |
25 人若相犯、士師折中、若犯耶和華、誰代之祈。二子不聽父言、耶和華決意殺之。 |
25 Якщо хто згрішить супроти люди́ни, то помо́ляться за неї перед Богом. А якщо люди́на згрішить супроти Господа, — хто заступиться за неї?“ Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх. |
26 撒母爾漸長、耶和華與人眷愛益甚。 |
26 А о́трок Самуїл усе ріс, та здобува́в ла́ску як у Господа, так і в людей. |
27 上帝之僕至以利曰耶和華云、爾祖之家、昔在埃及、爲役於法老室、我與之顯現。 |
27 І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: „Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився до́мові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі? |
28 以色列衆支派中、我簡爾祖爲祭司、使獻祭於壇、爇芬芳、衣公服於我前、以色列族燔而獻我者、我於其中以歸爾祖之家。 |
28 Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефо́да перед Моїм лицем. І дав Я до́мові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів. |
29 何爾桀驁不馴不於我室獻我所命之祭祀禮物、何重爾子、不崇敬我、取我民以色列族所獻之嘉物、使自果腹乎。 |
29 Чого ж ви бере́те під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого да́ру перед лицем Моїм. |
30 以色列族之上帝耶和華又曰、我昔有言、爾祖之家、將恆供我役、今我不然、凡尊敬我者、我尊顯之、藐視我者、亦必藐視之。 |
30 Тому́ то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть знева́жені! |
31 越至後日、我將絕爾及全家之力、使爾家中無一耆老。 |
31 Ось приходять дні, і Я відітну́ раме́но твоє та раме́но дому батька твого, щоб не було старо́го в домі твоєму. |
32 昔我有言、將厚待以色列族、今而後、敵必臨我家、爲爾目擊、在爾家不得有老者。 |
32 І побачиш біду Мого ме́шкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізра́їлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні. |
33 爾族中侍我壇前者、雖尚有人、必使爾目盲心擾、爾家之所育必壯年夭逝。 |
33 Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, — та ввесь до́ріст твого дому повмирає в силі віку. |
34 爾之二子、何弗尼非尼哈必同日兒亡、旣遇斯事、可以爲徵。 |
34 А оце тобі озна́ка, що при́йде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, — оби́два вони помруть одно́го дня. |
35 我必挺生忠盡之祭司、彼循我心意而行、我必克昌厥後、使恆從我受膏者。 |
35 А Я поставлю Собі священика вірного, — він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм пома́занцем по всі дні. |
36 爾家之所遣、必至其前、俯伏於地、求一金一餅、曰、祭司之職、容我分任、以食一餅。 |
36 І станеться, — кожен, хто полишиться в домі твоїм, при́йде вклонятися йому за аґору срібла та за бухане́ць хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба“. |